До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

«Якби ми знали, я б наказав своїм бійцям вбити його. Я вірю, що це могло б змінити хід історії».

За даними інспекторів ООН з ядерної енергії, іранці використовували креслення, надані Ханом, щоб почати будівництво центрифуг, необхідних для збагачення урану, який вони придбали в Пакистані, Китаї та Південній Африці.

В 2000 році наступник Шавіта розробив плани для підрозділу спеціальних місій Моссаду, відомого як «Кідон» (з івриту «багнет»), щодо вбивства Хана під час його візиту до країни, яку один з чиновників описав як «країну Південно-Східної Азії». Місія була відкладена, коли президент Пакистану генерал Первез Мушарраф повідомив президенту Біллу Клінтону, що він обмежить глобальну діяльність Хана.

Ця обіцянка не була виконана.

Того ж року Моссад виявив, що іранці будують секретний завод збагачення урану поблизу Натанза, міста за 200 миль на південь від Тегерана. Розвідувальне агентство повідомило про це іранській дисидентській групі, яка оприлюднила цю інформацію два роки по тому.

Ветерани Моссаду розповіли, що агенти — ймовірно, ізраїльтяни, які видавали себе за європейців, що встановлювали або обслуговували обладнання — ходили по Натанзі в взутті з подвійною підошвою, яке збирало зразки пилу та ґрунту. В результаті тестування з'ясувалося, що іранські центрифуги збагачували уран значно вище рівня 5 %, необхідного для атомної електростанції. (Медичні ізотопи використовують уран, збагачений на 20 %; для бомб потрібно 90 %.)

В 2001 році Ізраїль обрав прем'єр-міністром генерала Аріеля Шарона, відомого своєю войовничою жорсткістю. Наступного року Шарон призначив одного зі своїх улюблених генералів, Меїра Дагана, директором Моссаду. Обидва мали репутацію людей, які розширюють межі та нехтують нормами.

Даган, який очолював Моссад з 2002 по 2011 рік, вирішив зробити зупинку ядерної програми Ірану головною метою розвідувального агентства.

Як і Бегін, який народився в Польщі, Даган був переслідуваний спогадами про Голокост. Керівники іноземних розвідувальних служб згадували, як відвідували його офіс і бачили на стіні фотографію нацистських солдатів, які жорстоко поводилися з дідом Дагана. Пояснюючи значення цієї фотографії на мітингу проти Нетаньяху в 2015 році, він сказав: «Я поклявся, що це ніколи більше не повториться. Я сподіваюся і вірю, що зробив все, що в моїх силах, щоб дотриматися цієї обіцянки».

Під керівництвом Дагана Моссад організував низку таємних операцій, щоб уповільнити іранську програму. Ізраїльські агенти почали вбивати іранських вчених-ядерників, відправляючи оперативників на мотоциклах, щоб прикріпити невеликі бомби до автомобілів у пробці.

Мистецтво вербування

Даган пишався зростаючою здатністю Моссаду вербувати іранців та інших для таємних операцій всередині Ірану.

Одним із ключів до успіху розвідувального агентства є етнічний склад Ірану. Ізраїльські чиновники в інтерв'ю зазначали, що приблизно 40 % населення країни, яке налічує 90 мільйонів, складають етнічні меншини: араби, азербайджанці, белуджі, курди та інші.

Незадовго до своєї смерті в 2016 році Даган сказав нам, що «найкраще джерело для вербування агентів в Ірані - це етнічна та людська мозаїка країни. Багато з них виступають проти режиму. Деякі навіть ненавидять його».

Нинішні та колишні чиновники заявили, що Даган виступав за перехід до використання агентів іноземного походження. В перші роки спроб проникнення в Іран розвідувальне агентство покладалося переважно на ізраїльтян, яких співробітники Моссаду називали «синьо-білими» - за кольорами прапора Ізраїлю.

Під керівництвом Дагана керівництво Моссаду прийшло до висновку, що вони можуть знайти високоефективних агентів в Ірані або серед іранських емігрантів та інших осіб, які проживають в одній із семи країн, що межують з Іраном.
👇👇

«Переконати когось зрадити свою країну — це нелегке завдання», — сказав колишній високопоставлений офіцер Моссаду, який керував підрозділами, що займався іноземними агентами. «Це процес поступового розмивання. Починаєш з невеликого прохання, незначного завдання. Потім ще одного. Це пробні завдання. Якщо вони виконують їх добре, ти доручаєш їм щось більше, більш значуще. А якщо вони відмовляються - ну, тоді ти вже маєш важелі впливу: тиск, погрози, навіть шантаж».

Куратори шпигунів, за його словами, намагаються уникати погроз і примусу. «Краще скерувати їх туди, де вони діятимуть добровільно - де вони самі зроблять перший крок», - сказав колишній офіцер.

Найважливішим елементом є довіра. «Ваш агент повинен бути лояльним і емоційно прив'язаним до вас. Як солдат, який йде вперед, незважаючи на небезпеку, довіряючи своїм товаришам, так само і з агентами. Він йде на місію, тому що довіряє своєму куратору і відчуває глибоке почуття відповідальності перед ним».

Більшість людей, які погодилися працювати на Ізраїль, очікували винагороди за ризики, на які вони йшли. Але нинішні та колишні чиновники сказали, що рушійною силою для людей, які погоджуються шпигувати за власною країною, часто є більш первісні мотиви.

«Фінансова винагорода, звичайно, важлива», — сказав колишній офіцер Моссаду. «Але людей також рухають емоції — ненависть, любов, залежність, помста. Проте завжди допомагає, коли мотиви рекрута підкріплені якоюсь відчутною вигодою: не обов'язково прямою виплатою, а якоюсь непрямою допомогою».

Ось так і був завербований С.Т.

Його куратори сказали, що він був сповнений ненависті до режиму і до того, що з ним зробила іранська міліція Басідж. Але остаточно його підштовхнуло до співпраці пропозиція Моссаду організувати для його родича лікування, недоступне в Ірані.

Протягом десятиліть медична допомога була одним із характерних методів вербування Моссаду. Ізраїльська розвідка має зв'язки з лікарями та клініками в декількох країнах, а організація операцій та різних видів терапії також використовувалася для проникнення в палестинські екстремістські угруповання. Це ще більше використовувалося у відносинах з іранцями, в надії переконати їх допомогти Ізраїлю.

Моссад також використовує інтернет для залучення агентів, створюючи веб-сайти та публікуючи дописи в соціальних мережах, спрямовані на іранців, які пропонують допомогу людям, що страждають на такі небезпечні для життя захворювання, як рак. Ці дописи містять номери телефонів або зашифровані варіанти контактів.

Ізраїльська розвідка може мобілізувати свою міжнародну мережу, щоб знайти надійних лікарів або клініки - місця, де не будуть задавати занадто багато питань. Моссад зазвичай оплачує рахунки безпосередньо і дискретно.

Іншим стимулом, який використовується для залучення потенційних шпигунів, є вища освіта в іноземній країні. На основі багаторічних досліджень і досвіду рекрутери Моссаду знають, що іранці прагнуть отримати доступ до якісної освіти. Навіть фундаменталістський релігійний режим нинішнього верховного лідера аятоли Алі Хаменеї заохочує академічний розвиток. Це робить пропозиції про навчання в західних університетах або інтернатах для підлітків особливо привабливим інструментом.

Після визначення кандидата Моссад організовує першу зустріч у доступному місці - часто в сусідніх країнах, таких як Туреччина, Вірменія або Азербайджан, куди іранцям відносно легко потрапити. Інші варіанти включають країни Південно-Східної Азії, такі як Таїланд та Індія, які дозволяють громадянам Ірану подавати онлайн заявки на отримання ділових, медичних або туристичних віз.

Агенти регулярно проходять повторні тести після того, як починають працювати в цій сфері. Кожна дія, незалежно від її важливості, супроводжується черговим тестом на детекторі брехні, щоб підтвердити постійну лояльність.

Вони проходять інтенсивне навчання та перебувають під пильним наглядом. Щоб не викликати підозр, їм вказують, що носити, де купувати одяг, на яких автомобілях їздити і навіть як, коли і де зберігати отримані гроші.

👇👇👇

Мета полягає в тому, щоб створити настільки міцний зв'язок, щоб агент відчував себе в безпеці та мав підтримку - достатньо комфортно, щоб поділитися навіть своїми найпотаємнішими особистими секретами, включаючи свої сексуальні стосунки.

Будь-яка інформація про агента може бути цінною для Моссаду, як червоний прапор, що вказує на потенційну вразливість перед таємною поліцією Ірану, або інший аспект життя агента, який куратори можуть використати. Серед ключових питань: хто входить до соціального кола цієї людини? Чи може вона використовувати ці стосунки на користь Моссаду?

Метою було як позбавити іранську програму експертів, так і відбити бажання перспективних вчених працювати над ядерною зброєю. З 2010 по 2012 рік ізраїльтяни вбили щонайменше чотирьох вчених і ледь не вбили ще одного.

Операції керувалися ізраїльтянами, аж до найдрібніших деталей, часто з сусідніх країн або безпосередньо зі штаб-квартири Моссаду на північ від Тель-Авіва, а іноді ізраїльськими розвідниками, які на короткий час в'їжджали до Ірану.

Ці розрахунки кардинально змінилися за останній рік.

В квітні та жовтні 2024 року Іран випустив ракети та дрони безпосередньо по Ізраїлю. Майже всі вони були збиті за допомогою США та союзників. Ізраїльські ВПС відповіли повітряними ударами, які знищили значну частину іранської протиповітряної оборони.

Однак одна ядерна ціль в Ірані вважалася настільки грізною, що ізраїльські ВПС не мали плану її знищення. Іранці побудували завод зі збагачення урану в Фордо і поховали його всередині гори — майже на 300 футів під поверхнею. Іран намагався зберегти Фордо в таємниці, але Моссад та американська і британська розвідка змогли відстежити рухи в гору і з неї. Президент Барак Обама розкрив її існування в 2009 році, а інспектори ООН, які відвідали об'єкт незабаром після цього, виявили, що Іран планував встановити до 3000 високотехнологічних центрифуг для збагачення урану.

Тільки Сполучені Штати мали бомбу, достатньо потужну, щоб пробити гору: GBU-57 Massive Ordnance Penetrator, найбільшу у світі звичайну бомбу

Тож ізраїльські військові стратеги розробили план надзвичайно ризикованої наземної операції, деталі якої вперше розкриваються тут. Згідно з планом, елітні командос мали бути таємно доставлені до об'єкта у Фордо. Потім вони мали штурмувати будівлю, скориставшись ефектом несподіванки. Опинившись всередині, їх завданням було підірвати центрифуги, захопити збагачений уран Ірану і втекти.

Новий глава Моссаду був скептично налаштований. Давид Барнеа, відомий як Даді, давно наполягав на агресивних діях проти Ірану. Він керував дистанційним кулеметним обстрілом у 2020 році, незадовго до того, як його підвищили на найвищу посаду. Проте він вважав, що плани щодо нападу командос на Фордо були надто ризикованими. Барнеа побоювався, що деякі з найкращих ізраїльських солдатів і шпигунів будуть вбиті або взяті в заручники, що було б кошмаром для ізраїльтян, які вже глибоко страждали від випробувань ізраїльських заручників, утримуваних Хамасом в Газі з моменту нападу 7 жовтня 2023 року.

Щоб підготуватися до операції, Моссад і військова розвідка Аман посилили стеження за іранськими військовими лідерами та ядерними командами. Кілька організаторів операції заявили, що Барнеа значно розширив підрозділ Моссаду «Цомет» (Tzomet, «Перехрестя»), який займається вербуванням і підготовкою агентів-неізраїльтян. Було прийнято рішення довірити цьому іноземному легіону найсучасніше обладнання Ізраїлю для парамілітарних операцій і зв'язку. Прикриття для кожного агента, відоме як «легенда», було перевірено і переперевірено на предмет невідповідностей.

Моссад налагодив контакти з контрабандистами і часто з урядовими розвідувальними агентствами. В усіх семи країнах.

«Ввезення та вивезення обладнання є відносно простим», – зазначив ізраїльтянин, який працював з Моссадом у сфері логістики, – «а Моссад також використовував підставні компанії, які легально перевозили ящики та контейнери морем та вантажівками, що законно перетинали кордон».

👇👇👇👇

В 2018 році агенти, навчені Ізраїлем, проникли в склад у Тегерані і за допомогою високотемпературних плазмових різаків зламали сейфи, в яких зберігалися креслення, дані, комп'ютерні диски та книги з планами. Матеріали, вагою понад 1000 фунтів, були завантажені на дві вантажівки і вивезені до сусіднього Азербайджану. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху продемонстрував ці матеріали на прес-конференції в Тель-Авіві і заявив, що вони доводять, що Іран брехав про свої ядерні наміри.

Два роки по тому Моссад вбив одного з провідних фізиків Ірану, використовуючи штучний інтелект для розпізнавання обличчя, щоб керувати дистанційно керованим кулеметом, встановленим на узбіччі дороги поблизу його дачі.

За словами ізраїльських планувальників, напередодні повітряних атак в червні вони домовилися з водіями вантажівок про контрабанду в Іран тонн «металевого обладнання» - деталей для зброї, яку використовували командири.

За словами високопоставлених ізраїльських чиновників, які безпосередньо знають про ці операції, всі вони були або іранцями, або громадянами третіх країн. Протягом багатьох років такі місії в Ірані були виключно справою ізраїльських оперативників. Але чиновники заявили, що зростаюча непопулярність іранського режиму значно полегшила залучення агентів.

С.Т. був одним з них. Ізраїльські чиновники заявили, що він виріс в робітничій родині в маленькому містечку поблизу Тегерана. Він вступив до коледжу і вів, здавалося б, звичайне студентське життя, коли його та кількох його однокурсників заарештувала страшна іранська міліція Басідж і відвезла до слідчого ізолятора, де їх катували електрошоком і жорстоко били.

Зрештою С.Т. і його друзів відпустили, але цей досвід викликав в нього лють і бажання помститися. Незабаром родич, який мешкав за кордоном, повідомив його ім'я ізраїльському шпигуну, завданням якого було виявляти незадоволених іранців. Вони обмінювалися повідомленнями через зашифрований телефонний додаток, і С.Т. погодився на безкоштовну поїздку до сусідньої країни.

Співробітник Моссаду запросив його працювати таємним агентом проти Ірану. Він погодився, попросивши лише, щоб Ізраїль пообіцяв подбати про його сім'ю, якщо щось піде не так. (Іран без суду і слідства страчує всіх, кого ловлять на шпигунстві на користь іноземних держав, особливо Ізраїлю).

Він протягом кількох місяців проходив підготовку за межами Ірану під керівництвом ізраїльських фахівців зі зброї. Незадовго до початку операції він разом зі своєю невеликою командою повернувся в країну, щоб взяти участь в одній з найбільших і найскладніших військових операцій в історії Ізраїлю.

Моссад визначив Іран своїм головним пріоритетом у 1993 році після того, як ізраїльтяни та палестинці підписали Угоди в Осло на галявині Білого дому, що, здавалося б, поклало кінець десятиліттям конфлікту.

Ізраїль довгий час мав складні відносини з Іраном. Протягом десятиліть він підтримував стратегічний союз з шахом Ірану. Але аятолла Рухолла Хомейні та ісламісти, які повалили монарха в 1979 році, називали єврейську державу «раковою пухлиною», яку слід видалити з Близького Сходу.

Стратегія Ізраїлю, по суті, полягає в захисті свого ядерного монополії в регіоні. Він не визнає публічно свого арсеналу, який, за оцінками, налічує понад 90 боєголовок.

Ізраїльські ВПС знищили іракський ядерний реактор у 1981 році і сирійський реактор, що перебував у стадії будівництва, у 2007 році.

Після повітряного удару по Іраку прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін заявив, що його країна має право не допустити створення сусідами власної бомби. «Ми не можемо допустити другого Голокосту», — сказав він.

Кілька років по тому Іран почав досліджувати ядерну зброю, спираючись на досвід пакистанського інженера Абдула Кадіра Хана, який колись працював в голландській компанії, що виробляла збагачений уран.

Шабтай Шавіт, директор Моссаду, термін повноважень якого закінчився в 1996 році, сказав, що Ізраїль знав про поїздки Хана в регіон, але спочатку не розпізнав його вирішальної ролі в іранській програмі. «Ми не повністю розуміли його наміри», — сказав Шавіт в інтерв'ю перед смертю в 2023 році.

Матеріали доставлялися «агентам інфраструктури» - оперативникам Моссаду в Ірані, які зберігали їх доти, доки вони не стали потрібні. Ветерани Моссаду сказали, що обладнання можна приховувати в безпечних сховищах протягом років, оновлюючи його в міру розвитку технологій або необхідності технічного обслуговування.

Офіційні особи заявили, що Моссад протягом приблизно п'яти місяців навчав неізраїльських агентів, які мали атакувати іранські цілі. Деяких привезли до Ізраїлю, де були побудовані макети для тренувань. Інші репетирували свої місії в третіх країнах, де зустрічалися з ізраїльськими експертами.

Було дві групи коммандос, кожна з яких складалася з 14 команд по чотири-шість членів. Деякі з них вже жили в Ірані. Інші були антирежимними вигнанцями, які проникли в країну напередодні атаки.

Кожна з них мала свої інструкції, але також підтримувала зв'язок з ізраїльськими планувальниками, які могли змінити або оновити план атаки. Більшість команд мали завдання атакувати іранські засоби протиповітряної оборони з переліку цілей, наданого ізраїльськими військово-повітряними силами.

«Сто відсотків зенітних батарей, позначених Моссадом військово-повітряними силами Ізраїлю, було знищено», – заявив високопоставлений представник ізраїльської розвідки. Більшість з них знаходилися поблизу Тегерана, в районах, де ізраїльські військово-повітряні сили раніше не діяли.

В перші години війни одна з команд коммандос завдала удару по іранській балістичній ракетній установці. Ізраїльські аналітики вважають, що ця операція мала непропорційний вплив, змусивши Іран відкласти свої удари по Ізраїлю через побоювання, що інші ракетні установки можуть бути вразливими для атак з території Ірану.

Вранці 13 червня військові літаки ізраїльських ВПС випустили ракети «повітря-земля» по цих координатах, в результаті чого загинули всі 11 осіб.

Після деякої затримки Іран відповів залпом ракет. Більшість з них було перехоплено, але ті, що пролетіли, завдали значної шкоди. Ізраїль повідомив про 30 загиблих цивільних осіб і оцінив витрати на відновлення в 12 мільярдів доларів. Державні ЗМІ Ірану оцінили кількість загиблих у своїй країні в понад 600 осіб».

Ремарка. Якшо чесно, то, станом на 2025 рік, наші спецслужби не гірші. З того, шо робиться, зроблено чи взагалі потрапляє в публічну площину, максимум це відсотки три-п’ять, не більше. Нам теж ж є чим повихвалятися і змусити партнерів чи кацапів вихуїти

Так, є пройоби, відверті провали, проте ці події невідʼємні, коли займаєшся подібними речами. Помиляються всі, і Моссад, і МІ 6, і ЦРУ. Питання лише в тому, хто зробить правильні висновки, шоб подібного більше ніколи не сталося - за помилки в розвідці платять життями, дуже рідко випадає другий шанс

Окремо хочу звернути увагу на те, шо в Україні, подобається це комусь чи ні, вже виросло покоління розвідників, які можуть хоч завтра йти викладати в спецшколи та читати лекції. І всі ці люди цивіли в 99% випадків, які ніколи не мали нічого спільного з подібними речами

Парадокс в тому, що сталося це не завдяки, а всупереч - ніхто не очікував того, що цивіли на окупованих зможуть грати в такі ігри, не маючи ні знань, ні підтримки, ні підготовки, ні ху я.

Але ще більший парадокс шо це вже живі легенди, які мають досвід, що здобули на практиці, не маючи жодного шансу на помилку + вони відкинули все зайве і пристосували прописні істини роботи в полі до сучасних реалій. Тупо на бажанні, на характері, на зубах

Бо ну дуже не хотілося потрапити на підвал - як стверджують більшість мешканців окупованих, в них вроджена алергія на тортури.

Ці люди носять рояль, не грають на ньому. Вони завжди залишаються в тіні. В них не буде ні звань, ні регалій, а лише душевний спокій від того, шо вони не сиділи, а намагались щось змінити. Бо вони хоч спробували шось змінити, а не чекали з моря погоди

Можливо про них колись знімуть фільми, але не факт шо саме про цивілів - більшість з цих одну мріє після війни просто повернутися до спокійного мирного життя + навіть найближчим людям не розкажуть те, чим вони займалися під час окупації.

👇👇👇👇👇

І не тому шо горді - тому шо просто хтось мав то все робити, а так як ніхто не хотів, то вони подумали шо треба робити самим. Шоб совість була чиста та сумління через те шо хоч намагався

Епілог або до чого тут Ізраїль. Як ви самі можете пересвідчитися, найкращих результатів спецслужби досягають, використовуючи цивілів. Це тандем тих, хто має відповідні знання та навички + тих, хто думає шо шось знає, але готовий і навчатися, і адаптувати все те шо йому кажуть, в реалії 2025 року

На самоті танго не станцюєш - потрібен партнер, якого треба і підтримувати, і підстрахувати, і повести в правильному напрямку.

Інакше це не працює і не буде працювати.

Тому наголошую на тому, шо цивіли, які грають гру всього свого життя, на окупованих - рівноцінний партнер. Так, в них нема звань, повноважень і т д, але без них будь-яка розвідка сліпа. Так було, є і буде завжди

Тому не забудьте привітати цих людей з їх професійним святом - вони на це заслужили

Мораль. We live and die in the shadows for those we hold close and for those we never meet.”

Ми живемо і помираємо в тіні — заради тих, хто поруч з нами, і заради тих, кого ми ніколи не зустрінемо

Це цитата з останньої місії. Тих, в кого після цього виразу по спині мурахи побігли табуном, зі святом

Дякую за увагу

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано

Драсьте

Вот теперь у россиян начнется настоящий #пломбир

#жрите

Та блять

Sho, blyat?)