Багато ознак вказують на те, що блокування «царьграда» було як мінімум неофіційно санкціоновано адміністрацією президента Алієва. В Азербайджані, де значна частина медіа контролюється або координується державою, подібні кроки зазвичай не робляться самостійно середньою ланкою чиновників.

Видання, яке ініціювало кампанію проти «царьграда» – Minval Politika – має репутацію провладного ресурсу, а його головний редактор є достатньо наближеною до офіційних кіл особою. Це, в свою чергу, дає підстави припустити, що Мустафаєв діяв не поодинці, а принаймні з розумінням того, що «згори» надійшла неофіційна «відмашка» підтримати таку лінію. Опосередковано на це вказує і синхронність інформаційних приводів - багато хто відзначив своєрідну «дзеркальну відповідь» Баку на недружню риторику російських медіа

Іншими словами, коли прокремлівські ресурси почали відкрито звинувачувати Азербайджан у грі проти росії, азербайджанська влада відповіла ударом по одному з найодіозніших таких ресурсів спецслужб рф. З огляду на потенційні наслідки для двосторонніх відносин, очевидно, що без згоди самого Алієва або його найближчого оточення рішення про блокування російського каналу не було б ухвалене.

Далі. «Царьград» – це не пересічний російський медіаресурс, а знаковий елемент пропагандистської системи Кремля. Телеканал було засновано у 2015 році російським олігархом та ультраконсервативним діячем Малофєєвим, тісно повʼязаним з гру рф

Малофєєв відомий своєю відкрито монархічно-православною позицією та близькістю до ідеологів «русского мира». Його канал «царьград» позиціонується як про-кремлівський медіарупор із виразною російсько-православною ідеологією. Часто матеріали каналу подають події з імперсько-консервативної точки зору, пропагуючи ідеї «традиційних цінностей» та геополітичні наративи москви.

Сам Малофєєв має тісні політичні зв’язки у російських верхах і фінансово-олігархічних колах. Його називають «православним олігархом», і він відкрито підтримував агресивну політику росії щодо сусідніх держав. Зокрема, Малофєєв активно сприяв анексії Криму та війні на Донбасі, фінансував проросійських бойовиків на сході України. За свою діяльність він, як і телеканал «царьград», потрапив під санкції США, ЄС, Великої Британії, Канади та ряду інших країн.

Цікаво, що навіть окремі пострадянські держави дистанціювалися від Малофєєва: наприклад, Казахстан не лише запровадив проти нього санкції, а й заблокував сайт «царьграда» у 2023 році, звинувативши ресурс в екстремістській пропаганді та розпалюванні ворожнечі

Таким чином, «Царьград» виконує роль своєрідного «рупора» ультраконсервативного крила російської пропаганди, просуваючи за кордоном наративи, вигідні кремлю, часто через призму православ’я та імперських амбіцій.

В системі російської інформаційної експансії цей канал слугує інструментом впливу на аудиторії, які симпатизують праворадикальним ідеям, та одночасно створює тиск на сусідні країни, просуваючи вигідне для москви трактування конфліктів і подій, в тому числі семантичне

Безперечно, блокування російського пропагандистського сайту не залишилося непоміченим в москві. Хоча на офіційному рівні (через мзс рф чи інших посадовців) на момент кінця травня 2025 року публічної реакції ще не прозвучало, можна сміливо говорити про те, що російська влада розцінить цей крок як недружній.

Заважаючи на те, шо сторично росія доволі болісно реагує на обмеження діяльності своїх ЗМІ за кордоном, звинувачуючи інші держави в цензурі та «утисках російськомовної аудиторії». Не виключено, що мзс рф виступить з заявою протесту або вручить ноту азербайджанському послу в москві. Такі дії можуть супроводжуватися заявами про «порушення свободи слова» чи «русофобію» в Азербайджані – риторика, якої російські дипломати дотримуються в подібних випадках.

Баку ж, усвідомлюючи можливість дипломатичного демаршу росіян, ймовірно,заздалегідь зважив на потенційні ризики.

👇👇

Варто зазначити, що це напруга у відносинах вже проявилася в інших сферах: в травні 2025 року росія без пояснень не впустила до країни азербайджанського депутата Азада Бадамова, звинувативши його в «русофобських висловлюваннях». МЗС Азербайджану назвало цю заборону «недружнім кроком» і зажадало від москви роз’яснень. Цей випадок демонструє, що взаємна недовіра і готовність до жорстких жестів вже присутні – блокування «царьграда» може стати ще одним пазлом ескалації.

Паралельно з офіційними каналами, російська пропагандистська машина вже запустила інформаційну атаку у відповідь. Той же «царьград», попри блокування в Азербайджані, через свій Telegram-канал та споріднені ресурси почав активно звинувачувати Баку в упередженості. Зокрема, російські коментатори називають ініціаторів блокування «русофобами» і вказують на нібито подвійні стандарти Азербайджану.

В публікаціях «царьграда» наголошується, що азербайджанські державні ЗМІ самі часто критикують росію – наприклад, закидають їй «окупацію історичних азербайджанських територій» та звинувачують у збитті того самого літака AZAL до завершення розслідування. Також згадується заява президента Алієва на одному з форумів у квітні 2025 року про повну підтримку територіальної цілісності України, що фактично є непрямим обвинуваченням росії в окупації частини українських земель. Російська пропаганда виставляє ці факти як доказ «антиросійської» позиції Баку.

В підсумку риторика кремлівських медіа стала жорсткішою: Азербайджану закидають лицемірство і ворожість. Як прямо заявив «царьград», якщо Баку говорить про «взаємну повагу в медіасфері», то має почати із себе – інакше такі дії Азербайджану розцінюватимуться «не більш ніж лицемірна спроба виправдати власну агресивну риторику, або навіть як злочин». Ці слова фактично прирівнюють інформаційну політику Баку до ворожої, що є тривожним сигналом подальшої інформаційної війни. Не виключено, що російські державні телеканали та офіційні особи підхоплять цю лінію, малюючи образ Азербайджану як чергової «недружньої держави».

Таким чином, реакція москви проявиться, скоріш за все, у двох вимірах: на дипломатичному фронті (у вигляді заяв або точкових дій проти Баку) і в медійному просторі (посиленням пропагандистського тиску та дискредитації азербайджанської влади).

Далі. Наслідки для Азербайджану та регіону і внутрішньої інформаційної безпеки Азербайджану. Рішучий крок Баку щодо заборони «царьграда» загалом позитивно сприймається всередині країни як крок до зміцнення інформаційного суверенітету. Азербайджан демонструє, що не терпітиме іноземної пропаганди, яка підриває суспільну злагоду і національні інтереси. Блокування російського каналу мінімізує ризик деструктивного впливу зовнішніх російських наративів на азербайджанську аудиторію.

Хоча, за словами самого Мустафаєва, популярність ресурсу «царьград» серед пересічних азербайджанців була мізерною (його читали хіба що журналісти та експерти), значення цього кроку є скоріше профілактичним і символічним. Влада дає зрозуміти, що інформаційна безпека – частина національної безпеки, тому готова діяти на упередження.

Для азербайджанського суспільства це сигнал згуртованості перед обличчям можливих інформаційних провокацій, особливо на тлі крихкого постконфліктного становища в Карабаху.

Безперечно, такий демарш у медіасфері може мати наслідки для політичного діалогу між Баку та москвою. Блокування «царьграда» додається до списку чинників, що останнім часом погіршили атмосферу двосторонніх відносин. Раніше приводами для напруженості стали згаданий інцидент зі збитим літаком, відмова президента Алієва від участі в параді 9 травня в москві, а також війна слів між парламентарями (взаємні заборони на в’їзд, звинувачення в русофобії тощо).

Тепер інформаційний фронт теж став ареною протистояння. Для кремля дії Баку виглядають як виклик – мовляв, навіть традиційно близький пострадянський партнер готовий йти наперекір, якщо вважає російську діяльність шкідливою для себе. Це може підштовхнути москву до перегляду своєї політики щодо Азербайджану.

👇👇👇

З одного боку, росія може спробувати тиском змусити Баку пом’якшити позицію – наприклад, через неформальні канали натиснути на відновлення доступу до проросійських ЗМІ або через союзників (Іран чи Вірменію) створювати Азербайджану проблеми. З іншого боку, Кремль ризикує ще більше відштовхнути Азербайджан такими діями і підштовхнути його до глибшої співпраці з Туреччиною, заходом чи Україною.

Нинішня ситуація свідчить про наростання недовіри: кожен подібний інцидент, медійний, чи політичний, сприймається сторонами як прояв ворожості. Якщо тенденція продовжиться, азербайджано-російське партнерство може звестися до мінімуму, обмежуючись сухим прагматизмом, тоді як в публічній площині переважатимуть критичні нотки.

Крім того, крок Азербайджану задає помітний прецедент на пострадянському просторі, особливо для сусідів на Південному Кавказі. Вже зараз експерти відзначають тренд: держави регіону все менш терпимо ставляться до агресивної російської пропаганди і вживають заходів для захисту свого інформаційного поля.

Ще 2023 року Казахстан відкрито перейшов до дій, заблокувавши сайт «царьграда» за розпалювання ворожнечі. Тепер подібний крок здійснив Азербайджан. Це може посилити дискусії в сусідніх країнах.

В тій же Грузії, хоча грузинська влада балансує між прозахідними прагненнями суспільства та обережністю щодо москви, приклад Баку може підштовхнути Тбілісі до більш рішучих дій. Грузинське громадянське суспільство давно критикує присутність російських дезінформаційних наративів у країні. Не виключено, що опозиційні сили в Грузії використають кейс «царьграда» як аргумент, вимагаючи закриття проросійських видань і каналів, які діють під прикриттям локальних медіа.

Якщо ж політична кон’юнктура зміниться, Грузія може приєднатися до тренду жорсткого обмеження російської пропаганди, аби захистити свій євроатлантичний курс.

В Вірменії ситуація складніша. Єреван традиційно сильно залежить від москви в безпековому та економічному плані, і російські ЗМІ домінують у вірменському медіапросторі.

Чинна вірменська влада на чолі з Ніколом Пашиняном останнім часом демонструє певне розчарування кремлем (особливо через пасивність ОДКБ під час війни з Азербайджаном), однак відверто конфронтувати з росією вона поки не готова. Блокування прокремлівських ресурсів в Вірменії наразі малоймовірне – це могло б викликати жорстку реакцію москви і внутрішній резонанс серед проросійськи налаштованого сегмента населення.

Водночас, якщо тенденція охолодження відносин рф-Вірменія посилиться, Єреван теоретично може вдатися до обережних кроків: наприклад, обмежити найбільш одіозні російські канали під приводом законодавчих норм (мова ворожнечі, екстремізм тощо) або підтримувати незалежні медіа, що протистоять кремлівським наративам.

Поки що ж Вірменія радше спостерігатиме за досвідом Азербайджану і Казахстану збоку.

У підсумку маємо наступні висновки. блокування «царьграда» в Азербайджані стало знаковим епізодом інформаційного протистояння на пострадянському просторі. Воно висвітлило глибину недовіри між Баку та москвою, а також продемонструвало зростаючу готовність суверенних держав відстоювати свій інформаційний суверенітет навіть ціною загострення відносин з колишнім метрополії.

Для Азербайджану цей крок – частина ширшої стратегії захисту національних інтересів від зовнішньої пропаганди. Для росії – неприємний сигнал з боку партнера, який більше не бажає грати за нав’язаними правилами. Для сусідів же – приклад того, що ера беззаперечного домінування російських медіа в регіоні добігає кінця, і кожна країна шукає власний баланс між свободою слова та протидією дезінформації.

Азербайджан своїм рішенням окреслив червоні лінії, переступати які навіть «близькому союзнику» не дозволено. Це може стати прецедентом, наслідки якого ще довго відлунюватимуть в політичних та інформаційних реаліях Кавказу і ширше.

Епілог. Так же ж відповідь на питання щодо того, до чого тут Україна?

Вона на поверхні

Москва фактично хотіла сформувати пул власних васалів, використовуючи всього два основних маркери: парад та відношення до України.

👇👇👇👇

За виключенням Китаю та Туреччини, всім іншим не дозволено мати неоднозначну позицію щодо цього

Але

Але і це вже не виходить повністю втілити в життя. Взяти той же Казахстан, який міцно тримає рф за горло (і не тільки за горло) через тіньові схеми імпорту - наслідків закриття відверто гру-шних ресурсів для країни не було зовсім ніяких. Кремль це просто проковтнув мовчки. Туреччині взагалі дозволено все - офіційна Анкара постійно заявляє про те, шо підтримує територіальну цілісність України

Та ж Молдова спокійно і без наслідків, незважаючи на «придністровʼя» випалює агентурну мережу гру рф в країні, не маючи ніяких наслідків, виставляючи росію не як впливового геополітичного гравця, а як клоуна, який максимум шо може, так це влаштувати істерику в медіа, використовуючи алкоголіків, по типу мєдвєдєва та захарової

Україна при тому тут, що створила прецедент давно - вона довела, що такі ресурси як «царьград» є токсичними і працюють проти будь-якої держави, в якій дозволені. Так, українці платять за це найвищу ціну, але в країнах Азії вже починають розуміти, що потрібно вже і зараз закривати структури, підконтрольні гру рф, щоб не отримати війну на власній території, і що час працює проти - за роки бездіяльності спецслужби рф сформували агентурні мережі і з цим вже реально важко боротися

Кожен зайвий день існування, роботи «руского дома» чи «клуба любітєлєй достовского» в країні - це шанс завербувати когось для спецслужб москви в інтересах рф. Тому якщо не діяти вже і сьогодні, можна отримати не лише крики про «утиски російськомовного населення», а й абсолютно проросійську партію чи кандидата, якого приведуть до влади росіяни, і який перетворить суверенну державу на сучасний аналог Білорусі, що існує на політичній карті світу лише умовно, але не має незалежності та субʼєктності як такої

Фактично ми бачимо парадокс: в країнах, які перебували або у складі срср, або пі зоні впливу радянського союзу, вплив спецслужб росії менший, ніж в країнах Європи та США.

Це тому шо саме Україна показала справжні «дружні» наміри рф і довела, що подібні «царьграду» ресурси є нічним іншим, як філіалами спецслужб росії, надавши докази.

Тому гра лише починається насправді. Цікаво те, хто на Кавказі та в Азії також почне викидати з власного інформаційного простору гру-шні формування, по типу «руского дома» та всіляких «культурних центрів».

Робіть ставки, пані та панове, робіть ставки)

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- fashdonetsk2022@gmail.com

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Хочеш шоб по ваті прилетіло? Пиши в @gistapapapa_bot . Анонімність гарантовано

100%

Дивись та поширюй: https://youtu.be/I9sNM9yTE8k?si=AIOgnhijXFtLAmwz

Що об’єднує біржових трейдерів і страх Трампа? Вірно — абревіатура TACO: Trump Always Chickens Out. У цьому відео — вся правда про те, як президент США став фінансовим індикатором для ринку, і як його звичка «вмикати задню» допомагає комусь заробляти на золотих унітазах. Сарказм, іронія, трохи біржі та великий шматок трусливого Трампа — усе на своєму місці.

Підписуйся, якщо хочеш ще більше політичної сатири без фільтрів.

Спецпризначенець 2-о окремого загону ЦСП Омега розповів про завдання, які виконує його бойова група, про початок повномасштабного вторгнення, про участь в боях у Харкові, Бахмуті, Балаклії, про свій досвід спілкування з власноруч полоненими окупантами.

“Ворог воює м’ясом і FPV-дронами. Багато хто з окупантів взагалі не розуміє, де вони знаходяться, просто виходять на нас”, — розповів він.

https://www.youtube.com/watch?v=xXUuASjfT34

До речі, дімон уже вʼїбав

Похуй

#жрите

Сука, це не лікується

Это тут 56.846470, 35.953829, если кому пригодится)

Носорог вам брат

Достали

#русские_не_люди #нехуй_шастать

До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

Сукаблядьйбнпздц

Stupidity leak: how Russia surrendered its nuclear base through Excel and tenders

A little bit about the leak of classified information about the Russian nuclear test site in Yasnoye

At the end of May 2025, it became known about an unprecedented leak of classified documents about one of Russia's most secretive military facilities, the RVSN (Strategic Missile Forces) test site near the town of Yasny in the Orenburg region. About 2 million files have been made public, including complete engineering schemes and plans of the base, which has been home to the Avangard hypersonic missile system since 2019

These materials were jointly obtained and analysed by journalists from the Danish investigative centre Danwatch and the German magazine Der Spiegel, who found them in the publicly available Russian public procurement database. Experts called the scope and level of detail of the leak "absolutely incredible", as it is the first time that information has been made publicly available that allows us to penetrate the very heart of Russia's nuclear infrastructure

According to the documents, in 2019-2024, the test site underwent a radical reconstruction. The old infrastructure was virtually demolished and rebuilt from scratch, with hundreds of new buildings erected, including barracks, command centres, warehouses and observation towers, and kilometres of underground tunnels between facilities. The diagrams show in detail the layout of all rooms, from sleeping and office areas to technical rooms. Even the underground utilities - tunnels connecting different buildings, including paths to weapons storage and control bunkers - are marked separately

According to the leak, the location of living areas (barracks), dining rooms, bathrooms, lounges, and even household details are indicated, such as what inscriptions hang on the walls ("Stop! Restricted area", "Military oath", "Rules for shoe care") and where the weapons cabinets and protective equipment are located. This indicates that the base is equipped for long-term personnel and autonomous operation

The documentation also contains detailed diagrams of the training ground's power supply, including internal power grids, connections to external power lines or backup generators. The water supply, sewerage, ventilation and heating systems (utility systems) required to maintain the facility's life are described, and the IT infrastructure is described, including communication cabling, server rooms, and communications equipment that supports command posts and communications with headquarters. Knowledge of these engineering systems allows us to understand which nodes are critical to the operation of the base, for example, where critical power lines or pipelines are located

Information about the multi-level security system of the training ground is particularly sensitive. The leak reveals that the perimeter of each mine launch base is now surrounded by a wide security zone with several layers of engineering barriers. In particular, three lines of electrified fences have been installed along the outer perimeter, supplemented by surveillance and intrusion detection systems. The secret drawings show in detail the alarm and access control components: seismic ground motion sensors and radiation sensors to monitor the condition of ammunition, infrared motion sensors and magnetic contacts on doors and hatches (tampering alarm) were installed

The structures of the new buildings are made of high-strength reinforced concrete, and the doors and windows are blast-resistant to withstand a shock wave. The schemes also include the location of internal video surveillance cameras at the facilities, with detailed information on camera types and viewing areas
👇

In addition to passive security, the site is equipped with active defence systems. Remotely controlled firing points - automatic machine guns and grenade launchers - are installed on the towers and along the perimeter, which can be used against saboteurs. Modern short-range air defence systems are deployed around the bases to cover the facility from the air

Thus, the leaked drawings actually reveal a complete picture of the complex's defensive boundaries - from engineering barriers and sensors to firepower and radar.

Considerable attention is paid to ensuring the normal service of personnel. The new barracks are equipped with everything necessary for a long stay: the diagrams show places for sleeping, resting, eating and hygiene. The documents show where the soldiers eat, rest and train. There is even a list of leisure facilities: for example, treadmills, dumbbells for exercise, board games (chess, checkers, etc.) are provided in the recreation rooms - all of which are recorded in the inventory of equipment supplied

These small details emphasise the scale of the documents: they cover absolutely every aspect of the training ground's arrangement, including leisure and everyday life of the military. According to experts, such materials represent the "highest level of intelligence" as they provide a holistic view of the internal structure and operation of a secret facility

The origin of the documents is a separate anecdote. It turned out that the secret plans were made public not as a result of hacking, but because of improper public procurement procedures in Russia. In 2020, the Russian authorities, having realised the problem of leakage of military secrets through tender documents, even passed a law on full secrecy of defence procurement and created a closed portal for military tenders.

However, in practice, this did not stop the leakage: employees of contracting organisations continued to upload classified files to publicly available resources. For several months, Danwatch journalists systematically scanned open Russian public procurement databases and thus collected an array of more than 2 million documents. To circumvent restrictions, they used a network of proxy servers in Russia, Kazakhstan and Belarus. Hundreds of top-secret documents were identified in this array, including drawings and plans for nuclear facilities.

The leak occurred because the military construction companies and suppliers who performed work at the site attached detailed diagrams to tender documents posted online. In other words, the Russian contractors themselves repeatedly published secret drawings in the open procurement system as annexes to the tender specifications. Danwatch and Der Spiegel found that such materials were posted at least until the summer of 2024 - in particular, secret plans for strategic nuclear bases were found in tenders announced in June-July 2024.

The journalists emphasise that "such documents should not have been made public at all" - their appearance there indicates a gross violation of the secrecy regime by those responsible. The final conclusions of the Danwatch/Spiegel investigation were made public on 28 May 2025, after which the Russian Ministry of Defence was forced to acknowledge the leak (although it refused to comment in detail).

It is also known that the published documents included specifications for foreign-made equipment, such as materials from the German company Knauf, Danish Danfoss, Grundfos, and Rockwool, used in the construction of the base. These references indicate that Russian subsidiaries of Western companies, which were also involved in the leak, were involved in the modernisation.

It doesn't take a genius to conclude that the disclosure of detailed plans for the nuclear test site has significantly weakened its security. Although the documents themselves do not "neutralise" the facility, it is now known where and what the weaknesses in the base's defences are.

👇👇

Experts note that the Russians would like to conceal such information very much - although the leak does not reduce the striking power of the Avangard, it makes the bases "potentially more vulnerable". Specific vulnerabilities have been identified in the plans: for example, some underground corridors are not properly reinforced, and there are blind spots for surveillance cameras - all of which are now known to the enemy

Thus, a secret facility is no longer a "black box": instead of secrets, enemies see through it, which undoubtedly undermines the previous level of security. The Russian side, according to media reports, even put two bases in Yasne on high alert after the incident

It is even possible that the Avangard complex will be relocated. The question arises whether Russia will have to change the location of its latest nuclear systems because of the leak. The reason is that if the enemy knows the exact layout of the base, it could potentially strike or sabotage it. Tom Reseth, an expert at the Norwegian Staff College, notes that now that the secrecy has been lost, Moscow will probably have to make changes to the facility. According to him, it is even possible to rebuild or move the complex to another location to hide its vulnerabilities again

"But it all comes down to money - such steps will be extremely expensive and time-consuming. Relocating mine launchers and related infrastructure is a billions of dollars and many years of work. A more realistic scenario is to carry out localised on-site upgrades: for example, additional reinforcement of the same corridors, changing the location of sensors, creating new backup systems, etc. to neutralise known weaknesses.

However, such measures also require time and significant resources. It is also possible that Russia will try to compensate for the loss of secrecy by dispersing its hypersonic units - that is, deploying Avangard in other positions that the enemy does not yet know about.

Next. The leak of such sensitive data is likely to provoke a harsh reaction from the Russian leadership. Firstly, the secrecy regime in defence procurement is expected to be tightened - the Russians have already closed military tenders, but now they may abandon electronic tenders for strategic facilities altogether, switching to manual closed paper transactions. Second, a thorough internal investigation is likely to be conducted to identify those responsible for the publication of classified data. Personnel decisions and punishments are not excluded: responsible officials of military construction institutions may be demoted or dismissed, and some may even face criminal prosecution for disclosing state secrets.

Similarly, contractors involved in the leaks could be suspended from working on defence contracts. Although the Russian Ministry of Defence has officially refrained from commenting, it can be assumed that serious organisational lessons are being learned behind the scenes. The incident also damages the prestige of the Russian army, so the Kremlin will likely try to demonstrate that it has "corrected its mistake" as an example to others.

Counter-intelligence measures should not be ruled out: Russia may deliberately spread disinformation about the alleged "falsity" or "outdatedness" of the leaked documents to somehow offset the damage. However, experts agree that it is impossible to reverse the situation - too many secrets have been revealed

The leak may well be used by Western countries and Ukraine to their advantage.

For US and NATO intelligence agencies, the materials obtained are a real treasure. Firstly, the detailed plans of the base allow us to specify the targets for a potential strike. Knowing the exact location of command posts, mines, storage facilities and communications, NATO military strategists can develop scenarios for precision bombing or missile strikes that are guaranteed to disable the facility. For example, if the blueprints show where power cables or generators are located, they can plan a strike against them and blackout the entire base.

👇👇👇

Or, if you know the layout of the bunkers, you can choose a munition of the right power to destroy them.

Secondly, the availability of drawings will simplify the work of special services. Western intelligence agencies can now model an exact copy of the Russian facility at their training grounds, rehearse scenarios of saboteurs' infiltration, suppression of guards, and so on.

NATO engineers will study the security system in detail: the location of sensors, types of alarms, and camera viewing sectors. Based on this, electronic warfare tools can be developed (to jam or deceive sensors) or methods of a covert approach that is invisible to existing detection systems.

Third, the location of the Avangard systems and the state of their infrastructure are now known for certain. This gives US intelligence arguments in military-strategic negotiations - by demonstrating awareness of the true state of Russian nuclear forces, the Americans can increase pressure on the Kremlin. NATO can also increase aerial reconnaissance (satellites, drones) over the Yasnoye area, checking the plans with the real situation - up to the detection of new facilities that were previously disguised.

And as you can imagine, such information is of great value for planning in case of escalation: if it comes to a direct clash with Russia, Washington and Brussels already have a list of coordinates and "vulnerabilities" to neutralise this nuclear test site.

For Ukraine, the data obtained is also of practical use, albeit indirectly. Ukrainian military intelligence can obtain additional intelligence on the Russian Strategic Missile Forces. Even if Ukraine does not currently have long-range vehicles capable of reaching the Orenburg region, information on the location of the Avangard helps assess real threats.

Knowing where these nuclear systems are based, the General Staff of the Armed Forces of Ukraine can calculate the trajectories of their possible use and plan countermeasures accordingly (for example, deployment of air defence/missile defence systems in threatened areas).

Ukraine can also share some information with its allies for joint planning of operations. If in the future there is a need to neutralise Russia's nuclear potential (in case of nuclear blackmail by Russia), Ukrainian data on the test site will be useful to the coalition.

Ukraine has already demonstrated the ability to carry out long-range strikes (sabotage in Crimea, drone strikes on Russian air bases). Theoretically, the drawings obtained could form the basis of a special operation: for example, the penetration of drones or sabotage groups into a facility. Knowing the patrolling pattern and camera blind spots, Ukrainian forces could try to target critical elements - for example, blow up a communication hub or disable the base's power supply system, rendering the Avangard inoperable. Of course, such a scenario is extremely risky and still hypothetical, but the emergence of detailed plans makes it a little more realistic.

We should also not forget about the information and psychological aspect. Possession of such secrets is a blow to Russia's reputation. Ukraine can use the fact of the leak in its information campaigns, emphasising the inability of the Russians to protect even strategic facilities. This will hit the enemy's morale. With the original documents, Ukrainian specialists can try to conduct disinformation operations, such as faking a "new leak" with fake additions to sow panic or force Russians to spend resources on false threats. This kind of play on the enemy's nerves weakens them and distracts them from the frontline.Finally, the key question is: has the Yasny facility become more vulnerable to precision weapons after its technical characteristics were disclosed? The answer is unequivocally yes.

Detailed information on the layout and defence of the base makes it much easier for those planning an attack.

👇👇👇👇

If earlier a conditional target on the map was a "square" with an unknown internal structure, now the enemy of the Russian Federation has the exact coordinates and dimensions of each important structure. With a map, you can aim a missile directly at the ventilation shaft of a command bunker or the centre of a communications room to guarantee its destruction. Vulnerabilities identified in the documents can be targeted.

Let me give you an example. It turned out that some underground rooms were not properly reinforced = a precision munition detonated in the right place could collapse these corridors and block access to the mines. Knowing the "dead zones" for sensors and cameras = a sabotage group can enter from there or launch a drone undetected. Knowing the configuration of the power grid, saboteurs can disable the power supply with one or two missiles, plunging the base into darkness and chaos.

As noted above, no security system is designed to ensure that the enemy knows all its parameters. Russia has effectively lost the element of surprise: defenders cannot rely on secrecy alone as a security factor. One analyst emphasised that the data obtained makes the bases potentially more vulnerable to attack, as the enemy can prepare in advance and hit their weakest links

"As a result, the Yasne training ground has become much more vulnerable to precision strikes after the leak: knowing the drawings, a conventional enemy can inflict maximum damage to critical elements of the base with a minimum amount of ammunition. This casts doubt on Russia's previous confidence in the invulnerability of its strategic facilities and will clearly require it to take urgent steps to strengthen their defence.

In fact, the leak of classified information about the Yasnoye training ground is one of the biggest failures of Russian military counterintelligence in history. The disclosure of detailed drawings of the strategic nuclear facility not only demonstrated the scale of Russia's nuclear modernisation, but also posed a direct threat to the facility, making it a potential target.

From now on, Russia has to take into account that its "secret shield" has been partially revealed - its adversaries have a map of vulnerabilities that can be used in both military and information confrontation.

We are waiting for a series of suicides among the top leadership of the Russian army and special services

The end

P.s. - if you want to help Ukraine's counter-propaganda: 4441111068433840

PayPal - fashdonetsk2022@gmail.com

Patreon

https://www.patreon.com/fashdonetsk

Btc -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

P.s 2 - Do you want the enemy to get hit? Write to @gistapapapa_bot . Anonymity is guaranteed

Витік тупості: як рф здала ядерну базу через Excel і тендери

Трохи про витік секретної інформації про російський ядерний полігон в Ясному

Наприкінці травня 2025 року стало відомо про безпрецедентний витік секретних документів щодо одного з найбільш охоронюваних військових об’єктів росії – полігону РВСП (Ракетних військ стратегічного призначення) поблизу міста Ясний в Оренбурзькій області. У відкритому доступі опинилися близько 2 мільйонів файлів, серед яких – повні інженерні схеми та плани бази, де з 2019 року розміщено гіперзвуковий ракетний комплекс «Авангард»

Ці матеріали спільно отримали та проаналізували журналісти данського розслідувального центру Danwatch і німецького журналу Der Spiegel, які виявили їх у загальнодоступній базі даних державних закупівель рф. Експерти назвали обсяг і рівень деталізації витоку «абсолютно неймовірним», адже вперше у відкритому доступі з’явилася інформація, яка дозволяє проникнути у саме серце російської ядерної інфраструктури

Згідно з документами, у 2019–2024 рр. полігон зазнав кардинальної реконструкції. Стару інфраструктуру фактично знесли і відбудували наново – зведено сотні нових будівель, включно з казармами, командними центрами, складами і вежами спостереження, а також прокладено кілометри підземних тунелів між об’єктами. На схемах детально показано планування всіх приміщень – від спальних та службових зон до технічних кімнат. Окремо зазначені навіть підземні комунікації – тунелі, що з’єднують різні будівлі, включно з шляхами до сховищ зброї та бункерів управління

За даними витоку, вказано розміщення житлових зон (казарми), їдальні, санвузлів, кімнат відпочинку, і навіть дрібниці побуту – наприклад, які написи висять на стінах («Стій! Заборонена зона», «Військова присяга», «Правила догляду за взуттям») та де знаходяться шафи для зброї та засоби захисту. Це свідчить про те, що базу облаштовано для тривалого перебування особового складу та автономної роботи.

В документації також містяться докладні схеми енергоживлення полігону – зокрема, внутрішні електромережі, підключення до зовнішніх ліній електропередач або генераторів резервного живлення. Описано системи водопостачання, каналізації, вентиляції та опалення (комунальні системи), необхідні для підтримання життєдіяльності об’єкта + надано характеристики ІТ-інфраструктури – йдеться про кабельні мережі зв’язку, серверні приміщення, обладнання зв’язку, яке забезпечує роботу командних пунктів та зв’язок зі штабом. Знання про ці інженерні системи дозволяє зрозуміти, від яких вузлів залежить функціонування бази – наприклад, де проходять критичні електролінії чи трубопроводи.

Особливо чутливою є інформація про багаторівневу систему охорони полігону. З витоку відомо, що периметр кожної шахтної пускової бази тепер оточує широка захисна зона з декількома шарами інженерних загороджень. Зокрема, встановлено три рубежі електрифікованих парканів по зовнішньому периметру, доповнених системами спостереження і виявлення проникнень. Секретні креслення детально показують компоненти сигналізації та контролю доступу: розміщено сейсмічні датчики ґрунтових коливань і датчики радіації для контролю стану боєприпасів, встановлено інфрачервоні сенсори руху та магнітні контакти на дверях і люках (сигналізація несанкціонованого відкриття)

Конструкції нових будівель виконані з високоміцного залізобетону, двері та вікна – вибухостійкі, щоб витримати ударну хвилю . Схеми також містять розташування внутрішніх камер відеоспостереження на об’єктах, причому детально вказано типи камер і зони огляду

Окрім пасивної охорони, полігон оснащено активними системами оборони. На вишках і по периметру встановлено дистанційно керовані вогневі точки – автоматичні кулемети та гранатомети, які можуть бути задіяні проти диверсантів. Навколо баз розгорнуті сучасні системи ППО малого радіусу дії, що прикривають об’єкт з повітря

Таким чином, витік креслень фактично розкриває повну картину оборонних рубежів комплексу – від інженерних загороджень і сенсорів до вогневих засобів та радіолокацій.
👇