Гід реформ
89 members
136 links
Хочете знати більше про реформи? Розбиратися в термінах і явищах? Експерти Мережі UPLAN допоможуть! Просто і доступно розкажемо про впровадження, результати й ефективність інституційних реформ. Підписуйтеся і запрошуйте друзів!
Download Telegram
to view and join the conversation
​​📌 Добірка експертної аналітики за червень

👉 Поповнюємо рубрику #аналітика_місяця свіженькими статтями від експертів Мережі #UPLAN.

Сьогодні пропонуємо почитати на тему демократії, про поліцію, а також про карантин:

➡️ Як впливати мешканцям на рішення влади під час карантину? (Д. Челепіс, Х. Тибінка)
➡️ Народовладдя у формуванні перспективних планів: приклад Харківщини (О. Мірошник, Ю. Біденко)
➡️ Український правопис 2019: як влада впроваджує зміни? (А. Шостак)
➡️ Права затриманих та поліцейських: що змінило впровадження Custody Records? (Н. Головата)
➡️ Як карантин змінив спілкування в експертному середовищі та в освітньому процесі? (О. Нагорнюк)
➡️ Громадянська активність через неформальну освіту: як це працює у режимі онлайн? (О. Нагорнюк)

😀 Приємного та пізнавального читання!
​​🤔 Збори за адмінпослуги: що буде, якщо їх буде встановлювати Уряд?

📌 20 травня в Парламенті зареєстрували законопроєкт № 3515, який має врегулювати питання формування прожиткового мінімуму.

👉 Окрім цього, законопроєкт також пропонує зміни до Закону України «Про адміністративні послуги»: передати повноваження зі встановлення розмірів адміністративних зборів від Парламенту до Уряду.

📢 Але експерти Центру політико-правових реформ зазначають: досвід України свідчить, що там, де збір за послуги встановлює Уряд, він зазвичай непрозорий, недостатньо обґрунтований і навіть може супроводжуватися незаконними поборами.

➡️ Які інші загрози містить законопроєкт, як їх уникнути — читайте в експертному аналізі.

#абетка_активіста
​​7️⃣4️⃣% українського населення не довіряє судам.
5️⃣0️⃣% українців не вірять, що в суді можна отримати справедливе рішення.
6️⃣8️⃣% громадян вважають суддів переважно або цілком залежними.

При цьому 9️⃣0️⃣% суддів вважають себе переважно або цілком незалежними, а 2️⃣3️⃣% впевнені: в очах громадян вони насамперед асоціюються з чесністю та справедливістю.

👉 Такі результати опитування «Роль судів у суспільстві: думка громадян, суддів та інших правників», проведеного на замовлення Центру політико-правових реформ.

📌 Більше результатів дослідження шукайте тут.
​​📌 Судова реформа: експертний огляд законопроєктів

➡️ 22 червня Президент вніс до Верховної Ради України законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№ 3711).

↪️ 7 липня в Парламенті «з'явилися» дві альтернативи президентському законопроєкту: № 3711-1 — його вніс народний депутат Я. Юрчишин, партія «Голос» — та № 3711-2 — від народних депутатів з партії «Слуга народу».

📢 Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували документи і дійшли висновку, що законопроєкт № 3711-1:

🔸 забезпечить доброчесність у діяльності ВРП шляхом попередньої перевірки кандидатів до складу ВРП, а також чинних її членів незалежною конкурсною комісією з вирішальною роллю міжнародних експертів;
🔸 передбачає формування нового складу ВККС на конкурсних засадах поза будь-яким контролем ВРП незалежною конкурсною комісією з вирішальною роллю міжнародних експертів;
🔸 збереже незалежність майбутньої ВККС від «нереформованої» ВРП.

Окрім цього, законопроєкт № 3711-1 відповідає зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом.

Водночас два інші законопроєкти — президентський та від представників його фракції — матимуть негативний ефект на функціонування системи правосуддя та її незалежність.

🤔 Чому — читайте в експертному аналізі за посиланням.
​​📌 «Даішники в кущах»: що насправді означає законопроєкт №2695?

👉 13 липня Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт № 2695, який пропонує комплекс заходів для забезпечення невідворотності покарання за керування у стані сп’яніння.

📢 Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін проаналізував законопроєкт, зокрема положення про можливість розміщення засобів відеофіксації — радарів, маяків, камер — без попереджувальних на те знаків:

«Хоча цю зміну і називають «поверненням «фенів» у кущах», питання не до попереджувальних знаків, а до якості, сертифікованості таких приладів».

Окрім цього, відповідно до законопроєкту, з’являється нова підстава для зупинки авто — з метою проведення огляду водіїв на стан сп’яніння.

➡️
Така зупинка — профілактичний захід. Інформація про нього має бути оприлюднена на офіційному вебсайті Нацполіції у формі організаційно-розпорядчого акта її керівника.

«Мова йде про механізм «сліпих перевірок», який існує в європейських країнах і якого дійсно не вистачає у вечірній та нічний час українським поліцейським. Якщо такі профілактичні заходи будуть тимчасові та чітко визначені за територією і часом, про що кожен зможе прочитати на сайті поліції, — це допустимо в демократичному суспільстві», — зазначає пан Євген.

Повний аналіз законопроєкту читайте в статті експерта за посиланням.
5️⃣ цікавих онлайн-мап для представників НУО та активних громадян

😍 В рубриці #корисні_добірки поповнення! Ділимося інтерактивними картами про суди, децентралізацію та держзакупівлі.

👉 А також, якщо ви самі плануєте створення онлайн-мапи, внизу шукайте посилання на ресурс, який вам в цьому допоможе.

📌 Отже, карти:

Карта децентралізації
➡️ Портал «Децентралізація» створив мапу, за допомогою якої можна відстежити процес створення ОТГ в Україні. Сервіс пропонує фільтрувати дані за роками. В такий спосіб можна дізнатися, коли саме була створена та чи інша об'єднана територіальна громада.

Карта судових інновацій та послуг
➡️ Інтерактивна мапа судів України від експертів Центру політико-правових реформ. Карта містить перелік «зручних сервісів», які кожен окремий суд пропонує відвідувачам та користувачам судових послуг.

Антикорупційна карта ремонтів
➡️ Творці, ГО «Антикорупційний штаб», кажуть: мапа створена, щоб кожен українець міг легко контролювати виділені бюджетні кошти на виконання ремонтних робіт в житлових будинках та соціальних закладах. Дізнавайтеся хто, як швидко та як дорого ремонтував, або, навпаки, нічого не робив.

Антикорупційна карта коронавірусних закупівель
➡️ Ще одна карта від ГО «Антикорупційний штаб». Творці сервісу переконують: «Якщо лікарі стверджують, що в лікарні немає, до прикладу, масок або ліків і треба купляти їх за свій рахунок – кожен може зайти на Карту та перевірити достовірність цієї інформації».

Карта переслідувань від Асоціації УМДПЛ
➡️ Асоціації УМДПЛ створила та фіксує у своїй мапі випадки тиску та переслідування активістів та журналістів. Кожен випадок містить опис обставин, місця, часу та виду ушкоджень чи правопорушень.

💪 Бонус: якщо ви хочете «намалювати» власну карту, можете спробувати сервіс Mapme – безкоштовний інструмент для створення інтерактивних мап.
​​📌 Венеційська комісія «схвалила» законопроєкт № 3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум»

👉 Комісія оцінила проєкт закону і визначала його таким, що відповідає міжнародним стандартам.

📢 Водночас Венеційська комісія та Бюро з демократичних інститутів і прав людини надала Парламенту ряд рекомендацій щодо доопрацювання тексту законопроєкту під час його підготовки до другого читання, зокрема:

підвищити роль Парламенту при проведенні референдумів за народною ініціативою, насамперед щодо законодавчого скасувального референдуму;
заборонити проведення всеукраїнського референдуму одночасно разом з черговими місцевими виборами;
продовжити термін збору підписів виборців для проведення референдумів за народною ініціативою;
гармонізувати законопроєкт з виборчим законодавством для подальшого зміцнення механізмів доступності референдумів для людей з обмеженими можливостями, а також для більш ефективного здійснення виборчих прав ВПО;
синхронізувати положення законопроєкту із законодавством про фінансування політичних партій;
вилучити положення про електронне голосування із законопроєкту та врегулювати це питання за допомогою окремого закону в майбутньому;
включити конкретні статті, які передбачають ефективні санкції для ЗМІ за порушення закону.

➡️ Деталі: https://bit.ly/3hFUYVz
​​📌 Законопроєкт №2695, що посилює відповідальність за окремі порушення ПДР, потребує доопрацювання

👉 Так, проєкт закону передбачає підвищення відповідальності тільки для окремої категорії правопорушників і не має за мету забезпечення безпеки на дорогах загалом.

📢 Окрім цього, законопроєкт необґрунтовано розширює коло осіб, які отримують повноваження щодо зупинки, огляду, перевірки водіїв та транспортних засобів.

➡️ А ще законопроєкт передбачає доповнення ч. 1 ст. 35 Закону «Про Національну поліцію» частиною 10. Так, поліцейські отримують право зупиняти транспортні засоби впродовж профілактичних заходів для перевірки водіїв на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.

Але огляд особи в «профілактичних» цілях — це пряме втручання у приватне життя та стосується гідності особи, повага до якої гарантується Конституцією.

Дізнайтеся більше у Висновку громадської антикорупційної експертизи.
​​📌 Що аналізували експерти Мережі UPLAN в липні?

👉 Поповнення у рубриці #аналітика_місяця — ми підготували для вас чергову порцію «експертного чтива»!

Цього разу ділимося корисним про роботу НУО, місцеве самоврядування та децентралізацію:

➡️ Етнічні чинники анатомії децентралізації (С. Саханенко)
➡️ Яких змін потребують операційні плани НУО під час пандемії коронавірусу? (А. Колохіна)
➡️ Як громади Одещини впливають на управління місцевими справами? (О. Нагорнюк)
➡️ Електронні петиції у Дніпрі: до чого призведе зміна правил? (Н. Головата)
➡️ Як працювати неурядовим аналітичним центрам у ситуації невизначеного майбутнього? (А. Колохіна)
➡️ Місцеві вибори 2020: які існують загрози інтересам громад? (А. Шостак)

💪 А ще — не менш цікаві експертні блоги:

➡️ Як в Україні створюють міста без корупції? Принципи доброчесності в Червонограді (Т. Хавунка)
➡️ Перешкоджання журналістській діяльності та насильницьке донорство перестали бути кримінальними злочинами (М. Сергєєва)
➡️ Атестація прокурорів: закрити очі на одних чи завалити інших? (Х. Тибінка)

😎 Приємного та пізнавального читання!
📌 Психологічний тиск — найпоширеніша форма втручання в діяльність суддів

⚖️ Так вважають самі судді, свідчить аналіз експертів Центру політико-правових реформ «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Альтернативна доповідь за 2019 рік».

👉 Так, за 2019 рік зафіксовано 1️⃣5️⃣3️⃣ випадки психологічного тиску на суддів, а саме: усні погрози, постійне заявлення безпідставних відводів, агресивна поведінка, лайка, схиляння судді до прийняття рішення, погроза подання скарг на суддю.

Деякі інші випадки, які судді називають формами втручання у суддівську діяльність, насправді такими не є, зазначають експерти. Зокрема: подання скарг, негативні публікації у ЗМІ, пікети.

Детально ознайомитися з експертною доповіддю можна тут.
​​5️⃣ українських ресурсів для навчання онлайн

💪 Поповнюємо рубрику #корисні_добірки вітчизняними освітніми платформами, які пропонують безкоштовні курси для представників громадянського суспільства.

Prometheus

Ми уже розповідали про 1️⃣0️⃣ безкоштовних онлайн-тренінгів від найбільшої платформи дистанційних курсів в Україні Prometheus. Але нещодавно там з’явився новий цикл тренінгів для аналітиків, який допоможе прокачатися в аналізі та візуалізації даних.

Окрім цього, Prometheus пропонує курси для вивчення англійської, підвищення кваліфікації вчителів, тренінги для майбутніх підприємців тощо. Загалом команда проєкту створила та запустила понад 1️⃣1️⃣0️⃣ онлайн-курсів.

ВУМ

Освітній проєкт Відкритий Університет Майдану, який функціонує з 2015 року, пропонує 6️⃣ рубрик курсів на будь-який смак:

🔸 Особиста ефективність — взаємодія з власними цілями.
🔸 Розуміння світового контексту — взаємодія зі світом.
🔸 Комунікативна ефективність — взаємодія з іншими людьми, як інша людина.
🔸 Взаємодія з органами влади — взаємодія з владою.
🔸 Соціальне підприємництво — взаємодія з іншими людьми, як агент змін.
🔸 Формування і розвиток громад — взаємодія з громадою.

Загалом ресурс пропонує понад 6️⃣0️⃣ курсів, які можуть задовольнити різноманітні професійні потреби представників громадянського суспільства.

Освітній хаб міста Києва

Цей ресурс містить 1️⃣1️⃣ курсів, які пропонують «універсальні» знання. Адже вони будуть однаково корисні в особистому та професійному житті.

Якщо хочете дізнатися, як створити особистий бренд, говорити та викладати впевнено та доступно, прокачати емоційний інтелект і прокачатися в управлінні проєктами, або дізнатися більше про роботу чиновників — вам сюди.

EuProstir

Цей ресурс містить 8️⃣ курсів, які можуть сподобатися комунікаційникам та керівникам громадських організацій. EuProstir пропонує дізнатися:

🔹 як підготувати інформаційну кампанію та як її запустити;
🔹 як писати ефективні тексти;
🔹 що таке бренд-айдентика та як покращити дизайн;
🔹 про кризові комунікації;
🔹 як створити коаліцію;
🔹 що таке фінансовий менеджмент у грантових програмах.

Окрім онлайн-курсів, цей ресурс також пропонує спецпроєкт InnovationsTogethe у форматі YouTube, щоб говорити про громадянський сектор.

Спільнота практик: сталий розвиток

Понад 4️⃣0️⃣ курсів від освітньої платформи Швейцарсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO для обміну досвідом між представниками органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та громадських організацій.

Найпопулярніші курси Спільноти присвячені управлінню проєктами. Окрім цього, ресурс містить нині актуальний курс для ефективної організації віддаленої роботи НУО.

😍 Сподіваємося, це було корисно і ви скористаєтеся нашою добіркою, правда?
​​🇺🇦 Як українці ставляться до незалежності?

➡️ У 1991 році на питання щодо підтримки проголошення незалежності України ствердно відповіли 90,32% населення. Якби подібне запитання постало в наші дні, незалежність підтримали б 81% населення; ще 15% дотримуються іншої позиції; 4% не змогли відповісти.

🤔 Серед тих, хто сьогодні не підтримує незалежність України, найбільше людей старшого покоління і бідних верств населення.

📌 Такі результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
​​🤔 Що українська молодь думає про демократію?

📌 Насамперед, що загалом це хороша форма правління. Такої думки дотримується 5️⃣8️⃣% української молоді від 14 до 29 років. 4️⃣9️⃣% також впевнені, що для здорової демократії необхідна політична опозиція.

👉 Водночас стан української демократії молодь оцінює на «трієчку», і загалом не вважає її найважливішою суспільною цінністю. На відміну від економічного добробуту громадян (28%), працевлаштування (21%) та безпеки (16%).

При цьому спостерігається тенденція, що молодь переважно тяжіє до правих політичних поглядів.

Такі результати загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z» Центру «Нова Європа».

😍 Дізнайтеся, як виглядає портрет сучасної української молоді, які регіональні розбіжності існують, чи цікавиться молодь політикою, чи довіряє державним інститутам, а також який курс для України вважає найкращим.
​​😎 На допомогу комунікаційникам: як безболісно перейти на оновлений український правопис?

📌 З моменту оприлюднення фінального тексту оновленої редакції Українського правопису минув вже понад рік. Так, перехідний період, впродовж якого використання «старих» норм та правил не вважається помилкою, триватиме ще 4 роки.

Проте, якщо уже зараз ви хочете імплементувати правописні зміни у свою роботу, рекомендуємо алгоритм дій, які полегшать цей процес:

1️⃣ Дійдіть колективної згоди про перехід на оновлений правопис.
2️⃣ Визначте конкретну дату, з якої всі офіційні публікації вашої організації будуть написані «по-новому».
3️⃣ До цього часу проведіть «просвітницьку» роботу. Наприклад, придбайте та перечитайте правопис в оновленій редакції. Зверніть увагу, що офіційне друковане видання здійснило видавництво «Наукова думка», і його текст дещо відрізняється від електронної версії, оприлюдненої на сайті МОНу на початку червня минулого року. Якщо ж часу або терпіння на весь правопис немає, пошукайте довідкові матеріали або публікації про внесені зміни, упорядкуйте та поділіться ними з колегами.
4️⃣ Адаптуйте перехід на нові правила відповідно до потреб вашої організації. Наприклад, якщо ви не працюєте з іноземними установами або перекладами, зміни, що стосуються слів іншомовного походження, для вас не будуть першочерговими. Натомість медіа треба звернути особливу увагу на нові правила написання «медіа-», «прес-», «веб-». Схематично випишіть найбільш актуальні для вас зміни та звіряйте з ними готові тексти, наприклад, за допомогою комбінації «ctrl+f».

💪 Звикайте до нової правописної реальності.

😍 Бонус: дізнайтеся, як влада сьогодні впроваджує правописні зміни за посиланням.
​​📌 ID-картка VS Паспорт-книжечка

👉 Наразі у пластикової картки недоліків більше, ніж переваг:

Інформацію з чипа на картці сьогодні не використовують на практиці — здебільшого державні та приватні установи просто не мають рідерів для зчитування цієї інформації.
На чип не можна дописати чи перезаписати інформацію.
Картка не містить візуальної інформації про місце проживання особи — додатково потрібно носити відповідний папірець формату А4.
Так, наразі чип лише здорожчує виготовлення пластикових паспортів.

Але при цьому пластиковий паспорт практично неможливо підробити. Це — його найважливіша перевага. Адже паперовий паспорт підробити легко, що не відповідає потребам національної безпеки, розповідає заступник голови Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

🤔 Дізнайтеся повну експертну думку про перехід на пластикові паспорти тут.
​​👉 Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про адмінпроцедуру

📌 Для громадян та суб'єктів господарювання ухвалення цього законопроєкту означатиме низку позитивних змін:

➡️ Особі надається право бути вислуханою, якщо є загроза прийняття несприятливого адміністративного акта — це може вплинути на позицію органу влади та сприяти позитивному результату.
➡️ В адміністративній процедурі впроваджується категорія «заінтересованих осіб» — це упереджуватиме конфлікти в особливо складних справах.
➡️ Для адміністративних органів встановлюється обов'язок мотивувати свої несприятливі рішення та зазначати порядок їх оскарження.
➡️ Правило «мовчазної згоди» при отриманні погоджень і висновків від інших адміністративних органів — дозволить прискорити та раціоналізувати розгляд справ та прийняття рішень.
➡️ Створення нових умов для ефективного оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку, зокрема шляхом залучення громадськості до розгляду скарг.

Більше про законопроєкт про адміністративну процедуру читайте тут.
​​🤔 Як працюють інструменти громадської участі в Україні?

Експерти #UPLAN впевнені: участь громадськості у прийнятті рішень — запорука успішного місцевого самоврядування.

📌 Ми підготували для вас новеньку порцію цікавого в рубриці #корисні_добірки. Пропонуємо дізнатися, як в різних куточках України мешканці впливають на рішення влади.

Дніпро

➡️ Моніторинг використання інструментів громадської участі, а також про можливості дистанційної участі.

Одеса

➡️ Про організацію та функціонування процесу залучення громадян до місцевого самоврядування — читайте тут і тут.

Львів

➡️ Як мешканці впливають на рішення влади — у «нормальному» житті, а також в період карантину.

Харків

➡️ Майбутнє місцевої демократії після децентралізації, а також, як працює народовладдя на прикладі формування Перспективного плану.

😍 Бонус: читайте також про початок роботи групи з розробки Національної Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки.
​​🤔 Як відрізнити фахове соціологічне дослідження від фейку?

➡️ Впродовж передвиборчої кампанії питання якісної правдивої інформації набуває, мабуть, найбільшого значення.

💪 Саме тому ділимося порадами, як не попастися на гачок передвиборчих фейків, від соціолога за фахом, регіональної координаторки #UPLAN у Дніпрі Анни Колохіної:

Якщо ви побачили результати опитування у ЗМІ, наприклад, в інтернет-виданні, зверніть увагу на інформацію про першоджерело даних. Якщо є посилання, перейдіть за ним. Адже іноді «опитування» влаштовують нікому невідомі або щойно створені «соціологічні агенції». Справжніх, які працюють уже тривалий час, і яким можна довіряти, в Україні одиниці.
Дивіться, хто замовник дослідження. Немає закону, який би зобов'язував соціологічні компанії писати про це, проте такий жест — це професійна етика. І це також може свідчити про доброчесність дослідників.
Звертайте увагу на метод дослідження. Традиційне опитування офлайн — найбільш достовірний метод, а до результатів електронного опитування слід ставитися обережно.

👉 Більше корисного від експертки дізнайтеся тут: https://bit.ly/32wkrMl
​​🚗 Автофіксація порушень ПДР: перші результати

👉 З 1 червня в Україні діє автофіксація порушень правил дорожнього руху. Наразі за допомогою відеокамер фіксуються лише порушення швидкісного режиму.

📌 Так, в період з 1 червня було винесено 833 949 постанов про накладення штрафів за фактом перевищення швидкості. З них оплачені вже близько 645 тис. А 25 тисяч матеріалів передано до виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафу.

Експерти Центру політико-правових реформ зазначають: перші результати автофіксації демонструють її ефективність.

🤔 Проте наприкінці серпня народні депутати звернулись із поданням про неконституційність автофіксації до Конституційного Суду України. Як експерти оцінюють такий крок — дізнайтеся тут: https://bit.ly/2REyEAQ
​​Лише 3️⃣5️⃣% українців знають точну дату місцевих виборів 2020
1️⃣3️⃣% впевнено стверджують, що знають, як відбуватиметься голосування
Обов'язково взяти участь у голосуванні планують 5️⃣7️⃣% українців

📌 Найбільше серед тих, хто не знає дату місцевих виборів та за якою системою вони відбуватимуться, молодих українців від 18 до 29 років. Водночас серед них найбільше тих, хто відчуває надію, а не розчарування, коли йдеться про ситуацію в державі та на місцях.

Такі результати опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг. Дізнайтеся більше, як українці обізнані про місцеві вибори і чого від них очікують тут.