❗️❗️У 2023 році середня зарплата зросла на 17,5% – Держстат

За даними державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці (брутто, за виключенням тимчасово окупованих територій) склала 17 442 грн.
📈Проти 2022 року номінально середня зарплата зросла на 17,5% (+ 2 594 грн.), в реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції) – зросла на 4,1%.

5 секторів економіки із найвищими середньомісячними зарплатами у 2023 році:
▪ Інформація та телекомунікації – 37 946 грн.
▪ Фінансова та страхова діяльність – 34 393 грн.
▪ Авіаційний транспорт – 31 391 грн
▪ Професійна, наукова та технічна діяльність – 23 413 грн
▪ Професійна, наукова та технічна діяльність – 23 413 грн
▪ Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 23 395 грн.
 
5 секторів економіки із найнижчими середньомісячними зарплатами у 2023 році:
▪ Функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 10 990 грн.
▪ Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг – 11 345 грн.
▪ Поштова та кур'єрська діяльність – 11 830 грн.
▪ Тимчасове розміщування й організація харчування – 12 300 грн.
▪ Освіта – 12 439 грн.

❗️Дві новини щодо розширення міжнародного співробітництва.
 
⚡️Шведське експортно-кредитне агентство (EKN) у перший день весни розпочало прийом заявок на надання спеціальних кредитних гарантій для експорту в Україну.
На 2024 рік їх розмір згідно бюджету Швеції встановлений у сумі 333 млн. крон (понад 32 млн. доларів).
Окрім цього, у Києві відкриється офіс Торгового секретаря Швеції.
Ці кроки сприятимуть розширенню українсько-шведського торговельно-економічного співробітництва, а також залученню інвестицій у проекти відновлення України.
 
💁‍♂️З квітня Великобританія через British International Investment відкриває кредитний ліміт до 250 млн. фунтів стерлінгів для фінансування приватного сектора в Україні через платформу Сo-Іnvestment Platform шляхом залучення на засадах партнерства фінансових організацій України.
British International Investment (разом з її попередниками) має 75-тирічну історію, за час якої вона набула досвіду роботи більш ніж у 70 державах світу, а нині планує розширити спектр своєї діяльності у сфері економіки, безпеки і розвитку, у тому числі за рахунок збільшення свого операційного бюджету. І от ця урядова фінансова корпорація розпочинає свою діяльність і в Україні.
 
Окрім військової допомоги, у якій ці країни демонструють серйозне лідерство (у січні Великобританія стала першою державою, яка уклала з Україною Угоду про співробітництво у сфері безпеки, а Швеція нещодавно виділила рекордний з часу повномасштабного вторгнення росії пакет військової підтримки), розширення економічного співробітництва і кроки, спрямовані на підтримку українського бізнесу, є надзвичайно важливими.
Адже від стійкості української економіки, її стабільної роботи, відновлення, розширення експортного потенціалу, наповнення бюджету напряму залежить наша спроможність забезпечувати потреби сектору безпеки і оборони.

А ще такі рішення наших партнерів – це важливий сигнал про віру в Україну, її можливості та перспективи, за що ми безмежно їм вдячні!

📉Платіжний баланс у січні очікувано погіршився

У січні сальдо платіжного балансу склало «мінус» 1,87 млрд. дол.

Це найгірший місячний результат з червня 2022 року.

👇Негативне сальдо за січень складається з двох частин:
🔺«Мінус» 0,51 млрд. дол. за рахунком поточних операцій. Тут до речі, порівняно з минулим роком ситуація покращилась – через менший дефіцит у зовнішній торгівлі товарами і послугами, що скоротився до 2,25 млрд. дол. за місяць проти 3,57 млрд. дол. у січні минулого року і 3,71 млрд. дол. у грудні 2023 року. У січні дещо наростили експорт товарів, у першу чергу, за рахунок ГМК. Експорт мінеральних продуктів, насамперед, залізної руди збільшився у січні проти грудня 2023 року на 84%, у річному вимірі – на 107%; експорт чорних металів збільшився відповідно – на 19% і 45%. Це пов’язано із розширенням потужностей морського коридору. Утім маємо продовження і негативної тенденції скорочення експорту комп’ютерних послуг, обсяг яких у січні скоротився у річному вимірі на 3,8%.  Тим не менш, негативний баланс торгівлі послугами має тенденцію до скорочення, стиснувшись у річному вимірі майже на 2/3, що є насамперед наслідком зменшення витрат українців закордоном.      
🔺«Мінус» 1,38 млрд.дол. за рахунком фінансових операцій. Тут ситуація навпаки очікувано погіршилась. В останнє більше значення дефіциту за фінансовим рахунком ми мали у вересні 2022 року. Причина очевидна: на порядок менший обсяг залучення боргового фінансування урядом, що не перекриває відтік валюти за операціями приватного сектору. З останнього,  слід виділити збільшення готівкової валюти поза банківською системою, обсяги якої у січні збільшились на 63% у річному вимірі і на 7% проти нетипового (через закриття року) грудня 2023 року. Це ймовірно пов’язано із послабленням валютних очікувань на тлі помірної девальвації гривні.  

📉Негативне сальдо платіжного балансу у січні було закрито за рахунок міжнародних резервів, обсяг яких за місяць скоротився на 1,98 млрд. дол.

❗️У 2024 році в Україні буде відновлено «велику приватизацію»❗️

Це анонсував на щорічній прес-конференції Прем’єр-міністр Д.Шмигаль.

Серед анонсованих об’єктів – «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», «Одеський припортовий завод», «Центренерго», вугільні шахти та деякі інші об’єкти.

💁‍♂️«Велика приватизація» формально була поставлена на паузу після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року (хоча будемо відвертими – вона і раніше не була надто жвавою, адже серед згаданих об’єктів не складно впізнати ті, які «приватизуються» вже і десять, і п’ятнадцять років – але ніяк не дійдуть до фінішної смуги).
Велика приватизація в Україні – сага, яка вже просто непристойно затягнулася. Ті ринкові трансформації, які цілком можна було завершити у перші десять років незалежності (як показав досвід багатьох наших сусідів по колишньому «соціалістичному табору»), тривають вже четверте десятиліття.
Вони відбуваються на тлі гармонійного співіснування двох взаємовиключних тез.

▫️Перша: «держава – неефективний власник». Бажаючі можуть навести чимало аргументів на її користь, а можна просто коротко перелічити згадані у цьому пості об’єкти. Причини різні – від величезної технологічної відсталості колишніх «гігантів радянської промисловості», які страждають на просто катастрофічну ресурсо- та енергоємність виробництва, і закінчуючи банальним багаторічним «розпилом», який поховав вже не просто десятки підприємств, а цілі галузі економіки.
▫️Друга: «з великою приватизацією не можна і не варто поспішати». Залізобетонний аргумент – «інвесторів нема (і не очікується), а наявні претенденти здатні розібрати все лише за копійки». Чому інвесторів нема – «вагомих» причин завжди було вдосталь: чергова криза (світова чи локальна), нестабільність законодавства та часті зміни правил гри, поганий інвестиційний клімат, неготовність глобальних компаній заходити на непрозорий ринок, черговий виборчий цикл, що спричиняє політичну турбулентність та невизначеність тощо.
У цій системі координат можна було б жити ще довго, але, на мій погляд, пора вже ставити крапку.
З одного боку, в умовах війни і дефіциту коштів ми більше не можемо собі дозволяти тягар багатомільярдних «активів», які насправді є пасивами, генерують дуже слабкі (м’яко кажучи) результати, а головне – позбавлені перспектив у разі збереження статусу-кво. Не маю тут на увазі невелике коло стратегічно важливих підприємств, де більш-менш вдалося підтягнути корпоративне управління і контроль…
З другого боку, нам дуже потрібні кошти для фінансування нашої головної статті видатків (усі знають – якої), і якщо у ході малої приватизації ми тільки за три лише об’єкти у 2024 році (два «проектні інститути», які вже давно для своїх галузей нічого не «проектують» та одне ДП з 17 складами на балансі) виручили понад 360 млн. грн. – то у результаті продажу об’єктів великої приватизації можемо розраховувати на більше.
З третього боку, у нас зараз є унікальний шанс. Ми у фокусі уваги, йдуть різноманітні міжнародні бізнес-заходи високого рівня (приміром, перспективна за результатами конференція у Токіо, а ще ми готуємось до циклу аналогічних у Європі). Ми бачимо готовність іноземних компаній, що вже працюють в Україні, збільшувати свої інвестиції, а тих, яких ще не має в Україні – принаймні почати розглядати таку можливість.

Держави-партнери, міжнародні фінансові інституції готові страхувати різноманітні військові ризики, надавати гарантії тощо.
Цими можливостями неодмінно потрібно скористатися.

🇪🇺Держави ЄС домовились про продовження режиму скорочення споживання газу ще на рік.

✔️Відповідне політичне рішення узгоджене на Раді Європейського Союзу.

🙂Коротко нагадаю історію питання.

Розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну і наразившись на перші санкції, росія спробувала організувати масштабний газовий шантаж Європи. Спочатку усупереч існуючим довгостроковим контрактам трьом десяткам європейських газотрейдерів було в ультимативній формі запропоновано оплачувати паливо у рублях. Після цілком законної відмови щось дивне почалось відбуватись з російськими газогонами, які пішли у режими «технічного обслуговування» та «регламентних робіт», з яких під різними приводами не виходили, скорочуючи газовий потік на європейський континент. Обсяги поставок протягом менш ніж півроку впали до мінімуму, а ціна блакитного палива у Європі перевищила 3000 доларів за тисячу кубометрів.
За два місяці до початку опалювального сезону 2022/2023 подвійний удар у вигляді шалених цін на газ та дефіциту ресурсів міг покласти Європу на лопатки, але до честі лідерів держав континенту вони оперативно розробили заходи реагування, налагодили альтернативні канали постачання, попрацювали над своїми енергетичними балансами, а головне – прийняли спільне політичне рішення скоротити споживання порівняно з попередніми роками не менш ніж на 15%.

💁‍♂️Результат вразив – з серпня 2022 року по січень 2023 року вдалось зекономити 41,5 млрд. кубометрів газу. Тодішню зиму вдалось пройти хоч і непросто, але без очікуваних росією колапсів.
Тому цілком логічним було прийняте у березні 2023 року рішення про продовження політики добровільного скорочення споживання до кінця березня 2024 року.
Одночасно було реалізовано системні заходи – з рекордного наповнення європейських підземних сховищ влітку 2003 року на близьких до мінімуму газових цінах, планування майбутніх постачань, збільшення використання альтернативних джерел енергії, ширшого застосування практик енергозбереження тощо.
І якщо промоніторити ЗМІ, то навколо нинішнього 2023/2024 опалювального сезону, який скоро успішно добіжить до кінця, не було не то що ажіотажу, а навіть якоїсь особливої уваги. Ціни – прийнятні, запаси – достатні, сценарії – заздалегідь прораховані на усі випадки.
На фоні цього Радою ЄС було погоджено рішення про продовження до кінця березня 2025 року режиму зменшення використання блакитного палива на 15% порівняно з середнім рівнем споживання газу в період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2022 року.

І з огляду на тенденції, які панують у Європі, повернення до тих часів, коли весь континент сидів на «російській газовій голці» та залежав від прихильності влади у кремлі, вже неможливе…

📉У лютому міжнародні резерви скоротились на 3,8%

❗️За даними НБУ, на 1 березня 2024 року міжнародні резерви дорівнювали 37 052 млн. дол.
За лютий резерви зменшились на 3,8% (-1 482 млн. дол.).

Очікувано:
▪ По лютому НБУ вдалося суттєво скоротити чисті валютні інтервенції на міжбанку для підтримки курсу (до 1,51 млрд. дол. проти 2,55 млрд. дол. у січні).
▪ Утім у лютому суттєво зросли виплати за держборгом у валюті (до 1,13 млрд. дол.), в т.ч. валютними ОВДП (0,8 млрд.дол.).
▪ Розміщення нових валютних ОВДП (0,52 млрд.дол.) і надходження міжнародної допомоги (0,81 млрд. дол.) були недостатніми, щоб компенсувати відплив валюти за цими каналами.

Основним фактором скорочення резервів з початку року залишається менші обсяги залучення зовнішньої фінансової допомоги, місячна потреба у якій на 2024 рік складає 3,1 млрд. дол. (тоді як за січень - лютий надійшло сумарно 1,2 млрд. дол.).
💁‍♂️Попри зменшення міжнародних резервів з початку року, їх обсяг залишається на адекватному рівні (покриває 4,9 місяців імпорту при рекомендованому мінімумі 3 місяці). На сьогодні це достатній рівень для виконання усіх валютних зобов’язань уряду/НБУ і підтримки курсу.

У березні розраховуємо, як мінімум, на 4,5 млрд. євро першого траншу у рамках Ukraine Facility, 0,88 млрд. дол. від МВФ, плюс на інше можливе фінансування від офіційних кредиторів (насамперед Світового банку). Отже є всі підстави очікувати на відновлення зростання міжнародних резервів і компенсації всіх/ левової частки їх втрат з початку року.      

❗️План по доходам місцевих бюджетів перевиконується❗️

За даними Міністерства фінансів, у січні - лютому до загального фонду місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) надійшло 67,4 млрд. грн.

📈Проти аналогічного періоду минулого року такі доходи у співставних показниках (з врахуванням передачі військового ПДФО) зросли 31,6% (+16,2 млрд.грн.), без врахування передачі військового ПДФО – скоротились на 1,1% (-0,75 млрд. грн.).

💁‍♂️Найбільші темпи зростання доходів демонструє Київ: у співставних показниках - на 52,3%. Однак навіть якщо порівнювати з минулорічними доходами, які включають військовий ПДФО, доходи у столиці все рівно зросли на 38% (+3,8 млрд.грн.).
Найгірша ситуація у Луганській області, що не потребує пояснень. Тим не менш, важливим є сам прецедент сплати податків суб’єктами господарювання, зареєстрованими в області. За перші два місяця року до загального фонду місцевих бюджетів області (без трансфертів) надійшло 73 млн. грн.
На 1 березня виконання річного розпису доходів загального фонду місцевих бюджетів складає 18,2% (норма з розрахунку двох місяців – 16,7%). Отже план доходів перевиконується.

У звітному періоді основні трансферти з державного до місцевих бюджетів – базова дотація, додаткова дотація територіям, постраждалим від війни, освітня субвенція – перераховано у повному обсязі.

Попри складнощі із фінансуванням держбюджету на початку року, держава виконує основні бюджетні зобов’язання перед місцевим самоврядуванням у повному обсязі.