❕🎌Японія анонсувала збільшення допомоги Україні

💰🤝На саміті глав держав G7 Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда оголосив про готовність країни виділити додатково 4,5 млрд. доларів на реалізацію проектів з відновлення України.
🌎Це дуже важливий сигнал і для інших наших партнерів.

🇺🇦🇯🇵Березневий візит Прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіда до Києва відкрив нову сторінку в українсько-японських відносинах, які у Спільній заяві набули статусу особливого глобального партнерства.

Завдяки лідерству і головуванню Японії у G7 у 2023 році фокус цього потужного об’єднання тримався на підтримці України, запровадженні додаткових обмежувальних заходів по відношенню до держави-агресора.

Бачимо значне пожвавлення контактів між бізнесами наших держав, і віримо в активну участь Японії, яка сама свого часу набула великого досвіду післявоєнного відновлення, у відбудові України.

🤝Вдячні керівництву і народу Японії за чітку і послідовну підтримку нашої держави!

До мене надходять скарги платників на дії податкової служби про нарахування штрафів через помилку у бюджетних рахунках.
Це коли, наприклад, платник помилково перераховує свої зобов’язання з податку на прибуток, на рахунок зі сплати податку на доходи фізичних осіб.
Верховний Суд України з цього питання вже сформував однозначну позицію і визнав такі штрафи незаконними. Абсолютно логічно, адже платник зобовʼязання державі сплатив. З рахунками розбирайтесь самі. Крапка.
Чесно не розумію чому з такою впертістю треба продовжувати виписувати штрафи, які потім все одно скасують? Позиції ВС обовʼязкові для врахування. Мені здається це і є проявом тієї легендарної про фіскальної позиції податківців, яка так шкодить побудові нормальних відносин з платниками.
Вимагаю від податківців забезпечити дотримання практики Верховного Суд та прав платників податків.
А щоб остаточно поставити крапку в цьому питанні ініціюю уточнення до Податкового кодексу.

📉Інфляція в країні з початку року становить 4,4% (до грудня 2022).
У річному вимірі (до листопада 2022 року) споживча інфляція загальмувала до 5,1% (мінімуму з кінця 2020 року).
Для порівняння річна інфляція в Угорщині – 7,9%, Польщі – 6,5%, Туреччині – 62%.

🧐Про важливість цілей помірної інфляції і макрофінансової стабільності в цілому, підтримку яких Нацбанком так часто критикують самороблені «професори» з соцмереж, розумієш перечитуючи літературу про післявоєнну Німеччину 1920х.

📚Природа гіперінфляції у Веймарській республіці була зумовлена наслідками програної війни, державним боргом і виплатою репарацій. Остаточно спровокована вбивством правими Вальтера Ратенау, міністра закордонних справ, внаслідок внутрішньополітичних розбірок, гіперінфляція стала катастрофою країни.
На момент вбивства міністра один долар коштував 30 марок, а через рік в липні 1923 - 160000, а вже в серпні - 3 млн. В жовтні 1923 року Рейсбанк випустив в обіг банкноту у один, пʼять в десять мільярдів марок. А вже в кінці листопада вийшла купюра у 100 трильйонів марок. 133 фірми-підрядники уряду не встигали друкувати гроші працююючи у три зміни. А міста почали друкувати свої купюри, талони і векселі, замінюючи марку.
Інвестори втікли з країни. Німеччина позбулася доступу до ринків капіталу. Не могла залучати кошти та сплачувати борг. В січні була окупована Рурська область.
Вулиці німецьких міст заполонили жебраки. У 1923 році до Берліну переїхали півмільйона безробітних, яким не було ані роботи ані засобів для існування. Вони спровокували зростання злочинності.
Різько підвищилася дитяча смертність. Почалася епідемія туберкульозу.
Весь цей час, безперечно дбаючи про Vaterland, праві продовжували свій терор, ліві з цих же мотивів влаштовували вуличні протистояння, і політична влада продовжувала ділитися.

😔Врешті це призвело до постання НСДАП, захоплення влади Гітлером і наймасштабнішої катастрофи ХХ століття.