Рівно за місяць розпочне роботу Національна установа розвитку (НУР). Вона запрацює на базі Фонду розвитку підприємництва з 1 січня 2026 року.

Це справді крок вперед.

Національна установа розвитку – інституція, що буде відігравати ключову роль як у підтримці бізнесу (особливо прифронтового) зараз, так і у повоєнному відновленні України. Тому ми всі вболіваємо за успіх НУР.

Досягнення стійкого і справедливого миру, а також відновлення та розвиток України – наше спільне завдання. І тільки об’єднавши зусилля, ми зможемо досягти результату.

Прифронтові регіони — безпековий пояс не лише України, але і всієї Європи.

Підтримати їх зараз, зміцнити — означає не допустити перетворення цих громад на «дике поле», чого так бажає росія.

Ми маємо надати їм необхідні ресурси й підтримку, щоб вони могли вистояти, відбудовуватися і розвиватися. Щоб в них тривало життя: діти народжувалися, мали змогу ходити до школи, а підприємства – працювали.

Середня продуктивність праці в Україні приблизно в 3–5 разів менша, ніж в країнах ЄС, і в 7–10 разів менша, ніж, наприклад, у Німеччині. Це означає, що українські компанії довше виробляють той самий продукт, витрачають більше ресурсів на ті ж результати і тому важче конкурують на зовнішніх ринках.

Низька продуктивність праці в Україні є не лише економічною, а й соціальною проблемою. Ця ситуація має наслідком низькі зарплати, обмежує можливості для працевлаштування вразливих груп та створює умови для майбутньої трудової міграції.

Але що ж таке «продуктивність праці» та чому вона у нас така низька попри відому працелюбність українців? Більше того, попри більшу кількість робочих годин на тиждень, у порівнянні з тими ж країнами Європи.

Насправді, показник продуктивності праці вимірюється співвідношенням ВВП до кількості працівників або відпрацьованих годин. Це історія не про “ледачість”, а про системні чинники, що впливають найбільше саме на рівень ВВП. Застаріла інфраструктура, недостатні інвестиції в обладнання та автоматизацію, низький рівень управлінських практик, слабка логістика й фрагментованість бізнесу. Частина економіки задля зниження податків працює в малих, неконкурентних компаніях, які не мають доступу до капіталу й технологій. Додатково має вплив війна, руйнування виробничих потужностей і вимушена релокація підприємств.

Але це відставання у продуктивності — не вирок, а можливість. Інвестиції у підвищення продуктивності праці — це ключ до того, щоб економіка могла рости, українці отримали вищі зарплати, а країна ставала конкурентнішою.

Крім того, системна автоматизація та модернізація виробництва дозволяє:

• залучити людей з інвалідністю, адже автоматизація рутинних та фізично складних операцій усуває бар'єри, пов'язані з фізичними обмеженнями. Сучасні технології (віддалене управління, спеціалізоване ПЗ, ергономічні робочі місця) дозволяють
особам з інвалідністю виконувати високопродуктивну роботу (наприклад, операторський контроль, програмування, цифрове управління верстатами).
• розширити роль жінок, знизивши необхідність у важкій фізичній праці (наприклад, на складах, у будівництві чи виробництві), традиційно закріпленій за чоловіками. Це відкриває для жінок доступ до більш високооплачуваних інженерних, операторських
та управлінських ролей у промисловості, значно розширюючи кадровий резерв країни.
• зменшити потенційну потребу в трудовій міграції, оскільки зараз бізнес все частіше говорить про мігрантів, щоб заповнити дефіцит кадрів на низькооплачуваній та фізично важкій роботі. Залучення осіб з інвалідністю та жінок до нових ролей скорочує штучний дефіцит кадрів, який зараз покривається за рахунок імпорту робочої сили.

Таким чином, інвестиції в модернізацію, автоматизацію та професійну освіту — це не просто економічний, а стратегічний соціальний інструмент, що забезпечує інклюзію, підвищує доходи українців та зміцнює національний трудовий потенціал. І коли будуємо національні стратегії, то в першу чергу маємо використовувати такі можливості для зростання, а вже потім думати про залучення трудових мігрантів. Одним з варіантів системного залучення на ринок внутрішніх інвестицій є обов’язкова накопичувальна пенсійна система. Тож послідовно адвокатую запровадження її в Україні, оскільки це не лише пряме покращення життя людей в поважному віці (стабільне персональне накопичення), а й потужний ресурс для інвестиційного ринку, який запустить нашу економіку на вищий рівень продуктивності та розвитку.

Програма «є-Оселя» створена в першу чергу для забезпечення житлом соціально вразливих категорій громадян, які реально цього потребують. Не тільки щоб стимулювати розвиток ринку будівництва. І точно не для того, аби завдяки певним лазівкам окремі привілейовані групи отримували чергові квартири в новобудовах.

Збільшення фінансування програми, а також портфельні гарантії, що зробили б її доступною для працівників із невисокими доходами — те, що обов’язково потрібно реалізувати, аби «єОселя» масштабувалася та виконувала ту роль, заради якої вона створювалася.

За результатами непростого протистояння з Мінцифри нам вдалося зняти барʼєри для участі іноземців у конкурсі на визначення операторів державних лотерей.

Конкурс оголошено!

На жаль, стислі строки подання документів (до 29 грудня) ставлять потенційних учасників з іноземним досвідом у вкрай невигідне становище порівняно з діючими монополістами. Адже нерезиденту менш як за місяць треба утворити українську компанію, сформувати статутний капітал, набрати штат, забезпечити наявність мережі та електронної системи прийняття ставок і терміналів, сайту, мобільного додатка і т.д.

Тим не менш, закликаю всіх операторів лотерей з іноземним досвідом взяти участь у конкурсі, бо тільки якісна та професійна конкуренція може по-справжньому перезапустити ринок!

Також звертаю увагу Плейсіті на звʼязки одного з українських претендентів з сумним російським контролером колись потужної компанії ФавБет, що звинувачується правоохоронцям у зловживаннях з оподаткуванням і легалізацією злочинних коштів.

Ми ж не можемо допустити, аби будь-які компаніі, що належать громадянам РФ, отримали ліцензію на державні лотереї, попри всі домовленості, які у когось можливо є, правда ж?

Конкурс операторів державних лотерей: https://share.google/K9uRn02gh71UMsk8g

Реально погана новина про відмову Європейського центрального банку підтримати виплату Україні репараційного кредиту.

Ви знаєте, ніколи не нагнітаю, але ситуація реально на межі.

На цьому тлі спроби зірвати бюджет політиканами виглядають особливо цинічно!

Друзі, наполегливо звертаюся до торгівців, що подрібнюються на ФОПів на ринку косметики.

У вас дорогий і прекрасний товар, що дарує радість.
Не затьмарюйте цю радість брудними схемами з ухилення від оподаткування, що не зроблять ані щасливими ваших споживачів, а ні багатими вас.

Перейдіть на загальну систему оподаткування згідно ваших реальних оборотів!

Детальніше - у черговій розпаковці.

Партія УНР - 1918 заблокувала парламент.
Бюджету поки не буде.

⁨Зараз Україна перебуває чи не у найгострішій політичній кризі від початку повномасштабного вторгнення. Виною – мародери у владі, які замість служіння народу займалися системною корупцією.

Очищення влади йде та буде тривати – це питання честі. Рішення приймаються швидко.

Але не можна робити те, чим зараз займаються політикани у парламенті.

Ми не маємо права на суперечки та блокування трибуни. Не можемо ставити під удар бюджет, програму з МВФ та макрофінансову підтримку ЄС. Не можемо ризикувати фінансуванням армії.

Ми не маємо права сьогодні на політичні кризи, з’ясування стосунків всередині парламенту.

Ми не маємо права бути політиканами – країні потрібні державники. Бо ставки надвисокі. І йдеться не про рейтинги чи чиєсь політичне майбутнє. Сьогодні вирішується майбутнє України.

Ми всі – здорова частина влади та опозиції – маємо об’єднати зусилля, щоб врятувати країну.⁩

Дуже ціную конструктивну позицію та готовність до діалогу.

Після нещодавньої розпаковки ринку косметики зі мною зв’язалася одна із підприємниць, яку було згадано в матеріалі. Якщо коротко – уже перебуває в консультаціях щодо зміни організаційно-правової форми діяльності.

Абсолютно нормальна та адекватна позиція Тетяни Олександрівни. Я дуже ціную висловлене прагнення працювати максимально прозоро та відповідно до всіх вимог законодавства. І поділяю думку, що в галузі мають бути чесні правила та справедливі умови конкуренції.

Зі свого боку можу сказати, що щиро вболіваю за її справу – як і за кожного українського підприємця, особливо у прифронтових регіонах. Завжди підтримував і готовий підтримувати бізнес, який обирає працювати в білу. Навіть якщо для цього треба провести роботу над помилками.

Окремо хочу передати тим, хто не був згаданий у розпаковці, і не збирається приводити свою діяльність у відповідність до вимог законодавства. Краще зробіть висновки зараз.

Дуже насичена сесія питань-відповідей видалась на нещодавньому форумі щодо відновлення України.

Одне з ключових – коли нарешті відбудеться перезавантаження органів, які відповідальні за боротьбу з тінню.

Про це – у відео.

Дипломатичні зусилля щодо припинення війни в Україні тривають. Слова «компроміс» та «угода» починають дедалі частіше лунати в різних столицях світу. І оцінки Президента України про те, що зараз ми найближче до мети ніж будь-коли раніше звучать дуже обнадійливо.

Наразі ми не знаємо, які підсумки вчорашніх переговорів американської делегації з російською стороною. Але те, що агресора вдалося повернути за стіл перемовин – це вже певний результат.
Що мусять зробити українські політики, щоб допомогти у досягненні миру, якого так прагнуть мільйони українців? По-перше, продемонструвати єдність. Припинити політичний бедлам в парламенті, забезпечити прийняття бюджету і законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Це укріпить наші переговорні позиції і допоможе в тому, щоб компроміс не став примусом.
По-друге, припинити політичні спекуляції навколо мирних переговорів. Це тільки дає козирі яструбам в кремлі і підриває зусилля наших перемовників.
Хочу звернутись до колег – народних депутатів: наближається відповідальний момент, коли нам потрібно буде приймати непрості рішення. Не ми цю війну розпочали, але нам її завершувати. Це наша історична місія і наша відповідальність перед суспільством, перед українською державою. Годі думати про рейтинги та вибори. Будете робити свій «піар» пізніше, коли виконаємо свою місію - збережемо державу і принесемо довгоочікуваний мир.

І найважливіша справа на сьогодні - це прийняття бюджету!

Закликаю опозицію не грати в політичні ігри, ціною яких може стати програш держави!!!

Щойно завершили фракцію.
Попередньо в бюджеті 2026 вдалося дотиснути врахування нашої правки про підвищення зарплат вчителям!
Без збільшення навантаження.
Дякую Сергію Бабаку та Комітету з питань освіти за принципову позицію!
Чекаємо ухвалення бюджету вцілому!