​​220 млн грн, які намагалися вкрасти, буде повернуто державі.

Тиждень тому я описував схему, як вже звільнений керівник ДП «Гарантований Покупець» К.Петриковець задешево «скинув» електроенергію у особливо крупних обсягах. Майже 70% тих обсягів купили два трейдера: Д.Трейдинг (ДТЕК) та Юнайтед Енерджі.

Все виглядає так, що збитки державі Петриковець наносив свідомо, бо у контрактах була опція зменшити обсяги поставок на 40% (і відповідно перепродати їх дорожче), але Петриковець цю опцію ні у вересні, ні у жовтні, ні у листопаді не використовував.

Новопризначений керівник Гарпоку Вадим Уліда зменшив поставки на 40% і провів нові аукціон на грудень - було реалізовано 96 720 МВт-год. І те, що раніше продалося по ціні 1689,8 грн за МВт-год (і стверджувалося, що це хороша ціна), зараз було продано по ціні 3422 грн.

Таким чином, загальна виручка аукціону склала 331 млн грн. А різниця між новим та попереднім аукціоном склала 168 млн грн. Це додатковий прибуток для держпідприємства.

Також Гарпок зменшив обсяги поставок на 40% і на ці дні листопада. Відповідні обсяги будуть продані дорожче на РДН, це ще дасть десь +50 млн грн для Гарпоку.

Все те саме міг робити і колишній директор Петриковець, але чомусь розказував казки, що це неможливо. Зокрема і на прес-конференціях. А враховуючи, все, що наговорив і масштаби збитків, тепер тут вже нові перспективи - кримінальні.

Дякую членам комітету С.Нагорняку, І.Совсун, Д.Припутню, а також журналісту Сергію Головньову, які доклали зусиль, щоб ці 220 млн грн для держави таки були збережені.

До речі, компанія ДТЕК у своїй розсилці для іноземних стейкхолдерів описувала ці розпродажі екс-директора Гарпоку К.Петриковця, як «конкурентні та відкриті продажі».

Тепер кожен може зробити свої висновки.

Результати сьогоднішнього аукціону тут: https://epbets.ueex.com.ua/public/PositionList.aspx?id_auc=63030247&view_type=results&lan=ua

​​Як Газпром наповнив свої європейські підземні газові сховища.

На сьогодні це менше 4,5 млрд. м.куб. газу.

Рік тому на цю ж дату - понад 12 млрд. м.куб.

#ОЗП

В ЕБА прошла дискуссия касательно прохождения ОЗП

Сегодня в рамках презентации Энергетической книги от Европейская бизнес ассоциации состоялась дискуссия между участниками рынка.

Присутствовали:

▪️Глава парламентского комитета по ТЭК Андрей Герус.

▪️Исполнительный директор ДТЭК Дмитрий Сахарук.

▪️Директор по стратегии развития РГК Станислав Казда.

▪️Член правления «Укрэнерго» Максим Юрков.

▪️ Начальник сектора взаимодействия с центральными органами власти «Укргаздобычи» Владимир Кушиль.

О чем говорили?

❗️ Андрей Герус:

▪️ Раскритиковал отдельные предложения в энергетической книге ЕБА, так как, по его мнению, некоторые инициативы направлены на вмешательство в работу рынка и не соответствуют европейским принципам.

▪️ Отметил, что у Украины увеличилась зависимость от трех компаний: ДТЭК, Центрэнерго и Энергоатом. ДТЭК и «Центрэнерго», отмечает Герус, не соблюдают гарантированные объемы накопления угля на складах ТЭС.

▪️ Импорт электроэнергии не ослабляет энергобезопасность, он опасен только когда превышает 10-20% от общего баланса.

▪️ Две недели в феврале «Энергоатом» будет впервые в истории работать всеми 15 энергоблоками.

❗️ Дмитрий Сахарук:

▪️ Озвучил проблему с невыплатой долга Гарпок перед ДТЭК. По его словам, это нарушает основополагающие принципы инвестирования и дает плохой сигнал всем остальным инвесторам.

▪️ Сказал, что ДТЭК в 2021 году сохранит добычу угля на уровне 2020 года.

❗️ Ольга Бабий:

▪️ В ближайшие недели НКРЭ намерена принять решение об окончательной сертификации НЭК «Укрэнерго».

▪️ Рынок электроэнергии необходимо регулировать не ограничениями, а долгосрочным планированием работы тепловой генерации на год.

❗️ Максим Юрков:

▪️ «Укрэнерго» готова к ОЗП.

▪️ Компания планирует пройти этот отопительный сезон без каких либо ограничений потребителей электроэнергии.

❗️ Владимир Кушиль:

▪️ Для достижения газовой независимости, то есть добычи 30 млрд куб. м газа в год, Украине необходим 1 трлн гривен инвестиций.

▪️ Попросил депутатов сохранить стимулирующую ренту на добычу газа до 2030 года.

❗️ Станислав Казда:

▪️ Уверен, что этот ОЗП хорошо пройдет с технической точки зрения и негативно с финансовой.

|TOP ENERGY|

Літом 2019 року, коли президентом був вже В.Зеленський, але залишався ще попередній склад Кабміну, уряд прийняв рішення передати (безоплатно) ДП «Калуська ТЕЦ» із державної власності у комунальну власність міста Калуш. Що далі відбулося б із тією ТЕЦ можемо лише здогадуватися, але сценарії не надто оптимістичні.

Як представник тоді Президента у Кабінеті міністрів, ініціював, щоб Калуська ТЕЦ була повернута у державну власність. Процес тривав декілька місяців, але підприємство таки було повернуте.

Вчора відбулася приватизація Калуської ТЕЦ. Стартова ціна була 230 млн грн., але у ході аукціону була справжня конкуренція. У підсумку ціна виросла на 248% і склала 801 млн грн.

Те, що могло піти з державної власності безкоштовно, сьогодні було продано за достойну ціну. Окрім цього, покупець взяв на себе зобов’язання погасити 450 млн грн боргів перед бюджетом та кредиторами.

Впевнений, новий власник буде інвестувати, модернізувати та розвивати цю ТЕЦ. Це приклад успішної приватизації і не «за одну гривню». Державний бюджет України отримає +801 млн грн.

https://www.epravda.com.ua/news/2019/09/24/651927/

​​​​​​З 11 вересня по 26 листопада найчастішими гостями сюжетів Україна 24 (включаючи повтори) були:

1. Дмитро Разумков, 118 сюжетів.

2. Дмитро Гордон, 111 сюжетів.

3. Олексій Гончаренко, 52 сюжети.

4. Олег Ляшко, 46 сюжетів.

5. Ярослав Железняк, 46 сюжетів.


Джерело: дослідження Semantrum.

​​У нідерландському порту Роттердам (індекс ARA) ціна вугілля за місяць обвалилася на 33%.

1 листопада тона вугілля з калорійністю 6000 ккал та сіркою до 1% коштувала 186 дол за тону.

Станом на 3 грудня така ціна вугілля складала вже 124,5 дол за тону.

Джерело: Platts.

Цього тижня вийшло розслідування «Радіо Свободи» про майнінг біткоінів на Запорізькому феросплавному заводі. Хочу звернути увагу на декілька моментів, які не увійшли у розслідування.

Дійсно у грудні 2020 року Юнайтед Енерджі купила у Енергоатому електроенергію на 2500 МВт на період січень-червень 2021 року по ціні 1,15 грн (до цін ще повернемося).

Як можна зрозуміти із розслідування, майнінгове обладнання почало завозитися у лютому-березні, а сумарна потужність його 15-40 МВт. Тобто ця криптоферма споживала біля 0,5% від обсягів цього контракту, а тому зв’язок цього дешевого контракту із криптофермою, м’яко кажучи, перебільшений. 1 липня цей контракт з Енергоатомом закінчився і нових таких вже не було.

Але ця криптоферма хороший привід згадати контракти 2020 року і тут ще раз хочу звернути увагу на деякі моменти, які не увійшли у розслідування.

Ще влітку 2020 року тодішня керівник Міненерго О.Буславець ініціювала запровадження спец.аукціонів по продажі е/е для крупних енергоємних споживачів. Зрозуміло, що такі аукціони містили обмеження конкуренції (бар’єри для інших покупців). Тому електроенергію на таких аукціонах купували по черзі, то компанії бізнесмена «який не хоче бути один у реєстрі олігархів», то компанії бізнесмена, який «не олігарх, а інвестор». Далі ця історія розрослася у більші аукціони, де відбувалося укрупнення лотів. Деякі учасники ринку цим зловживали і крупні лоти дешево купували то Юнайтед Енерджі, то ДТЕК (іноді обидва, іноді по черзі, іноді один, який потім перепродавав іншому). Показовим був аукціон листопаду 2020 року, де нічну е/е всі купували по 80-90 коп, а ДТЕК та Юнайтед Енерджі - по 65 коп. Заборонити укрупнення лотів міг аукціонний комітет при Міненерго, але тодішня керівниця не проявляла ентузіазму у цьому питанні. Зрештою таке укрупнення лотів було заборонене після зміни керівництва міністерства і такі дешеві продажі крупних лотів стали неможливими із січня 2021 року. Трохи насторожує, що цього літа аукціонний комітет знову дозволив укрупненння лотів до 100 МВт, але поки це не мало суттєвих негативних наслідків.

Тому не варто це представляти, як ніби-то держава допомагає одному олігарху і тисне на іншого (а бачу спроби так представити). У тій ситуації був «олігархічний консенсус» двох фінансово-промислових груп, які діяли спільно, діяли у змові. Є, звичайно, питання і до держави. Наприклад, очевидно, що керівниками міністерства не можна призначати тих, хто колись хоч раз у житті погоджував або розхвалював формулу «Роттердам+».

P.S. Ще влітку 2020 року на комітеті розглядався законопроект про пільгові ціни на електроенергію для дата-центрів. Законопроект не набрав необхідної кількості голосів, я теж був проти встановлення спец.цін для дата-центрів, оскільки всі мають працювати на ринкових конкурентних умовах. Прихильність конкурентним ринковим принципам, як показав час, виявилась правильною та навіть мудрою.

ТОВ «Тет Групп» екс-комерційного директора «Дтек Енерго» Віталія Бутенка, яка здійснює імпорт білоруської електроенергії через дубайського посередника «Vector Energy”, призупинила імпорт електроенергії. Таким чином імпорт електроенергії з Білорусі впав у 13 разів.

Станом на 17:45

- імпорт із Білорусі складав 60 МВт у годину
- експорт у Польщу 140 МВт у год
- експорт в Угорщину 202 МВт у год
- експорт в Румунію 94 МВт у год
- експорт у Словаччину 5 МВт у год

Таке зниження імпорту, очевидно, призведе до збільшення споживання вугілля теплоелектростанціями.

Раніше, у листопаді ТОВ «Тет Групп» Віталія Бутенка була оштрафована регулятором за махінації на спотовому ринку електроенергії.

#видео

Второе интервью: Андрей Герус — о причинах энергетического кризиса

Андрея Геруса называют одной из ключевых фигур во власти, координирующих энергетическую отрасль.

Из блица вы узнаете о виновниках энергетического кризиса в стране, влиянии финансово-промышленных групп на политику, противостоянии Ахметова и Коломойского, майнинге криптовалют и загадочных импортерах белорусской электроэнергии.

Полное видео по ссылке:

https://youtu.be/IE-ZpQZnkFg

Приятного просмотра!

|TOP ENERGY| You Tube | Donate |

#газ

МЭА обвиняет Россию в энергетическом кризисе в Европе

Глава Международного энергетического агентства Фати Бироль обвинил Россию в углублении газового кризиса в Европе, пишет Bloomberg.

▪️ По его словам, Россия придерживает по меньшей мере треть запасов газа, которые могли пойти в Европу.

▪️ Бироль намекнул, что Москва искусственно создала кризис в политических целях.

МЭА рекомендует странам Европы установить минимальный уровень запасов для защиты поставок в будущем.

|TOP ENERGY| You Tube | Donate |

У п’ятницю 14 січня запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ вперше у цьому ОЗП перевищили запаси вугілля на таку ж дату минулого року.

Станом на 14.01.2022 на складах знаходилося 734,1 тис тон.
Рік тому запаси складали 711,1 тис тон.

З початку цієї зими запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ збільшилися на 51% або на 248 тис тон.

Одними із головних факторів такої динаміки став імпорт вугілля, зокрема морським напрямком: станом на 14 січня компанія ДТЕК прийняла 7 суден, а компанія Центренерго 4 судна із енергетичним вугіллям. А також імпорт електроенергії та вищий рівень генерації Енергоатомом, що дозволяло заощаджувати вугілля.

Станом на 14 січня у роботі знаходилося 14 із 15 блоків АЕС, які несли навантаження 12 045 МВт. Рік тому у роботі були 9 із 15 блоків АЕС, які несли навантаження 9 650 МВт.

​​📢Інформаційний фон про можливу військову загрозу РФ зараз б’є по економіці так само, як било вторгнення Росії в 2014-му році

Про це в ефірі Українського Радіо розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

📌«Головна відмінність від ситуації 2014-2015го рр. – зараз ринок реагує на загрозу, а не на фактичні дії.

Якщо така ситуація зберігатиметься досить довго, це призведе до скорочення можливостей уряду виходити на ринок запозичень», – каже Гліб.

💸Позичати гроші під 25% річних в доларах – нереальна ситуація для України, за якої уряд просто заганятиме себе в банкрутство.

“Нормальні” відсотки українських облігацій до новин про потенційну ескалацію - 6-8% річних в доларах.

📉Довший інформаційний тиск збільшить ризики довгострокових інвестицій в Україні і загальмує економічне зростання.

З іншого боку – весь час тримати ринок в напрузі неможливо. Ринок ілюструє це «відкочуванням» назад, коли невтішні прогнози вкотре не підтверджуються.

Як реагує економіка РФ?

Російська економіка вже розплачується за дії політиків падінням рубля і російських фондових індексів.

☝️У довгостроковій перспективі виграш російської економіки виглядає малоймовірним.

Нагадаємо, що за підсумками 2020 року реальні доходи росіян відстають на 10,6% від рівня 2013 року, хоча зростання економіки відбувалося тими ж темпам, що і в Україні (де реальні доходи населення зростали)

За минулий тиждень генерація атомних електростанцій склала 61% від всього споживання в енергосистемі. Енергоатом працював усіма 15-ма енергоблоками.

https://t.me/Ukrenergo/938

«Незважаючи на рекордно високі ціни на газ, російський Газпром поставляє історично низькі обсяги газу на європейський ринок. Це дуже дивна комерційна поведінка Газпрому. Кремль. Є все більше доказів того, що Кремль використовує поставки газу, як спосіб політичного впливу.»

Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської Комісії, 07 лютого 2022 року.

https://www.euractiv.com/section/energy/news/von-der-leyen-growing-evidence-kremlin-is-using-gas-supplies-as-political-leverage/

​​Лукашенко - блефує. Чому Білорусь не зупинить поставки товарів в Україну

Білоруський диктатор Лукашенко погрожує зупинити поставки нафтопродуктів в Україну. У такому випадку Білорусь втратить другий ключовий ринок збуту товарів, а для стратегічних для Лукашенка товарів ринок України є безальтернативним.

В 2021 українські підприємства поставили на білоруський ринок товарів на $1,5 млрд. Водночас, білоруси експортували в Україну товарів на $4,8 млрд.

З Білоруссю Україна має найбільше негативне сальдо зовнішньої торгівлі. В 2021 році білоруський імпорт в Україну на $3,32 млрд перевищив експорт українських товарів у цю країну.

Для України білоруський ринок знаходиться на 14 позиції за обсягами експорту, поступаючись Румунії ($1,54 млрд).

Що Україна продає у Білорусь? П'ятірка найбільших експортних позицій до Білорусі за 2021 рік: чорні метали – $196 млн; корми для тварин – 191 млн; зернові, олійні та насіння – $152 млн; важке машинобудування – $102 млн; рухомий склад та його частини (залізничні вагони, вагони для трамваїв, обладнання для шляхової техніки) – $78 млн.

Що Білорусь продає в Україну?

В 2021 році Україна була другим найбільшим ринком збуту білоруських товарів. На першому місці – Росія, куди в січні-листопаді 2021 року (найсвіжіші дані) білоруський бізнес експортував товарів на $14,8 млрд.

В РФ постачається 41% всього білоруського експорту. При цьому з Росією у Білорусі найбільше негативне торгове сальдо. За 11 місяців 2021 року РФ поставила в БР товарів на $6,4 млрд більше, ніж імпортувала.

Водночас, на Україну припадає 13% білоруського експорту, або $4,8 млрд в цифрах за 2021 рік.

Майже 50% білоруського імпорту в Україну – це нафтопродукти, яких у 2021 році ми придбали у білоруських НПЗ на $2,85 млрд.

Добрива, в першу чергу - калійні, займають 12% у структурі імпорту білоруських товарів. Водночас Білорусь контролює 31% імпорту добрив в Україну, в 2021 році було поставлено білоруських добрив на $517 млн.

Автобусів та тролейбусів Білорусь продала в Україну на $242 млн (5% всього імпорту). Пластмас, полімерів та виробів з них було продано на український ринок на $240 млн, а виробів з деревини на $157 млн. Ці п'ять позицій становлять 82% білоруського імпорту.

Проте найбільше економіка Білорусі залежить від експорту в Україну нафтопродуктів. Після санкцій ЄС український ринок залишився для білоруських НПЗ безальтернативним.

Але Україна також потрапила у значну залежність від білоруських нафтопродуктів.

Нафтопродукти в Білорусі виробляють два підприємства – Мозирський НПЗ та Нафтан. Вони отримують російську нафту на пільгових умовах (в ціну нафти не включаються експортні мита РФ) переробляють її на нафтопродукти і експортують в Україну.

Минулого року Білорусь контролювала 36% українського ринку дизельного пального та 42% ринку бензинів.

На українському ринку скрапленого автомобільного газу Білорусь займає частку у 15%, а також 22% ринку авіаційного керосину.

А ще Білорусь є основним постачальником дорожнього бітуму в Україну, в 2021 році білоруські НПЗ зайняли 57% імпортних постачань бітуму на український ринок.

У 2022 році частка білоруських нафтопродуктів, бітуму та добрив на українському ринку може зрости. Після того як Лукашенко ввів заборону на транзит пального та добрив з Литви в Україну, українські підприємства почали переорієнтовуватися на білоруський продукт, які, завдяки меншим затратам на логістику, можуть запропонувати найпривабливіші ціни.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват