​​Вітаю всіх жінок зі святом 8-го березня.

Я не буду штовхати гучних промов. Замість цього, я пропоную відзначити свято визнання жінок переглядом документального фільму про жінок-кінбакуші у Японії.

Я довго ганявся за цим фільмом і сьогодні, завдяки @ostafiichuk це стало реальністю.

Приємного перегляду!

Хтивий Батя

​​Якщо ви колись бачили, як когось ляскають по дупці і сумували, що це робите не ви - сьогодні ваш день.

Оголошую реєстрацію на мій авторський майстер-класс "Все, що ти хотів знати про порку"

Буде мінімум води і максимум корисної інформації!

З питань квитків звертайтесь до @audio_volodya

Встигніть зареєструватись по акційній ціні.

Це буде найкращий мк по порці, евер. ☝️

Шибарі походить від бойового мистецтва ходзе-дзюцу.

Цю фразу міг чути кожен, хто хоча б раз цікавився мистецтвом японського бондажу. Мене завжди це дивувало, ба як схожість з сучасним шибарі полягає лиш у використанні мотузки. По такій логіці, можна провести зв'язок між шибарі та підв'язуванням огірків на городі.

Нещодавно, коли дивився документальний фільм Bound, що ви можете знайти трошки вище по стрічці, я вкотре почув про історичний зв'язок з тим самим бойовим мистецтвом. І ось тоді я зловив інсайт, що цей зв'язок, він лежить в зовсім іншій площині.

Різниця між БДСМ і насиллям полягає у наявності взаємної згоди залучених сторін. Майже весь інвентар сучасного садиста, походить від різноманітних знарядь тортур, що використовувались під час темних сторінок людської історії. Так, флогер, ще відомий як мартінет, це класичний інструмент покарань. Варіація флогеру, під назвою кішка, ще відома як Cat о`nine, активно підтримувала дисципліну у Британському Королівському Флоті. Про колоніальне минуле звичайного однохвостого батога я взагалі мовчу.

Фетиш на знаряддя тортур призвів до того, що тепер ми маємо безпечні версії девайсів, якими лупцюємо не волоцюг і пияків, а коханих людей. А до чого тут шибарі, запитаєте ви та матимете рацію. Річ у тім, що в Японії трошки інший культурний код і довгий час, там, знаряддям тортур і дисциплінарних покарань була мотузка. Такі смаки японців були економічно обґрунтованими. Це закарбувало в генетичному коді нації, певне сприйняття мотузки, що її застосовують лише до ворогів чи злочинців. В цьому є велика заслуга мистецтва ходзе-дзюцу.

Коли почалась хвиля популяризації садомазохізму, японці далеко не ходили, а натомість взяли в руки те, що було ближче всього - мотузку. Оскільки контекст зв'язування дещо змінився, старі техніки для цього не підходили, тому поступово створювалось абсолютно нове за наповненням мистецтво, яке ставало безпечнішим, естетичнішим і сексуальнішим.

Через це, я вважаю, що прямого зв'язку між техніками ходзе-дзюцу і шибарі - немає, але зв'язок між цими двома мистецтвами, все ж таки існує.

Хтивий Батя

Сьогодні останній день квитків по акційній ціні:) кількість місць обмежена

Поповнив собі тематичну бібліотеку :)

​​Вчора я провів свій найбільший МК по порці.

В першу чергу, дякую всім, хто проявив інтерес до цієї події, ви мотивуєте мене докладати більше зусиль і робити якісніший контент. Ми витратили багато годин, щоб підготувати цей семінар і я вже бачу, як його можна зробити ще більш корисним. Я вдячний всім, хто поділився зворотнім зв'язком після семінару, а також тим, хто лишить пару слів під цим постом.

Окрема подяка присвячується моєму улюбленому F, який створив ідеальні умови для проведення освітніх заходів на відверті теми. І це тільки вершина айсберга того, чим це місце може похвалитись.

Семінар тривав 3 години і вони пролетіли дуже швидко. На жаль, не вистачило часу на відпрацювання навичок безпосередньо з партнером. Наступного разу ми це виправимо.

Окрім цього, в планах є провести семінар по відпрацюванню більш просунутих технік порки, таких як, наприклад, флорентійська порка.
В будь якому разі, зараз я відчуваю продуктивний вайб і мені хочеться робити більше цікавого контенту для вас, тому якщо у вас є якісь побажання і ідеї - поділіться ними зі мною. Можете, тут, під цим постом, коментарях, або особисто, через Бот.

З любов'ю,
Хтивий Батя

Давно ми не спілкувались, наступної пʼятниці чекайте мене разом з Змійкою у прямому етері!

​​Поговоримо про девайси

Коли я тільки починав знайомитись з ударними девайсами, я був розгублений. Навколо було стільки різноманітних девайсів, що аж очі розбігались. На той момент, я не розумів, чим вони всі відрізняються одне від одного. Всі, кого я питав, відповідали максимально абстрактним - "Все індивідуально". Почухавши макітру, я вирішив взяти перший флогер з вітрини, який мені приглянеться. В цілому, я був задоволений покупкою і надалі, цей флог подарував мені багато крутих емоцій від використання, але в решті решт, я захотів більшого.

Не знаю як у вас, а у мене є певний фетиш на вироби ручної роботи, особливо, коли вони виготовлені особисто для мене. Таким чином, я шукав, де б мені замовити розширений комплект девайсів. На той момент я впевнено поров правою рукою і мені хотілось розвивати скіл порки з двох рук. Попитавши серед представників тусовки, більшість мені радила звернутись до Міледі, що я в решті решт і зробив.

Першим ділом треба було визначитись з тим, що купувати. Уважно роздивившись приклади робіт на її сторінці, я вирішив придбати 6 девайсів:

▪️ 2 x Флогер
▪️ 2 х Снейк (1м)
▪️ 1 x Тоуз
▪️ 1 x Cобака

Ці девайси стали ядром моєї колекції і в мене ще не було сесій, де я б не використовував щось з цієї шістки вище.

Наразі, моя колекція девайсів перевалила за 30 і більшість з них я замовляв у Міледі. Окрім того, Міледі всі девайси задекорувала мені в одному стилі і не відмовить вам у підборі різноманітних кольорів для максимального підкреслення вашого характеру. Перед тим, як писати цей пост, я зв'язався з Міледі і ми домовились влаштувати для вас, мої любі читачі, особливу акцію.

Всім, хто при замовленні девайсів напише "Я від Хтивого Баті" - отримає знижку у 5%.

Для цього вам треба написати в дірект на сторінці інстаграм Міледі за посиланням - https://www.instagram.com/miledi_ul/

Вдалих вам практик,
Хтивий Батя

​​Втеча від близькості

Я доволі часто помічаю досить цікавий феномен. Полягає він в тому, що людям, яким комфортно ляскати одне одного девайсами, чи капати гарячим воском шкіру, часом буває ніяково торкатись своїх нижніх партнерів чи партнерок. Це ніби як певний кордон, за яким починається вже щось зовсім інше і це щось може лякати.

Я люблю думати про сексуальне збудження, як про воду. Неможливо повною мірою прожити це, не замочивши ноги. Ми звикли до того, щоб проживати цей стан в приватній атмосфері без зайвих свідків з особливою людиною. БДСМ сесія в публічному просторі, з мало знайомою особою, мало цьому сприяє.

Тут варто зазначити такий дисклеймер, що під сексуальним збудженням я маю на увазі саме те, що відбувається в голові, а не у штанях. Це важливо.

Бувають ситуації, коли нижній партнер, без сумнівів, пірнає в цей стан, а верхній залишається сухим на пірсі споглядати. При цьому, мотузки, девайси, свічки тощо, виступають в ролі ізоляційного прошарку, який не зближає, а навпаки, віддаляє партнерів одне від одного в тих станах, які вони проживають. Таким чином, вони не разом щось, а кожен про своє. Цю дисгармонію добре видно зі сторони, тому, коли подібне відбувається на сцені, черга на барі закономірно росте.

На мою думку, в переважній більшості випадків, це відбувається через відсутність близькості між партнерами, яку хтось з двох, свідомо чи не свідомо саботує. Причин для втечі від близькості може бути дуже багато і повноцінно розібратись з цим може лише кваліфікований терапевт. Я скажу лише, що досягати близькості з партнером, проживаючи при цьому сексуальне збудження, в ході реалізації ваших БДСМ фантазій - це, ну дуже потужна штука, яка надалі заряджає вас ресурсом на тиждень вперед. Особисто я не дурень від такого відмовлятись, а ви собі живіть як знаєте. 🙃

Про те, як досягати близькості, я розкажу вам якось іншим разом.

Кохайтесь,
Хтивий Батя

Якщо вам колись було цікаво, як виглядає процес написання постів, то ось.

​​Продовжуємо наратив дослідження близькості і чутливості. Представляю вашій увазі текст, що у 2015 році написав поважний, збочений, британський пан Wykd Dave, в якому він пояснює свій підхід до мотузкового бондажу. Його підхід дуже співзвучний з тим, як відчуваю кінбаку і я радий тому, що він написав цей текст, бо я не виразив би це краще.

Мотузка, вона взагалі не про мотузку

Мотузка, яку я практикую, про людей. З тих пір, як люди почали запитувати мене про мотузку і чому вона мені подобається, ця відповідь стала моєю вирішальною. Відверто кажучи, для мене, мої мотузки, не про мотузки взагалі. Йдеться про їх ефект, про комунікацію, про красу. Йдеться про все, окрім самої мотузки.

Мотузка для мене – це процес, щось тут і зараз, щось живе.

Найкращі мої сесії були тоді, коли я був налаштований на людину, яку зв’язував. Але справа тут не тільки в людині. Це ситуація, намір, музика, час доби та те, як ви зараз себе почуваєте. Коли ви занурюєтесь в цей потік, все навколо перетворюється в одне переживання сердцем якого є акт зв’язування, і все навколо є частиною цього моменту, в цю саму мить.

Іноді я задаюся питанням, чи не надто я поетичний, коли намагаюся висловити свої почуття щодо того, чим насправді для мене є мотузковий бондаж, але я не можу знайти менш емоційних способів висловити це.

Я справді сподіваюся, що це те, що проходить через усі наші роботи, фотографії, шоу тощо. Для мене це завжди пов’язано з людиною. Це все про почуття та взаємодію. Справа не в демонстрації мотузки. Це не означає, що візуальний аспект для мене не важливий. Це частина цілого, і все це також включає моє естетичне почуття. Музика, або тиша, і звук дихання, рух, скрип мотузки — усе це частина того, що робить досвід, повним. Саме таким є для мене мотузковий бондаж.

Те, що спочатку привернуло мене до цього стилю бондажу, — це не мотузка, а вираз моделей, це те, що створювалося на рівні почуттів. Мене це справді захопило. Думаю, я вперше побачив роботу Норіо Сугіура Сан. Ці образи справили на мене глибоке враження. Тому, коли я зв’язую, я хочу, щоб це було пов’язано з справжнім почуттям і емоціями в моменті. Так, бондаж має значення, я дуже хочу, щоб він був гарним, добре зав’язаним і красивим, але так, щоб він відповідав моделі та положенню. Це інструмент для створення емоції , напруги та страждання. Але мотузка не може бути самоціллю. Іншими словами, мова йде про процес зв’язвування, а не про саму мотузку.

Я дуже люблю вислів «beautiful suffering»(красиве страждання). У поєднанні з мотузками, страждання може бути дуже прекрасним, я вважаю, що потрібно прагнути краси у мотузках у всіх сенсах.

Я думаю, що ця, справжня краса, яку можна знайти в бондажі, універсальна. Я вважаю, що вона походить з людських бажань та прагнень, поширеними в усьому світі. Але смак до неї, може відрізнятись, навіть у близьких людей, бо він розвивається з часом, під впливом багатьох факторів на наше життя, але краса все одно залишається красою, і в бондажі є щось фундаментально людське у її вираженні. Красиве страждання – це саме те, воно людське, емоційне та сире. Є речі, які універсально прекрасні. Саме в цих речах ми знаходимо потяг, який виходить за межі мови, місця та часу.

Хтивий Батя

Шось складний пост вийшов, тримайте краще мемчик :)

Вітаю, сподіваюсь ви не забули, що сьогодні у нас заплановано крузений стрім. Буде дуже цікаво!