Харукі Юкімура, один з найвидатніших майстрів шибарі старої школи і один з тих, хто сформував мої смаки і вподобання в мотузках. Сьогодні, хочу поділитись думками цього майстра з вами, тому переклав його інтерв'ю, яке він дав Осаді Стіву в 2007 році.

Мистецтво Юкімури Харукі

У 2016 році, цей майстер помер, але його стиль живе досі.

Продовжуємо цикл перекладів інтерв'ю з старими японськими збоченцями.

https://telegra.ph/Kazam%D1%96-Rank%D1%96-03-05

В цьому діалозі між японським майстром і його німецьким колегою, ми можемо зазирнути у історію і дізнатись більше про розвиток мистецтва зв’язування у Японії.

Енджой =)

Еротизм минулих сторіч

Нещодавно, гуляючи Подолом, мене заманили у книгарню Книжковий Лев. Заманили під приводом фотокниги Аракі, але окрім цього хтивого японця, я знайшов там іншу, не менш цікаву книгу. Це збірник, під назвою "1000 Nudes, A history of erotic photography from 1839 till 1939". Придбавши її і вже пізніше, сидячи в кав'ярні, я гортав сторінки цієї книги, аж раптом з побаченого, я завалив. На світлині-коллажі під назвою "Les Belles Flagellantes" було розміщено 15 кадрів з непоганої такої фемдом сесії. Навіть був класичний для БДСМ вечірок, Андріївський Хрест, але найбільше мене вразило те, що на дворі тоді був 1890 рік. 1890 КАРЛ! Це прям докорінно змінює моє уявлення про історію БДСМ динамік. Окрім того, на сусідній сторінці, був схожий коллаж на якому був відверто порнографічний сюжет. В принципі нічого особливого, по сьогоднішнім міркам, але сподіваюсь мене і книгарню не посадять на пляшку, за розповсюдження порнографії.

Прикріпляю вам нижче трошки сторінок з цієї книги.

P.S. Я не очікував побачити стільки поголених ніг, пахв і лобків. Я чомусь думав, що в ті часи особливо не парились і всі ходили лохматі як Йеті.

​​Вітаю всіх жінок зі святом 8-го березня.

Я не буду штовхати гучних промов. Замість цього, я пропоную відзначити свято визнання жінок переглядом документального фільму про жінок-кінбакуші у Японії.

Я довго ганявся за цим фільмом і сьогодні, завдяки @ostafiichuk це стало реальністю.

Приємного перегляду!

Хтивий Батя

​​Якщо ви колись бачили, як когось ляскають по дупці і сумували, що це робите не ви - сьогодні ваш день.

Оголошую реєстрацію на мій авторський майстер-класс "Все, що ти хотів знати про порку"

Буде мінімум води і максимум корисної інформації!

З питань квитків звертайтесь до @audio_volodya

Встигніть зареєструватись по акційній ціні.

Це буде найкращий мк по порці, евер. ☝️

Шибарі походить від бойового мистецтва ходзе-дзюцу.

Цю фразу міг чути кожен, хто хоча б раз цікавився мистецтвом японського бондажу. Мене завжди це дивувало, ба як схожість з сучасним шибарі полягає лиш у використанні мотузки. По такій логіці, можна провести зв'язок між шибарі та підв'язуванням огірків на городі.

Нещодавно, коли дивився документальний фільм Bound, що ви можете знайти трошки вище по стрічці, я вкотре почув про історичний зв'язок з тим самим бойовим мистецтвом. І ось тоді я зловив інсайт, що цей зв'язок, він лежить в зовсім іншій площині.

Різниця між БДСМ і насиллям полягає у наявності взаємної згоди залучених сторін. Майже весь інвентар сучасного садиста, походить від різноманітних знарядь тортур, що використовувались під час темних сторінок людської історії. Так, флогер, ще відомий як мартінет, це класичний інструмент покарань. Варіація флогеру, під назвою кішка, ще відома як Cat о`nine, активно підтримувала дисципліну у Британському Королівському Флоті. Про колоніальне минуле звичайного однохвостого батога я взагалі мовчу.

Фетиш на знаряддя тортур призвів до того, що тепер ми маємо безпечні версії девайсів, якими лупцюємо не волоцюг і пияків, а коханих людей. А до чого тут шибарі, запитаєте ви та матимете рацію. Річ у тім, що в Японії трошки інший культурний код і довгий час, там, знаряддям тортур і дисциплінарних покарань була мотузка. Такі смаки японців були економічно обґрунтованими. Це закарбувало в генетичному коді нації, певне сприйняття мотузки, що її застосовують лише до ворогів чи злочинців. В цьому є велика заслуга мистецтва ходзе-дзюцу.

Коли почалась хвиля популяризації садомазохізму, японці далеко не ходили, а натомість взяли в руки те, що було ближче всього - мотузку. Оскільки контекст зв'язування дещо змінився, старі техніки для цього не підходили, тому поступово створювалось абсолютно нове за наповненням мистецтво, яке ставало безпечнішим, естетичнішим і сексуальнішим.

Через це, я вважаю, що прямого зв'язку між техніками ходзе-дзюцу і шибарі - немає, але зв'язок між цими двома мистецтвами, все ж таки існує.

Хтивий Батя

Сьогодні останній день квитків по акційній ціні:) кількість місць обмежена

Поповнив собі тематичну бібліотеку :)