Куди щез скайп?
Цікаво, як швидко та непомітно скайп зник з нашого вжитку. Ще у 2007-2015 в компанії де я працював це був основний засіб комунікації, навіть в тому обмеженому вигляді він був кращим ніж альтернативи.
Потім на новій роботі ми перейшли на Slack, потім, коли мали свою контору, знову повернулися до скайпу як основного засобу комунікації з одним з клієнтів. Власне я до останнього тримав його саме для цих задач, аж поки ми не перейшли в телеграм та слак. З вересня 2021 року скайп я більше жодного разу не запускав, бо крім рекрутерів мені там ніхто не писав, все приватне листування перекотилося в телеграм, а робоче — в слак. Зараз залогінився перевірити — дійсно, лише запити від рекрутерів та одне пропущене поздоровлення з днем народження від однокласника.
🤔 чомусь я був переконаний, що не користуюсь скайпом вже роки три, але виявляється минув лише рік з хвостиком.
Десь зараз скайп ще релевантний?
Чому майкрософт не захотіли розвивати власний месенджер і віддали ринок воцаппам-вайберам? В когось є інфа?
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Цікаво, як швидко та непомітно скайп зник з нашого вжитку. Ще у 2007-2015 в компанії де я працював це був основний засіб комунікації, навіть в тому обмеженому вигляді він був кращим ніж альтернативи.
Потім на новій роботі ми перейшли на Slack, потім, коли мали свою контору, знову повернулися до скайпу як основного засобу комунікації з одним з клієнтів. Власне я до останнього тримав його саме для цих задач, аж поки ми не перейшли в телеграм та слак. З вересня 2021 року скайп я більше жодного разу не запускав, бо крім рекрутерів мені там ніхто не писав, все приватне листування перекотилося в телеграм, а робоче — в слак. Зараз залогінився перевірити — дійсно, лише запити від рекрутерів та одне пропущене поздоровлення з днем народження від однокласника.
🤔 чомусь я був переконаний, що не користуюсь скайпом вже роки три, але виявляється минув лише рік з хвостиком.
Десь зараз скайп ще релевантний?
Чому майкрософт не захотіли розвивати власний месенджер і віддали ринок воцаппам-вайберам? В когось є інфа?
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Корпоративні гасла
Коли працював у ентерпрайзі то в нас з різною періодичністю змінювалися гасла. Типу спочатку було одне щось, потім стало «Transforming the *** layer», а через пару років «Bringing the *** Experience». З цього приводу всім розіслали листи з поясненням, що воно таке, та звідки взялося.
На нашу роботу звичайно воно ніяк не впливало. Уже в іншій конторі ми теж обирали гасло для компанії, «цінності». Максимально крінжово — менеджмент написав всім листа з проханням «подумати та прислати свій варіант».
Не знаю як це має працювати. Всілякі «customer obsession» напевне можуть конвертуватися у хороший кастомер сервіс, але «Bringing the *** experience»? Не кажу вже про те, що носієм «цінностей» має бути в першу чергу керівний склад. Так що коли мова йде про гасла, то треба відразу ставити питання, що конкретно значить це гасло для мене, як працівника.
Зазвичай коли говорять про це, в мене відразу вмикається булшитофільтр, так-так, цінності, клієнти, люди, блаблабла. Жодного разу «цінності» компанії не впливали на мою діяльність.
Можливо у вас не так, і гасла реально якось впливають на роботу. Типу сидите ви такі, „Давай тут хак зробимо, щоб швидше“, а хтось показує на неоновий напис «Mastering the Excellence💪» на стіні та каже „це проти цінностей нашої компанії, тому робимо правильно☝️”, і всі такі, „так-так, ти правий, робимо правильно, старший брат пильнує”.
Ваші приклади абсурдних або корисних корпоративних цінностей давайте у коментарі👇
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Коли працював у ентерпрайзі то в нас з різною періодичністю змінювалися гасла. Типу спочатку було одне щось, потім стало «Transforming the *** layer», а через пару років «Bringing the *** Experience». З цього приводу всім розіслали листи з поясненням, що воно таке, та звідки взялося.
На нашу роботу звичайно воно ніяк не впливало. Уже в іншій конторі ми теж обирали гасло для компанії, «цінності». Максимально крінжово — менеджмент написав всім листа з проханням «подумати та прислати свій варіант».
Не знаю як це має працювати. Всілякі «customer obsession» напевне можуть конвертуватися у хороший кастомер сервіс, але «Bringing the *** experience»? Не кажу вже про те, що носієм «цінностей» має бути в першу чергу керівний склад. Так що коли мова йде про гасла, то треба відразу ставити питання, що конкретно значить це гасло для мене, як працівника.
Зазвичай коли говорять про це, в мене відразу вмикається булшитофільтр, так-так, цінності, клієнти, люди, блаблабла. Жодного разу «цінності» компанії не впливали на мою діяльність.
Можливо у вас не так, і гасла реально якось впливають на роботу. Типу сидите ви такі, „Давай тут хак зробимо, щоб швидше“, а хтось показує на неоновий напис «Mastering the Excellence💪» на стіні та каже „це проти цінностей нашої компанії, тому робимо правильно☝️”, і всі такі, „так-так, ти правий, робимо правильно, старший брат пильнує”.
Ваші приклади абсурдних або корисних корпоративних цінностей давайте у коментарі👇
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Спліт-клавіатури
Спліт клавіатура це клавіатура, що складається з двох половин, під кожну руку. Робиться це для того, щоб руки знаходилися в природному положенні, і для друку не потрібно було згинати кисті. Також між половинками можна поставити мишу, трекпад або трекбол, щоб зменшити кількість рухів.
Такі клавіатури можуть мати різне розташування клавіш. Звичайні, «стандартні» клавіатури це «горизонтальний стаггер» — ряди зміщені горизонтально. Така швидш за все стоїть у вас на столі.
«Вертикальний стаггер» — кнопки розміщені в вертикальних колонках, які зміщені по вертикалі, щоб приблизно відповідати довжині пальців. Приклад такої клавіатури це Moonlander.
«Ортолінійні» — клавіші розташовані в колонках без вертикальних та горизонтальних зміщень. Приклади: Helix, Levinson.
«Ергономічні» — площина в якій знаходяться кнопки вигнута, щоб відтворювати оптимальну відстань до пальців. Приклади: Kinesis Advantage 2, Dactyl.
Зазвичай такі клавіатури мають меншу кількість клавіш. Це позначається або відсотками або цифрами, наприклад 60%, або Lotus58. Стандартна клавіатура має 104 кнопки, відповідно 80% — це клавіатура без цифрового блоку, 60% — без стрілочок та F-рядка, 40% — без цифрового рядка. Цифра у назві означає кількість клавіш.
Велику галерею різноманітних сплітів усіх типів ви можете подивитися тут: https://aposymbiont.github.io/split-keyboards/
Практично всі кастомні клавіатури працюють на кастомних же прошивках. Кожна половинка має контролер, який програмується. Найпопулярніший софт для прогрумвання це QMK. Він дозволяє програмувати як і просто коди на натискання, так і, наприклад, інший код на швидке подвійне натискання, інший код на затискання, програмувати підствітку, можливостей там безліч.
Одна з головних можливостей це «шари» які вмикаються за допомогою клавіш-модифікаторів. Це як кнопка Fn що є на багатьох стандартних клавіатурах, тільки там це один шар, а в QMK ви можете зробити скільки завгодно. Зазвичай на додаткові шари програмують F-кнопки, стрілочки та numpad.
Що змінити розкладку потрібно скомпілювати та прошити клавіатуру.
Більшість кастомних клавіатур це механічні клавіатури. Головна причина цього — це простота їх виготовлення. Зазвичай клавіатури продаються як «кіти», набір з плат, купки діодів та контролера, який вже треба зібрати та спаяти власноруч.
Відповідно на таку клавіатуру можна ставити будь-які світчі — механізми натискання. Їх є безліч варіацій, основні це лінійні, тактильні та клікаючі. Кожен з них має свої особливості, зараз не буду занурюватися в деталі, бо це більш-менш відома тема.
На світчі потрібно почепити кейкапи яких теж є мільйони.
Завтра буде огляд спліт-клавіатури яку я придбав ще того року.
#інструменти
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Спліт клавіатура це клавіатура, що складається з двох половин, під кожну руку. Робиться це для того, щоб руки знаходилися в природному положенні, і для друку не потрібно було згинати кисті. Також між половинками можна поставити мишу, трекпад або трекбол, щоб зменшити кількість рухів.
Такі клавіатури можуть мати різне розташування клавіш. Звичайні, «стандартні» клавіатури це «горизонтальний стаггер» — ряди зміщені горизонтально. Така швидш за все стоїть у вас на столі.
«Вертикальний стаггер» — кнопки розміщені в вертикальних колонках, які зміщені по вертикалі, щоб приблизно відповідати довжині пальців. Приклад такої клавіатури це Moonlander.
«Ортолінійні» — клавіші розташовані в колонках без вертикальних та горизонтальних зміщень. Приклади: Helix, Levinson.
«Ергономічні» — площина в якій знаходяться кнопки вигнута, щоб відтворювати оптимальну відстань до пальців. Приклади: Kinesis Advantage 2, Dactyl.
Зазвичай такі клавіатури мають меншу кількість клавіш. Це позначається або відсотками або цифрами, наприклад 60%, або Lotus58. Стандартна клавіатура має 104 кнопки, відповідно 80% — це клавіатура без цифрового блоку, 60% — без стрілочок та F-рядка, 40% — без цифрового рядка. Цифра у назві означає кількість клавіш.
Велику галерею різноманітних сплітів усіх типів ви можете подивитися тут: https://aposymbiont.github.io/split-keyboards/
Практично всі кастомні клавіатури працюють на кастомних же прошивках. Кожна половинка має контролер, який програмується. Найпопулярніший софт для прогрумвання це QMK. Він дозволяє програмувати як і просто коди на натискання, так і, наприклад, інший код на швидке подвійне натискання, інший код на затискання, програмувати підствітку, можливостей там безліч.
Одна з головних можливостей це «шари» які вмикаються за допомогою клавіш-модифікаторів. Це як кнопка Fn що є на багатьох стандартних клавіатурах, тільки там це один шар, а в QMK ви можете зробити скільки завгодно. Зазвичай на додаткові шари програмують F-кнопки, стрілочки та numpad.
Що змінити розкладку потрібно скомпілювати та прошити клавіатуру.
Більшість кастомних клавіатур це механічні клавіатури. Головна причина цього — це простота їх виготовлення. Зазвичай клавіатури продаються як «кіти», набір з плат, купки діодів та контролера, який вже треба зібрати та спаяти власноруч.
Відповідно на таку клавіатуру можна ставити будь-які світчі — механізми натискання. Їх є безліч варіацій, основні це лінійні, тактильні та клікаючі. Кожен з них має свої особливості, зараз не буду занурюватися в деталі, бо це більш-менш відома тема.
На світчі потрібно почепити кейкапи яких теж є мільйони.
Завтра буде огляд спліт-клавіатури яку я придбав ще того року.
#інструменти
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Огляд спліт-клавіатури Lotus58
Я давно цікавився питаннями покращення ергономіки робочого місця, але ніяк не мав нагоди купити таку клавіатуру. Все облизувався на Moonlander, але він дорогий і треба було везти з закордону. Того року я купував собі дескмати в FunKeys та зайшов в їх чат, де сиділи клавіатурні ентузіасти. Попитав людей про спліти, і знайшовся хлопець з Чернігова, що мав готову клавіатуру на продаж. Це був Lotus58 на світчах Gateron Yellow за 150$.
Першим ділом треба було розібратися з розкладкою. Я трошки замінив розкладку під себе, посунув Enter та Backspace на великі пальці, додав два шари під стрілочки та цифри. Розкладку я потім змінював ще декілька разів коли підбирав більш оптимальне розташування кнопок.
Потім я сів за клавіатурний тренажер MonkeyType, щоб навчитися друкувати. Взагалі я друкую наосліп, але неправильно, бо не вчився тримати пальці на home row і натискаю кнопки не тими пальцями.
Lotus58 це «вертикальний стаггер» та має колонку під кожен палець, і натискати потрібну кнопку пальцем з сусідньої колонки просто незручно. Довелося вчитися друкувати заново. Тому кожного вечора я сідав за MonkeyType, ставив словник в English 1k, час 120 секунд, і друкував годинку-дві поспіль. Ось моя статистика. За два тижні вдалося вийти з 15 до 55 wpm (слів на хвилину). На звичайній клавіатурі без тренувань я мав десь 70+, а якби продовжив вправи далі, то, гадаю, дійшов би до 90-100.
Також клавіатура має два слоти під додаткові штуки: це може бути дисплей, або якийсь контролер. В мене це була ручка що крутиться. На неї можна повішати скролл, можна гучність звуку, можна інші приколи. Я цим не користувався.
Далі я почав пробувати працювати за цією клавіатурою і тут вилізли недоліки.
Головне, що неймовірно знижувало мою продуктивність, це відсутність F-рядка. Я вже понад 15 років користуюсь IntelliJ IDEA, і дуже звик до її хоткеїв, значна частина з яких зав'язана на F-кнопки. Більшість сплітів не мають F-рядка, його пропонується натискати за допомогою модифікатора. Тобто, що натиснути, наприклад, комбінацію Alt+F7, на таких клавіатурах треба натиснути Fn+Alt+F7. А якщо хочеш щось типу Ctrl+Shift+F9, то це відповідно Fn+Ctrl+Shift+F9.
Для мене це виявилося супер незручним, блокером. Я пішов в чат і почав питати людей як вони з цим вирішують справи, але не знайшов підтримки, мені запропонували користуватися модифікатором, або придумувати варіанти, наприклад на одну кнопку вішати дві дії, наприклад на затискання Ctrl більше ніж на x00 мс додавати ще й Fn. Я вирішив що це надто складно і неприйнятно для мене.
Другою проблемою було розташування кнопок-модифікаторів, трьох кнопок на найнижчому ряді. Виявилося, що їх дуже незручно натискати великим пальцем. Вони ніби зміщенні вбік, але все одно, щоб натиснути Alt/Super/Lower/Upper доводилося загинати великий палець всередину. Це можна було б вирішити перенесенням цих кнопок в так званий Thumb Cluster, як це зроблено на Moonlander. Таку проблему помітив не тільки я, ось більш детальне пояснення з зображеннями.
Тому я деякий час потренувався-покористувався і врешті вирішив що мені потрібна інша клавіатура, з F-рядом. Наразі єдина доступна опція це BFO-9000, буду замовляти її.
Що ж було зручним? Все інше. Половинки можна розташувати як завгодно, миша по центру це взагалі топ. Можливість мати стрілочки на home-row та програмувати собі розкладку як завгодно і прошивати за хвилину теж допомагає.
Світчі Gateron Yellow лінійні. Мені вони сподобалися, натискаються приємніше ніж Cherry MX Red. Звук клавіатури теж був тихішим та кращим ніж у досить шумної HyperX Alloy.
Все це відбувалося якраз перед початком повномасштабної війни, тому покупку сплітів та нові експерименти поставив на паузу. Наразі продовжую користуватися HyperX Alloy FPS Pro, а Lotus58 продав.
Якщо вас зацікавили спліти, то в Україні є контора яка їх збирає — Splitted Space. Також поспілкуватися на тему механічних клавіатур можна у чаті клавіатурних ентузіастів: Funkeys Chat.
#інструменти
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Я давно цікавився питаннями покращення ергономіки робочого місця, але ніяк не мав нагоди купити таку клавіатуру. Все облизувався на Moonlander, але він дорогий і треба було везти з закордону. Того року я купував собі дескмати в FunKeys та зайшов в їх чат, де сиділи клавіатурні ентузіасти. Попитав людей про спліти, і знайшовся хлопець з Чернігова, що мав готову клавіатуру на продаж. Це був Lotus58 на світчах Gateron Yellow за 150$.
Першим ділом треба було розібратися з розкладкою. Я трошки замінив розкладку під себе, посунув Enter та Backspace на великі пальці, додав два шари під стрілочки та цифри. Розкладку я потім змінював ще декілька разів коли підбирав більш оптимальне розташування кнопок.
Потім я сів за клавіатурний тренажер MonkeyType, щоб навчитися друкувати. Взагалі я друкую наосліп, але неправильно, бо не вчився тримати пальці на home row і натискаю кнопки не тими пальцями.
Lotus58 це «вертикальний стаггер» та має колонку під кожен палець, і натискати потрібну кнопку пальцем з сусідньої колонки просто незручно. Довелося вчитися друкувати заново. Тому кожного вечора я сідав за MonkeyType, ставив словник в English 1k, час 120 секунд, і друкував годинку-дві поспіль. Ось моя статистика. За два тижні вдалося вийти з 15 до 55 wpm (слів на хвилину). На звичайній клавіатурі без тренувань я мав десь 70+, а якби продовжив вправи далі, то, гадаю, дійшов би до 90-100.
Також клавіатура має два слоти під додаткові штуки: це може бути дисплей, або якийсь контролер. В мене це була ручка що крутиться. На неї можна повішати скролл, можна гучність звуку, можна інші приколи. Я цим не користувався.
Далі я почав пробувати працювати за цією клавіатурою і тут вилізли недоліки.
Головне, що неймовірно знижувало мою продуктивність, це відсутність F-рядка. Я вже понад 15 років користуюсь IntelliJ IDEA, і дуже звик до її хоткеїв, значна частина з яких зав'язана на F-кнопки. Більшість сплітів не мають F-рядка, його пропонується натискати за допомогою модифікатора. Тобто, що натиснути, наприклад, комбінацію Alt+F7, на таких клавіатурах треба натиснути Fn+Alt+F7. А якщо хочеш щось типу Ctrl+Shift+F9, то це відповідно Fn+Ctrl+Shift+F9.
Для мене це виявилося супер незручним, блокером. Я пішов в чат і почав питати людей як вони з цим вирішують справи, але не знайшов підтримки, мені запропонували користуватися модифікатором, або придумувати варіанти, наприклад на одну кнопку вішати дві дії, наприклад на затискання Ctrl більше ніж на x00 мс додавати ще й Fn. Я вирішив що це надто складно і неприйнятно для мене.
Другою проблемою було розташування кнопок-модифікаторів, трьох кнопок на найнижчому ряді. Виявилося, що їх дуже незручно натискати великим пальцем. Вони ніби зміщенні вбік, але все одно, щоб натиснути Alt/Super/Lower/Upper доводилося загинати великий палець всередину. Це можна було б вирішити перенесенням цих кнопок в так званий Thumb Cluster, як це зроблено на Moonlander. Таку проблему помітив не тільки я, ось більш детальне пояснення з зображеннями.
Тому я деякий час потренувався-покористувався і врешті вирішив що мені потрібна інша клавіатура, з F-рядом. Наразі єдина доступна опція це BFO-9000, буду замовляти її.
Що ж було зручним? Все інше. Половинки можна розташувати як завгодно, миша по центру це взагалі топ. Можливість мати стрілочки на home-row та програмувати собі розкладку як завгодно і прошивати за хвилину теж допомагає.
Світчі Gateron Yellow лінійні. Мені вони сподобалися, натискаються приємніше ніж Cherry MX Red. Звук клавіатури теж був тихішим та кращим ніж у досить шумної HyperX Alloy.
Все це відбувалося якраз перед початком повномасштабної війни, тому покупку сплітів та нові експерименти поставив на паузу. Наразі продовжую користуватися HyperX Alloy FPS Pro, а Lotus58 продав.
Якщо вас зацікавили спліти, то в Україні є контора яка їх збирає — Splitted Space. Також поспілкуватися на тему механічних клавіатур можна у чаті клавіатурних ентузіастів: Funkeys Chat.
#інструменти
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Busywork
У великих корпораціях через низьку ефективність комунікації багато часу марнується. Якщо хтось розглядає це як привід, щоб знайти інше місце, то дехто — як можливість не надто перейматися роботою та отримувати непогані гроші.
Типова ситуація — вам потрібно бути присутнім на якійсь нараді, ви підключаєтесь, але поки до вас не має питань, то вимикаєте камеру й мікрофон та займаєтесь своїми справами. Якщо ви сумлінний працівник та маєте задачі — тихо робите тікети, якщо не дуже — читаєте інтернет або розважаєтеся іншим способом.
Чим більший проєкт, тим простіше приховати бездіяльність та лінь. Виходить що тисячі людей, від лінійних працівників до портфельних директорів, сидять, та імітують роботу, насправді не видаючи корисного результату.
Такий стан справ мене засмучує. Якось воно прикро коли люди марнують свій час, та не займаються тим що їх цікавить.
Маю думку що працювати на таких проєктах можна лише якщо є якась паралельна діяльність, яка буде страждати, якщо більше вкладатися в роботу. Це може бути як свій проєкт або волонтерство, може хобі, може народження дитини, може напівпрофесійна спортивна діяльність і так далі. І то, я б шукав можливості перейти на парт-тайм роботу.
Я не з тих людей які про «працювати у нашій компанії велика честь», але коли вже сучасний світ так влаштований що мусиш або ризикувати та крутитися, або продавати свій час, то краще вже продати його за щось цікавеньке, а не за імітацію діяльності.
Вже досить давно я працюю парт-тайм, в залежності від навантаження коли більше коли менше, але останнім часом це приблизно 22 години на тиждень, та завжди маю вихідний у п'ятницю. Дехто каже мені що міг при працювати такий самий обсяг роботи за фултаймовий прайс, але мені воно не пасує, а високий рейт дозволяє не дауншифтитися, не знижувати якість життя та не думати про гроші.
Історії з двома фул-таймами теж не резонують зі мною. Пару років тому я робив одночасно чотири проєкти, але це були чотири парт-тайм проєкти, і всі клієнти знали що я не працюю на них нон-стоп, все було чесно.
Врешті, когнітивне навантаження від необхідності недоговорювати правду або відверто брехати здається мені надто високою ціною.
Брати участь у щурячих перегонах наймитської роботи в мене немає ніякого бажання. Перед повномасштабним вторгненням були плани на проєкти які нарешті мали стати активами, але це довелось відкласти або повністю скасувати.
Впевнений що можна знайти роботу, де порожньої діяльності буде менше, та буде цікаво принаймні з технічної точки зору. Аби було бажання.
Ну а багатьом людям нормальним буде роками слухати одним вухом пусті балачки на дзвінках, а потім жалітися у чатах що „як же дістали ці дейліки“. Це мені не близько🤷♂️
#робота #лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
У великих корпораціях через низьку ефективність комунікації багато часу марнується. Якщо хтось розглядає це як привід, щоб знайти інше місце, то дехто — як можливість не надто перейматися роботою та отримувати непогані гроші.
Типова ситуація — вам потрібно бути присутнім на якійсь нараді, ви підключаєтесь, але поки до вас не має питань, то вимикаєте камеру й мікрофон та займаєтесь своїми справами. Якщо ви сумлінний працівник та маєте задачі — тихо робите тікети, якщо не дуже — читаєте інтернет або розважаєтеся іншим способом.
Чим більший проєкт, тим простіше приховати бездіяльність та лінь. Виходить що тисячі людей, від лінійних працівників до портфельних директорів, сидять, та імітують роботу, насправді не видаючи корисного результату.
Такий стан справ мене засмучує. Якось воно прикро коли люди марнують свій час, та не займаються тим що їх цікавить.
Маю думку що працювати на таких проєктах можна лише якщо є якась паралельна діяльність, яка буде страждати, якщо більше вкладатися в роботу. Це може бути як свій проєкт або волонтерство, може хобі, може народження дитини, може напівпрофесійна спортивна діяльність і так далі. І то, я б шукав можливості перейти на парт-тайм роботу.
Я не з тих людей які про «працювати у нашій компанії велика честь», але коли вже сучасний світ так влаштований що мусиш або ризикувати та крутитися, або продавати свій час, то краще вже продати його за щось цікавеньке, а не за імітацію діяльності.
Вже досить давно я працюю парт-тайм, в залежності від навантаження коли більше коли менше, але останнім часом це приблизно 22 години на тиждень, та завжди маю вихідний у п'ятницю. Дехто каже мені що міг при працювати такий самий обсяг роботи за фултаймовий прайс, але мені воно не пасує, а високий рейт дозволяє не дауншифтитися, не знижувати якість життя та не думати про гроші.
Історії з двома фул-таймами теж не резонують зі мною. Пару років тому я робив одночасно чотири проєкти, але це були чотири парт-тайм проєкти, і всі клієнти знали що я не працюю на них нон-стоп, все було чесно.
Врешті, когнітивне навантаження від необхідності недоговорювати правду або відверто брехати здається мені надто високою ціною.
Брати участь у щурячих перегонах наймитської роботи в мене немає ніякого бажання. Перед повномасштабним вторгненням були плани на проєкти які нарешті мали стати активами, але це довелось відкласти або повністю скасувати.
Впевнений що можна знайти роботу, де порожньої діяльності буде менше, та буде цікаво принаймні з технічної точки зору. Аби було бажання.
Ну а багатьом людям нормальним буде роками слухати одним вухом пусті балачки на дзвінках, а потім жалітися у чатах що „як же дістали ці дейліки“. Це мені не близько🤷♂️
#робота #лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Українська
Вже минає четвертий місяць як я повністю перейшов на українську у спілкуванні. Ділюсь досвідом.
Я виріс на Тернопільщині, регіоні з найбільшим відсотком українськомовного населення, проте вчився в російськомовній школі, єдиній на всю область. В школі розмовляв російською, у дворі — українською. Я білінгв з дитинства, маю дві рідні мови, бо з мамою говорив українською, з батьком — російською. Потім переїхав на навчання до Київа, тут в основному залишався на російській, але з друзями з якими я грав музику та проводив час, спілкувався українською, і на локальних форумах теж писав українською.
Вже на роботі я переважно розмовляв російською через те, що працював у фактично російській компанії, хоча дівчата та хлопці з Могилянки розбавляли цю одноманітність. В сім'ї, з дружиною розмовляв теж російською, але в публічних закладах завжди переходив на українську.
Статті на ДОУ та й взагалі тексти на ДОУ десь з 2014 напевне, почав писати українською. Але канал вів російською. Книги давно купував в українських перекладах, фільми теж дивився українською, але читав російськомовних блогерів.
До інших людей я звичайно звертався українською, а як вони відповідали російською, то я теж переходив на російську, тому що мені було складно говорити іншою мовою ніж співрозмовник. Оця складність постійно заважала мені. Коли всі мої друзі 100% часу говорили українською навіть якщо до них зверталися російською, я автоматично перемикався на мову співрозмовника і нічого не міг з цим поробити.
Врешті я якось втомився від мовної шизофренії та вирішив що пора переходити на одну мову. Коли ми влітку зустрічалися з нашою подругою волонтеркою яку багато років не бачили, і вона почала говорити українською (хоча я пам'ятав її як російськомовну), то я вирішив що час настав. Буквально за кілька вечорів я вольовим зусиллям перейшов на українську у спілкуванні з дружиною і назад вже не повертався.
Спочатку було трішки складно, але врешті виявилося що переходити на мову співрозмовника це просто звичка якої можна позбутися, тому за пару тижнів я вже не відчував дискомфорту коли мені відповідають іншою мовою.
Раніше мені здавалося що в мене чудова українська, але виявилося що 20 років переважно російськомовного спілкування залишили свій відбиток і в мене з'явилося і досі є багато кальки з російської.
На цей момент можна стверджувати що 98% мого спілкування відбувається українською. Російську я залишив для батька, декількох російськомовних колег з Ізраїлю, стоматолога та ветлікарки. «Думати» теж став українською.
Знаю що людям що виросли в суто російськомовних сім'ях, перейти на українську складніше, але мій колега з Запоріжжя досить швидко та вправно перейшов на українську в спілкуванні зі мною, а Віктор «Капелан» Черніявський, родом з Луганську, теж вже добре говорить українською, тому це приклади які доводять що все можливо, аби було бажання.
Заохочую кожного українця перейти на українську як основну мову спілкування!
Також вважаю що краще розмовляти українською, хай з помилками або взагалі суржиком, аніж російською.
P.S.: зараз шкодую про своє рішення вести канал російською. Якби не це, то зараз я б мав найбільший українськомовний канал такої тематики та якіснішу аудиторію. Старі матеріали потроху перекладаю, але то дуже багато праці.
P.P.S.: найкращим прикладом переходу на українську для мене є кіберспортивний блогер та коментатор Сашко Петрик. Сам він з Донецької області, до вторгнення вів всі медіа російською, після принципово перейшов на українську, втративши 75% аудиторії. Я втратив 50% читачів, але не шкодую про це.
#лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Вже минає четвертий місяць як я повністю перейшов на українську у спілкуванні. Ділюсь досвідом.
Я виріс на Тернопільщині, регіоні з найбільшим відсотком українськомовного населення, проте вчився в російськомовній школі, єдиній на всю область. В школі розмовляв російською, у дворі — українською. Я білінгв з дитинства, маю дві рідні мови, бо з мамою говорив українською, з батьком — російською. Потім переїхав на навчання до Київа, тут в основному залишався на російській, але з друзями з якими я грав музику та проводив час, спілкувався українською, і на локальних форумах теж писав українською.
Вже на роботі я переважно розмовляв російською через те, що працював у фактично російській компанії, хоча дівчата та хлопці з Могилянки розбавляли цю одноманітність. В сім'ї, з дружиною розмовляв теж російською, але в публічних закладах завжди переходив на українську.
Статті на ДОУ та й взагалі тексти на ДОУ десь з 2014 напевне, почав писати українською. Але канал вів російською. Книги давно купував в українських перекладах, фільми теж дивився українською, але читав російськомовних блогерів.
До інших людей я звичайно звертався українською, а як вони відповідали російською, то я теж переходив на російську, тому що мені було складно говорити іншою мовою ніж співрозмовник. Оця складність постійно заважала мені. Коли всі мої друзі 100% часу говорили українською навіть якщо до них зверталися російською, я автоматично перемикався на мову співрозмовника і нічого не міг з цим поробити.
Врешті я якось втомився від мовної шизофренії та вирішив що пора переходити на одну мову. Коли ми влітку зустрічалися з нашою подругою волонтеркою яку багато років не бачили, і вона почала говорити українською (хоча я пам'ятав її як російськомовну), то я вирішив що час настав. Буквально за кілька вечорів я вольовим зусиллям перейшов на українську у спілкуванні з дружиною і назад вже не повертався.
Спочатку було трішки складно, але врешті виявилося що переходити на мову співрозмовника це просто звичка якої можна позбутися, тому за пару тижнів я вже не відчував дискомфорту коли мені відповідають іншою мовою.
Раніше мені здавалося що в мене чудова українська, але виявилося що 20 років переважно російськомовного спілкування залишили свій відбиток і в мене з'явилося і досі є багато кальки з російської.
На цей момент можна стверджувати що 98% мого спілкування відбувається українською. Російську я залишив для батька, декількох російськомовних колег з Ізраїлю, стоматолога та ветлікарки. «Думати» теж став українською.
Знаю що людям що виросли в суто російськомовних сім'ях, перейти на українську складніше, але мій колега з Запоріжжя досить швидко та вправно перейшов на українську в спілкуванні зі мною, а Віктор «Капелан» Черніявський, родом з Луганську, теж вже добре говорить українською, тому це приклади які доводять що все можливо, аби було бажання.
Заохочую кожного українця перейти на українську як основну мову спілкування!
Також вважаю що краще розмовляти українською, хай з помилками або взагалі суржиком, аніж російською.
P.S.: зараз шкодую про своє рішення вести канал російською. Якби не це, то зараз я б мав найбільший українськомовний канал такої тематики та якіснішу аудиторію. Старі матеріали потроху перекладаю, але то дуже багато праці.
P.P.S.: найкращим прикладом переходу на українську для мене є кіберспортивний блогер та коментатор Сашко Петрик. Сам він з Донецької області, до вторгнення вів всі медіа російською, після принципово перейшов на українську, втративши 75% аудиторії. Я втратив 50% читачів, але не шкодую про це.
#лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Прочитав «Four Thousand Weeks»/«4000 тижнів»
Кілька тижнів тому натрапив на HackerNews на тред «Які найкращі книжки ви прочитали у 2022?». Однією з книжок, яку багато рекомендували, була «4000 тижнів». Також, ця книга була у списку кращих матеріалів блогера Nat Eliason, якого я поважаю.
Тому після одного з важких робочих днів, я пішов до книгарні у Гулівері, щоб пошукати цю книгу. Насправді я хотів знайти хоч якусь книгу, але «4000 тижнів» була у шортлісті. В книгарні я зустрів зумерок, які намагалися завадити мені, але врешті успішно подолав цю перепону. Українське видання «Лабораторія», український переклад. Отож, до книги.
Це книга про ефективність навпаки.
Починається вона з твердження що всі методики тайм-менеджменту не можуть зробити людей щасливішими. Так, з їх допомогою людина може встигати більше, але проблема в тому, що задач не стає менше. Ніхто ніколи не зможе завершити всі справи, тому що життя не зупиняється, відповідно задачі додаються і додаються.
Інша причина нещасливого життя — бажання контролювати все — свій час, час інших людей, майбутнє. Це неможливо, бо невідомо що буде завтра, але стрес від неприйняття факту що ви не можете контролювати час, надзвичайно погано впливає на людей.
Тому замість того щоб стати щасливим пиріжечком, який розібрав усе, і нарешті може перепочити, люди ще дужче журяться від того, що не можуть встигнути більше. Також, час сприймається як «ресурс» який потрібно «використати» і якщо це не виходить, то люди знову журяться.
Наприклад, працівники які мають погодинну оплату, схильні непокоїтися за кожну годину, в яку не працювали, бо вони відчувають що цей час було «змарновано». Це відома проблема, яка була притаманна і мені, але я врешті з часом зміг повністю розслабити булки та перестав про це переживати.
Як протидія нескінченним спискам справ книга рекомендує мати «закритий» список, з невеликою кількістю задач. Я вже давно дотримуюсь цього правила і став почувати себе значно ліпше, бо краще зробити одну-дві справи на день та спокійно відпочити, аніж стресувати через ще вісім справ, до яких навіть не доступився.
Люди постійно відкладають «життя» на «потім» — і тому постійно нещасливі, бо як тільки досягають якоїсь мети, то одразу бачать наступну, і не можуть нарешті почати жити «для себе». Nat Eliason пише про це ж у своїй статті When the Money's Just Too Damn Good.
Одна з цікавих та фундаментальних речей, що описуються, це залежність щастя людини від взаємодії з навколишніми. Сучасне життя дозволяє нам мати більше вільного часу, але якщо інші люди не будуть доступні в цей час, то користі від цього не буде. Вихідний або відпустка кращі тоді, коли вихідний та відпустка у вашого партнера та друзів, а не тільки у вас. На користь цього приводиться декілька цікавих досліджень.
Я можу беззаперечно та стовідсотково сказати що став менш щасливим, коли почав працювати з дому і став менше взаємодіяти з іншими. Для того, щоб усвідомити це, мені знадобилося кілька років, але зараз я беззаперечно переконаний що мені подобається знаходитися серед людей більше, аніж сидіти наодинці.
Інші розділи присвячені тому, як складно людям зараз утримати фокус на чомусь, та не намагатися зазирати до смартфона щосекунди як тільки стало нудно, а також цілющим властивостям нудьги й нічогонероблення.
В кінці автор ставить питання про призначення нашого життя та робить припущення про те, що прожити його без якихось досягнень — це нормально, і чим менше ми будемо перейматися, що не досягли якогось успіху, тим краще.
Додаток містить десяток практичних порад, які згідно з задумом автора, можуть покращити ваше життя вже зараз: це той самий закритий список справ, зосереджуватися на одній справі за раз, менше перейматися через те що пишуть в соцмедіа, менше користуватися смартфоном, вчитися не робити нічого тощо.
Книга невелика, 200 сторінок, читається легко, містить хороші приклади та дієві поради, частину яких я використовую вже давно. Рекомендую.
#прочитав
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Кілька тижнів тому натрапив на HackerNews на тред «Які найкращі книжки ви прочитали у 2022?». Однією з книжок, яку багато рекомендували, була «4000 тижнів». Також, ця книга була у списку кращих матеріалів блогера Nat Eliason, якого я поважаю.
Тому після одного з важких робочих днів, я пішов до книгарні у Гулівері, щоб пошукати цю книгу. Насправді я хотів знайти хоч якусь книгу, але «4000 тижнів» була у шортлісті. В книгарні я зустрів зумерок, які намагалися завадити мені, але врешті успішно подолав цю перепону. Українське видання «Лабораторія», український переклад. Отож, до книги.
Це книга про ефективність навпаки.
Починається вона з твердження що всі методики тайм-менеджменту не можуть зробити людей щасливішими. Так, з їх допомогою людина може встигати більше, але проблема в тому, що задач не стає менше. Ніхто ніколи не зможе завершити всі справи, тому що життя не зупиняється, відповідно задачі додаються і додаються.
Інша причина нещасливого життя — бажання контролювати все — свій час, час інших людей, майбутнє. Це неможливо, бо невідомо що буде завтра, але стрес від неприйняття факту що ви не можете контролювати час, надзвичайно погано впливає на людей.
Тому замість того щоб стати щасливим пиріжечком, який розібрав усе, і нарешті може перепочити, люди ще дужче журяться від того, що не можуть встигнути більше. Також, час сприймається як «ресурс» який потрібно «використати» і якщо це не виходить, то люди знову журяться.
Наприклад, працівники які мають погодинну оплату, схильні непокоїтися за кожну годину, в яку не працювали, бо вони відчувають що цей час було «змарновано». Це відома проблема, яка була притаманна і мені, але я врешті з часом зміг повністю розслабити булки та перестав про це переживати.
Як протидія нескінченним спискам справ книга рекомендує мати «закритий» список, з невеликою кількістю задач. Я вже давно дотримуюсь цього правила і став почувати себе значно ліпше, бо краще зробити одну-дві справи на день та спокійно відпочити, аніж стресувати через ще вісім справ, до яких навіть не доступився.
Люди постійно відкладають «життя» на «потім» — і тому постійно нещасливі, бо як тільки досягають якоїсь мети, то одразу бачать наступну, і не можуть нарешті почати жити «для себе». Nat Eliason пише про це ж у своїй статті When the Money's Just Too Damn Good.
Одна з цікавих та фундаментальних речей, що описуються, це залежність щастя людини від взаємодії з навколишніми. Сучасне життя дозволяє нам мати більше вільного часу, але якщо інші люди не будуть доступні в цей час, то користі від цього не буде. Вихідний або відпустка кращі тоді, коли вихідний та відпустка у вашого партнера та друзів, а не тільки у вас. На користь цього приводиться декілька цікавих досліджень.
Я можу беззаперечно та стовідсотково сказати що став менш щасливим, коли почав працювати з дому і став менше взаємодіяти з іншими. Для того, щоб усвідомити це, мені знадобилося кілька років, але зараз я беззаперечно переконаний що мені подобається знаходитися серед людей більше, аніж сидіти наодинці.
Інші розділи присвячені тому, як складно людям зараз утримати фокус на чомусь, та не намагатися зазирати до смартфона щосекунди як тільки стало нудно, а також цілющим властивостям нудьги й нічогонероблення.
В кінці автор ставить питання про призначення нашого життя та робить припущення про те, що прожити його без якихось досягнень — це нормально, і чим менше ми будемо перейматися, що не досягли якогось успіху, тим краще.
Додаток містить десяток практичних порад, які згідно з задумом автора, можуть покращити ваше життя вже зараз: це той самий закритий список справ, зосереджуватися на одній справі за раз, менше перейматися через те що пишуть в соцмедіа, менше користуватися смартфоном, вчитися не робити нічого тощо.
Книга невелика, 200 сторінок, читається легко, містить хороші приклади та дієві поради, частину яких я використовую вже давно. Рекомендую.
#прочитав
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Лайв аудіострім #1 «Парт-тайм робота» проведу сьогодні о 21:30 в Телеграмі
П'ятниця, 30-е грудня, Новий Рік, люди двіжують з колегами на новорічних корпоративах — а значить саме час поговорити про роботу! Розповім про свій досвід парт-тайм роботи, плюси, мінуси, підводні. Приєднуйтесь послухати, формат — «подкаст».
Питання до та по ходу справи можна задавати у коментарях до цього посту.
Ідею запозичив у @xanf_dev, якщо нормально піде то буду робити регулярно.
upd: стрім пройшов, дякую всім хто слухав! Запис нижче
https://www.youtube.com/watch?v=Ed6awqvx6Yc
П'ятниця, 30-е грудня, Новий Рік, люди двіжують з колегами на новорічних корпоративах — а значить саме час поговорити про роботу! Розповім про свій досвід парт-тайм роботи, плюси, мінуси, підводні. Приєднуйтесь послухати, формат — «подкаст».
Питання до та по ходу справи можна задавати у коментарях до цього посту.
Ідею запозичив у @xanf_dev, якщо нормально піде то буду робити регулярно.
upd: стрім пройшов, дякую всім хто слухав! Запис нижче
https://www.youtube.com/watch?v=Ed6awqvx6Yc
YouTube
Парт-тайм робота — Радіо Ріжок №7
Подкаст про ІТ від Вови Рожкова https://t.me/full_of_hatred
00:00:00 Чекаю поки під'єднаються люди
00:00:27 Розповідаю про прапор
00:01:30 Вступ. Чому вибрав тему про парттайм
00:03:22 Спад в ІТ та попередження про наслідки
00:04:49 Як я вирвався з кайданів…
00:00:00 Чекаю поки під'єднаються люди
00:00:27 Розповідаю про прапор
00:01:30 Вступ. Чому вибрав тему про парттайм
00:03:22 Спад в ІТ та попередження про наслідки
00:04:49 Як я вирвався з кайданів…
Підсумки 2022 🤪
Час підбивати підсумки! Якщо торік я був депресивним тривожним пиріжечком, то в новий рік заходжу зі значно кращим настроєм😌
До війни
Вдалося зробити десятиденну відпустку у Подобовці. Ми зупинялися в готелі «Справжня Казка», де є притулок для котичів. Дружина допомагала їх доглядати, тому хазяйка запропонувала нам приїхати ще, спеціально щоб пильнувати котів. Ми планували зробити це в березні, але в плани втрутилась клята русня🤬
Війна
Я постійно був і є у Київі, виїжджати нікуди не планував і не планую. Перші декілька місяців ми з дружиною волонтерили — купували за ваш кошт та розвозили корм для тварин. Дякую вам за підтримку! Мені пощастило бути зайнятим та не гаяти час на думскролінг. Коли кацапів вигнали з-під Київа, і логістика відновилась, дружина вже їздила з волонтеркою по області та передмістям самостійно, а я потроху повертався до роботи.
Також двіж почав наводити мій товариш Віктор Черніявський, за що я йому дуже вдячний. Він має неабиякий талант знайомитися з людьми, тому через нього ми допомогли багатьом підрозділам.
Робота
Два місяці поспіль я взагалі не працював і вдячний компанії Databand за підтримку, та те що вони з розумінням поставилися до ситуації. Невдовзі я повернувся до роботи.
Всі інші контракти та проєкти довелося згорнути. На цей рік в мене планувалось декілька проєктів які мали стати активами, де я б мав частку від прибутків та нарешті зміг би зробити суттєвий крок у шляху до закабаніння. Ну нічого, будуть ще можливості.
В цьому році я пропрацював більше ніж в попередньому, аж на 120 годин більше: 865 годин проти 722 годин. Це позитивно повпливало на прибутки: я заробив на 40% більше ніж того року🤙
Проєкти
Проєкт року це безумовно @Donate1024Bot. Дуже радий що ви в мене повірили, та підтримуєте вже 4 місяці поспіль❤️🔥❤️🔥❤️🔥
Більше нічого я не зробив 😂, але не переймаюсь цим.
Книжки
Цього року я прочитав повністю тільки дві книги, тому хай «4000 тижнів» буде книжкою року. Переконався що все роблю правильно.
Музика
Восени вперше за багато років відвідав рок-концерт. У 2008-2010 я був гітаристом хардкор панк гурту Time to Live, тому музика і виступи багато для мене значать. Дякую пану Турбославу за те що витяг мене туди. Я побачив знайомих, яких не бачив більш ніж 10 років, і дуже тому тішуся.
Зозуля
Восени трохи почав сумувати, але під кінець року сильно зарядився позитивом. Деколи накриває від жахів що відбуваються, але це ненадовго. Радий, що єдина видима мені ознака ПТСР — це страх шуму машин що швидко поряд з моїм будинком їдуть, та нагадують мені звук ракет.
Канал
Втратив 28% підписників та 50% читачів. Раніше я пишався тим що мав більше переглядів ніж читачів (це значить що всі підписники читають пости), а зараз мене читають лише 60% підписників. Воно і ясно, ця війна наймедійніша у світі та стосується кожного, тому відоси з дохлими кацапами та прильотами значно цікавіші ніж пости про клавіатури або коворкінги.
Подяки
🫡Вдячний ЗСУ за те що я живий, маю дах над головою, тепло, воду, електрику та інтернет.
🤗Дякую кожному підписнику який мене читає, коментує, особливо дякую кожному хто підтримує @Donate1024Bot❤️🔥 Без вас мені б було складніше.
🥳Всіх з Новим Роком, переконаний що ми врешті виженемо клятих кацапів з нашої землі та запануємо як має бути😎 Ну а поки буду робити все що можу для перемоги💪
#війна
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Час підбивати підсумки! Якщо торік я був депресивним тривожним пиріжечком, то в новий рік заходжу зі значно кращим настроєм😌
До війни
Вдалося зробити десятиденну відпустку у Подобовці. Ми зупинялися в готелі «Справжня Казка», де є притулок для котичів. Дружина допомагала їх доглядати, тому хазяйка запропонувала нам приїхати ще, спеціально щоб пильнувати котів. Ми планували зробити це в березні, але в плани втрутилась клята русня🤬
Війна
Я постійно був і є у Київі, виїжджати нікуди не планував і не планую. Перші декілька місяців ми з дружиною волонтерили — купували за ваш кошт та розвозили корм для тварин. Дякую вам за підтримку! Мені пощастило бути зайнятим та не гаяти час на думскролінг. Коли кацапів вигнали з-під Київа, і логістика відновилась, дружина вже їздила з волонтеркою по області та передмістям самостійно, а я потроху повертався до роботи.
Також двіж почав наводити мій товариш Віктор Черніявський, за що я йому дуже вдячний. Він має неабиякий талант знайомитися з людьми, тому через нього ми допомогли багатьом підрозділам.
Робота
Два місяці поспіль я взагалі не працював і вдячний компанії Databand за підтримку, та те що вони з розумінням поставилися до ситуації. Невдовзі я повернувся до роботи.
Всі інші контракти та проєкти довелося згорнути. На цей рік в мене планувалось декілька проєктів які мали стати активами, де я б мав частку від прибутків та нарешті зміг би зробити суттєвий крок у шляху до закабаніння. Ну нічого, будуть ще можливості.
В цьому році я пропрацював більше ніж в попередньому, аж на 120 годин більше: 865 годин проти 722 годин. Це позитивно повпливало на прибутки: я заробив на 40% більше ніж того року🤙
Проєкти
Проєкт року це безумовно @Donate1024Bot. Дуже радий що ви в мене повірили, та підтримуєте вже 4 місяці поспіль❤️🔥❤️🔥❤️🔥
Більше нічого я не зробив 😂, але не переймаюсь цим.
Книжки
Цього року я прочитав повністю тільки дві книги, тому хай «4000 тижнів» буде книжкою року. Переконався що все роблю правильно.
Музика
Восени вперше за багато років відвідав рок-концерт. У 2008-2010 я був гітаристом хардкор панк гурту Time to Live, тому музика і виступи багато для мене значать. Дякую пану Турбославу за те що витяг мене туди. Я побачив знайомих, яких не бачив більш ніж 10 років, і дуже тому тішуся.
Зозуля
Восени трохи почав сумувати, але під кінець року сильно зарядився позитивом. Деколи накриває від жахів що відбуваються, але це ненадовго. Радий, що єдина видима мені ознака ПТСР — це страх шуму машин що швидко поряд з моїм будинком їдуть, та нагадують мені звук ракет.
Канал
Втратив 28% підписників та 50% читачів. Раніше я пишався тим що мав більше переглядів ніж читачів (це значить що всі підписники читають пости), а зараз мене читають лише 60% підписників. Воно і ясно, ця війна наймедійніша у світі та стосується кожного, тому відоси з дохлими кацапами та прильотами значно цікавіші ніж пости про клавіатури або коворкінги.
Подяки
🫡Вдячний ЗСУ за те що я живий, маю дах над головою, тепло, воду, електрику та інтернет.
🤗Дякую кожному підписнику який мене читає, коментує, особливо дякую кожному хто підтримує @Donate1024Bot❤️🔥 Без вас мені б було складніше.
🥳Всіх з Новим Роком, переконаний що ми врешті виженемо клятих кацапів з нашої землі та запануємо як має бути😎 Ну а поки буду робити все що можу для перемоги💪
#війна
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
№7 — Парттайм робота
Радіо Ріжок
🎙🍦№7 — Парттайм робота
Випуск також доступний на ютубі: https://youtu.be/Ed6awqvx6Yc
00:00:00 Розповідаю про прапор поки під'єднуються слухачі
00:01:30 Вступ. Чому говорю про парттайм
00:03:22 Спад в ІТ та попередження про наслідки
00:04:49 Як я вирвався з кайданів фултайму
00:06:20 Як отримати парттайм. Про віддалену роботу. Вакансії
00:08:14 Чому вважаю що свобода дорожче за гроші
00:11:40 Етика. Чому мені не близька ідея «менше працювати» на фул-таймі та «два фултайми». Історія від пана Климова: https://twitter.com/xanf_ua/status/1608081574196568065
00:16:20 Бувають дні коли на роботі нічого робити...
00:17:25 Питання: чи збережеться тренд на ремоут?
00:19:20 Зауваження про рейти
00:21:09 Питання: чи ок міняти роботу не звільняючись зі старої
00:22:05 Питання: скільки триватиме рецесія. Чому я не переживаю про майбутнє
00:24:25 Свободою потрібно правильно розпоряджатися
00:25:30 Мінуси парттайму: отримуєш менше за ту саму ефективність
00:27:06 Мінуси парттайму: кар'єрні обмеження
00:31:10 Що робити, щоб вашу роботу було помітно
00:32:35 Зауваження: «парттайм вже рік як не пропонують»
00:33:00 Що думаю про ChatGPT3
00:34:20 Знову етика. В чому проблема з двома фул-таймами
00:36:20 Історія про повернення товарів: https://t.me/golden_borodutch/5504
00:38:16 Зауваження: коли на фул-таймі робиш свої справи. Знову етика
00:40:00 Як правильно вибудовувати очікування коли ви парттаймщик. Push vs Pull: https://t.me/full_of_hatred/308
00:47:15 Про парттайм вакансії та перспективи парттайм роботи
00:48:45 Чи можна мати рейт 100$/h
00:49:45 Яка робота більше підходить для парттайму. Історія як я парттайм девопсив
00:54:10 Чи цікаво мені програмувати? Вчу Clojure на Exercism: https://exercism.org/
00:55:15 Питання: як стати волонтером
00:56:30 Яку волонтерську роботу мені робити тяжко
00:59:40 Питання: чи буває незручно просити гроші за задачі, які робиш погано. Буває: https://t.me/full_of_hatred/385
01:01:50 Історія про спальники
01:03:40 Завершення
01:04:36 Про накрутку годин
01:08:30 Привітання та побажання
Випуск також доступний на ютубі: https://youtu.be/Ed6awqvx6Yc
00:00:00 Розповідаю про прапор поки під'єднуються слухачі
00:01:30 Вступ. Чому говорю про парттайм
00:03:22 Спад в ІТ та попередження про наслідки
00:04:49 Як я вирвався з кайданів фултайму
00:06:20 Як отримати парттайм. Про віддалену роботу. Вакансії
00:08:14 Чому вважаю що свобода дорожче за гроші
00:11:40 Етика. Чому мені не близька ідея «менше працювати» на фул-таймі та «два фултайми». Історія від пана Климова: https://twitter.com/xanf_ua/status/1608081574196568065
00:16:20 Бувають дні коли на роботі нічого робити...
00:17:25 Питання: чи збережеться тренд на ремоут?
00:19:20 Зауваження про рейти
00:21:09 Питання: чи ок міняти роботу не звільняючись зі старої
00:22:05 Питання: скільки триватиме рецесія. Чому я не переживаю про майбутнє
00:24:25 Свободою потрібно правильно розпоряджатися
00:25:30 Мінуси парттайму: отримуєш менше за ту саму ефективність
00:27:06 Мінуси парттайму: кар'єрні обмеження
00:31:10 Що робити, щоб вашу роботу було помітно
00:32:35 Зауваження: «парттайм вже рік як не пропонують»
00:33:00 Що думаю про ChatGPT3
00:34:20 Знову етика. В чому проблема з двома фул-таймами
00:36:20 Історія про повернення товарів: https://t.me/golden_borodutch/5504
00:38:16 Зауваження: коли на фул-таймі робиш свої справи. Знову етика
00:40:00 Як правильно вибудовувати очікування коли ви парттаймщик. Push vs Pull: https://t.me/full_of_hatred/308
00:47:15 Про парттайм вакансії та перспективи парттайм роботи
00:48:45 Чи можна мати рейт 100$/h
00:49:45 Яка робота більше підходить для парттайму. Історія як я парттайм девопсив
00:54:10 Чи цікаво мені програмувати? Вчу Clojure на Exercism: https://exercism.org/
00:55:15 Питання: як стати волонтером
00:56:30 Яку волонтерську роботу мені робити тяжко
00:59:40 Питання: чи буває незручно просити гроші за задачі, які робиш погано. Буває: https://t.me/full_of_hatred/385
01:01:50 Історія про спальники
01:03:40 Завершення
01:04:36 Про накрутку годин
01:08:30 Привітання та побажання
Крінжовий корпоратив
Десяток років тому був у нас корпоратив новорічний. Народу в конторі тоді вже було досить багато, і з якихось причин його вирішили провести в одному з залів КНТЕУ на Лісовій.
Туди були організовані автобуси, але чомусь ніхто не подумав про те що під вечір все стоїть, тому кмітливі люди поїхали на метро, а всі інші провели дві години у заторах.
Зал був великий, на ньому розмістили довжелезні столи з наїдками, все як має бути. Завдяки розташуванню цих столів та загальному антуражу, атмосфера була надзвичайно совкова. Найбільше це було схоже на «дискотеку» в актових залах шкіл у дев'яностих.
Один з топів виступив з промовою, в якій повідомив всім що попри те що ми ентерпрайз, в нас є дух стартаперства. Ретроспективно, попрацювавши в трьох стартапах, один з яких стагнує, інший закрився, а третій зробив екзіт, розумію що ніяким духом стартаперства там і не пахло.
Коли всі розмістилися, то виявилося, що на столах немає алкашки. З невідомих причин її видали тільки топменеджменту, а кріпакам — дитяче шампанське.
Хавка була ±ок, але далі почалися цікаві конкурси. Всю компанію поділили на групи, видали театральний реквізит, та завдання: потрібно було придумати мікровиставу. Здається нам допомагали аніматори, але користі від них не було. Ще однією умовою було те що потрібно було говорити англійською, чи щось таке.
Забава була знатною, враховуючи тверезий стан усіх учасників. Ми врешті змогли щось придумати, але воно було максимально вбого та крінжово, як і вистави інших учасників. Найкраще вийшло у команди з топменеджменту. Можливо почуття гумору та креативність якось з цим корелюють.
Не знаю, кому спала на думку ідея примусити інтровертних пиріжків влаштовувати цирк, але це було настільки жахливо, що мені хотілося розбачити те що відбувалось.
В кінці якимось чином люди все-таки отримали доступ до алкоголю, і активно накидувались, та гарцювали на паркеті.
Також я отримав грамоту типу «працівник року», про яку завчасно поклопотався мій тодішній бос.
P.S.: Цього року ми з колєгами зібралися і романтично посиділи при свічках в генделі, де якраз вимкнули світло.
P.P.S.: знаю що серед читачів є очевидці забави, можете додати деталей.
#кулсторі
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Десяток років тому був у нас корпоратив новорічний. Народу в конторі тоді вже було досить багато, і з якихось причин його вирішили провести в одному з залів КНТЕУ на Лісовій.
Туди були організовані автобуси, але чомусь ніхто не подумав про те що під вечір все стоїть, тому кмітливі люди поїхали на метро, а всі інші провели дві години у заторах.
Зал був великий, на ньому розмістили довжелезні столи з наїдками, все як має бути. Завдяки розташуванню цих столів та загальному антуражу, атмосфера була надзвичайно совкова. Найбільше це було схоже на «дискотеку» в актових залах шкіл у дев'яностих.
Один з топів виступив з промовою, в якій повідомив всім що попри те що ми ентерпрайз, в нас є дух стартаперства. Ретроспективно, попрацювавши в трьох стартапах, один з яких стагнує, інший закрився, а третій зробив екзіт, розумію що ніяким духом стартаперства там і не пахло.
Коли всі розмістилися, то виявилося, що на столах немає алкашки. З невідомих причин її видали тільки топменеджменту, а кріпакам — дитяче шампанське.
Хавка була ±ок, але далі почалися цікаві конкурси. Всю компанію поділили на групи, видали театральний реквізит, та завдання: потрібно було придумати мікровиставу. Здається нам допомагали аніматори, але користі від них не було. Ще однією умовою було те що потрібно було говорити англійською, чи щось таке.
Забава була знатною, враховуючи тверезий стан усіх учасників. Ми врешті змогли щось придумати, але воно було максимально вбого та крінжово, як і вистави інших учасників. Найкраще вийшло у команди з топменеджменту. Можливо почуття гумору та креативність якось з цим корелюють.
Не знаю, кому спала на думку ідея примусити інтровертних пиріжків влаштовувати цирк, але це було настільки жахливо, що мені хотілося розбачити те що відбувалось.
В кінці якимось чином люди все-таки отримали доступ до алкоголю, і активно накидувались, та гарцювали на паркеті.
Також я отримав грамоту типу «працівник року», про яку завчасно поклопотався мій тодішній бос.
P.S.: Цього року ми з колєгами зібралися і романтично посиділи при свічках в генделі, де якраз вимкнули світло.
P.P.S.: знаю що серед читачів є очевидці забави, можете додати деталей.
#кулсторі
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Центр
Багато чого в повсякденності керується міркуваннями доступності. Чим менше перешкод виникає на шляху до якоїсь активності, тим більше шансів взяти в ній участь.
Ось, кілька місяців я працював в коворкінгу у центрі. А що це значить? Це значить, що коло мене знаходиться багато людей, це значить що мої знайомі часто теж знаходяться недалеко, це значить що поряд ціла купа різноманітних закладів.
Тому я кілька разів на тиждень зустрічався з різними людьми, ходив у книжковий магазин, відвідував різні заклади харчування і взагалі добре проводив час.
Коли живеш або працюєш на околиці, то всі ці двіжухи теж доступні, але для того, щоб долучитися, потрібно докласти більше зусиль: подбати про дорогу, вибрати з обмеженого списку закладів.
Чим більше перепон, тим більше приводів для того, щоб відмовитися.
Так само і щодо домівки. Чим вона далі, тим довше потрібно кудись їхати, тим довше потрібно повертатися, все це перешкоджає свободі. Чи підеш ти до центру у вихідний коли тобі туди пів години треба їхати? Отож. А якщо вже живеш у центрі?
Тому недоречно розглядати фізичне розташування місця, де ви проводите значну частину свого часу у вакуумі, без урахування середовища.
#лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Багато чого в повсякденності керується міркуваннями доступності. Чим менше перешкод виникає на шляху до якоїсь активності, тим більше шансів взяти в ній участь.
Ось, кілька місяців я працював в коворкінгу у центрі. А що це значить? Це значить, що коло мене знаходиться багато людей, це значить що мої знайомі часто теж знаходяться недалеко, це значить що поряд ціла купа різноманітних закладів.
Тому я кілька разів на тиждень зустрічався з різними людьми, ходив у книжковий магазин, відвідував різні заклади харчування і взагалі добре проводив час.
Коли живеш або працюєш на околиці, то всі ці двіжухи теж доступні, але для того, щоб долучитися, потрібно докласти більше зусиль: подбати про дорогу, вибрати з обмеженого списку закладів.
Чим більше перепон, тим більше приводів для того, щоб відмовитися.
Так само і щодо домівки. Чим вона далі, тим довше потрібно кудись їхати, тим довше потрібно повертатися, все це перешкоджає свободі. Чи підеш ти до центру у вихідний коли тобі туди пів години треба їхати? Отож. А якщо вже живеш у центрі?
Тому недоречно розглядати фізичне розташування місця, де ви проводите значну частину свого часу у вакуумі, без урахування середовища.
#лайфстайл
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Стрім Радіо Ріжок №8 — Онлайн-спільноти проведу сьогодні на ютубі о 21:30
https://youtu.be/zR7UQJR7LvI
- В інтернеті хтось не правий!
- Як я написав десятки тисяч повідомленнь
- Проблеми спілкування
- Форуми, хабр, доу, вастрік клуб, твітер і так далі
- Чому мені не вдалося зробити хорошу спільноту
- Токсичність в інтернеті та модерація
- Чого би я хотів
Поставити питання анонімно: https://app.sli.do/event/n7SB659H7RYwyboZsojLk1
Також буде ютуб чат.
На цьому стрімі будемо збирати гроші на ЇДЛО для наших захисників з протитанкового дивізіону. Банка: https://send.monobank.ua/jar/7fapSEMhR
Увага! якщо ви донатите через @Donate1024Bot, то цей збір буде там завтра.
P.S.: отримав фідбек що людям ютуб зручніше ніж телеграм. Якщо ви вважаєте навпаки — напишіть в коменти.
https://youtu.be/zR7UQJR7LvI
- В інтернеті хтось не правий!
- Як я написав десятки тисяч повідомленнь
- Проблеми спілкування
- Форуми, хабр, доу, вастрік клуб, твітер і так далі
- Чому мені не вдалося зробити хорошу спільноту
- Токсичність в інтернеті та модерація
- Чого би я хотів
Поставити питання анонімно: https://app.sli.do/event/n7SB659H7RYwyboZsojLk1
Також буде ютуб чат.
На цьому стрімі будемо збирати гроші на ЇДЛО для наших захисників з протитанкового дивізіону. Банка: https://send.monobank.ua/jar/7fapSEMhR
Увага! якщо ви донатите через @Donate1024Bot, то цей збір буде там завтра.
P.S.: отримав фідбек що людям ютуб зручніше ніж телеграм. Якщо ви вважаєте навпаки — напишіть в коменти.
YouTube
Онлайн-спільноти — Радіо Ріжок №8
Подкаст про ІТ від Вови Рожкова https://t.me/full_of_hatred
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
Починаємо
https://youtu.be/zR7UQJR7LvI
Задонатити на ЇДЛО: https://send.monobank.ua/jar/7fapSEMhR
Поставити питання анонімно: https://app.sli.do/event/n7SB659H7RYwyboZsojLk1
https://youtu.be/zR7UQJR7LvI
Задонатити на ЇДЛО: https://send.monobank.ua/jar/7fapSEMhR
Поставити питання анонімно: https://app.sli.do/event/n7SB659H7RYwyboZsojLk1
YouTube
Онлайн-спільноти — Радіо Ріжок №8
Подкаст про ІТ від Вови Рожкова https://t.me/full_of_hatred
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
Онлайн-спільноти — Радіо Ріжок №8
Запис подкасту Радіо Ріжок. Цікаві теми позначені вогником
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому люди сидять в інтернеті?
00:24:40 🔥Помилки які я допустив при створенні своїх спільнот
00:25:05 Перша помилка — не встановлювати правила
00:30:19 Друга помилка — відсутність задач та мети
00:34:45 Лідер як фактор що обмежує ріст спільноти
00:40:00 Спільноти які створені для розвитку учасників
00:41:05 Токсичність
00:41:49 🔥Спільнота як під'їзд будинку
00:48:40 Чому мені неприємно коли мене ображають
01:03:55 Чому я досі не встановив правила у власному чаті
01:06:35 🔥Фундаментальна проблема спілкування
01:09:40 Про ненасильницьке спілкування. Дискусія з позиції цікавості
01:22:57 Розчарування в онлайн спілкуванні
01:24:10 🔥Перестаємо лізти в голову співрозмовника
01:31:50 Про вастрік клуб
01:42:11 Відповіді на запитання глядачів та слухачів та завершення
Християн вітаю з Різдвом!
P.S. дякую кожному хто підтримав наш збір на Їдло. Зібрали 8633 грн що для онлайну в 20 людей дуже класний результат. Особлива подяка пану Бадьорову за донат в 3000 грн!❤️
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Запис подкасту Радіо Ріжок. Цікаві теми позначені вогником
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому люди сидять в інтернеті?
00:24:40 🔥Помилки які я допустив при створенні своїх спільнот
00:25:05 Перша помилка — не встановлювати правила
00:30:19 Друга помилка — відсутність задач та мети
00:34:45 Лідер як фактор що обмежує ріст спільноти
00:40:00 Спільноти які створені для розвитку учасників
00:41:05 Токсичність
00:41:49 🔥Спільнота як під'їзд будинку
00:48:40 Чому мені неприємно коли мене ображають
01:03:55 Чому я досі не встановив правила у власному чаті
01:06:35 🔥Фундаментальна проблема спілкування
01:09:40 Про ненасильницьке спілкування. Дискусія з позиції цікавості
01:22:57 Розчарування в онлайн спілкуванні
01:24:10 🔥Перестаємо лізти в голову співрозмовника
01:31:50 Про вастрік клуб
01:42:11 Відповіді на запитання глядачів та слухачів та завершення
Християн вітаю з Різдвом!
P.S. дякую кожному хто підтримав наш збір на Їдло. Зібрали 8633 грн що для онлайну в 20 людей дуже класний результат. Особлива подяка пану Бадьорову за донат в 3000 грн!❤️
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
YouTube
Онлайн-спільноти — Радіо Ріжок №8
Подкаст про ІТ від Вови Рожкова https://t.me/full_of_hatred
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
В цьому випуску говоримо про онлайн-спільноти: форуми, чати, клуби
00:02:00 Початок, вступ
00:05:25 Чому мені цікаві онлайн-спільноти
00:05:57 Історичний екскурс у нульові та NNTP
00:12:00 Чому…
Власні хмари: Kubernetes
Цей пост мав бути опублікованим 24-го лютого, але так і провисів у чернетках аж до сьогодні. Подальшу роботу я не проводив, бо перевіз все на fly.io.
На вихідних я вирішив поекспериментувати зі своїми проєктами та зробити прототип маленької хмарки на кубері.
Раніше я прикидував ціни на менеджед кубери й вибрав Scaleway. Мій рахунок за Heroku зараз складає $53.02. Потрібно було підняти ще один сервіс, а це значить +$16 за базу та інстанс. В таких умовах подумав що можна буде перевезти все що крутиться на хероку в кубер, зекономити грошей та отримати кращу швидкодію. Стандартні хероківські інстанси слабкі, а збільшення потужності коштує дорого. Scaleway за ті самі гроші був би краще.
Kubernetes
Кубер на коні. Google вкинув величезну кількість грошей в маркетинг, тому зараз це стандарт контейнерної оркестрації. Висока складність та поріг входу призвели до появи професії Senior Yaml Developer, які займаються виключно тим що бавлять кубер фултайм.
Є плюс — багато вендорів надають managed рішення, тобто беруть на себе всю роботу по налаштуванню, оновленню та підтримці control plane куберу. Вам залишається під'єднатися до кластера та працювати з ним, на відміну від Nomad, де все потрібно робити самотужки.
Scaleway не бере грошей за кубер. Ви платите тільки за ресурси, які використовує кластер. Щоб дізнатися, скільки пам'яті залишається на апки, я розгорнув кластер, та був приємно вражений: вся кухня+інгрес+cert-manager з'їли приблизно 22% RAM однієї 4GiB ноди, тобто для моїх задач залишалось приблизно 3.5GiB, достатньо щоб повністю мігрувати з Heroku.
План був такий як і для Nomad: Terraform для всіх ресурсів та CI/CD.
З тераформом розібрався досить швидко: кластер та база піднімаються без проблем.
А ось з кубером конкретно пововтузився.
Спільну для всіх частину інфраструктури (ingress та cert-manager) я теж запхав у тераформ, а для апок зробив Helm chart. Кожен сервіс і в Nomad і в K8S розгортається згідно дефінішену. Для Nomad він пишеться на HCL, а для кубера в YAML. HCL досить читаємий; крім того, сама структура Nomad джоб дуже проста. Куберівський ямль — це величезне та складне нагромадження купи об'єктів, які для непідготовленої людини виглядають незрозуміло.
Потрібно розібратися у всій термінології та специфіці куберу, щоб хоч щось почало виходити.
Для того, щоб оновлювати сервіс та деплоїти нові версії, вам потрібно якимось чином шаблонізувати цю гору ямлів. На допомогу приходить Helm. Проблема в тому, що дефолтний шаблон, який вам пропонують, переускладнений та рясніє купою незрозумілих речей.
В Nomad конфігурації в мене був 1 (один!) файлик на 80 рядків з двома джобами: перша для міграцій, інша розгортає вебсервіс. Ну добре, ще один файлик для траєфіку, але він один на всіх.
В кубері для тієї ж задачі я маю 8 (вісім!) файлів, три з яких на 80 рядків, і це тільки вебсервіси.
З декількох туторіалів по кейворду «rails helm» мені вдалося зібрати робочу конфігурацію та все заколосилось.
Невирішеними залишилися ті ж питання: Vault та CI/CD. Секрети я склав в куберівські, а для CI/CD встановив на кластер GitLab агента, який дозволяє сек'юрно без прямого з'єднання з кластером запускати куберівські команди з гітлаб пайплайну. Приведу до ладу Helm чарти, а там вже буде діло техніки
Для цієї конфігурації я теж підготую мануал. upd: мануал я так і не зробив, бо було не до того, а потім переїхав на Fly і вже не було мотивації щось робити. В інтернеті ви знайдете мільйон туторіалів по куберу, але одиниці розжовують покроково що відбувається, натомість ви просто копіпастите ямлі та сподіваєтеся що все запрацює.
Одне тішить — всю цю роботу потрібно зробити один раз, а далі пожинати плоди автоматизації.
#інструменти #робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Цей пост мав бути опублікованим 24-го лютого, але так і провисів у чернетках аж до сьогодні. Подальшу роботу я не проводив, бо перевіз все на fly.io.
На вихідних я вирішив поекспериментувати зі своїми проєктами та зробити прототип маленької хмарки на кубері.
Раніше я прикидував ціни на менеджед кубери й вибрав Scaleway. Мій рахунок за Heroku зараз складає $53.02. Потрібно було підняти ще один сервіс, а це значить +$16 за базу та інстанс. В таких умовах подумав що можна буде перевезти все що крутиться на хероку в кубер, зекономити грошей та отримати кращу швидкодію. Стандартні хероківські інстанси слабкі, а збільшення потужності коштує дорого. Scaleway за ті самі гроші був би краще.
Kubernetes
Кубер на коні. Google вкинув величезну кількість грошей в маркетинг, тому зараз це стандарт контейнерної оркестрації. Висока складність та поріг входу призвели до появи професії Senior Yaml Developer, які займаються виключно тим що бавлять кубер фултайм.
Є плюс — багато вендорів надають managed рішення, тобто беруть на себе всю роботу по налаштуванню, оновленню та підтримці control plane куберу. Вам залишається під'єднатися до кластера та працювати з ним, на відміну від Nomad, де все потрібно робити самотужки.
Scaleway не бере грошей за кубер. Ви платите тільки за ресурси, які використовує кластер. Щоб дізнатися, скільки пам'яті залишається на апки, я розгорнув кластер, та був приємно вражений: вся кухня+інгрес+cert-manager з'їли приблизно 22% RAM однієї 4GiB ноди, тобто для моїх задач залишалось приблизно 3.5GiB, достатньо щоб повністю мігрувати з Heroku.
План був такий як і для Nomad: Terraform для всіх ресурсів та CI/CD.
З тераформом розібрався досить швидко: кластер та база піднімаються без проблем.
А ось з кубером конкретно пововтузився.
Спільну для всіх частину інфраструктури (ingress та cert-manager) я теж запхав у тераформ, а для апок зробив Helm chart. Кожен сервіс і в Nomad і в K8S розгортається згідно дефінішену. Для Nomad він пишеться на HCL, а для кубера в YAML. HCL досить читаємий; крім того, сама структура Nomad джоб дуже проста. Куберівський ямль — це величезне та складне нагромадження купи об'єктів, які для непідготовленої людини виглядають незрозуміло.
Потрібно розібратися у всій термінології та специфіці куберу, щоб хоч щось почало виходити.
Для того, щоб оновлювати сервіс та деплоїти нові версії, вам потрібно якимось чином шаблонізувати цю гору ямлів. На допомогу приходить Helm. Проблема в тому, що дефолтний шаблон, який вам пропонують, переускладнений та рясніє купою незрозумілих речей.
В Nomad конфігурації в мене був 1 (один!) файлик на 80 рядків з двома джобами: перша для міграцій, інша розгортає вебсервіс. Ну добре, ще один файлик для траєфіку, але він один на всіх.
В кубері для тієї ж задачі я маю 8 (вісім!) файлів, три з яких на 80 рядків, і це тільки вебсервіси.
З декількох туторіалів по кейворду «rails helm» мені вдалося зібрати робочу конфігурацію та все заколосилось.
Невирішеними залишилися ті ж питання: Vault та CI/CD. Секрети я склав в куберівські, а для CI/CD встановив на кластер GitLab агента, який дозволяє сек'юрно без прямого з'єднання з кластером запускати куберівські команди з гітлаб пайплайну. Приведу до ладу Helm чарти, а там вже буде діло техніки
Для цієї конфігурації я теж підготую мануал. upd: мануал я так і не зробив, бо було не до того, а потім переїхав на Fly і вже не було мотивації щось робити. В інтернеті ви знайдете мільйон туторіалів по куберу, але одиниці розжовують покроково що відбувається, натомість ви просто копіпастите ямлі та сподіваєтеся що все запрацює.
Одне тішить — всю цю роботу потрібно зробити один раз, а далі пожинати плоди автоматизації.
#інструменти #робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Як кабанчик таксувати став
Їздив нещодавно на таксі. Треба було до ветклініки з котом, а навігатор прокладає неправильний маршрут. Я завжди про це кажу таксистам, коли на початку поїздки, коли в кінці, ну і тут теж сказав, спочатку.
Таксист каже: „Та я другий день їжджу, по навігатору”. Зав'язується розмова. Я кажу що стало менше людей у місті, йому здається навпаки: „Я ось тут живу, у нас підземний паркінг весь забитий”. Ого, на Саксаганського живете? Підземний паркінг? Серйозно.
Виявляється що цей таксист — підприємець, що займається металоконструкціями. Його клієнти це будівельні компанії. Він має цех зі спеціальними станками, навчений персонал, знається на будівництві та проєктній документації. Працює вже десять років. Об'єкти має як в центрі (типу елітні будинки), так і на околицях. Як почалась війна то все встало. Клієнти, які мали заплатити гроші, як справжні кабанчики, звісно нічого не заплатили. Йому вдалося якимось чином отримати частину грошей, щоб покрити оренду станків.
Бізнес цей дуже низькомаржинальний, але йому подобалося займатися виробництвом. Проблемним було здати роботу, інспектори й т.д., але врешті під кінець 2021 року він винайняв спеціальну людину та налагодив всі процеси. 2022 обіцяв бути прибутковим, але трапилась війна.
Його дружина теж кабанчикіня — має власне швейне виробництво. Вони вирішили відкрити бутик, орендували приміщення десь в центрі, виставляють там колекції, жіночий одяг. Таксист скаржиться: колекції дорого робити. Потрібно замовити модель, фотографа, приміщення, все відзняти, прорекламувати. Поки що працюють в нуль, але впевнено дивляться у майбутнє.
Машина в нього приїхала не та що була в Уклоні. Ту що була в Уклоні, забрав лізинг.
Виробництво стоїть, грошей немає, таксист вирішує зайнятися торгівлею високоризиковими активами. „Вирішив зайти в крипту, все по класиці, зайшов на хаях, вийшов на низах, 3000$ витратив, 1500$ відбив, ну таке. Зараз на біржі торгую”. Питаю, „Бінарні опціони?“, „Ні, то фігня. Я на справжній біржі, форекс, валюта”. Ага, думаю, справжня біржа. Обережно зауважив що це все гемблінг, але таксист був налаштований більш оптимістично. „ІТ то не моє, я людина виробництва”.
Переходжу до власне таксування: „і що, вигідно вам їздити? машина своя (хонда акорд здається, хороша, салон шкіряний), газ не стоїть”. „Ну я другий день ось їжджу, дивлюся, але так, не дуже вигідно”. Не пам'ятаю чи він називав точні суми, але я вирішив не продовжувати цю тему. Зауважив що варто було б взяти в лізинг фабії, поставити на них газ, винайняти людей та хай вони таксують. Бо на його хонді одні збитки будуть.
Під'їжджаємо, прощаємось. Сподіваюсь в нього все буде добре, будівництва розморозяться, а колекції будуть продаватися. Залишив 30 грн на чай.
#кулсторі #кабанчики
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Їздив нещодавно на таксі. Треба було до ветклініки з котом, а навігатор прокладає неправильний маршрут. Я завжди про це кажу таксистам, коли на початку поїздки, коли в кінці, ну і тут теж сказав, спочатку.
Таксист каже: „Та я другий день їжджу, по навігатору”. Зав'язується розмова. Я кажу що стало менше людей у місті, йому здається навпаки: „Я ось тут живу, у нас підземний паркінг весь забитий”. Ого, на Саксаганського живете? Підземний паркінг? Серйозно.
Виявляється що цей таксист — підприємець, що займається металоконструкціями. Його клієнти це будівельні компанії. Він має цех зі спеціальними станками, навчений персонал, знається на будівництві та проєктній документації. Працює вже десять років. Об'єкти має як в центрі (типу елітні будинки), так і на околицях. Як почалась війна то все встало. Клієнти, які мали заплатити гроші, як справжні кабанчики, звісно нічого не заплатили. Йому вдалося якимось чином отримати частину грошей, щоб покрити оренду станків.
Бізнес цей дуже низькомаржинальний, але йому подобалося займатися виробництвом. Проблемним було здати роботу, інспектори й т.д., але врешті під кінець 2021 року він винайняв спеціальну людину та налагодив всі процеси. 2022 обіцяв бути прибутковим, але трапилась війна.
Його дружина теж кабанчикіня — має власне швейне виробництво. Вони вирішили відкрити бутик, орендували приміщення десь в центрі, виставляють там колекції, жіночий одяг. Таксист скаржиться: колекції дорого робити. Потрібно замовити модель, фотографа, приміщення, все відзняти, прорекламувати. Поки що працюють в нуль, але впевнено дивляться у майбутнє.
Машина в нього приїхала не та що була в Уклоні. Ту що була в Уклоні, забрав лізинг.
Виробництво стоїть, грошей немає, таксист вирішує зайнятися торгівлею високоризиковими активами. „Вирішив зайти в крипту, все по класиці, зайшов на хаях, вийшов на низах, 3000$ витратив, 1500$ відбив, ну таке. Зараз на біржі торгую”. Питаю, „Бінарні опціони?“, „Ні, то фігня. Я на справжній біржі, форекс, валюта”. Ага, думаю, справжня біржа. Обережно зауважив що це все гемблінг, але таксист був налаштований більш оптимістично. „ІТ то не моє, я людина виробництва”.
Переходжу до власне таксування: „і що, вигідно вам їздити? машина своя (хонда акорд здається, хороша, салон шкіряний), газ не стоїть”. „Ну я другий день ось їжджу, дивлюся, але так, не дуже вигідно”. Не пам'ятаю чи він називав точні суми, але я вирішив не продовжувати цю тему. Зауважив що варто було б взяти в лізинг фабії, поставити на них газ, винайняти людей та хай вони таксують. Бо на його хонді одні збитки будуть.
Під'їжджаємо, прощаємось. Сподіваюсь в нього все буде добре, будівництва розморозяться, а колекції будуть продаватися. Залишив 30 грн на чай.
#кулсторі #кабанчики
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot