​​Справа екскерівника “Приватбанку” Дубілета: НАБУ відстояло в суді рішення зупинити розслідування і просить дозвіл на заочне слідство

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий відмовив адвокатам колишнього голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета у скасуванні постанови НАБУ про зупинення досудового розслідування.

Нагадаємо, що розслідування зупинили через оголошення підозрюваного в розшук.

На сьогоднішньому засіданні адвокат заявляв, що Дубілет не переховується і перебуває на консульському обліку в Ізраїлі, де нібито давно постійно проживає, тому оголошення в розшук незаконне.

Детектив у відповідь зауважив, що у 2020 році на допиті як свідок Дубілет сам повідомляв, що його місцем проживання є місто Дніпро. Крім того, в Україні він активно веде бізнес, зокрема управляє компанією, яка розвиває картковий бренд monobank. До речі, саме після підозри НАБУ Дубілет перереєстрував свою частку у компанії на сина Олексія.

В результаті слідчий суддя відмовив адвокату у задоволенні його скарги, оголосивши короткий текст рішення.

Окрім того, в іншому засіданні сьогодні також розглядалося клопотання антикорупційних органів про здійснення спеціального (тобто заочного) досудового розслідування стосовно Дубілета. Це може пришвидшити передачу справи до суду.

Адвокати спершу просили повернути клопотання детективу, однак суд відмовив. Після цього захист попросив викликати Дубілета у засідання або дозволити йому взяти участь за допомогою відеоконференцзв'язку.

Захист наполягав, що Дубілет не ухиляється від участі в суді, а його просто не повідомили про засідання. Незважаючи на те, що КПК не передбачає обов’язкової участі підозрюваного під час розгляду таких клопотань, адвокати все ж просили викликати їх підзахисного в суд.

Захисники надали документ, виданий поліцією Ізраїля, який містив якесь зобов’язання підозрюваного Дубілета перед місцевими правоохоронними органами. Яке саме це зобов’язання - незрозуміло, оскільки дослідження змісту документу за проханням адвокатів проводилося в закритій частині засіданні. Але нібито саме через цей документ Дубілет не може прибути на засідання.

В результаті суддя Крикливий вирішив, що підозрюваний може долучитися до засідання через відеоконференцію за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon і надав захисту час для підготовки, хоча у КПК використання даного сервісу прямо не передбачено.

Продовження розгляду клопотання відбудеться 26 жовтня о 10:00.

‼️Верховний суд вчергове підтвердив вирок ВАКС

Судді залишили чинними 5 років позбавлення волі для судді Малиновського суду Одеси Анатолія Целуха.

📌Слідство встановило, що Целух одержав 2,5 тисячі доларів хабаря за "потрібне" рішення в цивільній справі.

Це четвертий вирок ВАКС, який підтвердила касація 👍

Раніше судді залишили 4,5 роки тюрми для полтавського депутата Валерія Прядка та посадовця комунального підприємства Руслана Гнєздова, три роки в'язниці для голови Требухівської сільської ради Броварського району Київської області Віталія Куця та два роки тюрми для експрокурора Олександра Матюшка. 

Судову реформу розблоковано. Раду Суддів таки дожали делегувати представників в Етичну Раду.

І хоч двоє з делегованих суддями - максимально зашкварені персонажи, вирішального голосу вони все одно не матимуть. Деталі тут https://bit.ly/3E5JAO4.

Хочу подякувати багатьом відданим командами, які цього досягнули. В тому людями в команді президента.

Повторюся, якщо Зеленський за всю каденцію закінчить лише судову реформу - він вже впише себе в історію.

❗️Завтра ВАКС продовжить розглядати клопотання про заочне досудове розслідування в справі Дубілета

О 10:00 26 жовтня суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий продовжить розглядати клопотання антикорупційних органів про здійснення заочного досудового розслідування стосовно колишнього голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета. Це може пришвидшити передачу справи до суду.

Сам Дубілет нібито має приєднатися до засідання за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon. Принаймні про його дистанційну участь просили адвокати.

Приїхати з Ізраїлю 🇮🇱 він не може, оскільки має загадкове зобов’язання перед тамтешніми правоохоронними органами.

Прокуратура поки не буде карати Симоненка, який гуляв у Татарова 😳

Офіс генерального прокурора отримав нашу скаргу на першого заступника Венедіктової Олексія Симоненка, який на початку вересня приходив на день народження до підозрюваного в корупції заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Прокурор прибув на свято на службовому автомобілі і був одним з останніх, хто пішов з вечірки.

Центр протидії корупції вимагає притягнути його до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме він відповідальний за злив татарівської справи.

Як виявилося, наразі прокуратура не може цього зробити. Справа в тому, що орган, який за законом повинен розглядати дисциплінарні скарги на прокурорів, досі не розпочав свою роботу 🤔

Виходить, що притягнути до відповідальності прокурора-порушника неможливо, бо немає органу, який може це зробити.

В офісі Венедіктової запропонували чекати офіційного повідомлення про створення цього органу на їхньому сайті і подати скаргу повторно. Ми неодмінно це зробимо.

Нагадаємо, раніше за нашим зверненням Нацагентство з питань запобігання корупції почало перевіряти конфлікт інтересів у Симоненка.

​​Дубілет бере участь у засіданні ВАКС у справі Приватбанку

Щоправда, він долучився лише через відеозв'язок з Ізраїлю.

Засідання не транслюють, однак ви можете стежити за тим, що там відбуватиметься в нашому твітері: twitter.com/zer0corruption_

У цьому телеграмі ми оприлюднимо підсумки засідання.

Дубілета підозрюють одразу за двома епізодами розтрати під час роботи в Приватбанку. Мова йде про 137 млн гривень, які перерахували компанії "Інгосстрах", та про 8,2 млрд гривень, які отримала компанія Claresholm Marketing Ltd.

НАБУ просить у суду дозвіл на заочне розслідування виходячи із наступного:

⭕️ у 2020 році під час допиту в НАБУ Дубілет повідомив, що його місце проживання - у Дніпрі;

⭕️ йому надходило близько 20 повісток з'явитися на допит, однак жодного разу він не з'явився, чим порушив свої обов'язки як підозрюваного ;

⭕️ з 2016 по грудень 2020 року Дубілет виїжджав за межі України сукупно трохи більше за 100 днів, що дає підстави стверджувати, що його місце проживання в цей час було в Україні;

⭕️ виїхав у грудні 2020 року з метою лікування, а не з метою постійного чи тимчасового проживання

⭕️ його оголошено у міжнародний розшук.НАБУ інформували Інтерпол щодо розшуку підозрюваного

Захист проти, бо на їхню думку:

🔹 Дубілет не набув статусу підозрюваного;

🔹 Дубілет не переховується, а проживає в Ізраїлі;

🔹 Дубілету нібито не направлялися виклики у передбачений КПК спосіб;

🔹 Дубілет нібито не оголошений у міжнародний розшук;

🔹 Дозвіл на проведення заочного досудового розслідування значно порушуватиме його права.

Дубілет втік до Ізраїлю, бо боїться залишатися в Україні через розслідування "Привату"

Колишній голова правління "Приватбанку" Олександр Дубілет на сьогодішньому засіданні зазначив, що метою переїзду до Ізраїлю, який є його Батьківщиною зараз, було постійне проживання. При цьому від громадянства України він не відмовлявся і продемонстрував на засіданні одразу два паспорти: громадянина України 🇺🇦 і громадянина Ізраїлю 🇮🇱.

Суддя запитав, якщо справу буде передано до суду, то як він братиме участь у засіданнях?
Дубілет сказав, що не юрист і йому треба проконсультуватися з адвокатами.

Він також заявив, що не переховується від слідства, але відчуває небезпеку за себе і своє життя в Україні: "Моєму життю в Україні може загрожувати небезпека, тому хочу приймати участь у розслідуванні, не покидаючи територію держави Ізраїль".

Слідчий суддя запитав, якщо він відкладе судове засідання на якусь дату, то чи прибуде Дубілет у засідання?
Колишній керівник "Привату" відповів, що ні, бо йому в Україні загрожує небезпека і на теперішній час прибуття в Україну ставить під загрозу його життя. Уточнюючи свою відповідь, він сказав, що певні учасники незаконної націоналізації "Приватбанку" могли б отримати користь, якби з ним щось сталося.

Водночас конкретної інформації про загрозу, яка б дозволяла йому звернутися до правоохоронних органів, у нього немає. За його словами, це загальна тенденція і ситуація в Україні , яка приводить до того, що такі ризики він просто відчуває 😐

Дубілет виїхав до Ізраїлю в грудні 2020 року, за кілька місяців до підозр колишньому топменеджменту банку.

🍾🍾🍾 Апеляція ВАКС конфіскувала “дохід” Киви від жомової ями

Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Олександр Семенников, Віктор Панкулич та Дмитро Михайленко підтвердили рішення суду першої інстанції, за яким у народного депутата й "науковця" Іллі Киви конфіскували 1,25 млн гривень як необґрунтований актив від нібито оренди жомової ями.

Сьогодні адвокати зробили несподіваний хід. Вони стверджували, що яма - то не зовсім яма, бо під нею нібито є ціла нафтобаза (резервуари для нафтопродуктів) і тому ціна оренди була така дорога 🤔. Вони просили поновити судове слідство, витребувати проєкт нафтобази, допитати свідка і провести експертизу.

Адвокати також заявили, що вартість ями в кілька десятків разів вища через підземне сховище. Але чомусь у договорі оренди жомової ями, який підписував Кива, немає жодних згадок про будь-які підземні сховища чи резервуари, а орендар взагалі не займається переробкою нафтопродуктів.

Усі їхні старання виявилися марними. Судді залишили клопотання без задоволення і підтримали рішення першої інстанції.

Це перший мільйон, який Україна отримає в бюджет за допомогою інструмента цивільної конфіскації необґрунтованих активів 💪

💥 Справа “Приватбанку”: ВАКС дозволив заочне досудове розслідування щодо Дубілета

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий дозволив заочне досудове розслідування щодо колишнього голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета. Це дозволить значно пришвидшити передачу справи до суду 🔥

Він підозрюваний за двома епізодами розтрати в часи роботи в найбільшому банку України. Мова йде про 137 млн гривень, які перерахували компанії "Інгосстрах", та про 8,2 млрд гривень, які отримала компанія Claresholm Marketing Ltd.

Сам Дубілет брав участь у засіданні у режимі відеоконференції. Він продемонстрував український та ізраїльський паспорти. До України банкір повертатися не збирається, тому що тут йому нібито “загрожує небезпека”.

Сьогоднішнє рішення на крок наближає нас до чесного правосуддя в справі про багатомільярдні розтрати з боку колишніх топменеджерів “Приватбанку” 👨‍🎓

❗️Вчора Верховний суд підтримав ще один вирок ВАКС

8 років із конфіскацією автомобіля KIA Optima отримав екскерівник дочірнього підприємства "Центргаз" (ВАТ "Кіровоградгаз") Костянтин Старовойт. Вищий антикорупційний суд визнав його винним у розтраті 8,6 млн грн на користь приватної компанії.

У 2017 році тодішній директор "Кіровоградгазу" перед своїм звільненням умисно уклав договір купівлі-продажу газу на умовах, які забезпечили розтрату коштів.

Старовойт забезпечив створення штучної кредиторської заборгованості перед контрагентом, що стало підставою для стягнення із підприємства 8,6 млн грн передоплати за договором купівлі-продажу газу як пені за невиконання договірних умов.

За інформацією САП, завдані державі збитки у 8,6 млн гривень відшкодовані шляхом стягнення цієї суми з рахунку компанії.

Зараз Старовойт ховається від слідства, він перебуває в розшуку 😡

Є перший в історії ВАКС вирок по угоді з реальним позбавленням волі ⚡️

Керівник філії “Партизанський елеватор” Державної продовольчо-зернової корпорації України Володимир Деркач отримав 3,5 роки в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та штрафом у розмірі 8 500 грн.

Йому загрожувало до 6 років, але так як він визнав вину і пішов на угоду зі слідством, то отримав майже половину цього терміну. Панове обвинувачені, йдіть на угоди, здавайте організаторів, визнавайте вину і вийдете на свободу раніше!

До набрання вироком законної сили судді Вищого антикорупційного суду залишили чинним запобіжний захід - арешт з альтернативою внесення застави у розмірі майже 4,8 млн гривень.

Протягом листопада – грудня 2019 року Деркач, зловживаючи службовим становищем, без дозволу власника організував відвантаження зерна, яке було на балансі державної корпорації, для реалізації комерційним структурам. Таким чином, посадовець допоміг іншій особі заволодіти зерном ДПЗКУ загальною вартістю майже 15 млн грн.

Маємо для вас хороше ранкове чтиво ☀️

Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала дав інтерв'ю "Новинарні".

40-річний львів’янин Галабала – кандидат юридичних наук за спеціальністю “кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”. Він займався адвокатською діяльністю (має власне бюро), захищав родини Небесної сотні, систематично залучався як експерт програм USAID, Євросоюзу, був фахівцем групи “Судова реформа” Реанімаційного пакету реформ.

Суддя розповів про перші досягнення ВАКС, пояснив, чому немає вироків у гучних справах та що потрібно змінити, аби діяльність суду задовольняла суспільство.

​​Справа “Золотого мандарину”: ВАКС дозволив заочне розслідування щодо правої руки Логвинського

Вищий антикорупційний суд дозволив заочне розслідування щодо одного з ключових підозрюваних у справі “Золотого мандарину” - номінального власника компанії Фелікса Козакова. Його називають правою рукою колишнього народного депутата Георгія Логвинського. Слідство вважало останнього ймовірним організатором схеми, яка завдала Україні 54 млн гривень збитків.

За даними антикорупційних прокурорів, Козаков з 2020 року переховується в Сполучених Штатах Америки. Завдяки рішенню ВАКС його справу значно швидше можна буде передати до суду для розгляду по суті.

Суть справи. У вересні 2013 року представниця ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" підготувала та надіслала до Європейського суду з прав людини заяву про стягнення з України понад 54 млн грн невиплаченої заборгованості з боку напівдержавного товариства "Київенерго" за зберігання мазуту.

У лютому 2016 року Міністерство юстиції, ймовірно, безпідставно перерахувало "Золотому Мандарину" понад 54 млн грн.

Проте листування, здобуте детективами в рамках розслідування, а також показання окремих свідків у справі свідчило, що відбулося це не просто так. З керівництвом Міністерства юстиції України та урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ, за сприяння якого підготували декларацію про дружнє врегулювання спору, могли домовитися про їх сприяння.

Перемога і поразка Логвинського. У березні 2020 року Національне антикорупційне бюро України звернулося до Європейського суду з прав людини з проханням пояснити, чи можна чіпати Логвинського. Справа в тому, що дружина ексдепутата Ганна Юдківська – суддя ЄСПЛ, а найближчі родичі суддів цього суду захищені пожиттєвим імунітетом.

У липні Європейський суд відмовив НАБУ в їхньому клопотанні. Судді вирішили, що детективи нібито порушили принципи неупередженого розслідування й міжнародного права.

Ексдепутат намагався за допомогою маніпуляцій з роз’ясненням ЄСПЛ захистити інших підозрюваних у Верховному суді, однак на початку жовтня судді закрили провадження за скаргою Логвинського.

​​💶 Вілла за 19 млн євро та сотні тисяч на коней: ВАКС продовжує досліджувати докази у справі Онищенка

Вищий антикорупційний суд продовжує досліджувати письмові докази у справі колишнього народного депутата Олександра Онищенка, який втік з України у 2016 році і нещодавно повідомив, що отримав російський паспорт. Його вважають ймовірним організатором схеми про привласнення понад 740 млн гривень ПАТ “Укргазвидобування”.

Сьогодні судді досліджували банківські транзакції на рахунки компанії, яку обвинувачення пов'язує з Онищенком. Там багато цікавого.

Мільйони євро пішли на перельоти та королівську яхту, придбання нерухомості в Німеччині тощо. Зокрема, за 19 мільйонів євро Онищенко придбав маєток Айнгаус - один із найсучасніших кінних центрів Європи. Українські правоохоронці вважають, що за ранчо платили з рахунків кіпрської фірми, на якій акумулювались доходи від незаконної газової схеми.

Ще сотні тисяч євро Онищенко витратив на коней:
🐎 100 тисяч євро перераховували “за придбання коня в Ганновері”;
🐎 500 тисяч євро “за коня та догляд за ним”;
🐎 200 тисяч євро “за коня”;
🐎 350 тисяч євро “за коня для спортивних перегонів”.

Обвинувачення стверджує, що таким чином Онищенко відмивав виведені кошти. Якщо Вищий антикорупційний суд ухвалить обвинувальний вирок, частину майна можна буде конфіскувати.

Наступне засідання має відбутися завтра о 14:00.

🔥 Квартирну справу Микитася скерували до Вищого антикорупційного суду

Йдеться про кримінальне провадження, в якому Нацгвардії завдали 81,6 млн грн збитків. Раніше Антикорсуд стягнув із колишнього керівника "Укрбуду" та ексдепутата Микитася заставу в 30 млн грн. Ще 50 млн грн він повернув добровільно.

Детективи НАБУ встановили, що за прикриття схеми з квартирами Микитась з Татаровим пропонували експерту хабар у вигляді паркомісця. Цей епізод Венедіктова та компанія цинічно забрали в НАБУ і САП та передали Службі безпеки України.

Таким чином, справа, яку розслідує НАБУ, вже в суді, а справа, яку розслідує СБУ, - самі знаєте, де. Провадження мали передати в суд у березні, однак цього досі не сталося 😞

​​Прокуратура, поліція та суди зливають справу про фейковий підпис Байдена під петицією за відставку Татарова 👹

Правоохоронці разом із судами зливають справу про фейковий підпис петиції про відставку заступника голови Офісу президента Олега Татарова користувачем на ім’я Joe Biden.  

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації повідомляла, що це “дороговартісна спрямована хакерська атака з кількамісячною підготовкою”.

У червні Центр протидії корупції звернувся до правоохоронних органів із заявою про злочин, однак реакції ми не отримали.

ЦПК поскаржився на бездіяльність Офісу генерального прокурора та Нацполіції до Печерського районного суду Києва, але нині вже покійний суддя Віталій Писанець відмовився зобов’язати правоохоронців відкрити провадження. Звісно, ми пішли до апеляційної інстанції. 

На засіданнях 1 і 2 листопада судді Київського апеляційного суду відхилили наші скарги.

Тепер ЦПК знову звернеться до прокуратури і поліції із заявами про злочин. Ми хочемо отримати статус заявника, який надає можливість контролювати розслідування.

У червні поліція відкрила справу не за нашою заявою, але за більш ніж чотири місяці особливих результатів від поліцейських ми не бачимо ☹️

Про яку “Державу у смартфоні” може йти мова, якщо прокуратура відмовляється навіть почати розслідувати “дороговартісну спрямовану хакерську атаку” на державні сервіси?

Скоріше за все, в Офісі президента вже знають, хто винен у фальсифікації підпису під петицією за відставку Татарова, однак не хочуть, щоб про це дізналися й інші.

Ми зробимо все від нас залежне, щоб українці дізналися правду, а винні були покарані 👊

​​‼️ Верховний суд скерував на новий розгляд справу ексдиректору фірташівського заводу. Раніше апеляція ВАКС підтримала сумнівний «оправдос»

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу прокурора САП та скерував на новий апеляційний розгляд обвинувальний акт щодо ексдиректора Запорізького титано-магнієвого комбінату Сивака, який керував підприємством в інтересах олігарха Дмитра Фірташа.

За рішенням Суду справу скеровано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, раніше та ж Апеляційна палата ВАКС залишила без змін виправдувальний вирок Сиваку.

Рішення ухвалили головуюча суддя Інна Калугіна, судді Даниїла Чорненька і Олександр Семенников. При цьому суддя Чорненька висловила окрему думку.
Вона не погодилася із виправданням Сивака і вважала, що його слід було визнати винним за розтрату 18,6 млн грн на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго».

📌Тоді підтримка більшістю суддів колегії виправдувального вироку викликало багато занепокоєння. Суд щонайменше міг відправити справу на новий розгляд у першу інстанцію, як це було зі справою Труханова. Натомість судді просто залишили чинним “оправдос”, який запорізькі судді ухвалили із кричущими порушеннями.

У вироку запорізького суду юристи ЦПК знайшли чимало грубих порушень (https://bit.ly/2NK2rcE). Невже Антикорсуд з ними погодився?

Що цікаво, у серпні цього року Господарський суд Запорізької області
за позовом САП повернув Запорізький титано-магнієвий комбінат у власність держави.

З нетерпінням чекаємо нового розгляду справи за обвинуваченням Сивака, за чим ми будемо обов‘язково слідкувати.

💥 Апеляційна палата ВАКС посилила вирок для екскерівника залізничного підприємства

Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов, Віктор Панкулич і Даниїла Чорненька підтвердили вирок для екскерівника одного із підприємств залізничного транспорту Олександра Скорика, якого в першій інстанції судді Олена Танасевич, Тетяна Гавриленко та Катерина Сікора засудили до 4 років позбавлення волі, оштрафували на 17 тисяч гривень і позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

За даними прокурорів, Скорик уклав завідомо невигідні для підприємства договори страхування, що призвело до збитків у 8,8 млн грн.

Згідно з рішенням Апеляційної палати ВАКС, яка частково задовольнила скаргу ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", засуджений тепер зобов'язаний відшкодувати збитки ❤

Касаційну скаргу на рішення можна подати протягом трьох місяців.

Антикорупційний суд визнав екскерівника ДІФКУ Арсена Ісаакяна винним у службовій недбалості, але звільнив його від відповідальності за спливом строків давності 🤕

Вищий антикорупційний суд визнав колишнього керівника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Арсена Ісаакяна винним у службовій недбалості, однак звільнив його від покарання за закінченням строків давності.

Йому призначили позбавлення волі на 3,5 роки, штраф у 12 750 грн і позбавлення права займати певні посади на строк три роки. 

Суд також скасував арешт на автомобіль, частки у трьох квартирах та будинок Ісаакяна, а також стягнув з нього 14 тис грн, які держава витратила на проведення експертиз.

Однак від покарання Ісаакяна звільнили у зв'язку із закінченням строків давності. Справа в тому, що службова недбалість є нетяжким злочином, строк давності за яким становить 5 років з моменту вчинення злочину, які уже закінчилися.

Не в останню чергу це відбулося через наші старі нереформовані суди. Справа потрапила у Шевченківський райсуд Києва ще у березні 2016 року. Однак там 3,5 роки тягнули із розглядом, поки обвинувальний акт не потрапив до Вищого антикорупційного суду. Тут справа слухалася швидше, але все одно її розгляд зайняв майже два роки.

Іншою причиною є недолугі дії попереднього прокурора у справі Василя Кричуна.
У 2018 році, вже коли обвинувальний акт був у суді, Кричун раптово змінив кваліфікацію у справі з ч.5 ст.191 КК (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, що передбачає від 7 до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна) на ч.2 ст.364 КК (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, що передбачає позбавлення волі від 3 до 6 років без конфіскації майна). При цьому прокурор уклав угоду з Ісаакяном, за якою той взагалі мав отримати тільки умовний термін.

У НАБУ заявили, що "угода зводить на нуль шанси держави компенсувати 14,5 млн грн збитків", фактично звинувативши прокурора Кричуна у злитті справи. Цей прокурор відомий тим, що у липні 2018-го закрив "справу рюкзаків" проти сина Авакова і ексзамміністра МВС Чеботаря через відсутність "прямих достатніх доказів".
 
У березні 2020 року Антикорупційний суд відмовив у затвердженні угоди. У висновках судді вказали, що угода не встановлює жодного обов'язку для обвинуваченого хоча б частково відшкодувати завдані державі збитки і не відповідає суспільним інтересам.

Після цього справу почали розглядати у загальному порядку. При цьому прокуратура звинувачувала  Ісаакяна у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, строк давності за яким становить десять років. У дебатах прокурор просила призначити обвинуваченому три роки позбавлення волі.

Судді Віктор Ногачевський, Ігор Строгий та Маркіян Галабала визначили, що в діях Ісаакяна відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.364, зокрема суб'єктивна сторона.

Суд самостійно перекваліфікував дії Ісаакяна з ч.2 ст.364 КК (зловживання владою або службовим становищем) на ч.2 ст.367 КК (службова недбалість). Судді застосували процесуальну норму (ч.3 ст.337 КПК), яка дає їм право з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, змінити кваліфікацію в сторону покращення становища обвинуваченого.

Нагадаємо, що НАБУ та САП затримали Ісаакяна ще в лютому 2016 року на робочому місці. Його звинуватили в незаконному продажі боргу заводу “Антонова” перед ДІФКУ приватній компанії. Прокуратура стверджує, що Ісаакян продав право вимоги боргу у 16 млн грн всього за 1,5 млн. Збитки становили 14,5 млн грн. За місяць справу скерували у Шевченківській райсуд Києва, де вона припадала пилом.

Під час останнього слова Ісаакян сказав, що його дії були неправильними і помилковими, так як він не дослідив усі юридичні обставини справи і якби тоді мав всю інформацію, яку має сьогодні, то ніколи б такий договір не підписав. Він також заявив, що готовий брати участь у засіданнях судів, в яких ДІФКУ намагається повернути вкрадені кошти і попросив суд оцінити його дії пом'якше.