Як Антикорупційний суд обирав Труханову запобіжний захід у справі про злочинну організацію 👨‍🎓

Вчора ВАКС 10 годин обирав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову за підозрою у створенні та участі в злочинній організації. Також йому інкримінують зловживання службовим становищем та участь в незаконному заволодінні землями територіальної громади Одеси, що завдало майже 558 мільйонів гривень збитків місту. 

Прокурори вимагають найсуворіший запобіжний захід – двомісячний арешт з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень.

Надалі у разі визнання винним Труханову загрожує до 12 років ув’язнення, конфіскація майна та заборона займати певні посади. 

У перший день розгляду ухвалити рішення не вдалось, і суд оголосив перерву в засіданні до понеділка.

Катерина Петренко з Лівого берега витримала всі 10 годин і написала про це великий текст.

💥 ЦПК виграв справу у Верховному суді за позовом Портнова

Він вимагав спростувати інформацію про його причетність до кримінального провадження щодо незаконного збагачення. І навіть виграв два суди. Але Верховний суд скасував обидва рішення і задовольнив нашу скаргу.

У чому суть справи? У березні 2019 року Конституційний Суд вбив статтю про незаконне збагачення. Після цього САП повідомила, що через це рішення довелось закрити в тому числі справу, де фігурує Портнов. В ефірі "24 каналу" голова правління ЦПК Віталій Шабунін поширив цю інформацію.

Портнов вирішив, що все це неправда і подав до суду. Печерський і апеляційний суди зобов'язали нас спростувати інформацію, яка була взята, зокрема із судових рішень, ухвалених їхніми ж колегами по мантіях. Але істина все ж була встановлена. Верховний Суд відкинув аргументи Портнова і став на наш бік 💪

Тепер Портнову доведеться виправдовуватись на своєму “помийному” телеграм-каналі, а також відшкодувати нам судові витрати 😂

Антикорупційний суд призначив Труханову заставу

Суддя Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник відмовила прокурору в арешті мера Одеси Геннадія Труханова. 

Натомість Труханову призначили заставу у 30,2 млн грн. Крім того на мера Одеси поклали ряд обов’язків, зокрема він має утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та здати на зберігання закордонні паспорти. 

Застава має бути внесена протягом 5 днів з дня постановлення ухвали. Якщо ж її не внесуть, прокуратура зможе просити про зміну запобіжного заходу.

В будь-якому випадку рішення слідчої судді означає, що підозра Труханову є обгрунтованою, а призначення запобіжного заходу у вигляді застави свідчить про існування окремих ризиків, передбачених у статті 177 КПК.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила заарештувати мера Одеси з правом внести 120 млн гривень застави. 

6 жовтня НАБУ повідомило, що Труханову та ще трьом посадовцям Одеської міськради повідомили в зловживанні службовим становищем і участі в злочинній організації, яка незаконно заволоділа активами територіальної громади Одеси та згодом легалізувала незаконно отримані доходи. Всього у справі 16 підозрюваних. Загальний розмір завданої шкоди оцінюють у більш ніж пів мільярда гривень.

Це вже друга справа Труханова, яка потрапила до Вищого антикорупційного суду. Його разом зі ще шістьома особами обвинувачують у заволодінні 92 млн грн місцевого бюджету під час купівлі будівлі збанкрутілого заводу “Краян” за завищеними цінами. Адвокати й підозрювані зривають підготовче засідання вже пів року.

Верховний суд підтвердив ще один тюремний вирок Антикорупційного суду

Верховний суд підтвердив вирок Вищого антикорупційного суду депутату Полтавської облради Валерію Прядку та посадовцю КП «Полтавафарм» Руслану Гнєздову. 

Їх визнали винними у наданні 35 тисяч грн хабаря поліцейським. Суд дав їм по 4,5 роки тюрми і конфіскував хабар.

Це третій вирок Вищого антикорупційного суду, який вистояв у Верховному суді. Раніше касація підтвердила три роки в'язниці для голови Требухівської сільської ради Броварського району Київської області Віталія Куця та два роки тюрми для експрокурора Олександра Матюшка. 

❗ Суд відмовився закрити справу перших "плівок Вовка"

Печерський суд відмовився закрити справу перших плівок з кабінетів суддів Окружного адмінсуду Києва, пише видання Watchers.

У цій справі четверо підозрюваних: голова ОАСК Павло Вовк, його заступник Євген Аблов, суддя Ігор Погребніченко та суддя Суворовського райсуду Іван Шепітко. 

Голоси на плівках обговорювали, як ініціювати скарги до суду на представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів через підставних осіб та організації. Судові розгляди потрібні були для того, аби впливати на членів ВККС та їх рішення під час кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК, більшість із яких мали висновки про недоброчесність і були під загрозою звільнення 😶

Досудове розслідування вже давно завершене і справа може вже зовсім скоро потрапити до суду.

Тим часом невідкладний законопроєкт Зеленського про ліквідацію ОАСК вже пів року лежить мертвим грузом в парламенті 🥵

Можна було б подумати, що Зеленський не в курсі історії з ліквідацією ОАСК, якби її не блокував повністю підконтрольний Банковій голова комітету з питань правової політики Андрій Костін. І це при тому, що G7 ще у квітні привітали законопроєкт Зеленського про ліквідацію ОАСК як важливий крок у всебічній реформі судової системи в Україні.

Напевно, Президенту дуже зручно мати ручних "політичних проституток" з ОАСКу. Таку ж помилку зробив свого часу Порошенко 😔

💥 Суддям ОАСК дали вісім місяців на ознайомлення матеріалами справи про захоплення влади

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник обмежила строки на ознайомлення з матеріалами в справі про можливе захоплення влади суддями Окружного адмінсуду Києва.  Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Тепер на все про все адвокати й підозрювані матимуть час до 15 червня 2022 року. Після цього дня вони будуть вважатися такими, що ознайомлені з матеріалами справи і її можна буде скерувати до суду.

Матеріалів справи немало - 220 томів і аудіозаписи розмов суддів.

Детектив повідомив під час засідання, що більшість підозрюваних та захисників умисно затягує ознайомлення. До прикладу, підозрюваний глава ОАСК Павло Вовк і його заступник Євген Аблов за понад 6 місяців так і не змогли розпочати ознайомлення 🤔

Адвокати намагалися заперечити затягування, а головним аргументом було те, що їх нібито не повідомили належним чином про відкриття матеріалів справи.

І це незважаючи на те, що всі повідомлення направлялися офіційною поштою, електронними листами та повідомленнями у месенджери.

Інколи аргументація захисників була просто абсурдна. Наприклад, вони казали, що за КПК повідомлення може бути здійснене лише на стаціонарний телефон, а мобільний телефон - це зовсім не телефон, а лише термінал стільникового зв'язку 😬

Також один із захисників, який є людиною з інвалідністю по зору, скаржився на те, що матеріали справи не перекладені шрифтом Брайля, тому його обмежили у праві на ознайомлення з матеріалами.

Ми сподіваємося, що судді ОАСК матимуть більше часу на ознайомлення з матеріалами справи після ліквідації суду. Відповідний законопроєкт чекає свого часу з квітня.

Віримо, що правосуддя в цій справі неминуче.

Уже сьогодні буде рішення щодо Роттердам+. Чи закриє ВАКС справу?

Прокурор Денис Демків нібито за тиждень зміг вивчити 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів. Хоча лише на безперервне читання матеріалів і перегляд відео потрібно понад 500 годин, або 21 день.

Юрист ЦПК Олексій Бойко на судових дебатах припустив, що прокурор міг не дуже відповідально поставитися до своїх обов'язків.

Ось відео його виступу ✌

Суддя Широка дозволила поховати справу “Роттердам+” зі збитками в 40 млрд грн. Врятувати провадження може Апеляційна палата ВАКС 

Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка залишила в силі постанову прокурора Дениса Демківа про закриття справи “Роттердам+”.

Цю постанову оскаржували Громадська організація “Центр протидії корупції”, Віктор Чумак, а також потерпілі Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів. Проте слідча суддя ВАКС відхилила всі скарги.

“Широка відмовилася скасувати четверту за рахунком постанову вже другого прокурора про закриття так званого кримінального провадження "Роттердам+". Для слідчої судді ВАКС не стало аргументом, що вже вчетверте справа закривалася з одних і тих же підстав. При цьому три попередні рази як ВАКС, так і в.о. керівника САП Грищук вказували на одні й ті ж за своєю суттю недоліки”, - коментує адвокат ЦПК Олексій Бойко. 

Раніше слідча суддя Широка чітко продемонструвала свою упередженість щодо схеми “Роттердам+”. Розглядаючи скаргу колишнього народного депутата України, Віктора Чумака - заявника у даній справі, на першу постанову про закриття “справи Роттердам+”, ще прокурора САП Пономаренка від 20 серпня 2020 року, вона стверджувала, що не бачить у цій справі складу злочину. 

Як неодноразово зазначали під час судових засідань, наявна в матеріалах справи судова експертиза оцінює збитки від існування схеми у 39,9 млрд грн.

Тепер уся надія на Апеляційну палату ВАКС, яка може скасувати постанову прокурора САП Демківа і відновити провадження.

Два роки тому кандидат у президенти Володимир Зеленський запитував у Порошенка на дебатах: “Пане президенте, скільки особисто Вам занесли за Роттердам+?” Залишається сподіватися, що чинного президента і досі цікавить відповідь на це питання.

💥 Після звернення Центру протидії корупції НАЗК почало перевіряти прокурора, який зливав справу Татарова

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку конфлікту інтересів у діях заступника генерального прокурора Олексія Симоненка.

На початку вересня журналіст "Української правди" Михайло Ткач зафіксував, що Симоненко приїхав до підозрюваного заступника керівника Офісу президента Олега Татарова на день народження на службовому автомобілі і був одним з останніх, хто пішов з вечірки.

При цьому саме Симоненко забрав справу Татарова в Національного антикорупційного бюро України і передав провадження слідчому управлінню СБУ. 

У березні справу мали би передати до суду, однак уже більш ніж пів року прокурори ОГП блокують цей процес.

Татаров разом із забудовником Максимом Микитасем отримував підозру у хабарі експерту в справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.

Сподіваємося, Симоненка покарають. Центр протидії корупції за цим прослідкує.

До речі, підтримати наші старання можна на Патреоні.

Справа заводу "Краян": штраф двом обвинуваченим та чергова неявка адвокатів 😡

Вищий антикорупційний суд оштрафував одеських посадовців Олексія Спектора та Володимира Радіонова, які разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим є фігурантами в справі заводу "Краян".

12 жовтня вони не прибули на засідання. Сьогодні обвинувачені пояснили, що викликали таксі з готелю в Києві, однак воно приїхало "пізніше, ніж обіцяли". Потім Спектор і Радіонов потрапили в затори.

Суд оштрафував кожного з них на 4758 гривень.

Традиційно на засідання не з'явилися адвокати Михайло Коротюк та Сергій Лисенко. Обидва повідомили, що на 11:30 мали справу в Ірпінському суді. Через них підготовче засідання в справі заводу "Краян" знову довелося відкласти.

Прокурор попросив поскаржитися на них у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Засідання перенесли на 9 листопада 14:30.

Справа Онищенка: адвокати екснардепа вчергове зірвали засідання

Адвокат Онищенка Олег Іщенко самовільно залишив засідання Вищого антикорупційного суду у “Газовій справі” про привласнення понад 740 млн гривень ПАТ “Укргазвидобування”.

Він повідомив суддів, що прийшов лише на 30 хвилин і попросив відпустити його на інше засідання Вищого антикорупційного суду у пов’язаній справі, оскільки воно було призначене раніше. Після відмови Іщенко встав і пішов.

Ще один захисник - Вадим Маркевич - на засідання не з’явився, але повідомив колегію, що захист Онищенка зможе забезпечити Іщенко, а його самого не буде через “сімейні обставини”. Які саме - адвокат не уточнив.

Судді Леся Федорак, Віктор Маслов та Ігор Строгий звернулися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з проханням притягнути обох адвокатів до відповідальності.

Адвокати не вперше зривають засідання в подібний спосіб. Рік тому три захисники самовільно залишили засідання, чим зірвали дослідження відео з обшуку. Судді тоді теж зверталися до КДКА.

Ще принаймні двічі судді зверталися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури через неявку адвокатів без поважних причин. Втім, звернення суддів до КДКА були безуспішними.

Більше про перебіг справи Онищенка й інших гучних корупційних проваджень можна почитати в нашій статті на “Дзеркалі тижня”.

Суддя Широка заборонила трансляцію ганебного рішення в справі “Роттердам+”

У ці хвилини слідча суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка оголошує повний текст ганебного рішення, яким вона відмовилася відновити провадження “Роттердам+”, незаконно закрите прокурором САП Денисом Демківим.

Широка заборонила трансляцію із зали засідань, тому що “занадто довгий текст”. При цьому суд транслював останні два засідання, які тривали увесь день. Вони, вочевидь, “занадто довгими” не були 🤔

Що ж, ми в Центрі протидії корупції проаналізуємо рішення і про все вам розповімо.

До речі, ЦПК уже подав апеляцію на відмову Широкої відновити розслідування схеми, яка завдала 40 млрд гривень збитків.

Оновлено. Сама Широка повідомила нам, що на оголошення повного тексту рішення ніхто не прийшов, тому трансляцію не проводили.

❗️Справа “Приватбанку”: завтра в Антикорупційному суді відбудуться два важливі засідання

21 жовтня у Вищому антикорупційному суді відбудуться два цікаві засідання в справі “Приватбанку”.

На 9:00 призначений розгляд скарги на рішення детективів зупинити досудове розслідування на час розшуку підозрюваного голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета, який переховується за межами України. Адвокати намагаються довести, що місце його перебування нібито всім відоме, і тому розшук незаконний. Раніше захист Дубілета повідомляв, що екскерівник найбільшого українського банку є громадянином Ізраїлю.

О 10:00 має початися розгляд клопотання детективів про здійснення спеціального (або заочного) досудового розслідування стосовно Дубілета. У разі задоволення цього клопотання процес передачі справи до суду може значно пришвидшитися.

Обидва звернення розглядатиме слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий.

За версією слідства, перед націоналізацією “Приватбанку”, його топпосадовці вчинили розтрату 315 млн доларів (еквівалент 8,2 млрд грн) на користь пов’язаної з банком компанії Claresholm Marketing Ltd. Детективи вважають, що саме Дубілет, використовуючи підроблені банківські документи та фіктивне кредитування, розпорядився перерахувати ці кошти з кореспондентського рахунку “Приватбанку”, відкритого в одному з європейських банків.

Крім цього, Дубілета підозрюють у розтраті майже 137 млн грн, які за день до націоналізації “Приватбанку” безпідставно перерахували страховій компанії “Інгосстрах”. Ця фірма визнана Національним банком України пов’язаною із власниками “Привату”.

Справа “великого пирога” Юрченка: Антикорупційний суд продовжив депутату обов’язки до 21 грудня 👌

Судді Вищого антикорупційного суду Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич та Катерина Сікора продовжили народному депутату Олександру Юрченку обов’язки до 21 грудня в справі про хабар в обмін на зміни до законодавства.

Колишній “слуга народу” має прибувати за викликом слідчого, здати паспорт, утриматися від спілкування з іншим підозрюваним. Попередній термін дії обов'язків Юрченку спливав завтра.

Адвокатка Юрченка прийти не змогла, але суд заздалегідь залучив захисника з безоплатної правової допомоги.
Наступне засідання призначене на 14:00 25 жовтня.

Суть справи 📔. За даними обвинувачення, минулого року підозрювані Юрченко та його неофіційний помічник Іван Фіщенко отримали у детектива, який працював під прикриттям, 13 тисяч доларів за те, щоб внести в Раду законопроєкт про зміни до законодавства щодо переробки твердих побутових відходів.

Ще 200 тисяч доларів Юрченко нібито вимагав для підкупу своїх колег, народних депутатів-членів профільного комітету та забезпечення голосів за законопроєкт у залі Верховної Ради.

Не стомлюємося нагадувати, що підозрюваних могло бути більше, однак гроші передати не встигли, оскільки інформацію про справу хтось “злив”.

Прокурор у суді казав: щоб дізнатись про операцію такого рівня, потрібно мати зв’язки "на найвищому рівні правоохоронних органів". Ірина Венедіктова може щось про це знати.

На плівках НАБУ чути, що Юрченко просив у “інвестора” три відсотки акцій у статутному капіталі майбутнього підприємства з переробки відходів. Він казав, що “хоче шматок великого пирога”.

Суддя Конституційного Суду - це вершина юридичної кар’єри. Немає нічого вище ❗️

В усьому світі до Конституційного суду потрапляють найкращі юристи нації, а в нас Офіс Зеленського перетворює конкурс в КСУ на цирк.

На відео вище КГБшник Погорецький (якого в КСУ тягне Татаров) не може відповісти на елементарне питання!

І при цьому “конкурсна” комісія пафосно називає його “одним з найвідоміших фахівців” 🤮

Наступна претендентка на суддю КСУ не знає значення латинського виразу “Dura lex sed lex” (Закон суворий, але він закон).

Цьому вчать на першому курсі в університеті 🤯!

До речі, та сама комісія не поставила іншій кандидатці від Татарова (Євграфовій) жодного питання про купу її елітної нерухомості та автівок, а також оформлений на матір бізнес в окупованому Криму.

Зараз в КСУ є подання про скасування незаконного збагачення, цивільної конфіскації та Вищого антикорупційного суду. Страшно уявити, що буде, якщо всі ці люди пройдуть до КСУ і будуть розглядати всі ці подання.

ОНОВЛЕНО. Судді ВАКС відмовилися конфіскувати квартиру депутата Волинця 🤔

Судді Вищого антикорупційного суду Катерина Широка, Андрій Біцюк та Володимир Воронько відмовилися конфіскувати елітну квартиру народного депутата з “Батьківщини” Михайла Волинця.

У квітні журналісти Радіо Свобода виявили в декларації Волинця, що він придбав трикімнатну квартиру в елітному комплексі “Бульвар фонтанів” на Печерську в Києві. Її вартість сягала понад 7 млн гривень. При цьому з огляду на законні доходи депутата йому не вистачало на квартиру близько 3 млн гривень. Тому прокурор просив визнати актив необґрунтованим та конфіскувати квартиру в дохід держави.

Рішення можна оскаржити в Апеляційний палаті ВАКС.

Це друга справа про цивільну конфіскацію, яка потрапила на розгляд Вищого антикорупційного суду. У серпні ця ж колегія конфіскувала в депутата з ОПЗЖ Іллі Киви понад 1,2 млн гривень, які він нібито отримав від здачі в оренду жомової ями на Полтавщині.

​​Справа екскерівника “Приватбанку” Дубілета: НАБУ відстояло в суді рішення зупинити розслідування і просить дозвіл на заочне слідство

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий відмовив адвокатам колишнього голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета у скасуванні постанови НАБУ про зупинення досудового розслідування.

Нагадаємо, що розслідування зупинили через оголошення підозрюваного в розшук.

На сьогоднішньому засіданні адвокат заявляв, що Дубілет не переховується і перебуває на консульському обліку в Ізраїлі, де нібито давно постійно проживає, тому оголошення в розшук незаконне.

Детектив у відповідь зауважив, що у 2020 році на допиті як свідок Дубілет сам повідомляв, що його місцем проживання є місто Дніпро. Крім того, в Україні він активно веде бізнес, зокрема управляє компанією, яка розвиває картковий бренд monobank. До речі, саме після підозри НАБУ Дубілет перереєстрував свою частку у компанії на сина Олексія.

В результаті слідчий суддя відмовив адвокату у задоволенні його скарги, оголосивши короткий текст рішення.

Окрім того, в іншому засіданні сьогодні також розглядалося клопотання антикорупційних органів про здійснення спеціального (тобто заочного) досудового розслідування стосовно Дубілета. Це може пришвидшити передачу справи до суду.

Адвокати спершу просили повернути клопотання детективу, однак суд відмовив. Після цього захист попросив викликати Дубілета у засідання або дозволити йому взяти участь за допомогою відеоконференцзв'язку.

Захист наполягав, що Дубілет не ухиляється від участі в суді, а його просто не повідомили про засідання. Незважаючи на те, що КПК не передбачає обов’язкової участі підозрюваного під час розгляду таких клопотань, адвокати все ж просили викликати їх підзахисного в суд.

Захисники надали документ, виданий поліцією Ізраїля, який містив якесь зобов’язання підозрюваного Дубілета перед місцевими правоохоронними органами. Яке саме це зобов’язання - незрозуміло, оскільки дослідження змісту документу за проханням адвокатів проводилося в закритій частині засіданні. Але нібито саме через цей документ Дубілет не може прибути на засідання.

В результаті суддя Крикливий вирішив, що підозрюваний може долучитися до засідання через відеоконференцію за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon і надав захисту час для підготовки, хоча у КПК використання даного сервісу прямо не передбачено.

Продовження розгляду клопотання відбудеться 26 жовтня о 10:00.

‼️Верховний суд вчергове підтвердив вирок ВАКС

Судді залишили чинними 5 років позбавлення волі для судді Малиновського суду Одеси Анатолія Целуха.

📌Слідство встановило, що Целух одержав 2,5 тисячі доларів хабаря за "потрібне" рішення в цивільній справі.

Це четвертий вирок ВАКС, який підтвердила касація 👍

Раніше судді залишили 4,5 роки тюрми для полтавського депутата Валерія Прядка та посадовця комунального підприємства Руслана Гнєздова, три роки в'язниці для голови Требухівської сільської ради Броварського району Київської області Віталія Куця та два роки тюрми для експрокурора Олександра Матюшка. 

Судову реформу розблоковано. Раду Суддів таки дожали делегувати представників в Етичну Раду.

І хоч двоє з делегованих суддями - максимально зашкварені персонажи, вирішального голосу вони все одно не матимуть. Деталі тут https://bit.ly/3E5JAO4.

Хочу подякувати багатьом відданим командами, які цього досягнули. В тому людями в команді президента.

Повторюся, якщо Зеленський за всю каденцію закінчить лише судову реформу - він вже впише себе в історію.

❗️Завтра ВАКС продовжить розглядати клопотання про заочне досудове розслідування в справі Дубілета

О 10:00 26 жовтня суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий продовжить розглядати клопотання антикорупційних органів про здійснення заочного досудового розслідування стосовно колишнього голови правління “Приватбанку” Олександра Дубілета. Це може пришвидшити передачу справи до суду.

Сам Дубілет нібито має приєднатися до засідання за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon. Принаймні про його дистанційну участь просили адвокати.

Приїхати з Ізраїлю 🇮🇱 він не може, оскільки має загадкове зобов’язання перед тамтешніми правоохоронними органами.

Прокуратура поки не буде карати Симоненка, який гуляв у Татарова 😳

Офіс генерального прокурора отримав нашу скаргу на першого заступника Венедіктової Олексія Симоненка, який на початку вересня приходив на день народження до підозрюваного в корупції заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Прокурор прибув на свято на службовому автомобілі і був одним з останніх, хто пішов з вечірки.

Центр протидії корупції вимагає притягнути його до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме він відповідальний за злив татарівської справи.

Як виявилося, наразі прокуратура не може цього зробити. Справа в тому, що орган, який за законом повинен розглядати дисциплінарні скарги на прокурорів, досі не розпочав свою роботу 🤔

Виходить, що притягнути до відповідальності прокурора-порушника неможливо, бо немає органу, який може це зробити.

В офісі Венедіктової запропонували чекати офіційного повідомлення про створення цього органу на їхньому сайті і подати скаргу повторно. Ми неодмінно це зробимо.

Нагадаємо, раніше за нашим зверненням Нацагентство з питань запобігання корупції почало перевіряти конфлікт інтересів у Симоненка.