Я запустив email-розсилку Hack the Algo на Substack 1 місяць тому

Ось що я зрозумів за цей час:

1/ Я радий, що вибрав Substack з 3 причин:

- він дуже зручний в управлінні;
- це окрема екосистема (ви можете залучати підписників коментуючи інші пости, публікувати замітки, отримувати рекомендації з інших розсилок тощо);
- ви можете створити весь веб-сайт, використовуючи його як CMS.

2/ Я радий, що вирішив використовувати для нього власне доменне ім’я замість субдомену Substack.

- Я будую бренд
– Я маю доступ до даних Search Console.

3/ Багато людей, які підписуються на вашу розсилку, мають фотографії та описи, хто вони є, деякі з них ведуть власні розсилки.

Ви також маєте інформацію про те, на яку ще розсилку вони підписані. У стандартних сервісах імейл розсилок (Mailchimp, Convertkit, Sendgrid) ви не маєте цієї інформації.

4/ Схоже, Substack має власну систему рекомендацій.

Один відомий маркетолог сказав, що йому не подобається, що Substack намагається стати соціальною мережею, і, схоже, він вибрав Beehiiv.

Судячи з мого першого досвіду, мені подобається те, що Substack намагається зробити.

5/ Написання email розсилки – це зовсім інше відчуття, ніж написання публікацій для соцмереж LinkedIn чи Twitter:

- ви не обмежуєте себе в кількості символів;
- ви можете вставляти зображення саме тоді, коли вам потрібно щось описати;
- ви можете вставляти посилання, не боячись, що LinkedIn / Twitter зменшить ваші покази;
- вам байдуже, чи буде у вас достатньо лайків і коментів, щоб LinkedIn / Twitter показав пости всім вашим підписникам.

Ви використовуєте Substack як читач?

P.S. На скрінах статистика за перший місяць.

Як краще відображати переможців і лузерів?

Всередині команди думаємо який найкращий варіант візуалізації переможців і програвших по сторінкам та ключовим словам на дашборді проекта в Sitechecker.

1. Перший варіант включає всі метрики та їх дельти.
2. Другий варіант включає лише одну метрику та її дельту + відсоток зміни (ви можете змінити метрику в один клік).

Перша версія дозволяє побачити всі зміни відразу (іноді цікаво спостерігати, що покази впали, а кліки зросли). Але часто це важко сприймати.

Друга версія дозволяє краще зосередитися на аналізі однієї заданої метрики.

Який варіант вам більше подобається?

Те, що може ранити великий бренд, вас може вбити

Я не очікував, що цей бренд із $35+млн ARR матиме таку проблему.

Upfluence використовує WordPress для свого маркетингового веб-сайту та плагін Elementor для створення сторінок.

Я не звинувачую їх, тому що ми в Sitechecker також використовуємо WordPress, але я радий, що ми не використовуємо плагіни-конструктори сторінок.

У їхньому випадку Elementor створив дублікати тегів H2, які невидимі для кінцевого користувача, але видимі для ботів пошукових систем.

Інша проблема у них ще більш критична.

УСІ їхні цільові продуктові сторінки мають однаковий неправильний тег H1: Talk to our team.

Причиною є попап, який з’являється під час прокручування вниз.

Незважаюьчи на це їхній сайт процвітає в органіці. Тут секрету немає - багато беклінків і великий волюм брендових запитів.

Це добре, коли у вас є ці речі (беклінки і відомий бренд), але це дорого і займає багато часу.

Спочатку перевірте, чи немає у вас таких помилок, і виправте їх. Оскільки те, що може зашкодити великому бренду SaaS, вас може вбити.

А навіть якщо це вас не вб’є, це надто ефективній фікс в вашому SEO роудмапі щоб його пропустити.

1/ Установіть безкоштовний Хром плагін від Sitechecker.
2/ Перегляньте структуру заголовків.
3/ Якнайшвидше напишіть своїм веб-розробникам в разі подібних проблем.

Боти пошукових систем можуть бачити інший контент, ніж ваша аудиторія, з різних причин.

Це одна з аксіом, яку завжди пам’ятають хороші SEOшники, і одна з перших перевірок, які вони проводять.

P.S. До речі у нас така проблема з попапом як у них також колись була.

Думаю це популярна проблема, так як часто такі попапи релізять продуктові команди, які не задумуються про те що змінилось для SEO.

Більше даних і гірший UX чи менше даних і кращий UX.

Зараз дизайнимо продвинутий тул по роботі з GSC в Sitechecker, і треба прийняти рішення.

По дефолту інтерфейс Search Console не має показників по кількості сторінок з показами (Ranked Pages) і кількості ключових унікальних ключових слів з показами (Ranked Keywords).

Однак ці метрики надзвичайно корисні, і це одна із причин, чому використовують Looker Studio.

Ми вже маємо ці метрики на дешборді проекта, але чи додати їх до нового інструменту - питання.

Дизайн Search Console – це вже певний стереотип, до якого звикла вся індустрія. Тому, наприклад, ні в якому разі не можна змінювати кольори метрик. Вони мають бути такими ж, як у Search Console :)

І я переживаю, що додавання цих 2 метрик до графіку ускладнить роботу з ним.

Так, ви можете вибрати відображення лише одної чи двох метрик, але за замовчуванням більше даних може сильно засмутити консервативну частину нашої аудиторії.

Яка графік вам більше подобається?

Велике оновлення Sitechecker Chrome плагіна

Нарешті звязали сам плагін і ваш акаунт в Sitechecker.

Тепер ви можете авторизуватись і дивитись важливі дані по сторінці не покидаючи ваш сайт.

Для перегляду метрик по GSC та статусу індексації на основі URL Inspection API не треба відвідувати ні саму Search Console, ні Sitechecker.

Так, це базовий рівень аналізу:
- не має графіків з динамікою метрик по датам
- не має можливісоті сортувати і експортувати таблиці

Але для швидкої оцінки, що відбувається зі сторінкою і коли останній раз Google її переіндексував це ідеальне рішення.

Сам плагін залишається безкоштовним, але щоб використовувати інтеграцію з GSC треба мати мінімальну платну підписку ($59/місяць).

Потестити це все можна безкоштовно на протязі 2 тижнів.

Нова конференція від Boosta

Якщо послухати останню конференцію Nazahid, то стержнем всіх допоповідей були 2 протилежні думки:

1/ Вам треба будувати дуже багато сайтів, тому що Google це рандом.

2/ Вам треба будувати один великий бренд і постійно покращувати продукт, щоб успішно переживати всі апдейти Google.

Це не шизофренія, це дві різні стратегії в 3D площині час-дохід-ризики.

Про першу стратегію декілька цікавих доповідей уже було.

А друга стратегія вартує окремої конференції - Boost360° Product Edition.

Вона ідеально підійде як для сеошників, які хочуть краще зрозуміти як повʼязані трафік і продукт, так і для продакт-менеджерів.

Коли та де?

Онлайн, 13 березня.

Програма складається з:

- 6 експертних доповідей від спікерів на різні теми: від формування гіпотез до керування product-командою;
- панельної дискусії про шлях з продакта в фаундери;
- real-time гри "Факап чи стартап?"

Як долучитися?

Участь у Boost360° Product Edition відкрита за донат від 500 грн.

Доєднуйтеся та прокачуйте свої продукти!