У Маяках на Одещині винайшли справжню «машину часу». Посадовці сільської ради так прагнули ощасливити три десятки громадян безкоштовною землею, що примудрилися оформити рішення заднім числом — нібито за три тижні до початку великої війни. Головна мета такої поспішності — обійти воєнну заборону на приватизацію сільгоспземель, яка почала діяти з квітня 2022 року.

Схема виявилася напрочуд зворушливою та сімейною: 60 гектарів родючої землі спочатку роздали підставним особам, які згодом «дружно» переписали майно на родичів посадовців та наближених до місцевого агробарона осіб. Не оминули увагою і берег Дністра, і навіть територію місцевого ринку — усе це стало приватною власністю через підставних осіб.

Тепер слідчі намагаються з’ясувати, чи справді одна з «щасливих» власниць двох гектарів взагалі бачила ті документи. Для цього довелося вилучати її робочі папери в одеській лікарні, де жінка працювала роками. Мабуть, талант до оформлення гектарів у медперсоналу проявляється виключно за вказівкою керівництва сільради.

В Одесі світлофори працюватимуть навіть у найтемніші часи, щоправда, бюджету міста це коштувало як політ у космос. Детективи БЕБ зацікавилися закупівлями комунальної установи СМЕП, яка замовила джерела безперебійного живлення на солідні 40 мільйонів гривень.

Схема виявилася простою як дорожня розмітка: безперебійники купували через низку «дружніх» фірм-прокладок. У результаті ціна для міста виросла рівно вдвічі від реальної ринкової вартості. Поки водії чекають на зелене світло, організатори схеми, схоже, збирали свій власний «зелений» урожай прямо з міської казни.

Суд дозволив детективам вивчити історію дзвінків та переміщень десяти підозрюваних. Слідство планує дослідити, як часто та в яких локаціях Одеси посадовці та бізнесмени обговорювали деталі свого «успіху». Схоже, замість премій за інновації, комусь доведеться готувати пояснення про те, куди зникли мільйони на шляху від заводу до одеського світлофора.

У Северинівській громаді аграрії вирішили, що статус національного парку — це лише дружня рекомендація, а Куяльницький лиман найкраще виглядає в оточенні зернових культур. На папері вони мали б випасати худобу на пасовищах, але замість корів на заповідні землі вигнали техніку з гербіцидами. Охоронна зона та прибережна смуга для справжніх господарів — просто зайві 150 гектарів родючого ґрунту.

Коли прийшли слідчі, директор фірми продемонстрував договір оренди від 2020 року. Щоправда, колишній сільський голова Северинівки дуже здивувався, бо такий документ бачить вперше і нічого подібного не підписував. Договір виявився справжнім фантомом: ні реєстрації, ні кадастрового номера, ні совісті. Адвокати фірми тепер тримають цей «артефакт» під замком, гордо заявляючи, що ділитися оригіналами з поліцією — це їхнє право, а не обов’язок.

Слідчі теж відзначилися майстерністю: так хотіли отримати доступ до документів, що забули додати до клопотання постанову про призначення експертизи. Як результат — суддя дозволив забрати лише копії. Тепер аграрії-експериментатори можуть і далі зберігати свій загадковий папірець, поки екологія лиману страждає від великих бізнесових апетитів.

В Ізмаїлі виявили атракціон залізничної щедрості за державний кошт. Поки країна дбає про функціонування портів як об'єктів критичної інфраструктури, службовці місцевого морського підприємства вирішили, що державні колії — це безплатний бонус для обраних сусідів. Дві приватні компанії, чиї термінали вдало межують із причалами в районі елеватора, роками використовували рейки для відстою та маневрів своїх вагонів, зовсім не переймаючись оплатою.

Масштаби такої "доброти" вражають: через державні тупики прокотилося 300 тисяч тонн вантажів, а повз бюджет порту пролетіло 2 мільйони гривень. Схема геніальна у своїй простоті — жодних договорів і повний ігнор встановлених тарифів. Тепер поліція вивчає посадові інструкції та накази про призначення портових чиновників, які так сильно полюбили приватний бізнес, що влаштували йому залізничний комунізм. Суд надав доступ до документів, тож за безплатні поїздки доведеться відповідати.

В Одесі всі дороги до морського порту ведуть через приватну касу. Схема настільки класична, що вже навіть не дивує: міська рада ще у 2016 році заборонила фурам їздити вулицями Чорноморського козацтва, Отамана Головатого, Церковною та Одарія. Турбота про спокій одеситів виявилася чудовим бізнесом — тепер заїхати в порт можна лише через територію Сухого порту, де за кожен чих треба платити приватній фірмі.

Але на платному проїзді не зупинилися. Поки правоохоронці роками «не помічали» монополію, на ділянках почали будувати зернові термінали під виглядом звичайних складів. Документи видавали майстерно: цільове призначення землі — для транспорту, а фактично будують об’єкти для переробки зерна. Поліція раптом зацікавилася, як одеські чиновники видавали містобудівні умови з порушенням закону та де загубилися дані про обмеження забудови. Суд дав добро на виїмку архівів та дозвільних паперів у департаменту архітектури. Цікаво, скільки ще таких «випадкових» помилок знайдеться в паперових завалах мерії.

38 ділянок на сина чиновниці: НАЗК підтвердило те, про що роками говорять у Маяках

НАЗК завершило повні перевірки декларацій директорки Департаменту фінансів Одеської ОДА Марини Зінченко за 2022–2023 роки. Висновок — порушення на мільйони гривень.

Ключовий факт:
Зінченко не задекларувала 38 земельних ділянок, оформлених на її неповнолітнього сина. Їхня вартість — понад 2,2 млн грн. Походження коштів для набуття цих активів посадовиця не змогла підтвердити.

Загалом НАЗК встановило:
• за 2022 рік — необґрунтовані активи на 7,3 млн грн і недостовірні відомості на 3,1 млн грн;
• за 2023 рік — недостовірні відомості на 5,5 млн грн.

Матеріали передані до НАБУ, САП звернулась до ВАКС, а НАЗК направило висновок за ст. 366-2 КК України.

Саме ця історія напряму перегукується з тим, про що роками говорять у Маяках:
землю безкоштовно оформлюють на залежних осіб — а потім “переписують” у потрібні руки.

Показовий момент: нині між Мариною Зінченко та головою Маяківської громади — відверта дистанція. Вони майже не спілкуються, хоча ще зовсім недавно були, як кажуть у селі, “не розлий вода”.
У громаді це сприймають просто — обидві сторони намагаються відмежуватися одна від одної, бо надто добре зрозуміло, як саме все це відбувалося.

Те, що раніше звучало як “чутки з села”, тепер має офіційне підтвердження:
38 земельних ділянок на сина високопосадовиці — це вже не версія, а факт із документів НАЗК.

Приморський суд Одеси вирішив, що життя власників елітної нерухомості має бути легким і безтурботним. Поки в країні тривають розслідування, служителі Феміди повернули право розпоряджатися майном громадянам Азербайджану, Туреччини та їхнім українським партнерам. Мова про солідний список активів, який раніше так необачно заблокував київський суд.

Тепер господарі життя знову можуть легально продавати або здавати в оренду п’ять паркомісць на вулиці Львівській та цілий торговельний комплекс у селищі Мізікевича на проспекті Маршала Жукова. Але справжня перлина цієї колекції — будівлі з терасами для зберігання «рибальського інвентарю». Очевидно, розкішні тераси площею понад 250 квадратів вкрай необхідні для якісного догляду за вудками. Не забули й про автопарк: під завісу розслідування з-під арешту випливли чотири Лексуси, новенький Range Rover 2023 року та квартира на Французькому бульварі.

Мабуть, слідство за два роки так і не змогло пояснити, як ці статки заважають встановленню істини. Одеське правосуддя вкотре нагадало: велике майно любить тишу і швидке зняття заборон.

Одеські військкоми та лікарі продовжують будувати власну «паралельну реальність», де мобілізація — це лише привід для покращення сімейного бюджету. Поки країна шукає ресурси для фронту, у коридорах місцевих ТЦК та кабінетах ВЛК активно торгують квитками у «недоторканність». Схема проста до болю: фальшиві діагнози, внесення казок у систему «Оберіг» та масове оформлення догляду за родичами.

Особливо зворушує «сімейний підряд». Один зі співробітників ТЦК виявився настільки турботливим чоловіком, що організував дружині безстрокову інвалідність, а собі — затишну відстрочку. Його колега, заступник начальника з мобілізаційної роботи іншого району, пішов ще далі й за допомогою Приморської міжрайонної МСЕК зробив інвалідом власного батька. Мабуть, у цих кабінетах вірус «раптової хвороби родичів» поширюється швидше за будь-яку пандемію.

Наразі слідчі отримали доступ до медичних справ цих новоспечених «хворих» у міській лікарні . Буде дуже пізнавально почитати, як здорові люди перетворюються на паперових інвалідів за один візит до потрібного лікаря. Одеська корупція — це коли служіння державі полягає у вигадуванні способів, як від цього самого служіння втекти.

Будівництво укриттів в Одесі перетворилося на захопливий квест із освоєння бюджету. Поки школярі та вчителі чекають на безпечні стіни, спритні ділки разом із посадовцями «бетонують» мільйони у власних кишенях.

Детективи Бюро економічної безпеки взялися за підрядника, який набрав замовлень на будівництво захисних споруд загальною вартістю понад 240 мільйонів гривень. Картина розкрадання просто епічна: ціни на матеріали завідомо роздуті, техніка на об’єктах невідомо чия, а самі будівельники — це «люди-невидимки», які офіційно на фірмі не працюють.

Особливо цікавим виявився аванс у 18 мільйонів на споруду в одному з ліцеїв. Гроші підрядник отримав ще наприкінці 2024 року, але куди вони зникли — велика таємниця, бо жодних закупівель матеріалів податкова не побачила. Схоже, «плідна співпраця» між замовниками та будівельниками виявилася настільки міцною, що на здоровий глузд та закони просто заплющили очі. Тепер слідчі вивчатимуть банківські виписки та бухгалтерські журнали, аби зрозуміти, як захисні споруди перетворилися на схеми для особистого збагачення під час війни.

Потрібно чітко розуміти одну базову річ: Олександр Авдєєв — це не самостійна фігура, а прямий виконавець і «фунт» Володимира Галантерника. Саме через нього протягом багатьох років вибудовувалася система контролю над ключовими міськими процесами.

❗ І тут принципово не має значення, хто саме формально обійматиме посаду заступника мера — одна людина, інша чи третя. Посади змінюються, а система залишається. І вже понад десять років ця система фактично перебуває під керівництвом Авдєєва.

🏗 Жодне незаконне будівництво в Одесі, зокрема в Аркадії, не відбувається поза цією структурою. Усі об’єкти, зведені з порушенням закону, з відхиленнями від містобудівних умов та обмежень, з відвертою зухвалістю, — це не випадковість і не «помилки». Це наслідок роботи відпрацьованого механізму.

Політично всі ці роки удари приймав на себе Геннадій Труханов, виконуючи роль публічного щита. Але якщо дивитися по суті, саме Авдєєв несе системну відповідальність за незаконну забудову, руйнування міського простору та ігнорування інтересів громади.

Усі ці проєкти не з’явилися самі по собі. Це результат багаторічного управління процесами, які були поставлені на потік і працювали в інтересах вузького кола осіб, а не міста.

🧩 Для будь-якої принципової й адекватної людини, яка справді хоче зробити для Одеси щось корисне, має бути очевидна проста аксіома:
людини з таким бекграундом, таким рівнем відповідальності та такою роллю в руйнуванні міста не повинно бути у владі.

Чи відбудуться зміни на ключових посадах в Одеській міськраді — ця прецедентна неділя може стати однією з вирішальних.

Саме зараз у публічному просторі формується відчуття неминучості кадрових рішень. Але якщо відкинути емоції телеграм-каналів, стає очевидно: нинішня інформаційна хвиля — це не про реформу управління, а про підготовку ґрунту під переділ впливу. Навколо фігури першого заступника мера Олександра Філатова свідомо створюється негативний фон, щоб зробити його можливе усунення «логічним» і прийнятним для публіки.

При цьому сама поява додаткового заступника не є проблемою. Для великого міста, яке живе в умовах війни, енергетичних ризиків і постійних криз, розподіл навантаження між кількома керівниками — це радше плюс. Питання не в посаді, а в тому, що її намагаються використати як інструмент перерозподілу ключових важелів управління.

Ключовий фактор — час. Місто входить у найскладніший період: зима, проблеми з опаленням, енергетикою та ЖКГ. У таких умовах різка зміна управлінської конфігурації означає розрив відповідальності. Нові керівники завжди зможуть сказати: «Ми прийшли, коли все вже було зруйновано», а попередні — вже не перебуватимуть у владі, щоб відповідати за наслідки.

Для виконувача обов’язків мера Ігоря Коваля це прямий ризик. Якщо він забере ключові повноваження у Філатова і передасть їх іншому центру впливу, це стане його особистим управлінським рішенням — а отже, і його відповідальністю за всі можливі провали в критичний період.

Саме тому малоймовірно, що мова йде про суто особисту ініціативу Коваля. Такі кроки — це завжди результат домовленостей між ключовими фракціями міськради: «Довіряй ділам», «Слугою народу» та «Європейською солідарністю». Без їхнього консенсусу жодна нова конструкція не буде стійкою.

Питання щодо призначення Інни Поповської заступницею мера Одеси фактично вирішене.

У Олександра Філатова забирають будівництво та землекористування — фінансово найцікавіші й політично контрольні напрями. Натомість залишають лише проблемне ЖКГ.

В умовах воєнного стану та важкої зими ця сфера гарантовано б’є по рейтингу. Філатова свідомо залишають у ролі «хлопчика для биття», перекладаючи на нього відповідальність за системну кризу.

Мета очевидна: не перерозподіл ресурсів, а знищення політичного капіталу й фактичний хрест на його майбутніх амбіціях балотуватися в мери.
Спробуйте вгадати , хто стоїть за такими розкладом ….

У Києві розглядають ситуацію з тим, що Одеська обласна військова адміністрація не використала 600 мільйонів гривень, які станом на початок 2026 року залишаються на їхніх рахунках. У зв’язку з цим на рівні керівництва держави триває розбір ситуації.
Зокрема, намагаються визначити одного з чиновників як відповідального. Будемо спостерігати за розвитком цього питання.
На наш погляд, це виглядає особливо гостро на фоні того, що в регіоні бракує засобів захисту та ресурсів для збереження інфраструктурних і енергетичних об’єктів. Невикористання коштів у такий період свідчить про неправильну політику та, можливо, незрозумілий розподіл ресурсів.
Якщо кошти не використовуються, це означає, що були неправильні очікування і неправильно розставлені акценти. Тобто питання, знову ж таки, до Марини Зінченко, і, за нашою інформацією, їх уже почали ставити.

Період Чванкіна та Київського районного суду м. Одеси у сфері розгляду слідчих клопотань фактично завершується.

Протягом тривалого часу саме Київський районний суд був ключовим центром отримання судових санкцій у кримінальних провадженнях. Значна частина клопотань правоохоронних органів — щодо проведення обшуків, застосування запобіжних заходів, арешту майна, тимчасового доступу до речей і документів та інших процесуальних рішень — системно розглядалася саме тут. Це сформувало окремий етап судової практики, який можна впевнено назвати періодом його процесуального домінування.

Наразі ця практика змінюється. Першими зміну процесуальної орієнтації продемонстрували підрозділи Державного бюро розслідувань (ДБР), які почали системно звертатися до іншого суду для отримання необхідних санкцій. Згодом аналогічний підхід перейняли Служба безпеки України (СБУ) та слідчі підрозділи Національної поліції.

Станом на сьогодні саме Пересипський районний суд м. Одеси стає основним майданчиком для розгляду клопотань слідчих і прокурорів. Помітне стале зміщення процесуальної активності свідчить про зміну фактичного центру ухвалення процесуальних рішень у межах міста.

🟥 МОЗ заявило про проблеми з включенням лікарень Одещини до переліку критичної інфраструктури. За офіційним листом, щонайменше 35 медзакладів залишилися без відповідного статусу, що призвело до перебоїв з електропостачанням і вплинуло на стабільність медичних послуг.

Формування списку здійснюється через Одеську ОВА з подальшим погодженням у Держенергонагляді, що вказує на організаційні проблеми на регіональному рівні.

Попри це, МОЗ попередило про можливі кадрові рішення щодо керівників лікарень у разі невиконання вимог. Дедлайн усунення порушень — до 5 лютого.
У той же час , Оксана Сарочан невтомно позує біля кожного стовпа

Останнім часом до нас почала надходити цікава інформація.
Йдеться про суддю Одеського адмінсуду Стефанова , який регулярно розглядає конфлікти між забудовниками та органами державного архітектурно-будівельного контролю. У низці кейсів, які ми аналізуємо, судові рішення суттєво впливали на долю об’єктів — від скасування обмежень до фактичного відновлення можливості продовжувати будівництво.

Імена наразі не називаємо. Отримані матеріали потребують перевірки.
За нашим даними правоохоронні органи також звернули увагу на Стефанова , та почали забіг .
Щодо життя на широку ногу, чекайте на окремий матеріал!

Шановні читачі , якщо ви маєте факти або досвід участі у подібних справах — напишіть нам у приват.

Найближчим часом до Вищої ради правосуддя буде подано дисциплінарну скаргу щодо судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова Сергія.

Після нашої попередньої публікації до редакції почала надходити додаткова інформація .

Як кажуть, у тихому болоті водяться — і чим більше деталей з’являється, тим більше запитань виникає до окремих рішень та обставин.

Ми продовжуємо збирати факти та очікуємо офіційних підтверджень і позицій сторін. Про розвиток ситуації повідомимо додатково.

Тест на слабоумство депутатів!Харлов та Сарочан винесли на розгляд сесії Одеської обласної ради , знищення Центру соціально значущих хвороб (у народі — протитуберкульозний диспансер) , який має вузьку спеціалізацію та лікує пацієнтів із туберкульозом, ВІЛ/СНІДом та іншими соціально значущими захворюваннями, які мають серйозні наслідки для здоров’я населення та потребують спеціальних умов лікування й ізоляції.
Натомість лікарня водників — це багатопрофільний заклад загального доступу, який приймає пацієнтів із широким спектром захворювань.
Таким чином, пропонується об’єднання установ із абсолютно різним профілем діяльності, що, на наш погляд, не має ані логіки, ані медичного обґрунтування та може призвести до катастрофічних наслідків.
На поверхні мотиви: освоїти акумульовані попереднім керівником лікарні водників , Шухтіним понад 170 мільйонів гривень, які знаходяться на рахунках , а також звільнити земельну ділянку, на якій розташований Центр соціально значущих хвороб — біля моря, на Французькому бульварі.

Чергова повчальна історія про те, як легкі гроші в інтернеті перетворюються на важкі збитки. В Одесі жінка вирішила підзаробити на «підвищенні рейтингу готелів», але в результаті лише підвищила добробут шахраїв на 85 тисяч гривень.

Схема класична: спочатку «куратори» в Телеграмі дають прості завдання і навіть дозволяють вивести кілька сотень гривень прибутку, щоб приспати пильність. А далі починається гра «поповни депозит». Потерпіла так захопилася бронюванням готелів, що не помітила, як перерахувала на картки різних «дропів» понад 85 тисяч гривень. Коли ж дійшло до виплати обіцяних 200 тисяч, виявилася «помилка», для виправлення якої треба було скинути ще 50 тисяч. Тільки тоді до жінки прийшло прозріння.

Тепер поліція Пересипського району намагається наздогнати вітер у полі, отримуючи доступ до банківських даних отримувачів коштів. Ймовірно, гроші вже давно пройшли через ланцюжок рахунків і зникли в невідомому напрямку.

🔥 знову штанга від Діденко Одеський апеляційний суд визнав незаконним звільнення гендиректора онкоцентру Полясного

Одеський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу у резонансній трудовій справі щодо звільнення генерального директора КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр»

Суд:
▪️ скасував рішення Приморського райсуду Одеси
▪️ визнав незаконним і скасував рішення Одеської обласної ради про звільнення керівника (рішення №508-VIII від 03.03.2023)

Таким чином, суд встановив незаконність самого рішення про звільнення

Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Як приємно знати, що в Овідіопольському районі так піклуються про «нужденних». Схема була майже ідеальною: депутат Великодолинської селищної ради запропонував чотирьом жінкам підзаробити на державній допомозі для малозабезпечених. Умова проста — половину отриманих грошей віддаєш благодійнику в краватці за «сприяння», а іншу залишаєш собі.

Допомагали в цьому нелегкому бізнесі чиновники Овідіопольської РДА, які «наосліп» вносили потрібні дані в базу, не перевіряючи жодних документів та навіть не заводивши особових справ. В результаті лише одна з учасниць поповнила свій бюджет на 136 тисяч гривень. Щоправда, розплата виявилася суворою — жодної.

Поки правоохоронці роками розкручували цей «геніальний» задум, строки давності просто вийшли в тираж. Справу закрили, гроші залишилися в надійних руках, а мораль історії одна: якщо красти, то так, щоб суд не встиг.

Чорноморський міський суд