📋 «Лебедина пісня; лебединий спів» —останній ( перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей, діяльності і т.ін. кого-небудь.
Приклади вживання:
📖 [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш)
Приклади вживання:
📖 [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш)
📋 «Бити байдики»
Історія походження:
Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.
📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.
Історія походження:
Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.
📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.
📋 «Гріш ціна»
Історія походження:
За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.
Приклади вживання:
📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)
Історія походження:
За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.
Приклади вживання:
📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)
📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).
Приклади вживання:
📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
Приклади вживання:
📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
📋 «На краю світу» — у дуже віддаленому, глухому, необжитому місці; де завгодно, всюди, скрізь.
Приклади вживання:
📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)
Приклади вживання:
📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)
📋 «Квінтесенція»
Історія походження:
Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.
Приклади вживання:
📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)
Історія походження:
Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.
Приклади вживання:
📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)
📋 «Забивати баки» — розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь; не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати.
Приклади вживання:
📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)
Приклади вживання:
📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)
📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.
Приклади вживання:
📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)
Приклади вживання:
📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)
📋 «Волосся сторч (дибом, дубом) стало (стає)» — кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив.
Приклади вживання:
📖 Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало. (Ю. Збанацький)
📖 Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає. (Ф. Маківчук)
📖 Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)
Приклади вживання:
📖 Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало. (Ю. Збанацький)
📖 Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає. (Ф. Маківчук)
📖 Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)
📋 «Заднім числом» — пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням.
Приклади вживання:
📖 І хто б там що не говорив про нас заднім числом, а ми пишаємося, що вистояли, не розбіглися по кущах. (І. Головченко і О. Мусієнко)
📖 Та це був день народження (хоч і заднім числом!), а з такої нагоди негарно жаліти коштів. (Ірина Вільде)
Приклади вживання:
📖 І хто б там що не говорив про нас заднім числом, а ми пишаємося, що вистояли, не розбіглися по кущах. (І. Головченко і О. Мусієнко)
📖 Та це був день народження (хоч і заднім числом!), а з такої нагоди негарно жаліти коштів. (Ірина Вільде)
📋 «Ручатися (ручитися) головою» за кого-що — гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь, комусь.
Приклади вживання:
📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер)
📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)
Приклади вживання:
📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер)
📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)
📋 «Книга за сімома печатями»
Історія походження:
Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.
Приклади вживання:
📖 — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб. (О. Гончар)
Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками. (В. Козаченко)
Історія походження:
Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.
Приклади вживання:
📖 — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб. (О. Гончар)
Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками. (В. Козаченко)
📋 «Викласти душу» — відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями.
Приклади вживання:
📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)
Приклади вживання:
📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)
📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).
Приклади вживання:
📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)
Приклади вживання:
📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)