«Куди не кинь — всюди клин»
У часи Київської Русі общинні землі розподіляли між селянами невеликими ділянками, щоб усім порівну дісталися наділи на хорошій та піщаній і неродючій землі. Власника кожного клину (одна восьма десятини або 1,25 сотки) визначали жеребкуванням. Так усі поля були розбиті на клинки селянської землі, жодного цілого хорошого угіддя не було. Не вистачало родючих ґрунтів, а на невеличкому клинку багато не виростиш. Часто між селянами через це виникали непорозуміння. Клин ставав між людьми. Звідси й вираз вбити клин, тобто роз'єднати, посварити.
Фразеологізм куди не кинь — всюди клин означає безвихідь, глухий кут.
У часи Київської Русі общинні землі розподіляли між селянами невеликими ділянками, щоб усім порівну дісталися наділи на хорошій та піщаній і неродючій землі. Власника кожного клину (одна восьма десятини або 1,25 сотки) визначали жеребкуванням. Так усі поля були розбиті на клинки селянської землі, жодного цілого хорошого угіддя не було. Не вистачало родючих ґрунтів, а на невеличкому клинку багато не виростиш. Часто між селянами через це виникали непорозуміння. Клин ставав між людьми. Звідси й вираз вбити клин, тобто роз'єднати, посварити.
Фразеологізм куди не кинь — всюди клин означає безвихідь, глухий кут.
«Глуха тетеря»
Цей вислів пов’язаний із лісовим птахом тетеруком (у народі — тетеря), який опинився під загрозою знищення через полювання. Найвразливішим для мисливців тетерук стає у шлюбний період. Під час виконання шлюбної пісні особлива складочка у його вусі набухає кров’ю, і в момент, коли птах розтуляє дзьоб, він нічого не бачить і не чує, навіть пострілу рушниці.
Саме тому людину, яка справами і не чує, що до неї звертаються, називають глухою тетерею.
Цей вислів пов’язаний із лісовим птахом тетеруком (у народі — тетеря), який опинився під загрозою знищення через полювання. Найвразливішим для мисливців тетерук стає у шлюбний період. Під час виконання шлюбної пісні особлива складочка у його вусі набухає кров’ю, і в момент, коли птах розтуляє дзьоб, він нічого не бачить і не чує, навіть пострілу рушниці.
Саме тому людину, яка справами і не чує, що до неї звертаються, називають глухою тетерею.
«Сіль тобі в очі»
Згідно з народними уявленнями, сіль має магічну силу. На столі сіль завжди тримали закритою; береглися, аби її не розсипати, бо це віщувало сварку, але якщо це сталося, потрібно зверху посипати цукром. Особливі чарівні та цілющі властивості сіль має у Чистий четвер перед Великоднем. Її змішували з хлібною закваскою, пропалювали у вогні, товкли, просіювали і використовували як ліки. Щоб захиститись від зурочень, нею мазали обличчя, промовляючи: “Хай сіль не сиплеться в очі, щоб мене ніхто не зурочив”.
Вислів «сіль тобі в очі» — усталена форма застереження від зурочення.
Згідно з народними уявленнями, сіль має магічну силу. На столі сіль завжди тримали закритою; береглися, аби її не розсипати, бо це віщувало сварку, але якщо це сталося, потрібно зверху посипати цукром. Особливі чарівні та цілющі властивості сіль має у Чистий четвер перед Великоднем. Її змішували з хлібною закваскою, пропалювали у вогні, товкли, просіювали і використовували як ліки. Щоб захиститись від зурочень, нею мазали обличчя, промовляючи: “Хай сіль не сиплеться в очі, щоб мене ніхто не зурочив”.
Вислів «сіль тобі в очі» — усталена форма застереження від зурочення.
«Чорним по білому»
Чорний і білий — контрастні кольори, які дуже чітко вирізняються на тлі один одного. Тому для письма і друкування текстів найчастіше використовують білий папір і темне (переважно чорне) чорнило. Ще у Київській Русі для писання використовували спеціально приготовлений сік із горішків, що наростали на дубових листках. Цей сік мав буро-чорний колір, тому його так і називали — чорнило.
Писати чорним по білому означає писати чи викладати зміст чітко, виразно, зрозуміло.
Чорний і білий — контрастні кольори, які дуже чітко вирізняються на тлі один одного. Тому для письма і друкування текстів найчастіше використовують білий папір і темне (переважно чорне) чорнило. Ще у Київській Русі для писання використовували спеціально приготовлений сік із горішків, що наростали на дубових листках. Цей сік мав буро-чорний колір, тому його так і називали — чорнило.
Писати чорним по білому означає писати чи викладати зміст чітко, виразно, зрозуміло.
«Цур йому»
Цуром називали давнє слов'янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев'яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов'яни вважали священними. Тоді й з'явилося слово «цуратися» — обходити священне місце.
Вислів «цур йому» виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: «Цур йому і віддячить». У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось.
Цуром називали давнє слов'янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев'яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов'яни вважали священними. Тоді й з'явилося слово «цуратися» — обходити священне місце.
Вислів «цур йому» виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: «Цур йому і віддячить». У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось.
«Ведмежа послуга»
Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує Івану Крилову. У байці «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, “надовго там лежать лишився”.
Отже, ведмежа послуга — це безглузда послуга; попри добрі наміри, замість допомоги, вона завдає великої шкоди, неприємностей.
Своїм поширенням цей фразеологізм завдячує Івану Крилову. У байці «Пустельник і Ведмідь» він розповів про самітника і його косолапого друга-нерозлийводу. Якось пустельник приліг відпочити і заснув, а ведмідь старанно відганяв мух, щоб не заважали спати. Він зігнав набридливу муху з його щоки, потім із носа, але вона сіла на лоб. Це розлютило ведмедя і він, схопивши важкий камінь, щосили вбив муху. Однак і друг його, Пустельник, “надовго там лежать лишився”.
Отже, ведмежа послуга — це безглузда послуга; попри добрі наміри, замість допомоги, вона завдає великої шкоди, неприємностей.
«Прокатати на вороних»
Фразеологізм пов'язаний із голосуванням. У давнину на виборах у скриньки з іменами претендентів кидали кульки — бали (звідси і слово “балотування”). Білі кульки означали “за”, чорні — “проти”. А оскільки раніше чорний колір (переважно масть коней) називали вороним, то за чорними кульками для голосування також закріпилася ця назва.
Прокатати на вороних — проголосувати за якусь особу чорними кульками, тобто провалити на виборах.
Фразеологізм пов'язаний із голосуванням. У давнину на виборах у скриньки з іменами претендентів кидали кульки — бали (звідси і слово “балотування”). Білі кульки означали “за”, чорні — “проти”. А оскільки раніше чорний колір (переважно масть коней) називали вороним, то за чорними кульками для голосування також закріпилася ця назва.
Прокатати на вороних — проголосувати за якусь особу чорними кульками, тобто провалити на виборах.
«Хід конем»
Фразеологізм походить із мови шахістів. Кінь ходить ламано, у формі літери "Г", тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника.
Ця особливість породила переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі.
Фразеологізм походить із мови шахістів. Кінь ходить ламано, у формі літери "Г", тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника.
Ця особливість породила переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі.
«Страшне перо не в гусака»
У давнину писали гусячими перами. Письменних людей було не багато, та й серед них не всі відзначалися високою культурою і чесністю. Вони могли неславити, обмовляти того, хто їм заважав, писати доноси і скарги. У таких руках перо ставало справді страшним.
Тоді й народився вислів «страшне перо не в гусака, а в дурака і нечестивця».
У давнину писали гусячими перами. Письменних людей було не багато, та й серед них не всі відзначалися високою культурою і чесністю. Вони могли неславити, обмовляти того, хто їм заважав, писати доноси і скарги. У таких руках перо ставало справді страшним.
Тоді й народився вислів «страшне перо не в гусака, а в дурака і нечестивця».
«Дешево і сердито»
Раніше слово «сердитий» мало значення, протилежне сучасному. Воно спільнокореневе зі словом «серце» і означає «дорогий», «цінний», «хороший».
Отже, придбати дешево і сердито — це за незначну ціну мати потрібну річ. Синонім цього фразеологізму — «хитро, мудро і недорогим коштом».
Раніше слово «сердитий» мало значення, протилежне сучасному. Воно спільнокореневе зі словом «серце» і означає «дорогий», «цінний», «хороший».
Отже, придбати дешево і сердито — це за незначну ціну мати потрібну річ. Синонім цього фразеологізму — «хитро, мудро і недорогим коштом».
«Як у воду дивився»
З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.
З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.
«Знати на зубок»
У народі існував звичай перевіряти на зуб (кусати) монети чи інші вироби із золота. Якщо на них не залишалося заглиблень від зубів, золото вважали добрим, справжнім, таким, як треба, не підробкою.
Звідси й походить фразеологізм «знати на зубок», що означає дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам'ять.
У народі існував звичай перевіряти на зуб (кусати) монети чи інші вироби із золота. Якщо на них не залишалося заглиблень від зубів, золото вважали добрим, справжнім, таким, як треба, не підробкою.
Звідси й походить фразеологізм «знати на зубок», що означає дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам'ять.
Forwarded from Маруся Влох
Чи ставите ви крапки в кінці повідомлень в інтернет-спілкуванні?
Anonymous Poll
24%
Так, завжди.
32%
Час від часу.
4%
Лише випадково.
1%
Річ у соцмережі.
10%
Залежить від людини, з якою маю справу.
6%
Коли не в доброму гуморі.
5%
Вважаю, треба ставити, але цього не роблю.
16%
Не вживаю крапок в кінці повідомлень.
1%
Інше. Розпишу, що саме.
«Починати з азів»
Будь-яку нову справу починають із найпростішого — основи, без якої неможливе просування далі. Вивчення мови теж починають з алфавіту. “Аз” — назва першої літери старослов'янської абетки.
Звідси і вислів «починати з азів», тобто від самого початку, з елементарного.
Будь-яку нову справу починають із найпростішого — основи, без якої неможливе просування далі. Вивчення мови теж починають з алфавіту. “Аз” — назва першої літери старослов'янської абетки.
Звідси і вислів «починати з азів», тобто від самого початку, з елементарного.
«Видно пана по халявах»
Раніше належність людей до майнових станів розрізняли за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди, жовті — люди середнього достатку, найбідніші мали чорні чоботи або й зовсім були безчобітні.
Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою, і продавали дешевше від нових жовтих чи червоних. «Панів», які їх купували, справді було видно по халявах. Тепер вислів уживають, коли хочуть поглузувати з того, хто виявляє своє чванство, хвалькуватість.
Раніше належність людей до майнових станів розрізняли за кольором чобіт. Червоні чоботи носили багаті люди, жовті — люди середнього достатку, найбідніші мали чорні чоботи або й зовсім були безчобітні.
Той, хто хотів виділитися серед бідняків, але вдосталь грошей не мав, справляв собі чоботи двох кольорів. Коли дорогі чоботи зношувались, до кольорової халяви пришивали чорну нижню частину, яку називали пришвою, і продавали дешевше від нових жовтих чи червоних. «Панів», які їх купували, справді було видно по халявах. Тепер вислів уживають, коли хочуть поглузувати з того, хто виявляє своє чванство, хвалькуватість.
«Бути не у своїй тарілці»
Походження фразеологізму французьке. Багатозначне слово “assiette” означає “настрій”, “стан душі”, “тарілка”. Словосполучення “бути не в настрої, не в дусі” переклали як «бути не у своїй тарілці», що прижилося в українській мові у значенні: почуватися непевно, незручно, ніяково.
Походження фразеологізму французьке. Багатозначне слово “assiette” означає “настрій”, “стан душі”, “тарілка”. Словосполучення “бути не в настрої, не в дусі” переклали як «бути не у своїй тарілці», що прижилося в українській мові у значенні: почуватися непевно, незручно, ніяково.
«Вибитися зі злиднів»
За народними уявленнями, злидні — це діти недолі, маленькі заморені істоти. Якщо бажають людині зла, то кажуть: “Бодай тебе злидні побили!”
За повір'ям, злидні живуть у запічку або під піччю, яка є центром хатнього господарства. Злидні люблять накликати інші злі сили, особливо хвороби. Щоб їх позбутися, у хаті не має бути жодної краденої речі.
Зі словом злидні пов'язано чимало приказок, зокрема: “Щастя дочасне, злидні вічні”; коли хтось живе в нужді, бідності, кажуть, що він “годує злидні”, та якщо справи налагоджуються, говорять: полатав злидні.
«Вибитися зі злиднів» означає перестати бідувати, стати заможнішим.
За народними уявленнями, злидні — це діти недолі, маленькі заморені істоти. Якщо бажають людині зла, то кажуть: “Бодай тебе злидні побили!”
За повір'ям, злидні живуть у запічку або під піччю, яка є центром хатнього господарства. Злидні люблять накликати інші злі сили, особливо хвороби. Щоб їх позбутися, у хаті не має бути жодної краденої речі.
Зі словом злидні пов'язано чимало приказок, зокрема: “Щастя дочасне, злидні вічні”; коли хтось живе в нужді, бідності, кажуть, що він “годує злидні”, та якщо справи налагоджуються, говорять: полатав злидні.
«Вибитися зі злиднів» означає перестати бідувати, стати заможнішим.
«Гріш ціна. Ціна — мідний гріш»
За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово “гроші” запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» («ціна — мідний гріш») — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.
За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово “гроші” запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» («ціна — мідний гріш») — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.
«Далеко куцому до зайця»
Слово «куций» асоціюється із зайцем, бо в нього короткий хвіст. Проте раніше так називали мисливських собак. Куций повільніший від зайця, бо він тільки бігає, а заєць ще й стрибає, тому в погоні за здобиччю куций завжди відставав.
Значення фразеологізму «далеко куцому до зайця» — не рівня.
Слово «куций» асоціюється із зайцем, бо в нього короткий хвіст. Проте раніше так називали мисливських собак. Куций повільніший від зайця, бо він тільки бігає, а заєць ще й стрибає, тому в погоні за здобиччю куций завжди відставав.
Значення фразеологізму «далеко куцому до зайця» — не рівня.
«Тримати ніс за вітром»
Вислів є у багатьох мовах світу. Він з'явився в часи вітрильного флоту. Рух кораблів повністю залежав від напрямку вітру і погоди на морі. У штиль моряки сиділи склавши руки і чекали вітру. А якщо дув сильний вітер у ніс корабля, то вітрила спускали і судно ставало на якір. Корабель продовжував рух за попутного вітру. Тоді, щоб не гаяти часу, напинали всі вітрила, а капітан повторював команду: «тримати ніс корабля за вітром», тобто так, щоб вітрила ловили вітер.
У переносному значенні цей вислів означає пристосовуватись до обставин, відповідно змінюючи свої погляди.
Вислів є у багатьох мовах світу. Він з'явився в часи вітрильного флоту. Рух кораблів повністю залежав від напрямку вітру і погоди на морі. У штиль моряки сиділи склавши руки і чекали вітру. А якщо дув сильний вітер у ніс корабля, то вітрила спускали і судно ставало на якір. Корабель продовжував рух за попутного вітру. Тоді, щоб не гаяти часу, напинали всі вітрила, а капітан повторював команду: «тримати ніс корабля за вітром», тобто так, щоб вітрила ловили вітер.
У переносному значенні цей вислів означає пристосовуватись до обставин, відповідно змінюючи свої погляди.