📋 «Докидати / докинути хмизу в жар» — підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін.

Приклади вживання:

📖 Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання. (Ю. Збанацький)

📋 «Заднім числом» — пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням.

Приклади вживання:

📖 І хто б там що не говорив про нас заднім числом, а ми пишаємося, що вистояли, не розбіглися по кущах. (І. Головченко і О. Мусієнко)
📖 Та це був день народження (хоч і заднім числом!), а з такої нагоди негарно жаліти коштів. (Ірина Вільде)

📋 «Гріш ціна»

Історія походження:

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

Приклади вживання:

📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)

📋 «Мильна бульбашка» — щось ненадійне, несправжнє, нереальне.

Приклади вживання:

📖 — Виходить, по-баглаєвому, що ти випадково сидиш на культурі, що всі зусилля твої — мильні бульбашки. (О. Гончар)
📖 — А що ж діяти? — розпалився Калиновський.— Невже всі наші постанови — фікція, мильна бульбашка? (З. Тулуб)

📋 «Берегти як зіницю ока»

Історія походження:

Таке порівняння неодноразово трапляється в Біблії, наприклад у Книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх». Воно пов’язане з особливою цінністю органу зору, адже ушкодження зіниці призводить до невиліковної сліпоти.
Фразеологізм означає пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь.

Приклади вживання:

📖 Берегти, як зіницю ока, берегти й вивчати безцінну спадщину нашу прекрасну. (П . Тичина, Григорій Сковорода)

📋 «Випхати в плечі» — грубо вигнати кого-небудь звідкись.

Приклади вживання:

📖 — Як бачите, юначе, поміщик Ґалаґан не марнує часу. Поки ви з мужиками взуєте його в постоли (чи як пак там у того Коцюбинського?) та в плечі випхаєте з маєтку, уже й нову спеціальність набуду. (А. Головко)

📋 «Очі світяться» — чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений.

Приклади вживання:

📖 Вона [Параска] підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились. (Панас Мирний)

📋 «На краю світу» — у дуже віддаленому, глухому, необжитому місці; де завгодно, всюди, скрізь.

Приклади вживання:

📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)

📋 «Квінтесенція»

Історія походження:

Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.

Приклади вживання:

📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)

📋 «Забивати баки» — розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь; не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати.

Приклади вживання:

📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)

📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)

📋 «Впинати очі» — пильно дивитись на кого-, що-небудь.

Приклади вживання:

📖Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна. (Д. Бузько)
📖 — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір'я…— До кого, Маню? — спитав я і вп'ялив очі в її лице. (О. Кобилянська)

📋 «Лебедина пісня»

Історія походження:

Вислів відомий ще з античних часів. Він оснований на народному повір’ї, начебто лебідь співає тільки раз у житті — перед смертю. Його голос нагадує приємне звучання срібного дзвоника, а останній подих дуже мелодійний.
Найчастіше вислів «лебедина пісня» уживають, коли йдеться про останній твір митця.

Приклади вживання:

📖 Ще в океан, ще хоч один рейс, навіть якщо він і буде твоєю лебединою піснею!.. (О. Гончар, Тронка)

📋 «Проліг місток» — склалися якісь стосунки між ким-, чим-небудь.

Приклади вживання:

📖 По-різному складалося життя у цих двох таких несхожих зовні людей, і характером вони були наче несхожі, та чомусь проліг між ними місток взаємної довіри і симпатії. (Ю. Бедзик)

📋 «Смішки строїти» — глузувати, насміхатися, жартувати не в слушний час.

Приклади вживання:

📖 — У задніх рядах — не перешіптуватись. Вас запросили не смішки строїти. (В. Логвиненко)
📖 Він стоїть, нічого не мовить. Осідлавши коня, смішки строїть. (П. Чубинський)

📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)

📋 «Бавитися (гратися) з вогнем» — поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати.

Приклади вживання:

📖 Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем. (А. Хорунжий)
📖 Він за ганебне діло взявся. З вогнем шпигун небесний грав. (В. Сосюра)
📖 — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш. (О. Гончар)
📖 Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа)

📋 «Курям на сміх»

Історія виникнення:

Курка, за народним уявленням, належить до малошанованих птахів. На відміну від інших свійських птахів вона не вміє ні плавати, ні літати. Усі курячі інтереси обмежуються їжею, що й відображено у прислів’ї: «Кому що, а курці — просо».
Про недобре збудовану хатину кажуть, що вона стоїть на курячих ніжках.
А коли людина зробить щось таке, що з неї й «кури сміються», то це вже буде неперевершена дурниця.

Приклади вживання:

📖 Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів. Кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх. (А. Головко)

📋 «Через пень колоду» — робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння.

Приклади вживання:

📖 Дарма колоду через пень валити (Укр. присл.)