📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Розуму не позичати» — хто-небудь дуже розумний, тямущий.

Приклади вживання:

📖 Ще рік і вона закінчить текстильний інститут, буде працювати на фабриці. Видно й тепер дочці не позичати розуму. (П. Автомонов)

📋 «Левова частка»

Історія походження:

Батько фразеологізму — давньогрецький байкар Езоп. В одному з його творів Лев сказав: «Першу частку я дістаю як учасник полювання, другу — за відвагу, третю беру, знаючи апетит моєї сім’ї. Хто сумнівається в моєму праві на четверту частку, нехай виступить». І так він забрав собі всю здобич.
Та згодом вислів «левова частка» набув іншого значення — найбільша частка здобичі, грошей, майна, спадку тощо.

Приклади вживання:

📖 Праця з інформацією про дослідження інших [учених].. стала вже одним з найважливіших компонентів наукового пошуку, і саме вона забирає левову частку часу переважної більшості науковців. (Вісник НАН України)

📋 «Ручатися (ручитися) головою» за кого-що — гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь, комусь.

Приклади вживання:

📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер)
📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)

📋 «Бабине літо»

Історія походження:

В останні ясні й теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння. Його плетуть дрібні павучки, які вилазять зі своїх гнізд, відчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними віруваннями, ці павутинки пов’язані з початком жіночих робіт: прядінням, вишиванням, плетінням тощо, а тому для жінок із цього часу починалася відповідальна пора заготівлі полотна, ниток, щоб обшити всю сім’ю.
Деякі давньоукраїнські племена також вірили, що цієї чудової осінньої пори баба-яга літає в ступі і розкидає павутиння.
Невідомо, чи від казкової баби, чи від жіночих (бабських) робіт походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга означає летюче павутиння — «літо».

Приклади вживання:

📖 День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо (Іван Ле)
📖 Задумалась верба, мов по вінці дівчина, І літа бабині летять кудись, летять… (В. Поліщук)

📋 «Манити очі» — приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю; викликати інтерес; цікавити.

Приклади вживання:

📖 Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою. (І. Нечуй-Левицький)
📖 А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день. (З журналу)

📋 «Твоє зверху» — ти переміг у чомусь.

Приклади вживання:

📖 [Гордій:] Вистоїш проти біди, не даси себе придавити, от уже й твоє зверху, а наберешся сили, випростаєшся,— дивись, і спіймаєш свою жар-птицю. (Л. Юхвід)
📖 — Таки на своєму хочеш поставити? Щоб твоє було зверху? — І поставлю,— відповів Кирик, який тільки й чекав на таке запитання. (Є. Гуцало)

📋 «Авгієві стайні»

Історія виникнення:

У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд.

Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.

📋 «Небо прихилити» — зробити для когось усе, навіть неможливе.

Приклади вживання:

📖 Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика. (Є. Гуцало)
📖 [Іван:] Ти єдина моя дитина, моя радість.. Я б тобі небо прихилив! (І. Карпенко-Карий)

📖 «Метати громи і (та) блискавки» на кого--що, проти кого--чого — поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися; гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось.

Приклади вживання:

📖 Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль. (Б. Олійник)
📖 Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки. (Ю. Збанацький)
📖 І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
📖 Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій. (Колесник)

📋 «Колупати душу» — викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання.

Приклади вживання:

📖 [Іван:] Правда, веселих [пісень] мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу… (М. Кропивницький)

🫡 На честь дати історичного голосування, — прийняття Конституції України, — підготували для вас скарб у кишеню

Наш український вибір загартовується найвищим гартом — десятий рік триває визвольна війна. Культура — це також наша зброя. Це те, що ворог знищував протягом століть, щоб змусити нас забути, хто ми є. Але ми памʼятаємо!

📚🎨🎙Тримайте збірку корисних, якісних та цікавих українських каналів про культуру та мистецтво, історію, мову та літературу, музику та психологію і, звичайно, книжки.

Тут всі свої! Не дамо ворогу панувати на землі, не дамо захопити інформаційний простір. Вивчайте українське — озброюйте себе від пропаганди московитів.

Підписуйтесь на дружні нам канали та не забудьте поділитися з друзями 🤗

💡Тиць сюди

Озброюйте себе знаннями!

Не забудьте підписатися на дружні нам канали та поділитися з друзями

🥰 Тиць сюди 👈

📋 «Псувати кров» — завдавати кому-небудь багато неприємностей, клопоту; примушувати нервувати, дратувати когось.

Приклади вживання:

📖 Характером своїм свавільна Орина немало попсувала крові батькам. (М. Стельмах)
📖 Був у нас в ті роки такий собі шашіль житомирський, клоп грушевий, скільки він мені крові зіпсував - та цур йому! (О. Гончар)

📋 «Спливти за водою» — минути, пройти без вороття.

Приклади вживання:

📖 Горе вже пройшло, Спливло водою,— молодість не зникла, не пройшла! (М. Драй-Хмара)
📖 Добрий десяток літ спливло весняною водою з того часу, як Олександра Василівна прийшла на свій перший урок. (О. Донченко)

📋 «Гріш ціна»

Історія походження:

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

Приклади вживання:

📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)