📋 «До сьомого (десятого, третього) коліна» зі сл. карати, клясти — дуже гостро, нестримно, жорстоко; довгий час, дуже довго.

Приклади вживання:

📖 Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає. (Ірина Вільде)
📖 Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна. (М. Стельмах)
📖 До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду. (Ю. Збанацький)

📋 «Лебедина пісня; лебединий спів» —останній ( перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей, діяльності і т.ін. кого-небудь.

Приклади вживання:

📖 [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш)

📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Опустити вуха» — впасти у відчай, засмутитися, зневіритися.

Приклади вживання:

📖 — Погомони ще з моїм старим.. Наполохали, смирним став, опустив вуха, як лопух на дощ. (Я. Стецюк)
📖 — Так і сказав.., неначе вистрелив.. Я й вуха опустив,— сказав Добриловський. (І. Нечуй-Левицький)

📋 «Каша скисла» кому — кому-небудь не вдалося успішно здійснити свої наміри, задуми і т.ін.

Приклади вживання:

📖 — Ми йтимемо… через усю велику робітничо-селянську Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер Петлюрі каша скисла. (Ю. Смолич)

📋 «Докидати / докинути хмизу в жар» — підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін.

Приклади вживання:

📖 Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання. (Ю. Збанацький)

📋 «Гріш ціна»

Історія походження:

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

Приклади вживання:

📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)

📋 «На краю світу» — у дуже віддаленому, глухому, необжитому місці; де завгодно, всюди, скрізь.

Приклади вживання:

📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)

📋  «Квінтесенція»

Історія походження:

Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.

Приклади вживання:

📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)

📋 «Забивати баки» — розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь; не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати.

Приклади вживання:

📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)

📋 «Шукати (ловити, доганяти) / зловити (піймати) вітра в полі» — безслідно зникнути, так, що марно й шукати; домагатися чого-небудь неможливого, недосяжного; здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь.

Приклади вживання:

📖 — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар)
📖 — Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. Да ти й сам, бачу, степовик. (Марко Вовчок)

📋 «Впинати очі» — пильно дивитись на кого-, що-небудь.

Приклади вживання:

📖Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна. (Д. Бузько)
📖 — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір'я…— До кого, Маню? — спитав я і вп'ялив очі в її лице. (О. Кобилянська)

📋 «Смішки строїти» — глузувати, насміхатися, жартувати не в слушний час.

Приклади вживання:

📖 — У задніх рядах — не перешіптуватись. Вас запросили не смішки строїти. (В. Логвиненко)
📖 Він стоїть, нічого не мовить. Осідлавши коня, смішки строїть. (П. Чубинський)

📋 «Волосся сторч (дибом, дубом) стало (стає)» — кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив.

Приклади вживання:

📖 Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало. (Ю. Збанацький)
📖 Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає. (Ф. Маківчук)
📖 Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

📋 «Попирати все святе» — бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все, що є дорогим для кого-небудь, шанованим кимсь.

Приклади вживання:

📖 — Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки… Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах. Ох! Ох! (М. Хвильовий)

📋 «Заднім числом» — пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням.

Приклади вживання:

📖 І хто б там що не говорив про нас заднім числом, а ми пишаємося, що вистояли, не розбіглися по кущах. (І. Головченко і О. Мусієнко)
📖 Та це був день народження (хоч і заднім числом!), а з такої нагоди негарно жаліти коштів. (Ірина Вільде)

📋 «Ручатися (ручитися) головою» за кого-що — гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь, комусь.

Приклади вживання:

📖 — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський. (В. Кучер)
📖 — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)

📋 «Книга за сімома печатями»

Історія походження:

Вислів походить з Біблії, де так названо таємничу книгу, яку «ніхто не міг ні на небі, ні на землі, ні під землею розкрити, щоб подивитися в неї» (Апокаліпсис, 5, 1-3).
Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.

Приклади вживання:

📖 — Ці хлопці,— зауважила вона в бік юнаків, — для мене за сімома печатями, емоції приглушені, загнані вглиб. (О. Гончар)
Виробничий процес свого цеху, а відтак і цілої фабрики… не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками. (В. Козаченко)

📋 «Викласти душу» — відверто, щиро розповідати про себе все, ділитися з кимсь думками, переживаннями.

Приклади вживання:

📖 Погляд… наче говорив: Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба божого розкушу. (С. Голованівський)
📖 Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу. (І. Рябокляч)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)