📋 «Кадити фіміам» — дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь.

Приклади вживання:

📖 Вони всіма силами курили йому [М. К. Садовському] фіміам. (Минуле укр. театру)
📖 Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам. (М. Коцюбинський)

📋 «На вербі груші» — неправда, брехня; нісенітниці, дурниці; щось нездійсненне, нереальне.

Приклади вживання:

📖 Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
📖 А може то така правда, Як на вербі груші. (Т. Шевченко)
📖 Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

📋 «Руки опускаються» — хто-небудь впадає в апатію, стає байдужим, пасивним, бездіяльним; не хоче робити чогось.

Приклади вживання:

📖 Скарга робить своє діло. Один, другий такий випадок, і в критика опускаються руки. (З газети)
📖 — Ой, Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері. (М. Стельмах)

📋 «Як горохом об стіну» — дарма, безрезультатно.

Приклади вживання:

📖 — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко. (І. Франко)
📖 — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати. (Ірина Вільде)

📋 «Як у воду дивився»

Історія походження:

З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.

Приклади вживання:

📖 — Правильно написано, — озвалася тітка, — писав чоловік, як у воду дивився (І. Муратов)

📋 «Топтати ряст» — жити.

Приклади вживання:

📖 Весна за весною летіли стрілою, Дівчинонька ряст топтала, Загулялась, не вгадала, Як стала марніть. (Л. Глібов)
📖 Люди рідко заживали тоді за шістдесят літ, однаково великому князеві вже недовго б довелося топтати ряст. (П. Загребельний)

📋 «Небо прихилити» — зробити для когось усе, навіть неможливе.

Приклади вживання:

📖 Шаблистий розмахував не руками, а голоблями — здатними, здається, прихилити весь світ для Павла Жабокрика. (Є. Гуцало)
📖 [Іван:] Ти єдина моя дитина, моя радість.. Я б тобі небо прихилив! (І. Карпенко-Карий)

📋 «Сміятися на кутні» — означає геть протилежне – плакати.

Приклади вживання:

📖 Нехай тепер наші вороги на кутні сміються. (Укр. присл.)

📋 «Давати гарбуза» — відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні.

Приклади вживання:

📖 Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи. (В. Речмедін)
📖 [Відьма:] Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена. (Г. Квітка-Основ'яненко)

📋 «Іронія долі»

Історія походження:

За народними уявленнями, доля — це добрий дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство. Та якщо людина ледача або зла, то доля її покидає. Кожному Бог призначає долю, тому життя визначене наперед. У тяжку хвилину людина на рівні інтуїції може відчути долю, яка їй приходить на допомогу. Інколи доля робить зовсім непередбачувані повороти, щоб поставити людину на визначений шлях. Від долі не можна ні втекти, ні сховатися. Проте існує і злий дух — недоля. Коли людина не ладить із долею, слід чекати недолю.
Кого дбайливо доглядають, потурають у бажаннях, примхах або кому таланить у житті, того називають «пестуном долі». Буває, що люди ризикують, наважуються зробити щось нове, розраховуючи на успіх, хочуть «випробувати долю».

Часто вживаний фразеологізм «іронія долі» означає безглуздий, непередбачуваний, небажаний збіг обставин; насмішку долі.

📋 «До сьомого (десятого, третього) коліна» зі сл. карати, клясти — дуже гостро, нестримно, жорстоко; довгий час, дуже довго.

Приклади вживання:

📖 Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає. (Ірина Вільде)
📖 Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна. (М. Стельмах)
📖 До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду. (Ю. Збанацький)

📋 «Лебедина пісня; лебединий спів» —останній ( перев. найзначніший) твір, вияв таланту або здібностей, діяльності і т.ін. кого-небудь.

Приклади вживання:

📖 [Світловидов:] Я всю душу вклав у цей проект!.. Він мені навіть уві сні ввижається: чи тому, що старість, чи, може, це вже моя лебедина пісня?.. (Я. Баш)

📋 «Бити байдики»

Історія походження:

Є кілька версій походження цього фразеологізму. Ось одна з них: у ранні часи при виготовленні виробів з дерева необхідно було підготувати заготовки — байдики. Згідно з другою, існувала гра, сенс якої полягав у вибиванні дерев'яною палицею побудованих з байдиків фігур (будиночків, гармат тощо).
Зараз ця гра називається містечками, а фразеологізм став означати ледарювати.

📖 Синоніми: баглаї годувати, гандри бити, бомки стріляти, ханьки м’яти, собак ганяти, лежати лежнем, посиденьки справляти, сидіти склавши руки, ані за холодну воду не братися, і пальцем не поворухнути, з-під пазурця собі не виколупнути, сім неділь на тиждень справляти.

📋 «Опустити вуха» — впасти у відчай, засмутитися, зневіритися.

Приклади вживання:

📖 — Погомони ще з моїм старим.. Наполохали, смирним став, опустив вуха, як лопух на дощ. (Я. Стецюк)
📖 — Так і сказав.., неначе вистрелив.. Я й вуха опустив,— сказав Добриловський. (І. Нечуй-Левицький)

📋 «Каша скисла» кому — кому-небудь не вдалося успішно здійснити свої наміри, задуми і т.ін.

Приклади вживання:

📖 — Ми йтимемо… через усю велику робітничо-селянську Україну, і після кожного селища нас ставатиме більше.. — Тепер Петлюрі каша скисла. (Ю. Смолич)

📋 «Докидати / докинути хмизу в жар» — підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т.ін.

Приклади вживання:

📖 Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, [Марія Африканівна] теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання. (Ю. Збанацький)

📋 «Гріш ціна»

Історія походження:

За історію грошових відносин на території України існувало чимало грошових одиниць, які мали різні назви та номінали. Слово «гроші» запозичене в українську мову з польської в часи середньовіччя для називання дрібної розмінної монети. Велику срібну монету дрібнили на шматочки, які ставали маленькими монетками — грошами. Сума гроша мізерна, дорівнювала півкопійки.
Значення виразу «гріш ціна» або «ціна — мідний гріш» — нічого не вартий, нікуди не годиться, не має жодної цінності.

Приклади вживання:

📖 — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян. — Гріш ціна йому тепер. (М. Стельмах)

📋 «Скупий на слова» — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий (про людину).

Приклади вживання:

📖 На канапі сиділа пані полковникова Віра Дарогган. Як і завжди, млява в розмовах і скупа на слові. (М. Лазорський)
📖 Щось ти сьогодня [сьогодні] дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М. Кропивницький)

📋 «На краю світу» — у дуже віддаленому, глухому, необжитому місці; де завгодно, всюди, скрізь.

Приклади вживання:

📖 Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
📖 — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу. (Казки Буковини..)

📋  «Квінтесенція»

Історія походження:

Латинською мовою — «п’ята сутність». У грецькій філософії — п’ятий елемент, п’ята стихія, яка протиставилася чотирьом іншим (ще були вода, земля, вогонь і повітря) і вважалася основною суттю речей.
У сучасній мові — найголовніше.

Приклади вживання:

📖 Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя. (М. Семенко, Замір)

📋 «Забивати баки» — розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь; не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати.

Приклади вживання:

📖 Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками. (Леся Українка)
📖 З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки. (Б. Грінченко)