Який прекрасний світ новий!

Тиждень тому ЄСПЛ прийняв дивне рішення щодо обов'язків контролю над своїм сторінками в соцмережах. Суть справи така: місцевого депутата засудили за розпалювання ворожнечі через те, що він не видалив негайно коментарі якихось інших осіб із "мовою ненависті" (мусульманську громаду в коментарях асоціювали зі злочинністю у місті та прирівняли до групи «наркоторговців та повій») під власним постом. Ще раз - людину засудили за ЧУЖІ коментарі на його сторінці в фейсбуці.

ЄСПЛ же не побачив у цьому порушення права на свободу вираження поглядів, оскільки "свідомо зробивши свій аккаунт Facebook загальнодоступним і дозволивши таким чином своїм друзям, загалом 1829 особам, розміщувати там коментарі, заявник був зобов'язаний стежити за змістом опублікованих коментарів. Крім того, він не міг не знати, що його допис, швидше за все, приверне коментарі політичного характеру, які повинні були відслідковуватися ним ще ретельніше."

Тобто, публікуючи щось в соцмережах, особа тепер відповідає і за зміст коментарів, які там залишають інші люди. Пропустив якийсь один, що не подобається іншим - можна притягати до відповідальності. А що, непоганий спосіб збивати політичних опонентів. Свобода слова, персональна відповідальність - ні, не чули.

Чим цікаве це рішення для нас? По-перше, українські суди зобов'язані застосовувати практику ЄСПЛ як джерело права. По-друге - з огляду на євросоюзні прагнення нашої влади і останню спільну заяву щодо стратегічного партнерства України та США, цілком можна буде очікувати ініціатив щодо реальної відповідальності за т. з. "мову ненависті" щодо окремих соціальних груп в інтернеті. До якої при бажанні можна буде віднести і несприйняття осіб з порушенням статевого розвитку, які зараз люблять називати "гендерна ідентичність", чи осіб з девіантною сексуальною орієнтацією. Словом, в цікаві часи живемо.

@LykourgosLexi

брух

Усім салют!
Близько місяця ми робили невеличку відпустку - не вели канал і не виходили на вулиці, але ми знову тут. Тому, аби ти знав - ми повернулись і продовжуємо роботу! Все.
Стоп...
Тут не тільки це.
Наш клуб це не тільки акти вандалізму, у тому чи іншому вигляді. Наш клуб, взагалі не ставить на графіті, дизайни, плакати, тощо. Єдине що нас пов'язує з цим усім, це те, що ми ставимо акцент на пропаганді, але це не означає, що пропаганда має бути заключена в рамки якогось формату. Це раз.

Друге. Колись, ще дуже давно, я зрозумів, наскільки слабкими є гладкі політики, перед "молодими пітбулями". І не має значення лівий цей "пітбуль", чи правий - він завжди має те, чого немає політик та і взагалі - будь-який дорослий.. хм... "мужик". Одна дія цього, хлопця, який може бути не сильно освіченим, не сильно розумним, не дуже сміливим - одна дія, може перевернути життя політика з ніг, на голову. І ця дія - це протест. Хай дівчатка з рожевим волоссям махають прапорами - хлопці люблять замєс. Для хлопців - махання прапорами, це не протест. Ми любимо відчувати запах газу, бігати від мусорських та сидіти "в стаканах". Це є наше життя. Але найголовніше - ми це робимо, не через те що нам це подобається - ми робимо це, бо віримо в те, заради чого це робимо. Кожен протест, кожен "двіж", кожна акція "прямої дії" - проходить, через особистісне питання - "Чи готовий я за це, стояти?".

Не всі з тих хто називає себе правими мають чисті руки. Я скажу більше - більшість з тих хто називає себе правими мають брудні руки. Але це не має значення, мають значення лише ти і твоя совість. В кінці часів, ти не зможеш сказати "я не ходив на ту_іншу акцію, бо там були представники руху Х" - ти сам відповідальний за свої дії. І якщо ти, за щось не боровся, а мав - то це "ТИ НЕ БОРОВСЯ", точка. Є лише ти і твоя совість.

Акції прямої дії мають величезний потенціал перед мирними акціями. Будь-яка імпульсна бійка з поліцією має більше КПД, а ніж сотні днів лежачого протесту. І насправді причина проста - ЗМІ. Журналісти люблять емоції, скандали і хаос. Тому що "емоції, скандали і хаос" приносять перегляди, а за перегляди, журналіст_ка, може піти на багато що. Тому чим більше поранених, затриманих і побитих - тим більше журналісти висвітлюють цю тему - тим більше протест переходить з локальної площини у більш глобальну і по-справжньому політичну. А хто не любить емоції і скандали? - політики - для них будь-який скандал, це можливість втратити "роботу", а значить більша вірогідність прийому умов

Але я тут не для того, аби розумно пояснювати очевидні речі.

Не так давно президент Зеленський приїхав зі штатів і привіз нам "повєсточку". Ми всі прекрасно розуміємо, що ні народ України, ні напевно, президент, цю "повєсточку" не підтримують. Але бабки роблять своє - президент купується, а народ йде на*уй, пізніше, народу починає подобатись цей "х*й" і він стає його поціновувачем повторюючи мантру "а що тут такого, якщо людина любить людину".

Скоріш за все, протести нічого не змінять. Скоріш за все у скорому майбутньому ми будемо жити у ЛГБТ раю, а наші сини будуть казати, що хочуть одружитись на своєму другу.
І все ж, факт того, що ми напевно програємо, має доволі малу вагу, знову ж - ми маємо совість. Совісті, все одно, чи було відомо завчасно про поразку чи ні, грає роль лише - що ти зробив, аби поразки не трапилось.

Ми не знаємо що буде там. Ми не знаємо які організації там будуть і чи буде хтось взагалі. Можливо ми будемо махати прапорцями, а можливо буде знатна бійка - це нам невідомо. Для нас, важливо підготуватись до різних варіантів. І ми готуємось. Але повністю прописати план ми не можемо, банально, через недостатність інформації. Все ж - наш клуб йде туди. Ти впізнаєш нас по чорним сонцям на обличчях. Ми тебе чекаємо.

Немає значення твоє відношення до організацій Х.
Немає значення чи ти сам, чи частина чогось.
Немає значення твій вік.
Немає значення соціальний статус.
Ми будемо раді тебе бачити. Ми будемо раді тебе бачити серед учасників клубу.

19.09
Для контактів - в шапку каналу.

Surf the Kali Yuga!