20 березня в стрілецькому бою з окупантами загинув організаційний старшина Авангарду, головний сержант штурмової чоти, друг Олекса.

Загін Олекси потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. За один бій знищено понад 12 окупантів.

Друг Олекса був надійним соратником, людиною честі. Він надихав молодших побратимів – бути сміливим, стійким до будь-яких труднощів та був завжди прямим і щирим, як самурай. Його життєве гасло було: «Я завжди роблю те, що маю».

Зустрінемся в інших втіленнях, друже.

НАВІКИ ПРИСУТНІЙ!

Якщо грати в національну демократію – тоді у війну мають бути включені всі по максимуму. Ніяких особистих життів. Не воюєш – працюй на умовному заводі 12/7, копай нові лінії оборони і тд. Пелопонесська війна торкнулася кожного громадянина двох грецьких – нехай і таких різних – але демократій. Жорсткі методи керування забезпечили радянській народній демократії перемогу. Можливо, Третій Райх тримався б довше, якби тотальна війна була оголошена до Сталінградської трагедії. Тотальне залучення в'єтнамською народною демократією населення до війни забезпечило їм перемогу над американськими, а потім над китайськими загарбниками. Масово мобілізовані солдати Французької Республіки, а потім першої Імперії, йшли у бій з гаслом «За Націю!»

Якщо не так – тоді не вийде романтичної, інтегральної національної демократії і нічого подібного, значить залучена буде тільки воїнська верства (незважаючи на масове навертання у неї тих, хто за фізичними та іншими показниками до неї не міг би належати), звідти вольності, привілеї та вищість над усім іншим населенням – мають бути. Без них ніяк. Донцовська класика: козаки та свинопаси, замість просвітницького проекту загальнонаціонального виховання. Світанок неофеодалізму, народження нового лицарства.

Як романтику, мені подобається і перший варіант. Як традиціоналіст, я прихильник другого.

Основний людський ресурс в рф - це три основні категорії: мобілізовані, зеки (які ще залишились живими) та контрактники. Представників всіх цих трьох груп постійно зустрічаємо на лінії фронту.

Менше їх не стає. Досі підори можуть собі дозволити стерти в нуль цілий підрозділ, а на наступний день знову завести новий. На Авдіївському напрямку ми неодноразово вже бачили, що якийсь підрозділ закінчився, але вже за кілька годин з’являються нові свіжі сили, які продовжують штурмові дії.

Що нам з цим робити? Знищувати в якомога більшій кількості особовий склад ворога. Незалежно від інтенсивності бойових дій на напрямку, всім українським підрозділам потрібно завжди памʼятати, що це одна найважливіших задач.

@MaksymZhorin 👊🏻

хто перевів години? я його прикантачу