Коли війна триває, громадянин наносить фізичну шкоду противнику, а біженець — собі, бо "не має вибору".

Гарно по цій темі Врядник розписав раніше:

Огидно думати, що вважає себе українцями вся та закордонна аморфна маса, котра боїться всього на світі та не може дати відсіч не те що етномафіям та опг, які крадуть українок та користують у борделях – та навіть якимось польським гопнікам.

Це важко усвідомити, але ухилянство і несамовита радісна істерика від вбивства рандомних росіян в Білгороді - це дві сторони однієї медалі. А медаль ця - дріб’язковість та хуторянство. Воювати і стріляти треба, в пацифізмі ви мене точно не звинуватите, але підхід заради чого ми це усе робимо? Так от, якщо суть війни в тому, аби від нас «просто відчепилися», тоді ми програємо, я вам гарантую, якщо ж ми вийдемо за рамки навʼязаних обставин і нарешті піднімемо на прапор високі ідеали та великі ідеї, у нас є шанс.
Війну колонії проти імперії необхідно перетворити на війну нових варварів проти помираючої імперії.
Ватаги сарматів мають спустошити північні землі заради побудови нової імперії, з центром у Києві.
Ви не зрозумієте, але це неважливо.
Нація - це ті, хто в поході та в бою, а не ті, хто за монітором радісно заливається від жартів про білгородське пво, периферійним зором поглядаючи чи не прийшли з воєнкомату.

@BKhodakovsky

Тішуся, бо завтра перемога, виходимо на кордони 91 року, вбиваємо всіх росіян запустивши ядерного пса патрона по пункту прийнятті рішень в Москві, після чого живемо як колись до майдану.

Мусимо завтра перемогти, щоб приїхавші з-за кордону ждуни могли проголосувати на виборах за якогось рандомного уйобка, потім обов'язково жалітися, що і цей обранець краде,краде,краде.

Мусимо перемогти, аби ті хто палець об палець не вдарили мали можливість голосувати і вирішувати долю країни.

Мусимо перемогти, аби всю відповідальність перекладати на когось - бо ж не ми винні, а вони всі, не ми ж їх обрали....чи не так?