На війні загинув Сергій Павліченко...

Він був бійцем 78 полку ДШВ і відчайдушно захищав Україну до останнього подиху.

Всі ви знаєте Сергія, який за своє життя переживав дуже важкі періоди і зараз віддав найцінніше...

Загинув Сергій 18 листопада в районі села Вербове, Запорізької області.

ВІЧНА ШАНА ГЕРОЮ!

Голодомор – з таких подій історії нашого народу, що в душі кожного українця повинні підбурювати бажання помсти та живити діяльність, направлену на її здійснення. Така вітальність ненависті, вітальність болю – визначна ознака здатності творити історію. Всі великі народи вміли добре пам'ятати та сильно ненавидіти.

Також пам'ятаймо, що нам в тій халепі ніхто не допоміг. Найкращі з українців – ті, хто стали до лав УВО-ОУН – боролися з цим, як могли: диверсіями, атентатами. Микола Лемик – ось, хто повинен надихати; ось яка повинна бути відповідь на будь-яку кривду, але не одинока – усебічна, всеохопна, с задіянням всіх сил.

Вся «демократична» братія передових країн світу, їх політичний бомонд – прогресисти, ліваки, помірковані ліберали – усі нас кинули в біді, усім був вигідний геноцид українців. Засудження – лише з боку країн-аутсайдерів, відносно «демократичного» табору: Німеччина, Італія, Ірландія – провідні політики саме цих країн хоча б виступали з критикою дій більшовиків.

Тож варто ні на кого ззовні ніколи не сподіватися і нікому не вірити – тільки в самих себе та в наш міф крові.

І багато ненавидіти.

Перемога буде, людоньки, весною 24 року. А пітун взагалі помер.
Оля Полякова так сказала.