Україна існує всупереч. Зіткнення двох світів на нашій землі мало б знищити нас, натомість зробило боротьбу звичкою. Це допомогло руйнувати імперії. Це ж і завадило створити свою. Ми можемо роками організовано протистояти ворогу, але після – нам не вистачає ні конкретного бачення національного проєкту, ні волі, щоб довести його до кінця.

Разом з Воїнами Україна потребує Державотворців. Георгій Тарасенко поєднував ці архетипи.

В 17 років Він вперше відправився на фронт. Тоді, весною 2014 року, єднання нації було колосальним. Під прапорами націоналістів було тисячі послідовників по всій країні. Але, пройшовши критичний момент, постало питання “що далі?”. Відповіді не було. Люди потребували чогось більшого, ніж боротьба.

Георгій розумів, Перемога – це сума виграних боїв на всіх фронтах. Можна виграти війну та програти мир.

Так у 2017 році з’явився Фрайкор – добровольчий підрозділ та військово-патріотична організація орденського типу.

Кістяк організації ніколи не перевищував двох десятків чоловік. Стати членом організації було важко, але, пройшовши всі випробування, людина ставала частиною родини. Жорсткий відбір давав впевненість у людях. Чітко прописані погляди – в майбутньому.

Добровольчий підрозділ постійно проходив ротації в зоні АТО/ООС. Багато людей, які брали участь у діяльності підрозділу до 24 лютого, зараз виконують бойові завдання на різних напрямках у різних структурах.

Такий підхід виправдав себе. Бій у стінах 134 школи в перші дні повномасштабного вторгнення – яскравий приклад. Війна – донька Хаосу. Перемагає той, хто здатен навести лад. Саме цю задачу Георгій і виконав – завдяки чому російські спецпризначенці були знищені. Пізніше самі росіяни визнають, що програш у тому бою став однією з причин провалу штурму Харкова.

Під час штурму Малої Рогані Георгій не зрадив собі: йшов першим та вів своїх бійців.

25 березня 2022 року Георгій Тарасенко загинув. Йому було 25 років.

Посмертно нагороджений званням Герой України.

Біль по втраті найкращих для нас не новий. Цим платимо за шанс створити сильну державу та обрати своє майбутнє. Для цього треба бажати більшого, ніж встановити прапор над ворожою столицею. Не впораємось – повторюватимемо сценарій, поки не засвоюємо урок, або не перестанемо існувати.

Георгій мав візію майбутнього та послідовно втілював її.

Пам’яті та Помсти нам не достатньо. Ми доведемо Твою справу до кінця.

@freikorps_org