🌳 Новий шишкосушарний комплекс: ДП «Ліси України» розширює можливості з заготівлі насіння у південних регіонах!
Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.
Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.
Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.
Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.
Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.
Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.
Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.
Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.
Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.
Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.
Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.
Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.
Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.
Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.
Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.
Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.
❤5🔥2🥰2👍1
🌲 Більше світла й простору для росту: у лісах Львівщини лісівники проводять рубки догляду
На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.
Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.
🌳 Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.
Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.
За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.
За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.
На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.
Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.
🌳 Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.
Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.
За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.
За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.
❤🔥4🥰2❤1🔥1
🦌 Хто знає, скільки тварин живе в лісі? Де вони тримаються? Коли виходять на відкриті ділянки? І як зрозуміти, що вночі лісом хтось пересувався?
🔍 Це лише частина питань, на які щодня шукає відповіді мисливствознавець.
У ДП «Ліси України» працюють фахівці різних професій. Є серед них і рідкісні та дефіцитні спеціалісти, без яких неможливо забезпечити повноцінний догляд за лісовими екосистемами.
Адже лісове господарство – це не лише вирощування, заготівля та реалізація деревини. Ліс – це ще й тварини, птахи, рослини та складні взаємозв’язки між ними.
Саме за лісовою фауною стежить мисливствознавець. Він веде облік диких тварин, контролює стан їхніх популяцій, стежить за мисливськими угіддями, дбає про належні умови для тварин і протидіє браконьєрству.
І це точно не кабінетна робота.
Щоб побачити те, що не завжди можна розгледіти неозброєним оком, мисливствознавець використовує різні прилади.
Як він «бачить» ліс і які прилади допомагають йому щодня – розповідає провідний мисливствознавець Північної філії ДП «Ліси України» Павло Лашин 👇
📸 Фотопастка
Маленький пристрій, який може цілодобово «стежити» за лісом без присутності людини.
Фотопастки встановлюють на деревах, зокрема біля підгодівельних майданчиків. Щойно в зоні дії з’являється тварина – камера автоматично робить фото або відео. А сучасні моделі можуть передавати інформацію безпосередньо на телефон фахівця.
Так можна дізнатися, які тварини живуть на певній території, скільки їх, коли вони активні та як поводяться.
А ще фотопастки допомагають фіксувати правопорушення, зокрема незаконне полювання.
🌡 Тепловізор
Особливо важливий у темну пору доби.
Він «бачить» не світло, а тепло, яке випромінюють об’єкти. Тому тварину можна помітити навіть тоді, коли візуально її майже неможливо розгледіти.
Тепловізор використовують для спостереження та обліку диких тварин, а також під час нічних рейдів – зокрема для виявлення людей, які можуть перебувати в лісі з порушенням правил полювання.
🔭 Бінокль
Здавалося б, звичайний і добре знайомий прилад. Але для мисливствознавця він досі незамінний.
Бінокль дозволяє спостерігати за тваринами та птахами на значній відстані, не наближаючись і не турбуючи їх. За його допомогою можна визначити вид і стать тварини, а в окремих випадках – оцінити її вік або стан.
Наприклад, у оленів за характером рогів можна визначити стать тварини та спостерігати за її розвитком.
Тож робота мисливствознавця – це знання про лісову фауну + польовий досвід + сучасні технології.
Іноді, щоб зрозуміти, що відбувається в лісі, достатньо подивитися на екран фотопастки. А іноді – побачити тепловий силует у темряві чи уважно роздивитися тварину в бінокль.
Бо ліс – це жива екосистема, за якою потрібно спостерігати, доглядати та захищати 🌳💚
🔍 Це лише частина питань, на які щодня шукає відповіді мисливствознавець.
У ДП «Ліси України» працюють фахівці різних професій. Є серед них і рідкісні та дефіцитні спеціалісти, без яких неможливо забезпечити повноцінний догляд за лісовими екосистемами.
Адже лісове господарство – це не лише вирощування, заготівля та реалізація деревини. Ліс – це ще й тварини, птахи, рослини та складні взаємозв’язки між ними.
Саме за лісовою фауною стежить мисливствознавець. Він веде облік диких тварин, контролює стан їхніх популяцій, стежить за мисливськими угіддями, дбає про належні умови для тварин і протидіє браконьєрству.
І це точно не кабінетна робота.
Щоб побачити те, що не завжди можна розгледіти неозброєним оком, мисливствознавець використовує різні прилади.
Як він «бачить» ліс і які прилади допомагають йому щодня – розповідає провідний мисливствознавець Північної філії ДП «Ліси України» Павло Лашин 👇
📸 Фотопастка
Маленький пристрій, який може цілодобово «стежити» за лісом без присутності людини.
Фотопастки встановлюють на деревах, зокрема біля підгодівельних майданчиків. Щойно в зоні дії з’являється тварина – камера автоматично робить фото або відео. А сучасні моделі можуть передавати інформацію безпосередньо на телефон фахівця.
Так можна дізнатися, які тварини живуть на певній території, скільки їх, коли вони активні та як поводяться.
А ще фотопастки допомагають фіксувати правопорушення, зокрема незаконне полювання.
🌡 Тепловізор
Особливо важливий у темну пору доби.
Він «бачить» не світло, а тепло, яке випромінюють об’єкти. Тому тварину можна помітити навіть тоді, коли візуально її майже неможливо розгледіти.
Тепловізор використовують для спостереження та обліку диких тварин, а також під час нічних рейдів – зокрема для виявлення людей, які можуть перебувати в лісі з порушенням правил полювання.
🔭 Бінокль
Здавалося б, звичайний і добре знайомий прилад. Але для мисливствознавця він досі незамінний.
Бінокль дозволяє спостерігати за тваринами та птахами на значній відстані, не наближаючись і не турбуючи їх. За його допомогою можна визначити вид і стать тварини, а в окремих випадках – оцінити її вік або стан.
Наприклад, у оленів за характером рогів можна визначити стать тварини та спостерігати за її розвитком.
Тож робота мисливствознавця – це знання про лісову фауну + польовий досвід + сучасні технології.
Іноді, щоб зрозуміти, що відбувається в лісі, достатньо подивитися на екран фотопастки. А іноді – побачити тепловий силует у темряві чи уважно роздивитися тварину в бінокль.
Бо ліс – це жива екосистема, за якою потрібно спостерігати, доглядати та захищати 🌳💚
❤4❤🔥2🔥2