🧯🚨 Звичайний пікап за 5 хвилин стає пожежною машиною: лісництва Хмельниччини отримали ємності для мобільних пожежних модулів!
Цього року в країнах Європи вирують рекордні лісові пожежі. Внаслідок зміни клімату вразливими стають навіть регіони, де ризик виникнення займань зазвичай є незначним.
Саме тому підприємство продовжує посилювати лісництва технікою та обладнанням для гасіння пожеж. Зокрема, лісопожежні станції на Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині отримають 80 нових ємностей для води.
Ємності зберігатимуться в пунктах зосередження протипожежного інвентарю.
Габарити резервуарів відповідають розмірам кузова пікапа. За лічені хвилини їх разом із мотопомпою та пожежними рукавами можна встановити на автомобіль. Таким чином звичайний пікап, який використовується в господарстві, перетворюється на мобільну пожежну машину.
Поява цих ємностей дозволить у разі потреби залучати до гасіння пожеж навіть транспорт, який зазвичай задіяний на інших роботах.
Першими обладнання отримали Ізяславське та Шепетівське надлісництва на Хмельниччині, де переважають хвойні масиви на піщаних ґрунтах, а ризик виникнення пожеж є одним із найвищих.
Цього року в країнах Європи вирують рекордні лісові пожежі. Внаслідок зміни клімату вразливими стають навіть регіони, де ризик виникнення займань зазвичай є незначним.
Саме тому підприємство продовжує посилювати лісництва технікою та обладнанням для гасіння пожеж. Зокрема, лісопожежні станції на Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині отримають 80 нових ємностей для води.
Ємності зберігатимуться в пунктах зосередження протипожежного інвентарю.
Габарити резервуарів відповідають розмірам кузова пікапа. За лічені хвилини їх разом із мотопомпою та пожежними рукавами можна встановити на автомобіль. Таким чином звичайний пікап, який використовується в господарстві, перетворюється на мобільну пожежну машину.
Поява цих ємностей дозволить у разі потреби залучати до гасіння пожеж навіть транспорт, який зазвичай задіяний на інших роботах.
Першими обладнання отримали Ізяславське та Шепетівське надлісництва на Хмельниччині, де переважають хвойні масиви на піщаних ґрунтах, а ризик виникнення пожеж є одним із найвищих.
❤5🔥1🥰1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❤️🩹 Історія порятунку та дружби козулі Красуні та лісівника з Полтавщини
Костянтин Супрун працює у Диканському лісництві на Полтавщині. Одного разу ранньою весною у лісі він натрапив на сліди браконьєрів — виявив залишки вбитої козулі, а поряд — новонароджене козеня, яке вже охололо й ледве дихало.
Чоловік забрав його додому, годував із пляшечки різними сумішами, облаштував невеличку будку, лікував, зробив необхідні щеплення та доглядав, поки воно не набралося сил. Згодом, коли тваринка підросла, випустив її на волю.
Козеня назвали Красунею. На її вушках і досі можна побачити невеликі дірки, які залишилися після рук браконьєрів.
Молода козуля звикла до турботи лісівника й тепер відвідує його, щойно захоче поласувати чимось смачненьким. А ще — погратися. Костянтин ніколи не залишає її поза увагою, хоча зізнається: дама з характером і настроєм, тож лащиться лише тоді, коли сама цього забажає.
Сьогодні чоловік частує її гілочками вишні. Каже, кізонька їх дуже полюбляє.
Нині Красуні три роки. Вона сильна та сповнена енергії. І попри те, що любить дику природу, ніколи не забуває свого рятівника, який став для неї справжнім другом.
Берегти природу, допомагати її мешканцям і залишати після себе не лише доглянуті ліси, а й добрі історії — саме для цього лісівники працюють щодня.
Костянтин Супрун працює у Диканському лісництві на Полтавщині. Одного разу ранньою весною у лісі він натрапив на сліди браконьєрів — виявив залишки вбитої козулі, а поряд — новонароджене козеня, яке вже охололо й ледве дихало.
Чоловік забрав його додому, годував із пляшечки різними сумішами, облаштував невеличку будку, лікував, зробив необхідні щеплення та доглядав, поки воно не набралося сил. Згодом, коли тваринка підросла, випустив її на волю.
Козеня назвали Красунею. На її вушках і досі можна побачити невеликі дірки, які залишилися після рук браконьєрів.
Молода козуля звикла до турботи лісівника й тепер відвідує його, щойно захоче поласувати чимось смачненьким. А ще — погратися. Костянтин ніколи не залишає її поза увагою, хоча зізнається: дама з характером і настроєм, тож лащиться лише тоді, коли сама цього забажає.
Сьогодні чоловік частує її гілочками вишні. Каже, кізонька їх дуже полюбляє.
«Найбільше Красуня любить кукурудзу, злакові, цукровий буряк, гілочки вишні та яблуні. Чомусь не любить яблука і червоний буряк. Вона довіряє мені, постійно приходить. Ми з колегами пильнуємо, щоб ніхто з місцевих її не скривдив, бо, на жаль, для таких тварин є ризики з боку недобросовісних людей», — розповів лісівник Костянтин.
Нині Красуні три роки. Вона сильна та сповнена енергії. І попри те, що любить дику природу, ніколи не забуває свого рятівника, який став для неї справжнім другом.
Берегти природу, допомагати її мешканцям і залишати після себе не лише доглянуті ліси, а й добрі історії — саме для цього лісівники працюють щодня.
❤7❤🔥5🥰1
🌱 До осінньої лісокультурної кампанії лісонасіннєві центри ДП “Ліси України” підготували близько 4,3 млн сіянців із закритою кореневою системою!
Основну частину сіянців становить сосна звичайна – 3,6 млн штук. Серед інших порід – дуб звичайний, ялина європейська,модрина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір. Усі сіянці із ЗКС вирощували з урахуванням потреб різних регіонів.
Орієнтовно найбільші обсяги сіянців наші лісонасіннєві центри планують відправити до лісництв Київської, Житомирської, Полтавської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей.
Більшість сіянців пройшли повний цикл вирощування, який розпочався у березні.
1️⃣ Підготовка насіння
Лісонасіннєву сировину переробили у шишкосушарках. Отримане насіння очистили та відкалібрували, після чого воно пройшло через висівні лінії й потрапило до касет із субстратом, насиченим поживними речовинами.
2️⃣ Вирощування у теплицях
Касети з насінням розмістили у теплицях, де вони перебували протягом трьох-чотирьох тижнів. Тут підтримували необхідну температуру, а автоматизована система зрошення забезпечувала сіянці вологою, необхідною для розвитку.
3️⃣ Дорощування на відкритих майданчиках
Після проростання у теплицях сіянці перенесли на поля дорощування. Аномальна спека влітку та потреба у достатній кількості вологи вимагали посиленого догляду. Фахівці притіняли поля дорощування спеціальними сітками, збільшували інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.
Березневі посіви вже досягли стандартних показників і мають висоту понад 20 см. Червневі посіви ще продовжують формувати верхівкову бруньку. Висота цих сіянців становить близько 10 см.
З 1 жовтня розпочнеться транспортування сіянців до лісництв. Перед відвантаженням сіянці підрахують, спакують у пучки з використанням поліетиленової плівки для утримання вологи та у ящики.
Ще 8,7 млн сіянців залишиться на полях дорощування до весни. З приходом холодної погоди працівники лісонасіннєвих центрів обернуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні і легше перенести морозний період.
Основну частину сіянців становить сосна звичайна – 3,6 млн штук. Серед інших порід – дуб звичайний, ялина європейська,модрина європейська, ялиця біла, бук лісовий та клен-явір. Усі сіянці із ЗКС вирощували з урахуванням потреб різних регіонів.
Орієнтовно найбільші обсяги сіянців наші лісонасіннєві центри планують відправити до лісництв Київської, Житомирської, Полтавської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької та Тернопільської областей.
Більшість сіянців пройшли повний цикл вирощування, який розпочався у березні.
1️⃣ Підготовка насіння
Лісонасіннєву сировину переробили у шишкосушарках. Отримане насіння очистили та відкалібрували, після чого воно пройшло через висівні лінії й потрапило до касет із субстратом, насиченим поживними речовинами.
2️⃣ Вирощування у теплицях
Касети з насінням розмістили у теплицях, де вони перебували протягом трьох-чотирьох тижнів. Тут підтримували необхідну температуру, а автоматизована система зрошення забезпечувала сіянці вологою, необхідною для розвитку.
3️⃣ Дорощування на відкритих майданчиках
Після проростання у теплицях сіянці перенесли на поля дорощування. Аномальна спека влітку та потреба у достатній кількості вологи вимагали посиленого догляду. Фахівці притіняли поля дорощування спеціальними сітками, збільшували інтенсивність поливу та посилили контроль за роботою автоматизованих систем.
Березневі посіви вже досягли стандартних показників і мають висоту понад 20 см. Червневі посіви ще продовжують формувати верхівкову бруньку. Висота цих сіянців становить близько 10 см.
З 1 жовтня розпочнеться транспортування сіянців до лісництв. Перед відвантаженням сіянці підрахують, спакують у пучки з використанням поліетиленової плівки для утримання вологи та у ящики.
Ще 8,7 млн сіянців залишиться на полях дорощування до весни. З приходом холодної погоди працівники лісонасіннєвих центрів обернуть по периметру ізоляційним матеріалом виставлені піддони з касетами. Це допоможе стабілізувати температуру в прикореневій зоні і легше перенести морозний період.
❤5❤🔥2🥰2
🌳 Новий шишкосушарний комплекс: ДП «Ліси України» розширює можливості з заготівлі насіння у південних регіонах!
Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.
Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.
Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.
Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.
Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.
Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.
Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.
Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.
Щороку лісівники Миколаївщини, Одещини та Херсонщини заготовляють 60–80 тонн шишок сосни кримської, з яких отримують близько 500–800 кг насіння. Цього достатньо для вирощування до двох мільйонів сіянців на рік, створення нових соснових плантацій і закладання декоративних шкілок.
Перший на Півдні шишкосушарний комплекс підприємство встановило у 2024 році. За два роки експлуатації обладнання продемонструвало високу ефективність. Однак потужностей одного комплексу недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби південних господарств у якісному насінні.
Частину сировини доводилося транспортувати для переробки до іншого регіону. Зокрема, у 2025 році до Львівського лісорозсадника було відправлено 56 тонн шишок, а у 2026 році — 16 тонн. Це додаткові витрати на транспортування, залежність від логістики та ризики, пов’язані з переміщенням значних обсягів сировини.
Саме тому цього року встановлюємо другий сучасний шишкосушарний комплекс.
Обладнання дозволяє виконувати основні етапи переробки безпосередньо в регіоні. Спочатку зібрану сировину очищують від лісового сміття. Потім шишки завантажують у спеціальні сушильні шафи, де під дією оптимальної температури вони розкриваються. Наступний етап — вилучення насіння за допомогою спеціального барабана-центрифуги. Після цього насіння проходить додаткове очищення: спеціальне обладнання відокремлює крильця та легкі домішки. У результаті отримуємо якісний насіннєвий матеріал, готовий до подальшого використання.
Продуктивність одного комплексу становить до 280 кг сировини на добу. За рік він може переробляти до 40 тонн шишок.
Запуск нового обладнання дозволить повністю замкнути цикл заготівлі та переробки лісонасіннєвої сировини безпосередньо на Півдні.
Південний регіон отримає власну потужну виробничу базу для підготовки насіннєвого матеріалу, що є важливою складовою відновлення лісів.
❤5🔥2🥰2👍1
🌲 Більше світла й простору для росту: у лісах Львівщини лісівники проводять рубки догляду
На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.
Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.
🌳 Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.
Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.
За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.
За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.
На Львівщині, у Бродівському надлісництві, лісівники Карпатської філії ДП «Ліси України» проводять рубки догляду. Їхнє завдання – допомогти перспективним деревам рости й формувати здорове, стійке насадження.
Під час роботи лісівники визначають, які дерева залишити, а які заважають їхньому розвитку. Вилучають дерева, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне, пошкоджені й хворі, а також ті, що затіняють або пригнічують ріст перспективних. Так регулюють густоту та породний склад майбутнього лісу.
🌳 Після такого догляду дерева отримують більше світла, вологи й простору. Їхні крони та кореневі системи краще розвиваються, а самі насадження стають стійкішими до несприятливих умов.
Цю роботу проводять у різні періоди віку деревостану: у молодняках – освітлення й прочищення, згодом – проріджування та прохідні рубки. Кожен етап допомагає сформувати насадження, здатне краще витримувати посуху, протистояти шкідникам і хворобам.
За вісім місяців 2026 року на Львівщині рубки догляду провели на понад 2,7 тис. га. Загалом у лісах Карпатської філії – на понад 9 тис. га із запланованих на рік 12,8 тис. га.
За словами лісівників, під час освітлень і прочищень отримують незначні обсяги дров. Ці роботи належать до найменш рентабельних, але значних за обсягами у лісовому господарстві. Відтак їхній головний результат – здорові та стійкі ліси Карпатського регіону.
❤🔥4🥰2❤1🔥1