🌱 Стійкий ліс починається зі здорових сіянців: як їх вирощують у розсадниках Карпатської філії
Цьогоріч лісівники Карпатської філії планують відтворити ліси на площі понад 3 тис. га.
Навесні такі роботи провели на площі 2,3 тис га, де висадили понад 6,8 млн сіянців. В планах на осінь ще 700 га.
🪴 Садивний матеріал для цих робіт вирощують у власних розсадниках – доглянутих, зелених ділянках, де підростає майбутній ліс.
На світлинах – розсадник лісництва ім. Томащука Великобичківського надлісництва. Тут за десятками тисяч сіянців доглядають вручну: прополюють бур’яни, розпушують ґрунт, поливають рослини. Це допомагає молодим деревам зміцніти й розвинути кореневу систему перед садінням лісу.
Загалом філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має 333 лісові розсадники, 21 теплицю та 171 короб для вирощування садивного матеріалу. На майже 175 гектарах ростуть сіянці сосни, ялини, ялиці, дуба, вільхи, горіха та інших порід. Вони стають основою нових насаджень Закарпаття, Львівщини та Івано-Франківщини.
🌿 До вирощування усіх сіянців підходять ретельно. Частину вирощують у відкритому ґрунті, частину – у теплицях і коробах, де легше контролювати умови. Молоді рослини також підживлюють і захищають від шкідників.
Як пояснюють у відділі відтворення лісів філії, догляд має враховувати потреби кожної породи. Для майбутніх насаджень підбирають оптимальні схеми змішування для формування здорових і стійких лісів.
Під час лісокультурної кампанії поряд із традиційним садивним матеріалом із розсадників лісівники використовують і сіянці із закритою кореневою системою, що сприяє кращій приживлюваності після висаджування.
🌲 У лісництві ім. Томащука також закладено плантацію новорічних ялинок, які реалізовують населенню напередодні різдвяно-новорічних свят.
Цьогоріч лісівники Карпатської філії планують відтворити ліси на площі понад 3 тис. га.
Навесні такі роботи провели на площі 2,3 тис га, де висадили понад 6,8 млн сіянців. В планах на осінь ще 700 га.
🪴 Садивний матеріал для цих робіт вирощують у власних розсадниках – доглянутих, зелених ділянках, де підростає майбутній ліс.
На світлинах – розсадник лісництва ім. Томащука Великобичківського надлісництва. Тут за десятками тисяч сіянців доглядають вручну: прополюють бур’яни, розпушують ґрунт, поливають рослини. Це допомагає молодим деревам зміцніти й розвинути кореневу систему перед садінням лісу.
Загалом філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» має 333 лісові розсадники, 21 теплицю та 171 короб для вирощування садивного матеріалу. На майже 175 гектарах ростуть сіянці сосни, ялини, ялиці, дуба, вільхи, горіха та інших порід. Вони стають основою нових насаджень Закарпаття, Львівщини та Івано-Франківщини.
🌿 До вирощування усіх сіянців підходять ретельно. Частину вирощують у відкритому ґрунті, частину – у теплицях і коробах, де легше контролювати умови. Молоді рослини також підживлюють і захищають від шкідників.
Як пояснюють у відділі відтворення лісів філії, догляд має враховувати потреби кожної породи. Для майбутніх насаджень підбирають оптимальні схеми змішування для формування здорових і стійких лісів.
Під час лісокультурної кампанії поряд із традиційним садивним матеріалом із розсадників лісівники використовують і сіянці із закритою кореневою системою, що сприяє кращій приживлюваності після висаджування.
🌲 У лісництві ім. Томащука також закладено плантацію новорічних ялинок, які реалізовують населенню напередодні різдвяно-новорічних свят.
❤4👍3🥰2🔥1
🎥 28 камер ДП "Ліси України" підключені до системи ДСНС: посилюємо взаємодію заради швидкого реагування на пожежі
ДП "Ліси України" посилює взаємодію з ДСНС у боротьбі з лісовими пожежами. Усі 28 камер відеоспостереження у лісах Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей синхронізували з головними управліннями ДСНС у регіонах.
Тепер рятувальники мають доступ до зображення з камер лісівників і можуть оперативно отримувати інформацію про ситуацію в лісових масивах.
Це важливо, адже невеликі загоряння лісівники, як правило, ліквідовують власними силами. У кожному надлісництві є пожежна техніка, обладнання та підготовлені бригади, які можуть швидко прибути на місце.
Якщо ж пожежа масштабна і потребує залучення додаткових сил, на допомогу приходять рятувальники ДСНС. Вони мають потужну спеціалізовану техніку та особовий склад, що дозволяє спільно працювати на великих пожежах.
Дякуємо нашим колегам із ДСНС за постійну взаємодію та допомогу у найскладніших ситуаціях. Спільна робота лісівників і рятувальників уже неодноразово дозволяла стримувати поширення вогню та не допускати ще більших втрат.
Водночас в радіус огляду камер лісівників часто потрапляють прилеглі території - населені пункти, поля. Ця інформація також може бути корисною для рятувальників - допомагає швидше помітити дим чи загоряння за межами лісу та зорієнтуватися в ситуації.
📍Окремо посилили відеомоніторинг на Вінниччині. З початку літа у надлісництвах області запрацювали 4 нові камери для раннього виявлення лісових пожеж. Це перші такі системи відеоспостереження в історії лісової охорони Вінниччини. Вони також інтегровані із системою ДСНС.
Така взаємодія з ДСНС дозволяє швидше виявляти загоряння, оперативніше реагувати та ефективніше захищати ліси.
ДП "Ліси України" посилює взаємодію з ДСНС у боротьбі з лісовими пожежами. Усі 28 камер відеоспостереження у лісах Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей синхронізували з головними управліннями ДСНС у регіонах.
Тепер рятувальники мають доступ до зображення з камер лісівників і можуть оперативно отримувати інформацію про ситуацію в лісових масивах.
Це важливо, адже невеликі загоряння лісівники, як правило, ліквідовують власними силами. У кожному надлісництві є пожежна техніка, обладнання та підготовлені бригади, які можуть швидко прибути на місце.
Якщо ж пожежа масштабна і потребує залучення додаткових сил, на допомогу приходять рятувальники ДСНС. Вони мають потужну спеціалізовану техніку та особовий склад, що дозволяє спільно працювати на великих пожежах.
Дякуємо нашим колегам із ДСНС за постійну взаємодію та допомогу у найскладніших ситуаціях. Спільна робота лісівників і рятувальників уже неодноразово дозволяла стримувати поширення вогню та не допускати ще більших втрат.
Водночас в радіус огляду камер лісівників часто потрапляють прилеглі території - населені пункти, поля. Ця інформація також може бути корисною для рятувальників - допомагає швидше помітити дим чи загоряння за межами лісу та зорієнтуватися в ситуації.
📍Окремо посилили відеомоніторинг на Вінниччині. З початку літа у надлісництвах області запрацювали 4 нові камери для раннього виявлення лісових пожеж. Це перші такі системи відеоспостереження в історії лісової охорони Вінниччини. Вони також інтегровані із системою ДСНС.
Така взаємодія з ДСНС дозволяє швидше виявляти загоряння, оперативніше реагувати та ефективніше захищати ліси.
❤4❤🔥2🔥2
💛 Співпрацюємо з ДП «Ліси України» дуже ефективно: більшість домогосподарств негазифікованої Красноїльської громади вже з дровами!
Красноїльська громада, що за кілька кілометрів від румунського кордону, — одна з найбільших у Чернівецькій області. Її населення становить 11 тисяч мешканців. Громада негазифікована, тому опалення переважно пічне.
У межах нашого проєкту «Даруємо тепло» ми поспілкувалися з головою громади та її мешканцями, щоб дізнатися, чи задоволені вони співпрацею з нашим підприємством.
Цього року попит на дрова практично по всій країні значно вищий, ніж минулого сезону.
Буковина не є винятком. Через сильні морози багато хто спалив запаси палива ще в лютому. Тож до наступної зими всі готуються ретельніше, а обсяги реалізації дров — рекордні.
Проте, за словами селищного голови Степана Драгуна, більшість домогосподарств, яких у Красноїльській громаді майже 4 тисячі, дровами вже забезпечені.
Мешканці громади, до якої, крім Красноїльська, входить ще село Стара Красношора, купують дрова у п’яти сусідніх лісництвах. В середньому кожне домогосподарство замовляє по 5–7 кубометрів. Лише в одному Лаурському лісництві щомісяця реалізовують понад 200 кубометрів дров.
Директорка Красноїльського ліцею № 3 Ольга Прунь — дружина військового. До початку вересня вона вже запаслася дровами.
За його словами, з жовтня мешканці громади починають закуповуватися дровами на сезон 2027/2028 років. За рік деревина добре просохне і даватиме більше тепла.
Красноїльська громада, що за кілька кілометрів від румунського кордону, — одна з найбільших у Чернівецькій області. Її населення становить 11 тисяч мешканців. Громада негазифікована, тому опалення переважно пічне.
У межах нашого проєкту «Даруємо тепло» ми поспілкувалися з головою громади та її мешканцями, щоб дізнатися, чи задоволені вони співпрацею з нашим підприємством.
Цього року попит на дрова практично по всій країні значно вищий, ніж минулого сезону.
Буковина не є винятком. Через сильні морози багато хто спалив запаси палива ще в лютому. Тож до наступної зими всі готуються ретельніше, а обсяги реалізації дров — рекордні.
Проте, за словами селищного голови Степана Драгуна, більшість домогосподарств, яких у Красноїльській громаді майже 4 тисячі, дровами вже забезпечені.
«Співпрацюємо із ДП «Ліси України» дуже ефективно. Багато людей звертаються до селищної ради, і ми їм пояснюємо, як можна придбати дрова, в які лісництва їхати, маємо постійну комунікацію з лісничими. Черги є, але вони невеликі. У громаді проживає 20 родин наших захисників, які зараз воюють. Ще 14 наших мешканців вважаються зниклими безвісти, троє загинули. Такі родини лісництва забезпечують дровами першочергово. З доставкою ми допомагаємо», — розповідає Степан Драгун.
Мешканці громади, до якої, крім Красноїльська, входить ще село Стара Красношора, купують дрова у п’яти сусідніх лісництвах. В середньому кожне домогосподарство замовляє по 5–7 кубометрів. Лише в одному Лаурському лісництві щомісяця реалізовують понад 200 кубометрів дров.
Директорка Красноїльського ліцею № 3 Ольга Прунь — дружина військового. До початку вересня вона вже запаслася дровами.
«Мій чоловік від лютого 2022 року, коли пішов добровольцем, воює — він уже п’ятий рік на війні. Зараз у складі рідної 82-ї десантно-штурмової бригади перебуває на Запорізькому напрямку. Ми щороку купуємо до 10 кубометрів дров. Коли чоловік був удома, він колов, я складала, зараз колоти мені допомагають. І запастися дровами я мушу до 1 вересня, бо коли починається школа, на дрова в мене вже не буде часу. Тому дрова замовляла завчасно, мені їх одразу, без затримки, привезли», — каже пані Ольга.
«У нас у громаді — 8 закладів освіти та одна лікарня. Тендери на постачання палива також виграло ДП «Ліси України», тому і навчальні, і медичні заклади вже до початку вересня були повністю забезпечені дровами», — розповідає Степан Драгун.
За його словами, з жовтня мешканці громади починають закуповуватися дровами на сезон 2027/2028 років. За рік деревина добре просохне і даватиме більше тепла.
❤3❤🔥1🔥1🥰1
🐧 У Тетерівському надлісництві завершився щорічний моніторинг місць гніздування червонокнижних видів птахів
Дослідження тривали з початку березня до кінця серпня — від повернення птахів із зимівлі до початку осінньої міграції.
Моніторинг дозволяє відстежувати стан популяцій рідкісних видів, виявляти місця їхнього гніздування та зміни, які можуть впливати на успішність розмноження. Отримані дані також необхідні для створення охоронних зон навколо гнізд та врахування природоохоронних обмежень під час планування лісогосподарських заходів.
🪶 Цьогоріч до моніторингу були залучені фахівці Тетерівського надлісництва ДП «Ліси України», експерт WWF-Україна та науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук за сприяння Західноукраїнського орнітологічного товариства.
Дані дослідження допомогли виявити наступні тенденції:
✔️ Зафіксували вплив посухи на розмноження чорного лелеки
Тривала суха погода цього літа призвела до обміління малих річок, пересихання боліт і зменшення кормової бази. Для чорного лелеки це особливо важливо, адже він живиться переважно рибою та земноводними і полює у водоймах. Через нестачу корму птахам було складніше вигодовувати потомство, тому цього року в гніздах зафіксували менше пташенят чорного лелеки.
✔️ Отримали нові дані про міграцію
GPS-трекер дозволив відстежити міграцію одного з молодих чорних лелек. Наприкінці серпня він залишив гніздову територію та вирушив на південь. Наразі птах уже понад тиждень перебуває в Болгарії.
Такі дані допомагають науковцям визначати, які території лелеки використовують під час міграції для зупинок і відпочинку. Якщо птахи регулярно зупиняються в одних і тих самих місцях, ці території можуть отримати додатковий природоохоронний статус.
✔️ Виявили нове поселення орлана-білохвоста
Ще в березні лісівники Тетерівського надлісництва та фахівці WWF-Україна помітили нове гніздо де оселилася нова пара орланів-білохвостів. Згодом вони вивели нове потомство. На цій підставі Столична філія спільно з науковцями готує обґрунтування для створення навколо гнізда нової охоронної зони.
У Тетерівському надлісництві такий моніторинг проводять щороку, цьогоріч його здійснили вже у 19-й раз. Спільна робота лісівників і природоохоронців над збереженням рідкісних видів птахів триватиме й надалі.
Дослідження тривали з початку березня до кінця серпня — від повернення птахів із зимівлі до початку осінньої міграції.
Моніторинг дозволяє відстежувати стан популяцій рідкісних видів, виявляти місця їхнього гніздування та зміни, які можуть впливати на успішність розмноження. Отримані дані також необхідні для створення охоронних зон навколо гнізд та врахування природоохоронних обмежень під час планування лісогосподарських заходів.
🪶 Цьогоріч до моніторингу були залучені фахівці Тетерівського надлісництва ДП «Ліси України», експерт WWF-Україна та науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук за сприяння Західноукраїнського орнітологічного товариства.
Дані дослідження допомогли виявити наступні тенденції:
✔️ Зафіксували вплив посухи на розмноження чорного лелеки
Тривала суха погода цього літа призвела до обміління малих річок, пересихання боліт і зменшення кормової бази. Для чорного лелеки це особливо важливо, адже він живиться переважно рибою та земноводними і полює у водоймах. Через нестачу корму птахам було складніше вигодовувати потомство, тому цього року в гніздах зафіксували менше пташенят чорного лелеки.
✔️ Отримали нові дані про міграцію
GPS-трекер дозволив відстежити міграцію одного з молодих чорних лелек. Наприкінці серпня він залишив гніздову територію та вирушив на південь. Наразі птах уже понад тиждень перебуває в Болгарії.
Такі дані допомагають науковцям визначати, які території лелеки використовують під час міграції для зупинок і відпочинку. Якщо птахи регулярно зупиняються в одних і тих самих місцях, ці території можуть отримати додатковий природоохоронний статус.
✔️ Виявили нове поселення орлана-білохвоста
Ще в березні лісівники Тетерівського надлісництва та фахівці WWF-Україна помітили нове гніздо де оселилася нова пара орланів-білохвостів. Згодом вони вивели нове потомство. На цій підставі Столична філія спільно з науковцями готує обґрунтування для створення навколо гнізда нової охоронної зони.
«Дякуємо лісівникам Тетерівського надлісництва, які допомагають у дослідженні, повідомляють про стан гнізд, виїжджають на обстеження та забезпечують доступ до віддалених лісових ділянок. А, найголовніше, дотримуються балансу між лісогосподарською та природоохоронною діяльністю», – каже науковий співробітник відділу «Птахи» Київського зоопарку Олександр Панчук.
У Тетерівському надлісництві такий моніторинг проводять щороку, цьогоріч його здійснили вже у 19-й раз. Спільна робота лісівників і природоохоронців над збереженням рідкісних видів птахів триватиме й надалі.
❤3👍2🔥1🥰1
🌲 Тестуємо на Київщині новий шведський харвестер для рубок догляду!
Харвестер Vimek 470 розрахований насамперед на прорідження, прохідні та санітарні рубки. Найкраще машина працює з деревами діаметром 20-25 см, а максимальний діаметр, який може охопити – до 40 см.
Головна перевага цієї моделі – компактність. Машина може маневрувати між деревами та працювати на ділянках, де великій техніці просто не вистачило б місця.
Харвестер виконує одразу кілька операцій: захоплює дерево, спилює його, протягує стовбур через систему вальців, зрізає гілки та проводить розкряжування. Машина автоматично захоплює і відміряє стовбур та розпилює його на окремі відрізки.
⚙️ Під капотом – дизельний двигун 55,4 кВт. Паливний бак – 65 літрів, якого в середньому вистачає на робочу зміну. Машина має кран з вильотом до 7,5 метра і спеціалізовану харвестерну головку Keto 42 для обробки дерев.
Низьке розташування місця оператора забезпечує огляд ділянки заготівлі під кронами дерев та сприяє зменшенню вібрацій від роботи обладнання. Керування основними функціями машини винесене на джойстики, а всі ключові параметри роботи відображаються на центральному 12,1-дюймовому дисплеї. Система автоматично контролює процес обробки стовбура за заданими параметрами.
У навчанні операторів і тестуванні машини приймає участь представник виробника Матіос Перссон. Він передає лісівникам підприємства практичний досвід роботи з шведськими харвестерами, а також вивчає особливості українських лісів і місцевих умов заготівлі. Цей досвід враховується у подальшій розробці та вдосконаленні техніки.
Навчання оператора харвестера триває не менше трьох місяців – теорія плюс практика.
Оператор має оцінити ділянку перед початком роботи, спланувати рух машини, визначити напрямок валки та місця складування деревини. Фактично оператор відповідає за весь процес на ділянці – від вибору дерева до формування готового складу деревини, який потім забиратиме лісовоз.
Харвестер Vimek 470 розрахований насамперед на прорідження, прохідні та санітарні рубки. Найкраще машина працює з деревами діаметром 20-25 см, а максимальний діаметр, який може охопити – до 40 см.
Головна перевага цієї моделі – компактність. Машина може маневрувати між деревами та працювати на ділянках, де великій техніці просто не вистачило б місця.
Харвестер виконує одразу кілька операцій: захоплює дерево, спилює його, протягує стовбур через систему вальців, зрізає гілки та проводить розкряжування. Машина автоматично захоплює і відміряє стовбур та розпилює його на окремі відрізки.
⚙️ Під капотом – дизельний двигун 55,4 кВт. Паливний бак – 65 літрів, якого в середньому вистачає на робочу зміну. Машина має кран з вильотом до 7,5 метра і спеціалізовану харвестерну головку Keto 42 для обробки дерев.
Низьке розташування місця оператора забезпечує огляд ділянки заготівлі під кронами дерев та сприяє зменшенню вібрацій від роботи обладнання. Керування основними функціями машини винесене на джойстики, а всі ключові параметри роботи відображаються на центральному 12,1-дюймовому дисплеї. Система автоматично контролює процес обробки стовбура за заданими параметрами.
У навчанні операторів і тестуванні машини приймає участь представник виробника Матіос Перссон. Він передає лісівникам підприємства практичний досвід роботи з шведськими харвестерами, а також вивчає особливості українських лісів і місцевих умов заготівлі. Цей досвід враховується у подальшій розробці та вдосконаленні техніки.
Навчання оператора харвестера триває не менше трьох місяців – теорія плюс практика.
Оператор має оцінити ділянку перед початком роботи, спланувати рух машини, визначити напрямок валки та місця складування деревини. Фактично оператор відповідає за весь процес на ділянці – від вибору дерева до формування готового складу деревини, який потім забиратиме лісовоз.
❤6🥰2❤🔥1🔥1