🪵 Плюс 2,5 тис. м³: ДП «Ліси України» збільшує постачання дров для негазифікованих сіл Косівщини

📍 Третина Косівського району Івано-Франківської області — негазифікована. Це тисячі домогосподарств у таких селах, як Космач, Соколівка, Город, Бабин. Без дров, кажуть мешканці, не буде ані опалення, ані можливості приготувати їжу.

Але з дровами в районі традиційно складно, хоча Косівщина — один із найбільш лісистих районів Прикарпаття.

Ключова проблема — природоохоронні обмеження. Близько 57% території Косівського району належить до природно-заповідного фонду (ПЗФ). Із приблизно 45 тис. га лісового фонду понад 32 тис. га мають статус ПЗФ:

🔹 7,6 тис. га — НПП «Гуцульщина»;
🔹 20 тис. га — РП «Райагроліс» (приблизно 50% ПЗФ);
🔹 16 тис. га — Коломийське надлісництво ДП «Ліси України» (93% ПЗФ).

Минулого року отримати ліміти на використання природних ресурсів у межах ПЗФ не вдалося. Цього року Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» подав дві заявки на заготівлю 2,3 тис. м³ та 3,5 тис. м³. Першу заявку міністерство вже погодило. Ще 1 тис. м³ плануємо заготовити в експлуатаційних лісах.

Тож місцеві домогосподарства гарантовано отримають майже 3,3 тис. м³ дров. А за умови погодження другої заявки — майже 7 тис. м³.

Отримати ліміти цього року вдалося й лісівникам комунального лісгоспу — це ще декілька тисяч м³.

Торік у район доводилося доставляти дров’яну деревину великогабаритними вантажівками з інших лісництв Коломийського лісництва. Цього року місцеві лісництва поки що задовольняють попит власним ресурсом. Але якщо буде потрібно, додаткові обсяги дров у район обов’язково доставимо — ресурсу вистачає.

Від початку 2026 року Коломийське лісництво вже реалізувало населенню майже 15 тис. м³ паливної деревини, ще понад 1 тис. м³ — закладам соціальної сфери.

Водночас забезпечення Косівщини паливною деревиною залежить від стабільної роботи не лише лісництв ДП «Ліси України», а й усіх лісокористувачів району — комунальних лісгоспів та НПП «Гуцульщина» 🌲

FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn

🪾 17,7 тис. га уражених насаджень: ДП «Ліси України» рятує хвойні ліси Черкащини від всихання

Посушливі періоди, зміна кліматичних умов та зниження рівня ґрунтових вод — ці та інші фактори послаблюють дерева й створюють сприятливі умови для розвитку стовбурових, хвоєгризучих та інших шкідників. Як наслідок — масове всихання соснових насаджень.

Якщо в деяких регіонах масштаби проблеми зменшуються, то на Черкащині ситуація, навпаки, загострюється. У 2024 році площа насаджень, уражених комплексом шкідників, у Черкаському надлісництві становила 12,8 тис. га, а у 2026 році — вже 17,7 тис. га.

Щоб своєчасно виявляти й локалізовувати осередки всихання, системно проводяться лісопатологічні обстеження та санітарно-оздоровчі заходи. Однак проблема залишається актуальною: виникають нові вогнища ураження, площа всихання зростає.

Найчастіше під час обстежень фахівці виявляють великого та малого соснових лубоїдів, короїдів, соснового вусача, златку, звичайного соснового пильщика, а також кореневу губку, опеньок осінній та омелу австрійську.

🧟‍♀️ Найбільш поширена омела австрійська — це чагарник, який паразитує на деревах, послаблює їх, знижує життєздатність лісу та робить його більш вразливим до заселення стовбуровими шкідниками.

Головне завдання санітарно-оздоровчих заходів — вилучити уражені та заселені комахами дерева, щоб не допустити подальшого поширення захворювання. Адже хвора деревина є джерелом інфекції. Чим довше такі стовбури залишаються на ділянці, тим вищий ризик розселення шкідників на сусідні, ще здорові квартали. Крім того, великі площі сухостійних та ослаблених дерев поблизу населених пунктів становлять додаткову небезпеку у разі лісової пожежі.

🌲🌳 На місці пошкоджених ділянок створюються мішані ліси з листяних та хвойних порід, які більш стійкі до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов.

📸 На фото — один з осередків всихання у Свидівському лісництві Черкаського надлісництва площею 18 гектарів. На цій території вже розпочато суцільну санітарну рубку. Усі необхідні документи та висновок ОВД отримані. Тепер завдання лісівників — якнайшвидше локалізувати вогнище, вилучити пошкоджені дерева та після завершення робіт відновити ліс.

FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn

👩🏼‍🔬🧫🌳 Юні лісівники з Прикарпаття допомагають досліджувати хвороби карпатських лісів

Для вихованців Пістинського учнівського лісництва літо — час практичних занять і досліджень у лісі. Школярі вивчають місцеві породи дерев і рослин, спостерігають за природними процесами, знайомляться з роботою лісівників та проводять польові дослідження.

Учнівське лісництво Пістинського ліцею на Івано-Франківщині — одне з найактивніших в Україні. Минулого року його вихованці здобули Гран-прі Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв. Чотири рази команда ставала переможцем обласних зльотів і тричі виборювала призові місця на всеукраїнському рівні.

Цього літа юні лісівники долучилися до дослідження причин і збудників хвороб гірських лісів. Під час польових обстежень ялицевих деревостанів Покутських Карпат науковці виявили паразитичні гриби, які раніше не фіксували в Україні на ялиці білій та дубі звичайному.

🍄 Особливо цікавою стала знахідка на одній із ялиць, де виявили одразу два різні види трутовиків. Щоб точно визначити їх, науковці відібрали плодові тіла грибів, міцелій і зразки пошкодженої деревини. Тепер матеріали досліджуватимуть у лабораторії, зокрема за допомогою ДНК-аналізу. Це допоможе встановити види грибів та оцінити потенційні ризики для карпатських лісів.

Для школярів участь у таких дослідженнях — можливість працювати безпосередньо в лісі разом із фахівцями та бачити, як проводять справжні наукові спостереження. Вони вчаться проводити польові обстеження, відбирати матеріали для лабораторного аналізу та працювати за методиками, які використовують науковці. Зібрані під час польових виїздів зразки стають частиною подальшої лабораторної роботи.

Такі дослідження важливі й для практичного лісівництва. Вчасно виявити хвороби та зрозуміти причини їхнього поширення — означає краще оцінювати стан деревостанів і шукати способи зберегти їхню стійкість.

🌲 Для юних лісівників це ще й можливість отримати досвід, який не замінить жоден підручник, — побачити ліс очима дослідника та вже сьогодні долучитися до роботи, від якої залежить його майбутнє.

FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn