Чи можливо вирішити проблему незаконних рубок у Карпатах? Досвід Рахівщини 🪵⛰️🌳
30 жовтня 2024 року ДП «Ліси України» повідомило про затримання Національною поліцією спільно з працівниками внутрішньої безпеки підприємства групи місцевих «чорних лісорубів». Упродовж кількох років вони незаконно вирубували дерева на території Ясінянського лісового господарства на Закарпатті. Чоловіки вночі вивозили деревину кіньми до сусіднього селища Ясіня, де на приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Місцеві жителі не вважали це криміналом, аргументуючи тим, що «це ж наш ліс».
Лише уявіть: щоб завадити вивезенню арештованої деревини на склад, селяни розібрали міст, а діти розкидали на дорозі зварені з арматури «їжаки», які пробивали колеса вантажівок. За два роки зловмисники незаконно зрубали й викрали майже 3400 дерев, завдавши державі збитків на понад 55 млн грн.
До відповідальності притягнули й посадовців: у 2025 році Офіс Генерального прокурора та ДБР повідомили про підозру лісничому Лазещинського лісництва. Втім, багато хто вважав, що це нічого не змінить: «Як крали, так і будуть красти».
Після оптимізації та об’єднання філій «Рахівське ЛДГ» і «Ясінянське ЛМГ» було створено Рахівське надлісництво. Відтоді проблему незаконних рубок почали вирішувати комплексно. Сьогодні ще трапляються поодинокі порушення, але загалом ситуація суттєво змінилася на краще.
Як вдалося припинити цей незаконний промисел❓
🔹 Реальна охорона лісу замість імітації
У лісництвах Ясінянської територіальної громади лісові дороги перекрили шлагбаумами. На контрольно-пропускних пунктах відновили цілодобове чергування із застосуванням систем відеоспостереження. Працівники надлісництва регулярно проводять рейди, використовують технічні засоби для виявлення порушень, встановлюють причетних осіб і передають зібрані матеріали правоохоронним органам.
🔹 Кадрове очищення
Було звільнено лісничого та кількох майстрів лісу, щодо яких виникли підозри у сприянні незаконній діяльності. Ще кілька працівників отримали дисциплінарні стягнення.
🔹 Легальна робота для місцевих жителів
Частина місцевих жителів, які раніше виправдовувалися тим, що в селі «іншої роботи немає», отримала можливість працювати легально. Деякі з них сьогодні офіційно залучені до робіт у лісництвах і займаються кінним трелюванням деревини в гірських умовах. Навички, здобуті у тіньовому секторі, тепер дають їм змогу чесно заробляти та утримувати свої родини.
🔹 Доступність дров для опалення
Рахівське надлісництво охоплює гірські територіальні громади, які взагалі не газифіковані, тому населення та заклади соціальної сфери критично потребують дров. Раніше їхня нестача або несвоєчасне постачання спонукали людей до самовільних рубок. Нині ж надлісництво повністю забезпечує потребу місцевих громад у паливній деревині.
🔹 Взаємодія лісівників, підприємців і керівництва громади
Лісівники провели низку нарад із місцевими підприємцями, лісозаготівельниками та деревообробниками за участю голови територіальної громади. Домовилися, що на місцевих пилорамах не буде деревини без документів, які підтверджують її легальне походження. Це спільна відповідальність, адже всі мають працювати в однакових і прозорих умовах.
Надлісництво також розпочало роботи з відновлення пошкоджених лісів: на ділянках, де раніше відбувалися самовільні рубки, тепер створюють нові лісові культури.
Завдяки постійному контролю, співпраці з правоохоронними органами та керівництвом громади, а також комплексним змінам масштабні незаконні рубки на цій території припинилися. Досвід Рахівського надлісництва доводить: ситуацію справді можна змінити. Для цього потрібно не лише карати злочинців, а й усувати соціальні причини виникнення злочинності та ліквідовувати ринок збуту нелегальної деревини.
📸 На фото: незаконний промисел «чорних лісорубів» у минулому та сучасні легальні роботи з кінного трелювання деревини.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
30 жовтня 2024 року ДП «Ліси України» повідомило про затримання Національною поліцією спільно з працівниками внутрішньої безпеки підприємства групи місцевих «чорних лісорубів». Упродовж кількох років вони незаконно вирубували дерева на території Ясінянського лісового господарства на Закарпатті. Чоловіки вночі вивозили деревину кіньми до сусіднього селища Ясіня, де на приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Місцеві жителі не вважали це криміналом, аргументуючи тим, що «це ж наш ліс».
Лише уявіть: щоб завадити вивезенню арештованої деревини на склад, селяни розібрали міст, а діти розкидали на дорозі зварені з арматури «їжаки», які пробивали колеса вантажівок. За два роки зловмисники незаконно зрубали й викрали майже 3400 дерев, завдавши державі збитків на понад 55 млн грн.
До відповідальності притягнули й посадовців: у 2025 році Офіс Генерального прокурора та ДБР повідомили про підозру лісничому Лазещинського лісництва. Втім, багато хто вважав, що це нічого не змінить: «Як крали, так і будуть красти».
Після оптимізації та об’єднання філій «Рахівське ЛДГ» і «Ясінянське ЛМГ» було створено Рахівське надлісництво. Відтоді проблему незаконних рубок почали вирішувати комплексно. Сьогодні ще трапляються поодинокі порушення, але загалом ситуація суттєво змінилася на краще.
Як вдалося припинити цей незаконний промисел❓
🔹 Реальна охорона лісу замість імітації
У лісництвах Ясінянської територіальної громади лісові дороги перекрили шлагбаумами. На контрольно-пропускних пунктах відновили цілодобове чергування із застосуванням систем відеоспостереження. Працівники надлісництва регулярно проводять рейди, використовують технічні засоби для виявлення порушень, встановлюють причетних осіб і передають зібрані матеріали правоохоронним органам.
🔹 Кадрове очищення
Було звільнено лісничого та кількох майстрів лісу, щодо яких виникли підозри у сприянні незаконній діяльності. Ще кілька працівників отримали дисциплінарні стягнення.
🔹 Легальна робота для місцевих жителів
Частина місцевих жителів, які раніше виправдовувалися тим, що в селі «іншої роботи немає», отримала можливість працювати легально. Деякі з них сьогодні офіційно залучені до робіт у лісництвах і займаються кінним трелюванням деревини в гірських умовах. Навички, здобуті у тіньовому секторі, тепер дають їм змогу чесно заробляти та утримувати свої родини.
🔹 Доступність дров для опалення
Рахівське надлісництво охоплює гірські територіальні громади, які взагалі не газифіковані, тому населення та заклади соціальної сфери критично потребують дров. Раніше їхня нестача або несвоєчасне постачання спонукали людей до самовільних рубок. Нині ж надлісництво повністю забезпечує потребу місцевих громад у паливній деревині.
🔹 Взаємодія лісівників, підприємців і керівництва громади
Лісівники провели низку нарад із місцевими підприємцями, лісозаготівельниками та деревообробниками за участю голови територіальної громади. Домовилися, що на місцевих пилорамах не буде деревини без документів, які підтверджують її легальне походження. Це спільна відповідальність, адже всі мають працювати в однакових і прозорих умовах.
Надлісництво також розпочало роботи з відновлення пошкоджених лісів: на ділянках, де раніше відбувалися самовільні рубки, тепер створюють нові лісові культури.
Завдяки постійному контролю, співпраці з правоохоронними органами та керівництвом громади, а також комплексним змінам масштабні незаконні рубки на цій території припинилися. Досвід Рахівського надлісництва доводить: ситуацію справді можна змінити. Для цього потрібно не лише карати злочинців, а й усувати соціальні причини виникнення злочинності та ліквідовувати ринок збуту нелегальної деревини.
📸 На фото: незаконний промисел «чорних лісорубів» у минулому та сучасні легальні роботи з кінного трелювання деревини.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤6❤🔥2🔥2👏2😱2
❤️🩹 Підтримка родин загиблих і зниклих безвісти на війні працівників: як працює система соціальних гарантій у ДП «Ліси України»
🪖 За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти.
На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.
На даний час без батька залишилися 182 дитини.
Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.
Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття.
Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».
У такому разі передбачена можливість оплати навчання.
Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.
Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.
Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.
Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.
Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.
Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами.
На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
🪖 За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти.
На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.
На даний час без батька залишилися 182 дитини.
Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.
Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття.
Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».
У такому разі передбачена можливість оплати навчання.
Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.
Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.
Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.
«На двох дітей отримую дві мінімальні заробітні плати. Старшому Антону незабаром виповниться 17 років, молодшому Богдану — 15, він вступає до коледжу. Зараз я не працюю, тому ці кошти дуже допомагають. Діти мають можливість відкладати гроші, самостійно купують одяг та інші необхідні речі, якими раніше забезпечував батько», — говорить Людмила Баля.
Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.
«У мене також мінімальна зарплата, тому ця допомога дуже важлива. Самій утримувати двох дітей було б складно. Кошти витрачаємо на харчування та лікування. У старшого Тараса є ортопедичне лікування, нещодавно зверталися і до ортодонта. Такі витрати важко покрити лише із зарплати, коли потрібно ще оплачувати комунальні послуги», — каже Надія.
Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.
«Ця допомога йде на найнеобхідніше — харчування, одяг, речі для доньки. Я зараз не працюю постійно, перебуваю на обліку в центрі зайнятості, маю лише сезонні підробітки. Тому самій утримувати дитину було б складніше».
Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами.
На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤8❤🔥3👏2
🚜 У гірських умовах – із сучасною технікою: у Карпатській філії навчають операторів екскаваторів JCB
🌲 На території Рахівського надлісництва відбулися навчання для операторів гусеничних екскаваторів JCB JS200LC. Участь у заняттях взяли 11 працівників філії «Карпатський лісовий офіс» та 2 – Подільської філії ДП «Ліси України».
Навчання провели представники компанії CML (Констракшн Машинері) JCB. Вони ознайомили учасників із технічними характеристиками машини, особливостями керування, правилами експлуатації, технічного та сервісного обслуговування, а також вимогами безпеки праці.
⚙️ Під час практичної частини оператори відпрацювали навички керування технікою та її використання у гірських умовах. Проходження такого навчання є однією з обов’язкових умов отримання допуску до самостійної роботи на екскаваторах.
У Карпатській філії нові гусеничні екскаватори використовуватимуть для будівництва й ремонту лісових автомобільних доріг, облаштування трелювальних волоків у гірській місцевості та розчищення шляхів. Техніку також залучатимуть до оперативного усунення наслідків паводків і зсувів.
☝️ За словами лісівників, належна професійна підготовка працівників є запорукою безпечного, ефективного та надійного використання сучасної техніки.
Зауважимо, що оновлення машинного парку відбувається у межах інвестиційного плану ДП «Ліси України». Упродовж 2026 року Карпатська філія має отримати 11 нових екскаваторів. Перші три машини вже надійшли до надлісництв.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
🌲 На території Рахівського надлісництва відбулися навчання для операторів гусеничних екскаваторів JCB JS200LC. Участь у заняттях взяли 11 працівників філії «Карпатський лісовий офіс» та 2 – Подільської філії ДП «Ліси України».
Навчання провели представники компанії CML (Констракшн Машинері) JCB. Вони ознайомили учасників із технічними характеристиками машини, особливостями керування, правилами експлуатації, технічного та сервісного обслуговування, а також вимогами безпеки праці.
⚙️ Під час практичної частини оператори відпрацювали навички керування технікою та її використання у гірських умовах. Проходження такого навчання є однією з обов’язкових умов отримання допуску до самостійної роботи на екскаваторах.
У Карпатській філії нові гусеничні екскаватори використовуватимуть для будівництва й ремонту лісових автомобільних доріг, облаштування трелювальних волоків у гірській місцевості та розчищення шляхів. Техніку також залучатимуть до оперативного усунення наслідків паводків і зсувів.
☝️ За словами лісівників, належна професійна підготовка працівників є запорукою безпечного, ефективного та надійного використання сучасної техніки.
Зауважимо, що оновлення машинного парку відбувається у межах інвестиційного плану ДП «Ліси України». Упродовж 2026 року Карпатська філія має отримати 11 нових екскаваторів. Перші три машини вже надійшли до надлісництв.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤7❤🔥1🔥1👏1