🪨 Одне з найзагадковіших місць України – у лісовому фонді ДП «Ліси України»
🌲 На території Болехівського надлісництва Карпатської філії підприємства розташована одна з найвідоміших природних пам’яток Українських Карпат — Скелі Довбуша.
Лісівники Карпатської філії постійно дбають про цю унікальну територію: прибирають і впорядковують її, доглядають за місцями відпочинку, відновлюють альтанки, встановлюють інформаційні вказівники, стежать за дотриманням природоохоронного режиму, запобігають самовільним рубкам і перекривають лісові дороги для захисту природних комплексів від заїзду позашляховиків.
Скельний комплекс розташований поблизу Болехова та села Бубнище у Поляницькому лісництві, неподалік від межі Івано-Франківської і Львівської областей. Кам’яні велетні, оточені карпатськими лісами, створюють особливу, майже містичну атмосферу. Недарма Скелі Довбуша називають одним із українських «місць сили».
Пам’ятка природи загальнодержавного значення займає площу 100 гектарів. Її скельні масиви, ущелини та окремі утворення із сірого ямненського пісковику сформувалися понад 70 мільйонів років тому на дні прадавнього моря.
Сьогодні скелі височіють серед буково-ялицевих і буково-смерекових лісів, які виконують важливі водоохоронні, ґрунтозахисні та кліматорегулюючі функції, є оселищем диких тварин і місцем зростання рідкісних рослин.
Не менш цінною є історія цієї території. За припущеннями дослідників, у давнину скелі могли бути святилищем, а згодом – природною фортецею. За переказами, колись вони стали прихистком для опришків. Саме з постаттю їхнього легендарного ватажка Олекси Довбуша пов’язані численні місцеві легенди та сучасна назва пам’ятки.
⛰️ Нині поєднання унікальних геологічних утворень, карпатських лісів, багатої історії та легенд робить Скелі Довбуша одним із найцінніших природних і туристичних об’єктів Українських Карпат.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
🌲 На території Болехівського надлісництва Карпатської філії підприємства розташована одна з найвідоміших природних пам’яток Українських Карпат — Скелі Довбуша.
Лісівники Карпатської філії постійно дбають про цю унікальну територію: прибирають і впорядковують її, доглядають за місцями відпочинку, відновлюють альтанки, встановлюють інформаційні вказівники, стежать за дотриманням природоохоронного режиму, запобігають самовільним рубкам і перекривають лісові дороги для захисту природних комплексів від заїзду позашляховиків.
Скельний комплекс розташований поблизу Болехова та села Бубнище у Поляницькому лісництві, неподалік від межі Івано-Франківської і Львівської областей. Кам’яні велетні, оточені карпатськими лісами, створюють особливу, майже містичну атмосферу. Недарма Скелі Довбуша називають одним із українських «місць сили».
Пам’ятка природи загальнодержавного значення займає площу 100 гектарів. Її скельні масиви, ущелини та окремі утворення із сірого ямненського пісковику сформувалися понад 70 мільйонів років тому на дні прадавнього моря.
Сьогодні скелі височіють серед буково-ялицевих і буково-смерекових лісів, які виконують важливі водоохоронні, ґрунтозахисні та кліматорегулюючі функції, є оселищем диких тварин і місцем зростання рідкісних рослин.
Не менш цінною є історія цієї території. За припущеннями дослідників, у давнину скелі могли бути святилищем, а згодом – природною фортецею. За переказами, колись вони стали прихистком для опришків. Саме з постаттю їхнього легендарного ватажка Олекси Довбуша пов’язані численні місцеві легенди та сучасна назва пам’ятки.
⛰️ Нині поєднання унікальних геологічних утворень, карпатських лісів, багатої історії та легенд робить Скелі Довбуша одним із найцінніших природних і туристичних об’єктів Українських Карпат.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤8❤🔥3👏2
🚘🧯 ДП «Ліси України» посилює захист лісів у прифронтових регіонах: ще шість лісопожежних модулів передано лісництвам Дніпропетровщини!
Основна загроза для лісів Дніпропетровщини — безперервні російські обстріли. Близько 80% усіх загорянь у лісових масивах спричинені бойовими діями, а найчастіша причина пожеж — падіння ворожих безпілотників.
Найнебезпечніше, коли дрон влучає у важкодоступні ділянки лісу з чистими хвойними насадженнями. Через високу смолистість сосни та значну кількість сухої лісової підстилки вогонь поширюється дуже швидко, а дістатися до осередку займання великогабаритній пожежній техніці складно.
Протягом останнього року підприємство передало лісництвам регіону 26 лісопожежних модулів. Завдяки цьому вдалося зменшити площу пожеж уп’ятеро. Від початку цього року в області виникло 26 лісових пожеж на площі майже 15 га. За аналогічний період минулого року — 59 пожеж, які охопили понад 70 га лісу.
На жаль, інтенсивність обстрілів лише зростає. Тому регіону щойно передали ще шість нових лісопожежних модулів, встановлених на пікапах. Нова техніка працюватиме у лісництвах із найбільшими хвойними масивами: Царичанському, Шульгівському, Паньківському, Котовському, Новомосковському та Кочерезькому.
Переваги лісопожежних модулів:
✔️ Швидкість і маневреність
Компактні модулі мають високу прохідність і дістаються осередку займання навіть у важкодоступних місцях. Час розгортання — близько трьох хвилин, що дає змогу ліквідувати пожежу ще до того, як вогонь пошириться на значні площі.
✔️ Запас води
Вбудована ємність для води дає змогу оперативно розпочати гасіння без пошуку найближчого джерела водопостачання, що особливо важливо у віддалених лісових масивах. Продуктивність насоса — до 500 літрів води за хвилину.
✔️ Безпека
Пожежний рукав завдовжки 20 метрів дає змогу працівникам гасити вогонь на безпечній відстані від осередку займання.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
Основна загроза для лісів Дніпропетровщини — безперервні російські обстріли. Близько 80% усіх загорянь у лісових масивах спричинені бойовими діями, а найчастіша причина пожеж — падіння ворожих безпілотників.
Найнебезпечніше, коли дрон влучає у важкодоступні ділянки лісу з чистими хвойними насадженнями. Через високу смолистість сосни та значну кількість сухої лісової підстилки вогонь поширюється дуже швидко, а дістатися до осередку займання великогабаритній пожежній техніці складно.
Протягом останнього року підприємство передало лісництвам регіону 26 лісопожежних модулів. Завдяки цьому вдалося зменшити площу пожеж уп’ятеро. Від початку цього року в області виникло 26 лісових пожеж на площі майже 15 га. За аналогічний період минулого року — 59 пожеж, які охопили понад 70 га лісу.
На жаль, інтенсивність обстрілів лише зростає. Тому регіону щойно передали ще шість нових лісопожежних модулів, встановлених на пікапах. Нова техніка працюватиме у лісництвах із найбільшими хвойними масивами: Царичанському, Шульгівському, Паньківському, Котовському, Новомосковському та Кочерезькому.
Переваги лісопожежних модулів:
✔️ Швидкість і маневреність
Компактні модулі мають високу прохідність і дістаються осередку займання навіть у важкодоступних місцях. Час розгортання — близько трьох хвилин, що дає змогу ліквідувати пожежу ще до того, як вогонь пошириться на значні площі.
✔️ Запас води
Вбудована ємність для води дає змогу оперативно розпочати гасіння без пошуку найближчого джерела водопостачання, що особливо важливо у віддалених лісових масивах. Продуктивність насоса — до 500 літрів води за хвилину.
✔️ Безпека
Пожежний рукав завдовжки 20 метрів дає змогу працівникам гасити вогонь на безпечній відстані від осередку займання.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤6👏3🔥2❤🔥1
10 липня на позачерговому засіданні Наглядова рада ДП «Ліси України» розглянула низку важливих кадрових питань. Зокрема, головою Наглядової ради обрано Маркіяна Витвицького, а Ірину Грузінську — його заступницею. Комітет з питань призначень та винагород посадовим особам очолив Робертс Стріпніекс, а комітет з питань аудиту продовжив очолювати Янне Харьюнпаа.
💬 Після обрання головою Наглядової ради Маркіян Витвицький окреслив принципи, якими керуватиметься Наглядова рада у своїй роботі, та бачення наступних етапів розвитку підприємства.
https://e-forest.gov.ua/holova-nahliadovoi-rady-dp-lisy-ukrainy-markiian-vytvytskyj-dovira-buduietsia-ne-slovamy-a-pravylamy-ta-instytutsiiamy/
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21👏4❤🔥2🔥2💯1😭1
🌲Перший «Ліс пам’яті», висаджений в Європі, гарно приживається!
Про це повідомили колеги з Латвії та поділилися свіжими світлинами.
Через три місяці після висадки дерева у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса демонструють високу приживлюваність та активний ріст. Це означає, що разом із ними продовжує жити й пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу України.
🇺🇦 «Ліси пам’яті» — це всеукраїнський проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», започаткований на честь працівників підприємства, які загинули, захищаючи незалежність нашої держави.
🇪🇺 Цього року нам вдалося зробити ще один важливий крок – вивести цю ініціативу за межі України та започаткувати її в Європі.
Для нас це має особливе значення. Адже сьогодні українські захисники боронять не лише свою державу, а й безпеку та свободу всієї демократичної Європи. Саме тому дуже важливо, щоб пам'ять про їхній подвиг жила далеко за межами України.
🇱🇻 Перший європейський «Ліс пам’яті» з'явився саме в Латвії. Його спільно висадили українські та латвійські лісівники, волонтери й партнери на честь працівників ДП «Ліси України», які загинули, захищаючи Україну.
Латвійські лісівники – справжні друзі України. Від початку повномасштабного вторгнення вони системно підтримують наших захисників. Завдяки співпраці українських і латвійських партнерів військові отримали сотні автомобілів, автобуси, мікроавтобуси, безпілотники, генератори, засоби зв'язку та інше необхідне обладнання. Ця допомога регулярно надходить до підрозділів, у яких служать працівники ДП «Ліси України».
Кожен «Ліс пам'яті», висаджений за кордоном, – це символ міжнародної солідарності, вдячності та спільної пам'яті про тих, хто сьогодні своєю боротьбою захищає майбутнє всієї Європи.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
Про це повідомили колеги з Латвії та поділилися свіжими світлинами.
Через три місяці після висадки дерева у Талсінському краї поблизу Кампаркалнса демонструють високу приживлюваність та активний ріст. Це означає, що разом із ними продовжує жити й пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу України.
🇺🇦 «Ліси пам’яті» — це всеукраїнський проєкт відділу комунікацій ДП «Ліси України», започаткований на честь працівників підприємства, які загинули, захищаючи незалежність нашої держави.
🇪🇺 Цього року нам вдалося зробити ще один важливий крок – вивести цю ініціативу за межі України та започаткувати її в Європі.
Для нас це має особливе значення. Адже сьогодні українські захисники боронять не лише свою державу, а й безпеку та свободу всієї демократичної Європи. Саме тому дуже важливо, щоб пам'ять про їхній подвиг жила далеко за межами України.
🇱🇻 Перший європейський «Ліс пам’яті» з'явився саме в Латвії. Його спільно висадили українські та латвійські лісівники, волонтери й партнери на честь працівників ДП «Ліси України», які загинули, захищаючи Україну.
Латвійські лісівники – справжні друзі України. Від початку повномасштабного вторгнення вони системно підтримують наших захисників. Завдяки співпраці українських і латвійських партнерів військові отримали сотні автомобілів, автобуси, мікроавтобуси, безпілотники, генератори, засоби зв'язку та інше необхідне обладнання. Ця допомога регулярно надходить до підрозділів, у яких служать працівники ДП «Ліси України».
Кожен «Ліс пам'яті», висаджений за кордоном, – це символ міжнародної солідарності, вдячності та спільної пам'яті про тих, хто сьогодні своєю боротьбою захищає майбутнє всієї Європи.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤11❤🔥2👍1🔥1
Чи можливо вирішити проблему незаконних рубок у Карпатах? Досвід Рахівщини 🪵⛰️🌳
30 жовтня 2024 року ДП «Ліси України» повідомило про затримання Національною поліцією спільно з працівниками внутрішньої безпеки підприємства групи місцевих «чорних лісорубів». Упродовж кількох років вони незаконно вирубували дерева на території Ясінянського лісового господарства на Закарпатті. Чоловіки вночі вивозили деревину кіньми до сусіднього селища Ясіня, де на приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Місцеві жителі не вважали це криміналом, аргументуючи тим, що «це ж наш ліс».
Лише уявіть: щоб завадити вивезенню арештованої деревини на склад, селяни розібрали міст, а діти розкидали на дорозі зварені з арматури «їжаки», які пробивали колеса вантажівок. За два роки зловмисники незаконно зрубали й викрали майже 3400 дерев, завдавши державі збитків на понад 55 млн грн.
До відповідальності притягнули й посадовців: у 2025 році Офіс Генерального прокурора та ДБР повідомили про підозру лісничому Лазещинського лісництва. Втім, багато хто вважав, що це нічого не змінить: «Як крали, так і будуть красти».
Після оптимізації та об’єднання філій «Рахівське ЛДГ» і «Ясінянське ЛМГ» було створено Рахівське надлісництво. Відтоді проблему незаконних рубок почали вирішувати комплексно. Сьогодні ще трапляються поодинокі порушення, але загалом ситуація суттєво змінилася на краще.
Як вдалося припинити цей незаконний промисел❓
🔹 Реальна охорона лісу замість імітації
У лісництвах Ясінянської територіальної громади лісові дороги перекрили шлагбаумами. На контрольно-пропускних пунктах відновили цілодобове чергування із застосуванням систем відеоспостереження. Працівники надлісництва регулярно проводять рейди, використовують технічні засоби для виявлення порушень, встановлюють причетних осіб і передають зібрані матеріали правоохоронним органам.
🔹 Кадрове очищення
Було звільнено лісничого та кількох майстрів лісу, щодо яких виникли підозри у сприянні незаконній діяльності. Ще кілька працівників отримали дисциплінарні стягнення.
🔹 Легальна робота для місцевих жителів
Частина місцевих жителів, які раніше виправдовувалися тим, що в селі «іншої роботи немає», отримала можливість працювати легально. Деякі з них сьогодні офіційно залучені до робіт у лісництвах і займаються кінним трелюванням деревини в гірських умовах. Навички, здобуті у тіньовому секторі, тепер дають їм змогу чесно заробляти та утримувати свої родини.
🔹 Доступність дров для опалення
Рахівське надлісництво охоплює гірські територіальні громади, які взагалі не газифіковані, тому населення та заклади соціальної сфери критично потребують дров. Раніше їхня нестача або несвоєчасне постачання спонукали людей до самовільних рубок. Нині ж надлісництво повністю забезпечує потребу місцевих громад у паливній деревині.
🔹 Взаємодія лісівників, підприємців і керівництва громади
Лісівники провели низку нарад із місцевими підприємцями, лісозаготівельниками та деревообробниками за участю голови територіальної громади. Домовилися, що на місцевих пилорамах не буде деревини без документів, які підтверджують її легальне походження. Це спільна відповідальність, адже всі мають працювати в однакових і прозорих умовах.
Надлісництво також розпочало роботи з відновлення пошкоджених лісів: на ділянках, де раніше відбувалися самовільні рубки, тепер створюють нові лісові культури.
Завдяки постійному контролю, співпраці з правоохоронними органами та керівництвом громади, а також комплексним змінам масштабні незаконні рубки на цій території припинилися. Досвід Рахівського надлісництва доводить: ситуацію справді можна змінити. Для цього потрібно не лише карати злочинців, а й усувати соціальні причини виникнення злочинності та ліквідовувати ринок збуту нелегальної деревини.
📸 На фото: незаконний промисел «чорних лісорубів» у минулому та сучасні легальні роботи з кінного трелювання деревини.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
30 жовтня 2024 року ДП «Ліси України» повідомило про затримання Національною поліцією спільно з працівниками внутрішньої безпеки підприємства групи місцевих «чорних лісорубів». Упродовж кількох років вони незаконно вирубували дерева на території Ясінянського лісового господарства на Закарпатті. Чоловіки вночі вивозили деревину кіньми до сусіднього селища Ясіня, де на приватних подвір’ях працювали нелегальні пилорами. Місцеві жителі не вважали це криміналом, аргументуючи тим, що «це ж наш ліс».
Лише уявіть: щоб завадити вивезенню арештованої деревини на склад, селяни розібрали міст, а діти розкидали на дорозі зварені з арматури «їжаки», які пробивали колеса вантажівок. За два роки зловмисники незаконно зрубали й викрали майже 3400 дерев, завдавши державі збитків на понад 55 млн грн.
До відповідальності притягнули й посадовців: у 2025 році Офіс Генерального прокурора та ДБР повідомили про підозру лісничому Лазещинського лісництва. Втім, багато хто вважав, що це нічого не змінить: «Як крали, так і будуть красти».
Після оптимізації та об’єднання філій «Рахівське ЛДГ» і «Ясінянське ЛМГ» було створено Рахівське надлісництво. Відтоді проблему незаконних рубок почали вирішувати комплексно. Сьогодні ще трапляються поодинокі порушення, але загалом ситуація суттєво змінилася на краще.
Як вдалося припинити цей незаконний промисел❓
🔹 Реальна охорона лісу замість імітації
У лісництвах Ясінянської територіальної громади лісові дороги перекрили шлагбаумами. На контрольно-пропускних пунктах відновили цілодобове чергування із застосуванням систем відеоспостереження. Працівники надлісництва регулярно проводять рейди, використовують технічні засоби для виявлення порушень, встановлюють причетних осіб і передають зібрані матеріали правоохоронним органам.
🔹 Кадрове очищення
Було звільнено лісничого та кількох майстрів лісу, щодо яких виникли підозри у сприянні незаконній діяльності. Ще кілька працівників отримали дисциплінарні стягнення.
🔹 Легальна робота для місцевих жителів
Частина місцевих жителів, які раніше виправдовувалися тим, що в селі «іншої роботи немає», отримала можливість працювати легально. Деякі з них сьогодні офіційно залучені до робіт у лісництвах і займаються кінним трелюванням деревини в гірських умовах. Навички, здобуті у тіньовому секторі, тепер дають їм змогу чесно заробляти та утримувати свої родини.
🔹 Доступність дров для опалення
Рахівське надлісництво охоплює гірські територіальні громади, які взагалі не газифіковані, тому населення та заклади соціальної сфери критично потребують дров. Раніше їхня нестача або несвоєчасне постачання спонукали людей до самовільних рубок. Нині ж надлісництво повністю забезпечує потребу місцевих громад у паливній деревині.
🔹 Взаємодія лісівників, підприємців і керівництва громади
Лісівники провели низку нарад із місцевими підприємцями, лісозаготівельниками та деревообробниками за участю голови територіальної громади. Домовилися, що на місцевих пилорамах не буде деревини без документів, які підтверджують її легальне походження. Це спільна відповідальність, адже всі мають працювати в однакових і прозорих умовах.
Надлісництво також розпочало роботи з відновлення пошкоджених лісів: на ділянках, де раніше відбувалися самовільні рубки, тепер створюють нові лісові культури.
Завдяки постійному контролю, співпраці з правоохоронними органами та керівництвом громади, а також комплексним змінам масштабні незаконні рубки на цій території припинилися. Досвід Рахівського надлісництва доводить: ситуацію справді можна змінити. Для цього потрібно не лише карати злочинців, а й усувати соціальні причини виникнення злочинності та ліквідовувати ринок збуту нелегальної деревини.
📸 На фото: незаконний промисел «чорних лісорубів» у минулому та сучасні легальні роботи з кінного трелювання деревини.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤6❤🔥2🔥2👏2😱2
❤️🩹 Підтримка родин загиблих і зниклих безвісти на війні працівників: як працює система соціальних гарантій у ДП «Ліси України»
🪖 За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти.
На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.
На даний час без батька залишилися 182 дитини.
Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.
Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття.
Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».
У такому разі передбачена можливість оплати навчання.
Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.
Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.
Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.
Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.
Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.
Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами.
На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
🪖 За три з половиною роки на війні загинуло 210 мобілізованих працівників нашого підприємства, ще 133 вважаються зниклими безвісти.
На жаль, майже щотижня ці жахливі цифри зростають.
На даний час без батька залишилися 182 дитини.
Для родин загиблих та зниклих безвісти працівників у ДП «Ліси України» діє система соціальних гарантій, передбачених Колективним договором підприємства.
Зокрема, на кожну дитину щомісяця здійснюються виплати у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення повноліття.
Підтримка може продовжуватися до завершення здобуття першої вищої освіти, якщо дитина навчається за спеціальністю «Лісове господарство».
У такому разі передбачена можливість оплати навчання.
Для дітей з інвалідністю I–II груп виплати здійснюються до досягнення ними 30-річного віку.
Щоб дізнатися, як система соціальної підтримки працює на практиці, ми поспілкувалися з родинами загиблих воїнів-лісівників.
Людмила Баля втратила чоловіка понад рік тому. До мобілізації він працював майстром лісу у Чалівському лісництві на Полтавщині. Після його загибелі без батька залишилися двоє синів.
«На двох дітей отримую дві мінімальні заробітні плати. Старшому Антону незабаром виповниться 17 років, молодшому Богдану — 15, він вступає до коледжу. Зараз я не працюю, тому ці кошти дуже допомагають. Діти мають можливість відкладати гроші, самостійно купують одяг та інші необхідні речі, якими раніше забезпечував батько», — говорить Людмила Баля.
Чоловік Надії Харчишиної загинув два роки тому під час масованого ворожого обстрілу на Бахмутському напрямку. До повномасштабної війни Борис Харчишин майже 20 років працював у Баранівському надлісництві на Житомирщині. Без батька залишилися двоє синів — восьмирічний Назар і дванадцятирічний Тарас.
«У мене також мінімальна зарплата, тому ця допомога дуже важлива. Самій утримувати двох дітей було б складно. Кошти витрачаємо на харчування та лікування. У старшого Тараса є ортопедичне лікування, нещодавно зверталися і до ортодонта. Такі витрати важко покрити лише із зарплати, коли потрібно ще оплачувати комунальні послуги», — каже Надія.
Ірина Коротун втратила чоловіка Леоніда у 2022 році. Він працював електромонтером у Білокоровицькому надлісництві на Житомирщині та загинув під Бахмутом. Нині Ірина отримує виплати на молодшу доньку — 12-річну ученицю ліцею в Олевську.
«Ця допомога йде на найнеобхідніше — харчування, одяг, речі для доньки. Я зараз не працюю постійно, перебуваю на обліку в центрі зайнятості, маю лише сезонні підробітки. Тому самій утримувати дитину було б складніше».
Підтримка родин загиблих та зниклих безвісті воїнів-лісівників не обмежується лише виплатами.
На постійному контакті з родинами філії нашого підприємства. Велика лісівнича родина завжди готова відгукнутись та прийти їм на допомогу.
FB🔸YT🔸Inst🔸TikTok🔸LinkedIn
❤8❤🔥3👏2