💰 Перші 200 тисяч гривень уже вкладені у збереження клаптикових лісів Березнівської громади на Рівненщині.
Ці кошти спрямовані на виготовлення проєктів землеустрою та заходи з охорони територій. І це лише початок. До першого прибутку інвестиції у ці площі сягнуть на менше мільйона гривень.
Чи варто це того? Безумовно.
✅ Самосійні ліси – це природний ресурс, який без належного догляду може бути втрачений.
✅ Інвестиції у такі території – це захист від незаконної вирубки, пожеж і деградації земель.
✅ Передача земель до лісового фонду означає їхню безпеку та збільшення загальної площі лісів.
Березнівська громада – одна з тих, хто розуміє цінність таких територій. Починаючи з 2023 року, у нинішньому Березнівському надлісництві разом із місцевою владою провели обстеження земель. В результаті ідентифіковано майже 114 га самозалісених територій, які вже оформлені у постійне користування ДП «Ліси України».
Подібні процеси тривають і в інших регіонах.
Нагадаємо: у Волинській та Рівненській областях громади добровільно передали у підпорядкування філії «Поліський лісовий офіс» майже 14 тисяч га. Серед них 1 396 га – самосійні ліси, які тепер отримали офіційний статус і будуть врятовані.
Порятунок таких лісів для ДП «Ліси України» - дороговартісна справа та додаткові завдання на десятки років. Але ці інвестиції - найбільше того варті.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Ці кошти спрямовані на виготовлення проєктів землеустрою та заходи з охорони територій. І це лише початок. До першого прибутку інвестиції у ці площі сягнуть на менше мільйона гривень.
Чи варто це того? Безумовно.
✅ Самосійні ліси – це природний ресурс, який без належного догляду може бути втрачений.
✅ Інвестиції у такі території – це захист від незаконної вирубки, пожеж і деградації земель.
✅ Передача земель до лісового фонду означає їхню безпеку та збільшення загальної площі лісів.
Березнівська громада – одна з тих, хто розуміє цінність таких територій. Починаючи з 2023 року, у нинішньому Березнівському надлісництві разом із місцевою владою провели обстеження земель. В результаті ідентифіковано майже 114 га самозалісених територій, які вже оформлені у постійне користування ДП «Ліси України».
Подібні процеси тривають і в інших регіонах.
Нагадаємо: у Волинській та Рівненській областях громади добровільно передали у підпорядкування філії «Поліський лісовий офіс» майже 14 тисяч га. Серед них 1 396 га – самосійні ліси, які тепер отримали офіційний статус і будуть врятовані.
Порятунок таких лісів для ДП «Ліси України» - дороговартісна справа та додаткові завдання на десятки років. Але ці інвестиції - найбільше того варті.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
👍9❤4🔥1
🌲 Карпатська філія: Бродівське надлісництво у січні перевиконало план по реалізації на 111% і готується до значного збільшення лісозаготівлі
Вже більше місяця на повну потужність працює Бродівське надлісництво. До його складу увійшли 14 лісництв з двох колишніх філій “Бродівське лісове господарство” та “Золочівське лісове господарство”. Надлісництво має 259 працівників. Штат зберігся і заповнений майже повністю. 12 адміністративних працівників переведені у філію “Карпатський лісовий офіс”.
💬“За січень нам вдалося виконати план з реалізації на 111%. Запланували на січень дохід у 20 млн 474 тис. грн, а по факту вийшло 21 млн 734 тис. грн. Такі результати за рахунок раціонального розкряжування деревини, наявність власних бригад, виконання аукціонних договорів, а також колективна робота”, - розповідають у надлісництві.
✔️Більш того, реалізацію та доходи планують збільшити завдяки завершенню базового лісовпорядкування у лісництвах колишньої Золочівської філії. До створення ДП "Ліси України" увага проведенню лісовпорядних робіт належним чином не приділялася. Роботи проводилися не в повній мірі, оплачувались частково.
🌱Триває активна підготовка до лісокультурної кампанії. Вже готові до висадки 700 тис. сіянців сосни звичайної та 600 тисяч дуба звичайного. Роботи розпочнуть, як тільки настане стала тепла погода.
🔥Готові працівники надлісництва і до початку пожежонебезпечного сезону. На чергування виведуть штатних працівників. Для них є вся необхідна техніка: десятки ранцевих обприскувачів, мотопомп, хлопалок та пожежні модулі. Змонтована та працює система відеоспостереження для раннього виявлення та запобігання поширення лісових пожеж.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Вже більше місяця на повну потужність працює Бродівське надлісництво. До його складу увійшли 14 лісництв з двох колишніх філій “Бродівське лісове господарство” та “Золочівське лісове господарство”. Надлісництво має 259 працівників. Штат зберігся і заповнений майже повністю. 12 адміністративних працівників переведені у філію “Карпатський лісовий офіс”.
💬“За січень нам вдалося виконати план з реалізації на 111%. Запланували на січень дохід у 20 млн 474 тис. грн, а по факту вийшло 21 млн 734 тис. грн. Такі результати за рахунок раціонального розкряжування деревини, наявність власних бригад, виконання аукціонних договорів, а також колективна робота”, - розповідають у надлісництві.
✔️Більш того, реалізацію та доходи планують збільшити завдяки завершенню базового лісовпорядкування у лісництвах колишньої Золочівської філії. До створення ДП "Ліси України" увага проведенню лісовпорядних робіт належним чином не приділялася. Роботи проводилися не в повній мірі, оплачувались частково.
🌱Триває активна підготовка до лісокультурної кампанії. Вже готові до висадки 700 тис. сіянців сосни звичайної та 600 тисяч дуба звичайного. Роботи розпочнуть, як тільки настане стала тепла погода.
🔥Готові працівники надлісництва і до початку пожежонебезпечного сезону. На чергування виведуть штатних працівників. Для них є вся необхідна техніка: десятки ранцевих обприскувачів, мотопомп, хлопалок та пожежні модулі. Змонтована та працює система відеоспостереження для раннього виявлення та запобігання поширення лісових пожеж.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
👍9❤3🥰1👏1🤯1
🌲 Цього року ДП «Ліси України» інвестує у лісове господарство Чернігівщини майже 200 млн грн — гендиректор підприємства Юрій Болоховець
Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівської ОВА Вячеславом Чаусом та Головою Держлісагентства Віктором Смалем.
✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У філії «Північний лісовий офіс» порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.
Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%.
✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).
✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.
✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором.
Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя.
🪖 Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників, які долучають до роботи демобілізованим працівників.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівської ОВА Вячеславом Чаусом та Головою Держлісагентства Віктором Смалем.
✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У філії «Північний лісовий офіс» порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.
Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%.
✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).
✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.
✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором.
Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя.
🪖 Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників, які долучають до роботи демобілізованим працівників.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤9👍6👏6🔥2😱1😭1
🇺🇦Лісівник, який став сапером: Максим Ворона з Буковини понад 2 роки «підривав» ворожі плани
Автівка Максима Ворони – це справжній музей на колесах. Стеля його машини вкрита шевронами, і кожен із них має свою унікальну історію.
💬«Я жодного разу не перераховував їх. Навіть приблизно не уявляю, скільки тут наліпок, але історію кожної пам’ятаю: де, звідки, за яких обставин», — розповідає він.
Максим родом із Романківців, що у Чернівецькій області. У 2009 році він влаштувався юристом у лісгоспі, але невдовзі зрозумів, що хоче тісніше пов’язати своє життя з лісовою справою, тому здобув відповідну освіту. За роки роботи пройшов різні посади: був майстром цеху переробки, начальником лісопункту, але найдовше працював мисливствознавцем.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Максим добровільно вирушив у військкомат. Довелося просити й умовляти, щоб взяли на службу, — згадує він. Так він потрапив до 107-ї бригади ТРО 97-го батальйону.
💬«Тоді мною керувало відчуття відповідальності перед Батьківщиною... Я не міг інакше. Дружина й діти мене розуміли, знали, що я піду. А от батькам довго нічого не сказав, «морозився» пів року, мабуть. Мама і зараз не все знає», — розповідає воїн-лісівник.
До війни Максим не мав військового досвіду. Спочатку отримав посаду стрільця у стрілецькій роті. Пізніше пройшов навчання і став сапером у інженерно-саперному взводі.
За час служби воїн-лісівник пройшов багато гарячих точок: воював на Чернігівщині, Харківщині, Донеччині, Сумщині та у Запорізькій області. Хоча досвід мисливствознавця допомагав йому в певних ситуаціях, інколи він, навпаки, заважав.
💬«Я звик до лісів Сокирянщини, знаю кожен звук тутешніх дібров. А коли ми вперше потрапили у сосновий ліс на Харківщині, де під ногами пісок, я почувався максимально незручно. Постійно жартував, що це неправильний ліс: усе шурхотить незрозуміло, звуки незнайомі. Це мені лише заважало», — згадує Максим.
Будучи сапером, він разом із побратимами успішно виконав сотні завдань із розмінування та замінування територій, стримував ворога, створюючи підступні інженерні загородження. Однак найважчою битвою стала та, що точилася всередині нього — війна виснажила Максима зсередини, емоційно.
💬«У мене дуже добра пам’ять. Я пам’ятаю всі деталі, вулиці, номери квартир... Це велике навантаження на мозок. Так само у подробицях я пам’ятаю й різні трагічні події… прокручую постійно все у голові», — додає він.
Колекціонувати шеврони Максим почав у перший рік повномасштабного вторгнення. Обмінювався ними з побратимами та військовими інших бригад, з якими спільно виконував завдання. Важливе місце в колекції буковинця займають і лісові шеврони — адже роботі у лісовому господарстві він присвятив не один рік свого життя. Тож після демобілізації, у вересні минулого року, повернувся до колективу «Лісів України».
💬«Так співпало, що місце для шевронів закінчилося, і я демобілізувався. Те, що підприємство зберігало за мною робоче місце, було великим заспокоєнням. Я знав, що коли повернуся, матиму де працювати. Відтак у моїй колекції шевронів з’явилася ще одна особлива наліпка — ДП «Ліси України».
З січня буковинця перевели на роботу до філії «Подільський лісовий офіс». Зараз він працює інженером охорони та захисту лісу. Як демобілізований отримує надбавку до зарплатні, також раз на рік йому передбачена додаткова премія.
Сьогодні Максим знову серед лісів Сокирянщини, які так добре знає. Тут знайомий кожен звук і кожен шелест, які «лікують» від пережитого. Та навіть у мирному житті війна залишається у його пам’яті — у спогадах, у шевронах, у дорогих серцю символах на стелі автівки.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Автівка Максима Ворони – це справжній музей на колесах. Стеля його машини вкрита шевронами, і кожен із них має свою унікальну історію.
💬«Я жодного разу не перераховував їх. Навіть приблизно не уявляю, скільки тут наліпок, але історію кожної пам’ятаю: де, звідки, за яких обставин», — розповідає він.
Максим родом із Романківців, що у Чернівецькій області. У 2009 році він влаштувався юристом у лісгоспі, але невдовзі зрозумів, що хоче тісніше пов’язати своє життя з лісовою справою, тому здобув відповідну освіту. За роки роботи пройшов різні посади: був майстром цеху переробки, начальником лісопункту, але найдовше працював мисливствознавцем.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Максим добровільно вирушив у військкомат. Довелося просити й умовляти, щоб взяли на службу, — згадує він. Так він потрапив до 107-ї бригади ТРО 97-го батальйону.
💬«Тоді мною керувало відчуття відповідальності перед Батьківщиною... Я не міг інакше. Дружина й діти мене розуміли, знали, що я піду. А от батькам довго нічого не сказав, «морозився» пів року, мабуть. Мама і зараз не все знає», — розповідає воїн-лісівник.
До війни Максим не мав військового досвіду. Спочатку отримав посаду стрільця у стрілецькій роті. Пізніше пройшов навчання і став сапером у інженерно-саперному взводі.
За час служби воїн-лісівник пройшов багато гарячих точок: воював на Чернігівщині, Харківщині, Донеччині, Сумщині та у Запорізькій області. Хоча досвід мисливствознавця допомагав йому в певних ситуаціях, інколи він, навпаки, заважав.
💬«Я звик до лісів Сокирянщини, знаю кожен звук тутешніх дібров. А коли ми вперше потрапили у сосновий ліс на Харківщині, де під ногами пісок, я почувався максимально незручно. Постійно жартував, що це неправильний ліс: усе шурхотить незрозуміло, звуки незнайомі. Це мені лише заважало», — згадує Максим.
Будучи сапером, він разом із побратимами успішно виконав сотні завдань із розмінування та замінування територій, стримував ворога, створюючи підступні інженерні загородження. Однак найважчою битвою стала та, що точилася всередині нього — війна виснажила Максима зсередини, емоційно.
💬«У мене дуже добра пам’ять. Я пам’ятаю всі деталі, вулиці, номери квартир... Це велике навантаження на мозок. Так само у подробицях я пам’ятаю й різні трагічні події… прокручую постійно все у голові», — додає він.
Колекціонувати шеврони Максим почав у перший рік повномасштабного вторгнення. Обмінювався ними з побратимами та військовими інших бригад, з якими спільно виконував завдання. Важливе місце в колекції буковинця займають і лісові шеврони — адже роботі у лісовому господарстві він присвятив не один рік свого життя. Тож після демобілізації, у вересні минулого року, повернувся до колективу «Лісів України».
💬«Так співпало, що місце для шевронів закінчилося, і я демобілізувався. Те, що підприємство зберігало за мною робоче місце, було великим заспокоєнням. Я знав, що коли повернуся, матиму де працювати. Відтак у моїй колекції шевронів з’явилася ще одна особлива наліпка — ДП «Ліси України».
З січня буковинця перевели на роботу до філії «Подільський лісовий офіс». Зараз він працює інженером охорони та захисту лісу. Як демобілізований отримує надбавку до зарплатні, також раз на рік йому передбачена додаткова премія.
Сьогодні Максим знову серед лісів Сокирянщини, які так добре знає. Тут знайомий кожен звук і кожен шелест, які «лікують» від пережитого. Та навіть у мирному житті війна залишається у його пам’яті — у спогадах, у шевронах, у дорогих серцю символах на стелі автівки.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤10👍6💯1
💬«Раніше вважалося, що "лісівник" - це чоловіча професія, але жінки довели, що здатні виконувати ті самі завдання. Багато хлопців пішли на фронт, і жінки взяли на себе їхню роботу,» – говорить учасниця проєкту "Лідерки ДП "Ліси України", ліснича Прудищанського лісництва Ольга Линок.
Ольга починала свою кар’єру як лісничка, а згодом вступила до НУБіП України, де отримала ступені бакалавра та магістра за спеціальністю «Лісове господарство». Паралельно працювала майстринею лісу, а через два роки стала помічницею лісничого. Цю посаду обіймала протягом 12 років, доки у 2024 році не очолила лісництво.
💬 «Працювати лісничою мені подобається, хоча відповідальність значно більша. Під моїм керівництвом зараз 16 працівників. Усе – люди, техніка, безпека – тримається на мені. Це виклик, але я впевнена у своїй команді,» – ділиться Ольга.
Прудищанське лісництво розташоване на прикордонні Сумщини, де доводиться працювати під звуки, дронів, кабів та вибухів.
💬«Найбільший виклик зараз – це війна. Морально дуже важко, адже обстріли стали буденністю. У 2023 році загинуло шість колег із Голубівського лісництва, які просто виконували свою роботу. Це могло трапитися з будь-ким із нас,» – розповідає Ольга.
Попри всі труднощі, колектив підтримує один одного та продовжує виконувати свою роботу, зокрема допомагати військовим та реагувати на лісові пожежі.
У серпні 2023 року лісництво допомогло ліквідувати пожежу, яка спалахнула через обстріл у школі біля лісового масиву. Завдяки їхнім спільним зусиллям вогонь не поширився на ліс та село.
💬«Після кожного прильоту ми виїжджаємо в ліс, перевіряємо територію, щоб не допустити великих загорянь. У 2024 році нам вдалося уникнути лісових пожеж завдяки оперативній роботі лісової охорони,» – пояснює вона.
Попри складну ситуацію, пов’язану із прикордонним розташуванням, лісництво продовжує розвиватися.
🛻«Ми не стоїмо на місці, навіть перебуваючи на прикордонні з країною-агресором. Нещодавно ми отримали сучасний автомобіль і причеп для маніпулятора, що значно полегшує нашу роботу,» – зазначає Ольга.
Окрім роботи, важливу роль у житті Ольги відіграє її родина. Чоловік Михайло служить у Нацгвардії, син Сергій – прикордонник і фельдшер, а донька Софія ще навчається у школі.
Бути в команді ДП «Ліси України» – це не лише про роботу в лісовій галузі, а й про згуртованість і прагнення до розвитку навіть у найскладніших умовах.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Ольга починала свою кар’єру як лісничка, а згодом вступила до НУБіП України, де отримала ступені бакалавра та магістра за спеціальністю «Лісове господарство». Паралельно працювала майстринею лісу, а через два роки стала помічницею лісничого. Цю посаду обіймала протягом 12 років, доки у 2024 році не очолила лісництво.
💬 «Працювати лісничою мені подобається, хоча відповідальність значно більша. Під моїм керівництвом зараз 16 працівників. Усе – люди, техніка, безпека – тримається на мені. Це виклик, але я впевнена у своїй команді,» – ділиться Ольга.
Прудищанське лісництво розташоване на прикордонні Сумщини, де доводиться працювати під звуки, дронів, кабів та вибухів.
💬«Найбільший виклик зараз – це війна. Морально дуже важко, адже обстріли стали буденністю. У 2023 році загинуло шість колег із Голубівського лісництва, які просто виконували свою роботу. Це могло трапитися з будь-ким із нас,» – розповідає Ольга.
Попри всі труднощі, колектив підтримує один одного та продовжує виконувати свою роботу, зокрема допомагати військовим та реагувати на лісові пожежі.
У серпні 2023 року лісництво допомогло ліквідувати пожежу, яка спалахнула через обстріл у школі біля лісового масиву. Завдяки їхнім спільним зусиллям вогонь не поширився на ліс та село.
💬«Після кожного прильоту ми виїжджаємо в ліс, перевіряємо територію, щоб не допустити великих загорянь. У 2024 році нам вдалося уникнути лісових пожеж завдяки оперативній роботі лісової охорони,» – пояснює вона.
Попри складну ситуацію, пов’язану із прикордонним розташуванням, лісництво продовжує розвиватися.
🛻«Ми не стоїмо на місці, навіть перебуваючи на прикордонні з країною-агресором. Нещодавно ми отримали сучасний автомобіль і причеп для маніпулятора, що значно полегшує нашу роботу,» – зазначає Ольга.
Окрім роботи, важливу роль у житті Ольги відіграє її родина. Чоловік Михайло служить у Нацгвардії, син Сергій – прикордонник і фельдшер, а донька Софія ще навчається у школі.
Бути в команді ДП «Ліси України» – це не лише про роботу в лісовій галузі, а й про згуртованість і прагнення до розвитку навіть у найскладніших умовах.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤13👏7🔥2😭2👍1😱1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🦬На Вінниччині працівники ДП "Ліси України" охороняють одну з найбільших популяцій червонокнижних зубрів
Зубр європейський - червонокнижний вид і в Україні він знаходиться під особливою охороною.
📍На Вінниччині в угіддях Вінницького надлісництва на площі 12 тис. га мешкає субпопуляція з 132 велетнів зубрів. Їх чисельність зростає щорічно і вважається однією з найбільших в Україні. За рік у стаді народилось 13 телят. 5 тварин загинули від фізіологічного старіння.
Історія зубрів на Вінниччині розпочалась ще наприкінці сімдесятих років минулого століття. Тоді лісівники завезли цих велетнів з Волині. Заселили 4 самки і 2-х самців. Ареал проживання та умови чудово підійшли тваринам.
Для забезпечення належних умов для проживання стада в угіддях надлісництва створено комплекс біотехнічних споруд - підгодівельні майданчики, солонці, водопої.
✔️Для підгодівельного зимового періоду зубрів єгері заготовили 120 тонн сіна, 20 тонн буряків, 20 тонн зернових (кукурудза та ячмінь), закупили близько 3 тонн солі.
Єгерська служба регулярно наповнює годівниці кормами та слідкує, щоб у солонцях була сіль, яка важлива для підтримки імунної системи тварин взимку.
Щоб спостерігати за зубрами на підгодівельних майданчиках, їх поведінкою та можливими потребами, єгері встановлюють фотопастки.
❗️Охорона популяції зубрів - повністю дотаційний напрям. ДП "Ліси України" розуміє важливість збереження цих червонокнижних велетнів тож готове забезпечувати якісну підгодівлю та захист від браконьєрів.
Для утримання і охорони поголівʼя зубрів європейських та інших диких тварин підприємство витрачає виключно зароблені кошти і ніяким чином не задіює для цього держбюджет.
Зубр європейський - червонокнижний вид і в Україні він знаходиться під особливою охороною.
📍На Вінниччині в угіддях Вінницького надлісництва на площі 12 тис. га мешкає субпопуляція з 132 велетнів зубрів. Їх чисельність зростає щорічно і вважається однією з найбільших в Україні. За рік у стаді народилось 13 телят. 5 тварин загинули від фізіологічного старіння.
Історія зубрів на Вінниччині розпочалась ще наприкінці сімдесятих років минулого століття. Тоді лісівники завезли цих велетнів з Волині. Заселили 4 самки і 2-х самців. Ареал проживання та умови чудово підійшли тваринам.
Для забезпечення належних умов для проживання стада в угіддях надлісництва створено комплекс біотехнічних споруд - підгодівельні майданчики, солонці, водопої.
✔️Для підгодівельного зимового періоду зубрів єгері заготовили 120 тонн сіна, 20 тонн буряків, 20 тонн зернових (кукурудза та ячмінь), закупили близько 3 тонн солі.
Єгерська служба регулярно наповнює годівниці кормами та слідкує, щоб у солонцях була сіль, яка важлива для підтримки імунної системи тварин взимку.
Щоб спостерігати за зубрами на підгодівельних майданчиках, їх поведінкою та можливими потребами, єгері встановлюють фотопастки.
❗️Охорона популяції зубрів - повністю дотаційний напрям. ДП "Ліси України" розуміє важливість збереження цих червонокнижних велетнів тож готове забезпечувати якісну підгодівлю та захист від браконьєрів.
Для утримання і охорони поголівʼя зубрів європейських та інших диких тварин підприємство витрачає виключно зароблені кошти і ніяким чином не задіює для цього держбюджет.
❤18👍5💯1
❗️Водій збив лосицю та втік: червонокнижну тварину рятують лісівники
Поранену самку лося пізно ввечері учора, 20 лютого, виявили під час рейду працівники державної лісової охорони Маневицького надлісництва ДП "Ліси України"
❗️Тварина лежала в лісі у травматичному шоці, з відкритими переломами задніх кінцівок.
Лісівники чергували біля неї всю ніч, надаючи домедичну допомогу, оберігаючи також від хижаків. Перш за все, від червонокнижної рисі, адже зимовий облік показав, що саме ці місця - улюблений ареал її проживання.
Вранці поранену тварину доставили в найближче лісництво.
Щоб мінімізувати стрес, перед транспортуванням її приспали медикаментозно.
Під час огляду ветеринари ухвалили складне рішення – задля порятунку довелося ампутувати пошкоджені кінцівки.
Операція пройшла успішно, зараз тварина поступово відходить від наркозу.
❗️З’ясувалося, що самка лося отримала травми після наїзду легкового автомобіля, який збив її 20 лютого близько 20:00 на автодорозі М-07, у межах Оконського лісництва.
Водій після аварії не зупинився і поїхав із місця події.
Очевидці розповіли, що неподалік бачили чоловіка, який знімав на телефон пошкоджену Audi.
Згодом у соцмережах з’явилося відео, на якому 23-річний чоловік демонстрував свій автомобіль після ДТП.
Поліція розшукала його та склала адміністративні матеріали за вчинені правопорушення.
❗️Звертаємося до громадян: якщо ви скоїли наїзд на тварину, не залишайте її напризволяще!
Зупиніться, зафіксуйте ДТП, зателефонуйте 102 і дочекайтеся поліції.
Вчасна допомога може врятувати життя тварині.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Поранену самку лося пізно ввечері учора, 20 лютого, виявили під час рейду працівники державної лісової охорони Маневицького надлісництва ДП "Ліси України"
❗️Тварина лежала в лісі у травматичному шоці, з відкритими переломами задніх кінцівок.
Лісівники чергували біля неї всю ніч, надаючи домедичну допомогу, оберігаючи також від хижаків. Перш за все, від червонокнижної рисі, адже зимовий облік показав, що саме ці місця - улюблений ареал її проживання.
Вранці поранену тварину доставили в найближче лісництво.
Щоб мінімізувати стрес, перед транспортуванням її приспали медикаментозно.
Під час огляду ветеринари ухвалили складне рішення – задля порятунку довелося ампутувати пошкоджені кінцівки.
Операція пройшла успішно, зараз тварина поступово відходить від наркозу.
❗️З’ясувалося, що самка лося отримала травми після наїзду легкового автомобіля, який збив її 20 лютого близько 20:00 на автодорозі М-07, у межах Оконського лісництва.
Водій після аварії не зупинився і поїхав із місця події.
Очевидці розповіли, що неподалік бачили чоловіка, який знімав на телефон пошкоджену Audi.
Згодом у соцмережах з’явилося відео, на якому 23-річний чоловік демонстрував свій автомобіль після ДТП.
Поліція розшукала його та склала адміністративні матеріали за вчинені правопорушення.
❗️Звертаємося до громадян: якщо ви скоїли наїзд на тварину, не залишайте її напризволяще!
Зупиніться, зафіксуйте ДТП, зателефонуйте 102 і дочекайтеся поліції.
Вчасна допомога може врятувати життя тварині.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
😭19💔4❤2👍2😱1