🪖 Про Володимира Домінікіна з позивним «Лісник» нещодавно розповіли на сторінці 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини, Пишаємося!
Дякуємо воїну-лісівнику!
І також розповімо про нашого Захисника, який змінив лісову форму на військову.
Військовослужбовець із Вараського району Рівненщини боронить Україну з 2014 року. Має багаторічний досвід служби та нині воює у складі 61-го батальйону ТРО ЗСУ, 104-ї бригади тероборони.
💬 «Після строкової служби у 2002 році я працював лісничим. Але у 2014-му, коли розпочалася війна, вирішив повернутися до армії. Моя підготовка, досвід роботи з технікою та розуміння військової справи стали необхідними для оборони країни. Саме тоді я взяв позивний «Лісник» – як символ своєї улюбленої справи і професії».
У 2022 році, коли стало зрозуміло, що вторгнення неминуче, Володимир не чекав наказу. 23 лютого пройшов медкомісію, а вже наступного дня був у строю.
Лісівничий досвід та знання, зізнається співрозмовник, допомагають у нинішніх військових буднях: це і вміння орієнтуватися на місцевості, облаштовувати укриття та ефективно використовувати природні ресурси.
💬 «Знання лісу – це не лише професія, а й перевага на війні. Ми знаємо, як будувати дійсно надійні бліндажі, як для цього правильно підібрати лісоматеріали. У складних умовах все це рятує життя».
Хоч Володимир і не кадровий військовий, але про умови та ведення війни вже знає досить багато. Каже, ворог зараз не дотримується жодних правил. Ціль - просто знищити все і всіх. Нам же, щоб зупинити цю навалу, не достатньо людського ресурсу і зброї. Сучасна війна - це, перш за все, технології. Україна ж досі тримається переважно на тому, що на лінії оборони багато справжніх патріотів.
💬 «Мій обов’язок – захищати рідну землю. У мене двоє дітей. Донька хоче стати економістом, а син – лісником. Я воюю за їхнє майбутнє, за мирну Україну, - наголошує і додає: - Вдома мене чекає дружина, яку я дуже люблю. І принагідно сьогодні вітаю з Днем закоханих та щиро дякую за всі роки нашого спільного життя. Її терпіння та підтримка допомагають мені триматися на передовій».
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Дякуємо воїну-лісівнику!
І також розповімо про нашого Захисника, який змінив лісову форму на військову.
Військовослужбовець із Вараського району Рівненщини боронить Україну з 2014 року. Має багаторічний досвід служби та нині воює у складі 61-го батальйону ТРО ЗСУ, 104-ї бригади тероборони.
💬 «Після строкової служби у 2002 році я працював лісничим. Але у 2014-му, коли розпочалася війна, вирішив повернутися до армії. Моя підготовка, досвід роботи з технікою та розуміння військової справи стали необхідними для оборони країни. Саме тоді я взяв позивний «Лісник» – як символ своєї улюбленої справи і професії».
У 2022 році, коли стало зрозуміло, що вторгнення неминуче, Володимир не чекав наказу. 23 лютого пройшов медкомісію, а вже наступного дня був у строю.
Лісівничий досвід та знання, зізнається співрозмовник, допомагають у нинішніх військових буднях: це і вміння орієнтуватися на місцевості, облаштовувати укриття та ефективно використовувати природні ресурси.
💬 «Знання лісу – це не лише професія, а й перевага на війні. Ми знаємо, як будувати дійсно надійні бліндажі, як для цього правильно підібрати лісоматеріали. У складних умовах все це рятує життя».
Хоч Володимир і не кадровий військовий, але про умови та ведення війни вже знає досить багато. Каже, ворог зараз не дотримується жодних правил. Ціль - просто знищити все і всіх. Нам же, щоб зупинити цю навалу, не достатньо людського ресурсу і зброї. Сучасна війна - це, перш за все, технології. Україна ж досі тримається переважно на тому, що на лінії оборони багато справжніх патріотів.
💬 «Мій обов’язок – захищати рідну землю. У мене двоє дітей. Донька хоче стати економістом, а син – лісником. Я воюю за їхнє майбутнє, за мирну Україну, - наголошує і додає: - Вдома мене чекає дружина, яку я дуже люблю. І принагідно сьогодні вітаю з Днем закоханих та щиро дякую за всі роки нашого спільного життя. Її терпіння та підтримка допомагають мені триматися на передовій».
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
👏10❤5🔥1
🌳 НАЗК презентувало дослідження щодо корупційних ризиків у лісовому господарстві
Участь у аналітичний роботі, крім спеціалістів Національного агентства, приймали WWF та Базельский інститут управління.
Під час презентації результатів дослідження заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко зазначив, що за останні 5 років ситуація у лісовій сфері зазнала радикальних змін.
За його словами, у 2020 році державні лісгоспи завдали країні збитків на 2 млрд грн. Управління системою було неефективним, директори лісгоспів реалізовували деревину тим, кому вважали за потрібне, за цінами, які визначали самі. Лісова галузь не була здатна відреагувати на масштабні лісові пожежі.
У результаті лісової реформи було утворене єдине підприємство, яке керується значно ефективніше та є простішим для контролю. Запроваджено електронний лісорубний квиток, товарно-транспортну накладну та сертифікат походження.
Представники НАЗК під час обговорення також відмітили позитивні зрушення — запровадження електронного лісорубного квитку та фотофіксація при транспортуванні деревини були охарактеризовані як «супер-ідеї»💡
Загалом у дослідженні визначені 12 основних корупційних ризиків. Частина ризиків пов’язана із застарілою нормативною базою, не затвердженими процедурами, протиріччями між нормами законодавства.
🪵 Окрім того, у дослідженні наведено приклади кримінальних проваджень, пов’язаних із реалізацією деревини за прямими договорами, від яких ДП «Ліси України» відмовилося з моменту створення.
Поради швейцарських колег стосувалися подальшої цифровізації та вдосконалення системи повідомлень про корупцію. Зазначені кроки вже реалізуються в межах співпраці ДП «Ліси України» та Базельського інституту управління.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Участь у аналітичний роботі, крім спеціалістів Національного агентства, приймали WWF та Базельский інститут управління.
Під час презентації результатів дослідження заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко зазначив, що за останні 5 років ситуація у лісовій сфері зазнала радикальних змін.
За його словами, у 2020 році державні лісгоспи завдали країні збитків на 2 млрд грн. Управління системою було неефективним, директори лісгоспів реалізовували деревину тим, кому вважали за потрібне, за цінами, які визначали самі. Лісова галузь не була здатна відреагувати на масштабні лісові пожежі.
У результаті лісової реформи було утворене єдине підприємство, яке керується значно ефективніше та є простішим для контролю. Запроваджено електронний лісорубний квиток, товарно-транспортну накладну та сертифікат походження.
Представники НАЗК під час обговорення також відмітили позитивні зрушення — запровадження електронного лісорубного квитку та фотофіксація при транспортуванні деревини були охарактеризовані як «супер-ідеї»💡
Загалом у дослідженні визначені 12 основних корупційних ризиків. Частина ризиків пов’язана із застарілою нормативною базою, не затвердженими процедурами, протиріччями між нормами законодавства.
🪵 Окрім того, у дослідженні наведено приклади кримінальних проваджень, пов’язаних із реалізацією деревини за прямими договорами, від яких ДП «Ліси України» відмовилося з моменту створення.
Поради швейцарських колег стосувалися подальшої цифровізації та вдосконалення системи повідомлень про корупцію. Зазначені кроки вже реалізуються в межах співпраці ДП «Ліси України» та Базельського інституту управління.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤5👏3🤯2👍1😱1💯1💔1
🌳 «Наглядова рада «Лісів України» сформована, вона легітимна і дієздатна», – Голова регуляторної служби Олексій Кучер
Голова регуляторної служби України Олексій Кучер представлятиме у Наглядовій раді ДП «Ліси України» інтереси держави.
Пресслужба підприємства поговорила з паном Олексієм про роль та місце Наглядової ради та її першочергові задачі.
- Пане Олексію, в процесі лісової реформи точилося багато дискусій, в тому числі щодо законодавчого підґрунтя для створення єдиної спеціалізованої компанії. Яка ваша думка з цього приводу❓
💬 Створення підприємства відбулося строго відповідно до законодавства – у цьому немає жодних сумнівів. Сьогодні, за підсумками двох років роботи, ми бачимо, що обраний формат лісової реформи дав якісний результат. Економічні показники покращилися в рази, а за всіма іншими напрямками також спостерігається суттєвий прогрес.
- Наразі обрано лише одного представника від держави у Наглядовій раді, чи перешкоджатиме це її роботі❓
💬 Наглядова рада не просто сформована, вона цілком легітимна і дієздатна, її роботі ніщо не перешкоджає.
- Члени Наглядової ради підписали контракт, які ваші наступні кроки❓
💬 Наступні кроки визначені законодавством. Треба обрати голову та сформувати два комітету – з винагороди та призначень і аудиту.
- Судячи з коментарів у соцмережах дехто сприймає Наглядову раду як ще один контролюючий орган.
💬 Наглядова рада – це орган, який не займається виключно контролем. Це орган управління. У повноваження Наглядової ради входить призначення та звільнення керівного складу, затвердження фінансового плану, аудит. Керівництво підприємства вправі виносити на розгляд Наглядової ради стратегічні питання, розуміючи їхню складність та важливість. З формуванням Наглядової ради підприємство стає більше суб’єктним.
- Як це розуміти❓
💬 Суб’єктність – це, з одного боку, більша незалежність у взаємовідносинах із центральними органами виконавчої влади, адже погодження ключових рішень передається Наглядовій раді. З іншого боку, це вищий рівень відповідальності під час ухвалення важливих рішень, які більше не приймаються одноосібно керівником компанії.
- Які можливості контролю у Наглядовій ради❓
💬 Наглядова рада не може напряму втручатися у господарську діяльність. Водночас є дієві механізми контролю. Будь-який член Наглядової ради може запросити документи щодо тієї чи іншої господарської операції, оцінити її та за потреби скликати для розгляду даного питання Наглядову раду.
- Який ключовий KPI, на вашу думку, держава має визначити для нашого підприємства❓
💬 Держава як власник лісового фонду в першу чергу зацікавлена в його збереженні. «Ліси України» повинні збільшувати цінність лісового фонду, що перебуває в користуванні компанії, і водночас демонструвати високу динаміку економічних показників та зростання надходжень до бюджету.
- Наглядова рада – це лише інструмент корпоративного управління, коли нам очікувати повноцінної корпоратизації підприємства❓
Читати повну версію інтервʼю.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Голова регуляторної служби України Олексій Кучер представлятиме у Наглядовій раді ДП «Ліси України» інтереси держави.
Пресслужба підприємства поговорила з паном Олексієм про роль та місце Наглядової ради та її першочергові задачі.
- Пане Олексію, в процесі лісової реформи точилося багато дискусій, в тому числі щодо законодавчого підґрунтя для створення єдиної спеціалізованої компанії. Яка ваша думка з цього приводу❓
💬 Створення підприємства відбулося строго відповідно до законодавства – у цьому немає жодних сумнівів. Сьогодні, за підсумками двох років роботи, ми бачимо, що обраний формат лісової реформи дав якісний результат. Економічні показники покращилися в рази, а за всіма іншими напрямками також спостерігається суттєвий прогрес.
- Наразі обрано лише одного представника від держави у Наглядовій раді, чи перешкоджатиме це її роботі❓
💬 Наглядова рада не просто сформована, вона цілком легітимна і дієздатна, її роботі ніщо не перешкоджає.
- Члени Наглядової ради підписали контракт, які ваші наступні кроки❓
💬 Наступні кроки визначені законодавством. Треба обрати голову та сформувати два комітету – з винагороди та призначень і аудиту.
- Судячи з коментарів у соцмережах дехто сприймає Наглядову раду як ще один контролюючий орган.
💬 Наглядова рада – це орган, який не займається виключно контролем. Це орган управління. У повноваження Наглядової ради входить призначення та звільнення керівного складу, затвердження фінансового плану, аудит. Керівництво підприємства вправі виносити на розгляд Наглядової ради стратегічні питання, розуміючи їхню складність та важливість. З формуванням Наглядової ради підприємство стає більше суб’єктним.
- Як це розуміти❓
💬 Суб’єктність – це, з одного боку, більша незалежність у взаємовідносинах із центральними органами виконавчої влади, адже погодження ключових рішень передається Наглядовій раді. З іншого боку, це вищий рівень відповідальності під час ухвалення важливих рішень, які більше не приймаються одноосібно керівником компанії.
- Які можливості контролю у Наглядовій ради❓
💬 Наглядова рада не може напряму втручатися у господарську діяльність. Водночас є дієві механізми контролю. Будь-який член Наглядової ради може запросити документи щодо тієї чи іншої господарської операції, оцінити її та за потреби скликати для розгляду даного питання Наглядову раду.
- Який ключовий KPI, на вашу думку, держава має визначити для нашого підприємства❓
💬 Держава як власник лісового фонду в першу чергу зацікавлена в його збереженні. «Ліси України» повинні збільшувати цінність лісового фонду, що перебуває в користуванні компанії, і водночас демонструвати високу динаміку економічних показників та зростання надходжень до бюджету.
- Наглядова рада – це лише інструмент корпоративного управління, коли нам очікувати повноцінної корпоратизації підприємства❓
Читати повну версію інтервʼю.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤6👍4👏3🔥1
💰 Перші 200 тисяч гривень уже вкладені у збереження клаптикових лісів Березнівської громади на Рівненщині.
Ці кошти спрямовані на виготовлення проєктів землеустрою та заходи з охорони територій. І це лише початок. До першого прибутку інвестиції у ці площі сягнуть на менше мільйона гривень.
Чи варто це того? Безумовно.
✅ Самосійні ліси – це природний ресурс, який без належного догляду може бути втрачений.
✅ Інвестиції у такі території – це захист від незаконної вирубки, пожеж і деградації земель.
✅ Передача земель до лісового фонду означає їхню безпеку та збільшення загальної площі лісів.
Березнівська громада – одна з тих, хто розуміє цінність таких територій. Починаючи з 2023 року, у нинішньому Березнівському надлісництві разом із місцевою владою провели обстеження земель. В результаті ідентифіковано майже 114 га самозалісених територій, які вже оформлені у постійне користування ДП «Ліси України».
Подібні процеси тривають і в інших регіонах.
Нагадаємо: у Волинській та Рівненській областях громади добровільно передали у підпорядкування філії «Поліський лісовий офіс» майже 14 тисяч га. Серед них 1 396 га – самосійні ліси, які тепер отримали офіційний статус і будуть врятовані.
Порятунок таких лісів для ДП «Ліси України» - дороговартісна справа та додаткові завдання на десятки років. Але ці інвестиції - найбільше того варті.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Ці кошти спрямовані на виготовлення проєктів землеустрою та заходи з охорони територій. І це лише початок. До першого прибутку інвестиції у ці площі сягнуть на менше мільйона гривень.
Чи варто це того? Безумовно.
✅ Самосійні ліси – це природний ресурс, який без належного догляду може бути втрачений.
✅ Інвестиції у такі території – це захист від незаконної вирубки, пожеж і деградації земель.
✅ Передача земель до лісового фонду означає їхню безпеку та збільшення загальної площі лісів.
Березнівська громада – одна з тих, хто розуміє цінність таких територій. Починаючи з 2023 року, у нинішньому Березнівському надлісництві разом із місцевою владою провели обстеження земель. В результаті ідентифіковано майже 114 га самозалісених територій, які вже оформлені у постійне користування ДП «Ліси України».
Подібні процеси тривають і в інших регіонах.
Нагадаємо: у Волинській та Рівненській областях громади добровільно передали у підпорядкування філії «Поліський лісовий офіс» майже 14 тисяч га. Серед них 1 396 га – самосійні ліси, які тепер отримали офіційний статус і будуть врятовані.
Порятунок таких лісів для ДП «Ліси України» - дороговартісна справа та додаткові завдання на десятки років. Але ці інвестиції - найбільше того варті.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
👍9❤4🔥1
🌲 Карпатська філія: Бродівське надлісництво у січні перевиконало план по реалізації на 111% і готується до значного збільшення лісозаготівлі
Вже більше місяця на повну потужність працює Бродівське надлісництво. До його складу увійшли 14 лісництв з двох колишніх філій “Бродівське лісове господарство” та “Золочівське лісове господарство”. Надлісництво має 259 працівників. Штат зберігся і заповнений майже повністю. 12 адміністративних працівників переведені у філію “Карпатський лісовий офіс”.
💬“За січень нам вдалося виконати план з реалізації на 111%. Запланували на січень дохід у 20 млн 474 тис. грн, а по факту вийшло 21 млн 734 тис. грн. Такі результати за рахунок раціонального розкряжування деревини, наявність власних бригад, виконання аукціонних договорів, а також колективна робота”, - розповідають у надлісництві.
✔️Більш того, реалізацію та доходи планують збільшити завдяки завершенню базового лісовпорядкування у лісництвах колишньої Золочівської філії. До створення ДП "Ліси України" увага проведенню лісовпорядних робіт належним чином не приділялася. Роботи проводилися не в повній мірі, оплачувались частково.
🌱Триває активна підготовка до лісокультурної кампанії. Вже готові до висадки 700 тис. сіянців сосни звичайної та 600 тисяч дуба звичайного. Роботи розпочнуть, як тільки настане стала тепла погода.
🔥Готові працівники надлісництва і до початку пожежонебезпечного сезону. На чергування виведуть штатних працівників. Для них є вся необхідна техніка: десятки ранцевих обприскувачів, мотопомп, хлопалок та пожежні модулі. Змонтована та працює система відеоспостереження для раннього виявлення та запобігання поширення лісових пожеж.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Вже більше місяця на повну потужність працює Бродівське надлісництво. До його складу увійшли 14 лісництв з двох колишніх філій “Бродівське лісове господарство” та “Золочівське лісове господарство”. Надлісництво має 259 працівників. Штат зберігся і заповнений майже повністю. 12 адміністративних працівників переведені у філію “Карпатський лісовий офіс”.
💬“За січень нам вдалося виконати план з реалізації на 111%. Запланували на січень дохід у 20 млн 474 тис. грн, а по факту вийшло 21 млн 734 тис. грн. Такі результати за рахунок раціонального розкряжування деревини, наявність власних бригад, виконання аукціонних договорів, а також колективна робота”, - розповідають у надлісництві.
✔️Більш того, реалізацію та доходи планують збільшити завдяки завершенню базового лісовпорядкування у лісництвах колишньої Золочівської філії. До створення ДП "Ліси України" увага проведенню лісовпорядних робіт належним чином не приділялася. Роботи проводилися не в повній мірі, оплачувались частково.
🌱Триває активна підготовка до лісокультурної кампанії. Вже готові до висадки 700 тис. сіянців сосни звичайної та 600 тисяч дуба звичайного. Роботи розпочнуть, як тільки настане стала тепла погода.
🔥Готові працівники надлісництва і до початку пожежонебезпечного сезону. На чергування виведуть штатних працівників. Для них є вся необхідна техніка: десятки ранцевих обприскувачів, мотопомп, хлопалок та пожежні модулі. Змонтована та працює система відеоспостереження для раннього виявлення та запобігання поширення лісових пожеж.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
👍9❤3🥰1👏1🤯1
🌲 Цього року ДП «Ліси України» інвестує у лісове господарство Чернігівщини майже 200 млн грн — гендиректор підприємства Юрій Болоховець
Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівської ОВА Вячеславом Чаусом та Головою Держлісагентства Віктором Смалем.
✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У філії «Північний лісовий офіс» порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.
Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%.
✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).
✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.
✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором.
Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя.
🪖 Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників, які долучають до роботи демобілізованим працівників.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Лісову інвестиційну програму регіону обговорювали під час робочої поїздки з членом Наглядової ради ДП «Ліси України» Янне Харьюнпяя, начальником Чернігівської ОВА Вячеславом Чаусом та Головою Держлісагентства Віктором Смалем.
✔️ Один із ключових напрямів інвестицій – будівництво нових та реконструкція існуючих лісових доріг. У філії «Північний лісовий офіс» порахували, що кожен новий кілометр лісової дороги щорічно економить підприємству приблизно 350 тис. грн завдяки скороченню витрат на логістику.
Нові дороги – можливість повноцінного освоєння ресурсу: цього року наші чернігівські господарства планують збільшити заготівлю до 30%.
✔️ Другий важливий напрям – нова техніка для протипожежного захисту, лісозаготівлі, патрулювання та захисту лісів (мобільні протипожежні модулі, лісовози, трактори, тощо).
✔️ Третій напрям – лісовідновлення. На Чернігівщині відкриваємо перший в регіоні насіннєво-селекційний центр, де щорічно вирощуватимуть до 10 млн сіянців із закритою кореневою системою.
✔️ Четвертий напрям – рекреація. В планах будівництво 4 нових рекреаційних пунктів, які довели високу ефективність у зменшенні кількості лісових пожеж, спричинених людським фактором.
Два років поспіль ДП «Ліси України» демонструє рекордно високий прибуток, що дає можливість інвестувати у розвиток власні фінансові ресурси. Проте темпи розвитку можна пришвидшити, якщо залучити зовнішні інвестиції. У цьому питанні розраховуємо на сприяння та підтримку Янне Харьюнпяя.
🪖 Під час поїздки зустрілися з нашими ветеранами, більшість з яких три року тому добровільно доєдналися до лав ЗСУ. Планування інвестицій неможливе без програми залучення нових кадрів. У підприємства сьогодні тисячі вільних вакансій, і ми щиро вдячні членам Спілки воїнів-лісівників, які долучають до роботи демобілізованим працівників.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤9👍6👏6🔥2😱1😭1
🇺🇦Лісівник, який став сапером: Максим Ворона з Буковини понад 2 роки «підривав» ворожі плани
Автівка Максима Ворони – це справжній музей на колесах. Стеля його машини вкрита шевронами, і кожен із них має свою унікальну історію.
💬«Я жодного разу не перераховував їх. Навіть приблизно не уявляю, скільки тут наліпок, але історію кожної пам’ятаю: де, звідки, за яких обставин», — розповідає він.
Максим родом із Романківців, що у Чернівецькій області. У 2009 році він влаштувався юристом у лісгоспі, але невдовзі зрозумів, що хоче тісніше пов’язати своє життя з лісовою справою, тому здобув відповідну освіту. За роки роботи пройшов різні посади: був майстром цеху переробки, начальником лісопункту, але найдовше працював мисливствознавцем.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Максим добровільно вирушив у військкомат. Довелося просити й умовляти, щоб взяли на службу, — згадує він. Так він потрапив до 107-ї бригади ТРО 97-го батальйону.
💬«Тоді мною керувало відчуття відповідальності перед Батьківщиною... Я не міг інакше. Дружина й діти мене розуміли, знали, що я піду. А от батькам довго нічого не сказав, «морозився» пів року, мабуть. Мама і зараз не все знає», — розповідає воїн-лісівник.
До війни Максим не мав військового досвіду. Спочатку отримав посаду стрільця у стрілецькій роті. Пізніше пройшов навчання і став сапером у інженерно-саперному взводі.
За час служби воїн-лісівник пройшов багато гарячих точок: воював на Чернігівщині, Харківщині, Донеччині, Сумщині та у Запорізькій області. Хоча досвід мисливствознавця допомагав йому в певних ситуаціях, інколи він, навпаки, заважав.
💬«Я звик до лісів Сокирянщини, знаю кожен звук тутешніх дібров. А коли ми вперше потрапили у сосновий ліс на Харківщині, де під ногами пісок, я почувався максимально незручно. Постійно жартував, що це неправильний ліс: усе шурхотить незрозуміло, звуки незнайомі. Це мені лише заважало», — згадує Максим.
Будучи сапером, він разом із побратимами успішно виконав сотні завдань із розмінування та замінування територій, стримував ворога, створюючи підступні інженерні загородження. Однак найважчою битвою стала та, що точилася всередині нього — війна виснажила Максима зсередини, емоційно.
💬«У мене дуже добра пам’ять. Я пам’ятаю всі деталі, вулиці, номери квартир... Це велике навантаження на мозок. Так само у подробицях я пам’ятаю й різні трагічні події… прокручую постійно все у голові», — додає він.
Колекціонувати шеврони Максим почав у перший рік повномасштабного вторгнення. Обмінювався ними з побратимами та військовими інших бригад, з якими спільно виконував завдання. Важливе місце в колекції буковинця займають і лісові шеврони — адже роботі у лісовому господарстві він присвятив не один рік свого життя. Тож після демобілізації, у вересні минулого року, повернувся до колективу «Лісів України».
💬«Так співпало, що місце для шевронів закінчилося, і я демобілізувався. Те, що підприємство зберігало за мною робоче місце, було великим заспокоєнням. Я знав, що коли повернуся, матиму де працювати. Відтак у моїй колекції шевронів з’явилася ще одна особлива наліпка — ДП «Ліси України».
З січня буковинця перевели на роботу до філії «Подільський лісовий офіс». Зараз він працює інженером охорони та захисту лісу. Як демобілізований отримує надбавку до зарплатні, також раз на рік йому передбачена додаткова премія.
Сьогодні Максим знову серед лісів Сокирянщини, які так добре знає. Тут знайомий кожен звук і кожен шелест, які «лікують» від пережитого. Та навіть у мирному житті війна залишається у його пам’яті — у спогадах, у шевронах, у дорогих серцю символах на стелі автівки.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
Автівка Максима Ворони – це справжній музей на колесах. Стеля його машини вкрита шевронами, і кожен із них має свою унікальну історію.
💬«Я жодного разу не перераховував їх. Навіть приблизно не уявляю, скільки тут наліпок, але історію кожної пам’ятаю: де, звідки, за яких обставин», — розповідає він.
Максим родом із Романківців, що у Чернівецькій області. У 2009 році він влаштувався юристом у лісгоспі, але невдовзі зрозумів, що хоче тісніше пов’язати своє життя з лісовою справою, тому здобув відповідну освіту. За роки роботи пройшов різні посади: був майстром цеху переробки, начальником лісопункту, але найдовше працював мисливствознавцем.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Максим добровільно вирушив у військкомат. Довелося просити й умовляти, щоб взяли на службу, — згадує він. Так він потрапив до 107-ї бригади ТРО 97-го батальйону.
💬«Тоді мною керувало відчуття відповідальності перед Батьківщиною... Я не міг інакше. Дружина й діти мене розуміли, знали, що я піду. А от батькам довго нічого не сказав, «морозився» пів року, мабуть. Мама і зараз не все знає», — розповідає воїн-лісівник.
До війни Максим не мав військового досвіду. Спочатку отримав посаду стрільця у стрілецькій роті. Пізніше пройшов навчання і став сапером у інженерно-саперному взводі.
За час служби воїн-лісівник пройшов багато гарячих точок: воював на Чернігівщині, Харківщині, Донеччині, Сумщині та у Запорізькій області. Хоча досвід мисливствознавця допомагав йому в певних ситуаціях, інколи він, навпаки, заважав.
💬«Я звик до лісів Сокирянщини, знаю кожен звук тутешніх дібров. А коли ми вперше потрапили у сосновий ліс на Харківщині, де під ногами пісок, я почувався максимально незручно. Постійно жартував, що це неправильний ліс: усе шурхотить незрозуміло, звуки незнайомі. Це мені лише заважало», — згадує Максим.
Будучи сапером, він разом із побратимами успішно виконав сотні завдань із розмінування та замінування територій, стримував ворога, створюючи підступні інженерні загородження. Однак найважчою битвою стала та, що точилася всередині нього — війна виснажила Максима зсередини, емоційно.
💬«У мене дуже добра пам’ять. Я пам’ятаю всі деталі, вулиці, номери квартир... Це велике навантаження на мозок. Так само у подробицях я пам’ятаю й різні трагічні події… прокручую постійно все у голові», — додає він.
Колекціонувати шеврони Максим почав у перший рік повномасштабного вторгнення. Обмінювався ними з побратимами та військовими інших бригад, з якими спільно виконував завдання. Важливе місце в колекції буковинця займають і лісові шеврони — адже роботі у лісовому господарстві він присвятив не один рік свого життя. Тож після демобілізації, у вересні минулого року, повернувся до колективу «Лісів України».
💬«Так співпало, що місце для шевронів закінчилося, і я демобілізувався. Те, що підприємство зберігало за мною робоче місце, було великим заспокоєнням. Я знав, що коли повернуся, матиму де працювати. Відтак у моїй колекції шевронів з’явилася ще одна особлива наліпка — ДП «Ліси України».
З січня буковинця перевели на роботу до філії «Подільський лісовий офіс». Зараз він працює інженером охорони та захисту лісу. Як демобілізований отримує надбавку до зарплатні, також раз на рік йому передбачена додаткова премія.
Сьогодні Максим знову серед лісів Сокирянщини, які так добре знає. Тут знайомий кожен звук і кожен шелест, які «лікують» від пережитого. Та навіть у мирному житті війна залишається у його пам’яті — у спогадах, у шевронах, у дорогих серцю символах на стелі автівки.
FB 🔸 YouTube 🔸 Instagram
❤10👍6💯1