🦾Підприємство сприяє воїнам-лісівникам, які втратили кінцівки, отримати протези!
Відбулася ще одна зустріч представників ДП “Ліси України” з Президентом благодійної організації “Protez Foundation” Юрієм Арошидзе. Обговорили питання щодо спільної роботи у допомозі ветеранам, які потребують протезування та психологічної підтримки. Підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.
💬“Ми зацікавлені в тому, щоб наші ветерани після повернення з фронту відчули себе повноцінними членами суспільства. Всі робочі місця лісівників, які пішли захищати нашу країну, зберігаються. Але цього замало. На жаль, війна дуже жорстока. Люди втрачають кінцівки, отримують важкі поранення і не завжди можуть далі виконувати важку фізичну роботу. Наша задача - допомогти їм стати на ноги”, - наголосив виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
Наші партнери готові у цьому питанні посприяти. “Protez Foundation” займається безкоштовним протезуванням українських військових вже два роки. Його заснували сертифікований протезист Яків Градінар та Юрій Арошидзе, який став Президентом благодійної організації, що запротезувала понад 200 українських воїнів. Тепер клініка розширила свою мережу і на територію України. Центри з протезування працюють на Закарпатті в Сваляві та у Києві. І для військових це безкоштовно! Все завдяки великій підтримці американських громадян, які донатять кошти, а також донорів та меценатів.
💬“Коли ми вивчали це питання, то вирішили, що не просто хочемо протезувати, а є бажання змінити цю сферу в Україні повністю. Втілюємо американську практику протезування тут, де йде війна. Наші центри це не клініка у звичайному розумінні, а відкритий простір де ветерани можуть між собою спілкуватись, підтримати один одного. Якщо випадок дуже важкий, веземо військового до США”, - каже Президент благодійної організації “Protez Foundation” Юрій Арошидзе.
Начальниця Адміністративного відділу ДП “Ліси України” Алла Святецька подякувала за надану можливість для наших працівників.
Відбулася ще одна зустріч представників ДП “Ліси України” з Президентом благодійної організації “Protez Foundation” Юрієм Арошидзе. Обговорили питання щодо спільної роботи у допомозі ветеранам, які потребують протезування та психологічної підтримки. Підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.
💬“Ми зацікавлені в тому, щоб наші ветерани після повернення з фронту відчули себе повноцінними членами суспільства. Всі робочі місця лісівників, які пішли захищати нашу країну, зберігаються. Але цього замало. На жаль, війна дуже жорстока. Люди втрачають кінцівки, отримують важкі поранення і не завжди можуть далі виконувати важку фізичну роботу. Наша задача - допомогти їм стати на ноги”, - наголосив виконавчий директор ДП “Ліси України” Ігор Лицур.
Наші партнери готові у цьому питанні посприяти. “Protez Foundation” займається безкоштовним протезуванням українських військових вже два роки. Його заснували сертифікований протезист Яків Градінар та Юрій Арошидзе, який став Президентом благодійної організації, що запротезувала понад 200 українських воїнів. Тепер клініка розширила свою мережу і на територію України. Центри з протезування працюють на Закарпатті в Сваляві та у Києві. І для військових це безкоштовно! Все завдяки великій підтримці американських громадян, які донатять кошти, а також донорів та меценатів.
💬“Коли ми вивчали це питання, то вирішили, що не просто хочемо протезувати, а є бажання змінити цю сферу в Україні повністю. Втілюємо американську практику протезування тут, де йде війна. Наші центри це не клініка у звичайному розумінні, а відкритий простір де ветерани можуть між собою спілкуватись, підтримати один одного. Якщо випадок дуже важкий, веземо військового до США”, - каже Президент благодійної організації “Protez Foundation” Юрій Арошидзе.
Начальниця Адміністративного відділу ДП “Ліси України” Алла Святецька подякувала за надану можливість для наших працівників.
☢️Чорнобильська катастрофа 1986 року стала випробуванням для багатьох людей. Сьогодні, в 38-му річницю тієї трагічної події, ми згадуємо працю наших колег лісівників, які працювали в забруднених радіацією лісах, ризикуючи своїм життям.
◽️ Понад 145 тисяч гектарів лісів Київщини та Житомирщини, розташовані поблизу епіцентру катастрофи, зазнали безпрецедентного радіоактивного забруднення. Невдовзі стало зрозуміло, що ліси поблизу Чорнобильської станції перетворилися на своєрідний радіоактивний бар'єр, який поглинув і затримував величезну кількість випромінювання. Це врятувало сотні тисяч життів, однак для самих лісів наслідки були катастрофічними.
◽️ Вже у травні 1986-го перші працівники лісових господарств були відправлені в епіцентр аварії для розчищення й знезараження територій. Окремим випробуванням для військових та лісівників став так званий «Рудий ліс» – сосновий масив, який майже повністю «вигорів» від потужної дії радіації в перші години після аварії. Упродовж 1986-1988 років ліквідатори з числа лісівників проводили роботи з вивезення та захоронення радіоактивної деревини. Застосовувалася різна інженерна техніка – освинцьовані бульдозери, інженерні машини розгородження, лісовози. Загалом під шаром ґрунту було захоронено від 250 до 300 тисяч кубометрів радіоактивної деревини. Ці жорсткі заходи допомогли врятувати навколишні території від подальшого забруднення.
◽️ У той же час, коли основна сила лісівників була задіяна безпосередньо у нещодавно сформованій зоні відчуження, інша частина виконувала не менш важливу роботу з охорони лісів поблизу Прип’яті та інших, вже покинутих селищ. Через масову евакуацію населення величезна територія опинались без нагляду і стала здобиччю мародерів та злодіїв. Лісівники разом з міліцією та військовими проводили рейди в радіусі 30-кілометрової зони навколо Чорнобиля, перевіряючи лісові масиви на наявність схованок зловмисників.
Читати історію повністю.
◽️ Понад 145 тисяч гектарів лісів Київщини та Житомирщини, розташовані поблизу епіцентру катастрофи, зазнали безпрецедентного радіоактивного забруднення. Невдовзі стало зрозуміло, що ліси поблизу Чорнобильської станції перетворилися на своєрідний радіоактивний бар'єр, який поглинув і затримував величезну кількість випромінювання. Це врятувало сотні тисяч життів, однак для самих лісів наслідки були катастрофічними.
◽️ Вже у травні 1986-го перші працівники лісових господарств були відправлені в епіцентр аварії для розчищення й знезараження територій. Окремим випробуванням для військових та лісівників став так званий «Рудий ліс» – сосновий масив, який майже повністю «вигорів» від потужної дії радіації в перші години після аварії. Упродовж 1986-1988 років ліквідатори з числа лісівників проводили роботи з вивезення та захоронення радіоактивної деревини. Застосовувалася різна інженерна техніка – освинцьовані бульдозери, інженерні машини розгородження, лісовози. Загалом під шаром ґрунту було захоронено від 250 до 300 тисяч кубометрів радіоактивної деревини. Ці жорсткі заходи допомогли врятувати навколишні території від подальшого забруднення.
◽️ У той же час, коли основна сила лісівників була задіяна безпосередньо у нещодавно сформованій зоні відчуження, інша частина виконувала не менш важливу роботу з охорони лісів поблизу Прип’яті та інших, вже покинутих селищ. Через масову евакуацію населення величезна територія опинались без нагляду і стала здобиччю мародерів та злодіїв. Лісівники разом з міліцією та військовими проводили рейди в радіусі 30-кілометрової зони навколо Чорнобиля, перевіряючи лісові масиви на наявність схованок зловмисників.
Читати історію повністю.
🌲Україна переходить до наближеного до природи лісівництва! — гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець
Кабінет Міністрів України заборонив суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат, що дозволяє більш широко застосовувати методику переформування лісу.
Ухвалені Урядом зміни до Правил поліпшення якісного складу лісів є впровадженням європейських лісівничих практик в Україні.
Усіяні пнями ділянки відійдуть у минуле. При заготівлі прибиратимуться лише окремі дерева: так, щоб сформувати різновікові змішані складні насадження – справжній природній ліс, стійкий до змін клімату та шкідників.
Раніше переформування в Україні призначалося для чистих насаджень. В ЄС таких обмежень не існує!
Експеримент, який проводиться лісівниками та науковцями Львівщини протягом 17 років, засвідчив: переформування дає позитивний результат у різних категоріях лісів.
До двох разів збільшуються приріст деревини, підвищується стабільність деревостану, покращується родючість ґрунтів. Переформування значно скорочує потребу у санітарних рубках.
Експериментальне застосування переформування в Карпатському регіоні врятувало від вирубки понад 1 тис. га лісів. Тепер з’явилася можливість запровадити методи наближеного до природи лісівництва по всій території України.
Кабінет Міністрів України заборонив суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпат, що дозволяє більш широко застосовувати методику переформування лісу.
Ухвалені Урядом зміни до Правил поліпшення якісного складу лісів є впровадженням європейських лісівничих практик в Україні.
Усіяні пнями ділянки відійдуть у минуле. При заготівлі прибиратимуться лише окремі дерева: так, щоб сформувати різновікові змішані складні насадження – справжній природній ліс, стійкий до змін клімату та шкідників.
Раніше переформування в Україні призначалося для чистих насаджень. В ЄС таких обмежень не існує!
Експеримент, який проводиться лісівниками та науковцями Львівщини протягом 17 років, засвідчив: переформування дає позитивний результат у різних категоріях лісів.
До двох разів збільшуються приріст деревини, підвищується стабільність деревостану, покращується родючість ґрунтів. Переформування значно скорочує потребу у санітарних рубках.
Експериментальне застосування переформування в Карпатському регіоні врятувало від вирубки понад 1 тис. га лісів. Тепер з’явилася можливість запровадити методи наближеного до природи лісівництва по всій території України.
🌱Цієї весни ДП “Ліси України” висадило понад 113 мільйонів сіянців! — гендиректор підприємства Юрій Болоховець
Весняна лісокультурна програма завершується: попередньо план висадки виконаний на 102%.
Продовжуємо масштабну висадку на Півдні, де багато років нові ліси майже не створювалися. Ділянки під лісорозведення на Миколаївщині погоджені з екологами, щоб не зашкодити екосистемі степів.
Серед інших регіонів лідерами з висадки є Столичний та Поліський лісові офіси.
Цього року проводимо не лише лісовідновлення, а збільшуємо площу нових лісів! Зокрема, заліснюємо ділянки, передані нам місцевими громадами в рамках проєкту FOREST RECOVERY. На більшій половині з наданих підприємству деградованих територій вже росте новий ліс!!!
Загалом нових лісів цієї весни створено на площі понад 2,1 тис га – це більше, ніж всіма лісгоспами за весь 2022 рік.
Збільшуємо частку сіянців із закритою-кореневою системою (ЗКС). Це краща приживлюваність, економія на догляді, а отже, можливість заліснювати більші площі меншими ресурсами.
До реформи висаджувалося 1-2 млн сіянців із ЗКС, план цього року – 20 млн.
Загалом створення якісного садивного матеріалу перетворюється для ДП «Ліси України» у перспективний напрям бізнесу. З останніх новин – готуємо для продажу в Естонію близько 107500 сіянців. Наша мережа насіннєво-селекційних центрів розширюється і збільшує потужність.
Тож “Зелена країна” продовжується. Навіть під час війни. Бо ліс не купити і не привезти з інших країн. Ліс, як дитину, можна лише виростити змалечку. Щоб залишити нашим дітям державу, в якій захочеться жити.
Весняна лісокультурна програма завершується: попередньо план висадки виконаний на 102%.
Продовжуємо масштабну висадку на Півдні, де багато років нові ліси майже не створювалися. Ділянки під лісорозведення на Миколаївщині погоджені з екологами, щоб не зашкодити екосистемі степів.
Серед інших регіонів лідерами з висадки є Столичний та Поліський лісові офіси.
Цього року проводимо не лише лісовідновлення, а збільшуємо площу нових лісів! Зокрема, заліснюємо ділянки, передані нам місцевими громадами в рамках проєкту FOREST RECOVERY. На більшій половині з наданих підприємству деградованих територій вже росте новий ліс!!!
Загалом нових лісів цієї весни створено на площі понад 2,1 тис га – це більше, ніж всіма лісгоспами за весь 2022 рік.
Збільшуємо частку сіянців із закритою-кореневою системою (ЗКС). Це краща приживлюваність, економія на догляді, а отже, можливість заліснювати більші площі меншими ресурсами.
До реформи висаджувалося 1-2 млн сіянців із ЗКС, план цього року – 20 млн.
Загалом створення якісного садивного матеріалу перетворюється для ДП «Ліси України» у перспективний напрям бізнесу. З останніх новин – готуємо для продажу в Естонію близько 107500 сіянців. Наша мережа насіннєво-селекційних центрів розширюється і збільшує потужність.
Тож “Зелена країна” продовжується. Навіть під час війни. Бо ліс не купити і не привезти з інших країн. Ліс, як дитину, можна лише виростити змалечку. Щоб залишити нашим дітям державу, в якій захочеться жити.
🌱Українські сіянці тепер на ринку ЄС!
Україна зможе значно збільшити експорт сіянців дерев на європейський ринок. Парламент ухвалив закон про лісові репродуктивні ресурси, який дозволить сертифікувати нашу продукцію за європейськими стандартами.
Подія насправді історична. Чому це так важливо❓
В Україні споконвіку вирощували сіянці дерев із відкритою кореневою системою. Їхній недолік – невисокий рівень приживлюваності. Період висадки короткий, зокрема, весною треба встигнути, поки ґрунт ще вологий, а погода не надто спекотна.
Європейці вже давно надають перевагу сіянцям із закритою кореневою. Фактично – це розсада в горщику. Зберігати, транспортувати, висаджувати таки сіянці зручніше. Період висаджування майже необмежений. Рослини більш активно розвиваються та до часу утворення вкритої лісом площі потребують меншої кількості доглядів.
Детально про плани ДП "Ліси України" у блозі генерального директора Юрія Болоховця 🔗 https://lb.ua/blog/yurii_bolokhovets/610813_ukrainski_siyantsi_teper_rinku_ies.html
Україна зможе значно збільшити експорт сіянців дерев на європейський ринок. Парламент ухвалив закон про лісові репродуктивні ресурси, який дозволить сертифікувати нашу продукцію за європейськими стандартами.
Подія насправді історична. Чому це так важливо❓
В Україні споконвіку вирощували сіянці дерев із відкритою кореневою системою. Їхній недолік – невисокий рівень приживлюваності. Період висадки короткий, зокрема, весною треба встигнути, поки ґрунт ще вологий, а погода не надто спекотна.
Європейці вже давно надають перевагу сіянцям із закритою кореневою. Фактично – це розсада в горщику. Зберігати, транспортувати, висаджувати таки сіянці зручніше. Період висаджування майже необмежений. Рослини більш активно розвиваються та до часу утворення вкритої лісом площі потребують меншої кількості доглядів.
Детально про плани ДП "Ліси України" у блозі генерального директора Юрія Болоховця 🔗 https://lb.ua/blog/yurii_bolokhovets/610813_ukrainski_siyantsi_teper_rinku_ies.html
LB.ua
Українські сіянці тепер на ринку ЄС
Україна зможе значно збільшити експорт сіянців дерев на європейський ринок. Парламент ухвалив закон про лісові репродуктивні ресурси, який дозволить сертифікувати нашу продукцію за європейськими стандартами. Подія насправді історична. Чому це так важливо?
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🐈 Його дім - ліс: рідкісного лісового кота зафіксували лісівники за допомогою фотопастки
✔️ Тварина потрапила в об'єктив на Хмельниччині. Цей вид занесено до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, CITES та Бернської конвенції.
Кіт лісовий - подібний до свійського, але відрізняється дещо більшими розмірами, міцними лапами і пухнастим хвостом із чорним кінчиком. Очі має блакитні або сірі.
Ці тварини потаємні і лякливі. Вони мають свою територію, яку помічають запахом і захищають від чужинців. Густе хутро кота, що змінює колір залежно від пори року, дозволяє йому майстерно маскуватися в лісовій гущавині. А за найменшої небезпеки хмжаки змінюють місце проживання та зазвичай ведуть усамітнений спосіб життя.
Полюють коти за дві години до заходу сонця й за дві - перед світанком. Основу раціону складають дрібні гризуни, птахи, комахи, змії, а у прибережних мешканців - риба. Лісовий кіт має дуже чутливий слух. Це допомагає йому чути здобич на великій відстані.
Розміри кота лісового перевищують розміри домашніх котів. Довжина тіла — до 90 см. Вага самиць у середньому 3.5 кг, а самців - 5 кг.
🐈⬛ За результатами зимового обліку тварин на Хмельниччині зафіксували 16 лісових котів.
✔️ Тварина потрапила в об'єктив на Хмельниччині. Цей вид занесено до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, CITES та Бернської конвенції.
Кіт лісовий - подібний до свійського, але відрізняється дещо більшими розмірами, міцними лапами і пухнастим хвостом із чорним кінчиком. Очі має блакитні або сірі.
Ці тварини потаємні і лякливі. Вони мають свою територію, яку помічають запахом і захищають від чужинців. Густе хутро кота, що змінює колір залежно від пори року, дозволяє йому майстерно маскуватися в лісовій гущавині. А за найменшої небезпеки хмжаки змінюють місце проживання та зазвичай ведуть усамітнений спосіб життя.
Полюють коти за дві години до заходу сонця й за дві - перед світанком. Основу раціону складають дрібні гризуни, птахи, комахи, змії, а у прибережних мешканців - риба. Лісовий кіт має дуже чутливий слух. Це допомагає йому чути здобич на великій відстані.
Розміри кота лісового перевищують розміри домашніх котів. Довжина тіла — до 90 см. Вага самиць у середньому 3.5 кг, а самців - 5 кг.
🐈⬛ За результатами зимового обліку тварин на Хмельниччині зафіксували 16 лісових котів.
🕯У лісівничій родині велика втрата.
Загинув воїн-лісівник, водій філії "Свеське лісове господарство", Сергій Особливець.
Сергій присвятив лісовій галузі 10 років свого життя. У червні 2023 року він вирушив на фронт, щоб захищати країну в найгарячіших точках Сходу.
Наприкінці березня цього року захисник отримав вогнепальне осколкове поранення та був госпіталізований. Однак уже через 2 тижні повернувся на передову, готовий захищати нашу країну.
Сьогодні нам прийшла печальна звістка про те, що 28 квітня 2024 року Сергій загинув, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Невське Луганської області.
У Сергія залишились дружина Тетяна й донька Світлана. Ми висловлюємо їм наші глибокі співчуття у цей важкий час.
Світлий спомин про Сергія назавжди залишиться в серцях колег та всіх, хто його знав.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Загинув воїн-лісівник, водій філії "Свеське лісове господарство", Сергій Особливець.
Сергій присвятив лісовій галузі 10 років свого життя. У червні 2023 року він вирушив на фронт, щоб захищати країну в найгарячіших точках Сходу.
Наприкінці березня цього року захисник отримав вогнепальне осколкове поранення та був госпіталізований. Однак уже через 2 тижні повернувся на передову, готовий захищати нашу країну.
Сьогодні нам прийшла печальна звістка про те, що 28 квітня 2024 року Сергій загинув, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Невське Луганської області.
У Сергія залишились дружина Тетяна й донька Світлана. Ми висловлюємо їм наші глибокі співчуття у цей важкий час.
Світлий спомин про Сергія назавжди залишиться в серцях колег та всіх, хто його знав.
Вічна пам'ять і слава Герою!
❗️Уряд включив ДП “Ліси України” до переліку особливо важливих для економіки держкомпаній
Підприємство додали до переліку особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання державного сектору економіки, призначення керівників та членів наглядових рад яких здійснюється за участю комітету з призначення.
Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні у вівторок, 30 квітня. Цим рішенням внесли зміни до постанови №777 “Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки” від 03.09.2008 року та в постанову №643 “Деякі питання управління об’єктами державної власності на період воєнного стану” від 31.05.2022 року.
У Міністерстві економіки підкреслили, що “це перший крок до покращення корпоративного управління, яке дозволить залучити підприємству інвестиції. Формування наглядової ради на прозорому та відкритому конкурсі за участі комітету з призначення керівників, до якого входять представники як державних органів так і міжнародних організацій, це черговий етап для впровадження кращих норм корпоративного управління в держсекторі. І ця практика вже продемонструвала свою ефективність в контексті інших особливо важливих для економіки компаній. Відповідно - це нові можливості для підприємства, вищий рівень незалежності в управлінні та залученні ресурсів, яких в умовах війни потребує економіка”.
Підприємство додали до переліку особливо важливих для економіки суб'єктів господарювання державного сектору економіки, призначення керівників та членів наглядових рад яких здійснюється за участю комітету з призначення.
Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні у вівторок, 30 квітня. Цим рішенням внесли зміни до постанови №777 “Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки” від 03.09.2008 року та в постанову №643 “Деякі питання управління об’єктами державної власності на період воєнного стану” від 31.05.2022 року.
У Міністерстві економіки підкреслили, що “це перший крок до покращення корпоративного управління, яке дозволить залучити підприємству інвестиції. Формування наглядової ради на прозорому та відкритому конкурсі за участі комітету з призначення керівників, до якого входять представники як державних органів так і міжнародних організацій, це черговий етап для впровадження кращих норм корпоративного управління в держсекторі. І ця практика вже продемонструвала свою ефективність в контексті інших особливо важливих для економіки компаній. Відповідно - це нові можливості для підприємства, вищий рівень незалежності в управлінні та залученні ресурсів, яких в умовах війни потребує економіка”.
🤝🏻ДП “Ліси України” підписало меморандум з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка!
Разом ми будемо співпрацювати у галузі охорони навколишнього природного середовища та над гармонізацією українського екологічного законодавства із законодавством Європейського Союзу.
Співпраця з університетами дуже важлива для підприємства. ДП “Ліси України” зацікавлено не тільки в майбутніх кваліфікованих кадрах, а й в експертах. Якість наукових робіт в університеті на вищому рівні, тож очікуємо плідну співпрацю.
Разом ми будемо співпрацювати у галузі охорони навколишнього природного середовища та над гармонізацією українського екологічного законодавства із законодавством Європейського Союзу.
Співпраця з університетами дуже важлива для підприємства. ДП “Ліси України” зацікавлено не тільки в майбутніх кваліфікованих кадрах, а й в експертах. Якість наукових робіт в університеті на вищому рівні, тож очікуємо плідну співпрацю.
🇺🇦В Україні з'явилися вулиці, названі на честь воїнів-лісівників — генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець
Майже кожен тиждень отримуємо сумні звістки з фронту. Опікуємося родинами загиблих. Вшановуємо пам’ять кожного, хто віддав життя за країну.
Цього року у нас з’явилася добра традиція називати на честь загиблих воїнів лісові урочища. Також обговорюємо з родинами та місцевими громадами перейменування вулиць.
Перші три вже перейменовані.
З’явилася вулиця Ігоря Рембача, який працював трактористом у Зіньківському лісництві філії “Ярмолинецьке лісове господарство”. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”. Філія звернулася до сільради, тепер у рідному селі Майдан-Олександрівський є вулиця на його честь.
У селі Висоцьк на Рівненщині з’явилася вулиця воїна-лісівника Василя Костюка, який загинув біля Роботине.
На Буковині в селі Клішківці одна з вулиць тепер носить назву Вячеслава Білого з Клішковецького лісопункту філії "Сокирянське лісове господарство".
Пам’ять про героїв – це сила наступних поколінь. Зробимо все, щоб її зберегти.
Майже кожен тиждень отримуємо сумні звістки з фронту. Опікуємося родинами загиблих. Вшановуємо пам’ять кожного, хто віддав життя за країну.
Цього року у нас з’явилася добра традиція називати на честь загиблих воїнів лісові урочища. Також обговорюємо з родинами та місцевими громадами перейменування вулиць.
Перші три вже перейменовані.
З’явилася вулиця Ігоря Рембача, який працював трактористом у Зіньківському лісництві філії “Ярмолинецьке лісове господарство”. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”. Філія звернулася до сільради, тепер у рідному селі Майдан-Олександрівський є вулиця на його честь.
У селі Висоцьк на Рівненщині з’явилася вулиця воїна-лісівника Василя Костюка, який загинув біля Роботине.
На Буковині в селі Клішківці одна з вулиць тепер носить назву Вячеслава Білого з Клішковецького лісопункту філії "Сокирянське лісове господарство".
Пам’ять про героїв – це сила наступних поколінь. Зробимо все, щоб її зберегти.