Гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець: «Філії підприємства отримали майже 10 тисяч електронних лісорубних квитків»
Нова система видачі спеціальних дозволів працює з листопада минулого року. На етапі розробки та запуску ми прагнули зробити її більш прозорою, цифровізувати, посилити контроль і одночасно та спростити процедуру отримання дозволу. Адже саме з лісорубного квитка починається ланцюг обігу деревини. Квиток є підставою для оформлення сертифікату походження лісоматеріалів.
Які перші результати?
Контроль насправді посилився, особливо по санітарних рубках, де зазвичай виникає найбільше питань. Раніше лісгоспи затверджували в міжрегіональних управліннях Держлісагентства перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. На його підставі самі (!) виписували лісорубні квитки. Тепер всі лісорубні квитки виписуються управліннями Держлісагентства. Це значно зменшує ризик зловживань. Якщо під час опрацювання матеріалів міжрегіональним управлінням виявляються помилки чи неточності, заявка повертається на доопрацювання. Таких випадків чимало.
Тож, як і передбачала реформа лісової галузі, відбулося реальне розділення контролюючих і господарюючих функцій.
Ще один аспект. Електронні лісорубні квитки заносяться в єдину базу. Це допомагає нам на центральному рівні здійснювати моніторинг. Наприклад, наші спеціалісти співставляють дані фотофіксації при відвантаженні деревини з даним лісорубних квитків. Аналізують класи якості та категорії сортиментів. Поєднання різних інструментів контролю дає можливість виявити спроби маніпуляцій. До речі, перелік Е-лісорубних квитків можна знайти на нашому сайті у розділі “відкриті дані”.
Так, у філій стало більше роботи. Але треба звикати готувати документи більш якісно та відповідально. Відзначу роботу Подільського лісового офісу. Позитивні відповіді отримано на 97% поданих заявок.
Нагадаю, що цифровізацією дозвільної системи маємо завдячувати Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Руслану Стрільцю та голові Держлісагентства Віктору Смалю.
Нова система видачі спеціальних дозволів працює з листопада минулого року. На етапі розробки та запуску ми прагнули зробити її більш прозорою, цифровізувати, посилити контроль і одночасно та спростити процедуру отримання дозволу. Адже саме з лісорубного квитка починається ланцюг обігу деревини. Квиток є підставою для оформлення сертифікату походження лісоматеріалів.
Які перші результати?
Контроль насправді посилився, особливо по санітарних рубках, де зазвичай виникає найбільше питань. Раніше лісгоспи затверджували в міжрегіональних управліннях Держлісагентства перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів. На його підставі самі (!) виписували лісорубні квитки. Тепер всі лісорубні квитки виписуються управліннями Держлісагентства. Це значно зменшує ризик зловживань. Якщо під час опрацювання матеріалів міжрегіональним управлінням виявляються помилки чи неточності, заявка повертається на доопрацювання. Таких випадків чимало.
Тож, як і передбачала реформа лісової галузі, відбулося реальне розділення контролюючих і господарюючих функцій.
Ще один аспект. Електронні лісорубні квитки заносяться в єдину базу. Це допомагає нам на центральному рівні здійснювати моніторинг. Наприклад, наші спеціалісти співставляють дані фотофіксації при відвантаженні деревини з даним лісорубних квитків. Аналізують класи якості та категорії сортиментів. Поєднання різних інструментів контролю дає можливість виявити спроби маніпуляцій. До речі, перелік Е-лісорубних квитків можна знайти на нашому сайті у розділі “відкриті дані”.
Так, у філій стало більше роботи. Але треба звикати готувати документи більш якісно та відповідально. Відзначу роботу Подільського лісового офісу. Позитивні відповіді отримано на 97% поданих заявок.
Нагадаю, що цифровізацією дозвільної системи маємо завдячувати Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Руслану Стрільцю та голові Держлісагентства Віктору Смалю.
👍8👏8🔥3🥰3🤯1😱1
Віталій Савчук працює у філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України» ще з 2015 року. За цей час встиг попрацювати трактористом, майстром лісу. Воював у найгарячіших точках країни, а недавно повернувся на роботу в рідний ліс.
Адаптовується, звикає до тиші, можливості прокидатися вранці вдома, йти на роботу, де не стріляють.
Найважче звикнути до того, що у нас зараз дві паралельні реальності. І жити та працювати в обох із них - однаково важливо для збереження незалежності нашої країни, каже Віталій.
Про себе говорить мало, як і про війну.
Все звичайно, як у багатьох, пояснює.
Після закінчення школи Віталій, маючи нахил до техніки, пішов навчатися до Колківського профтехучилища на водія-тракториста. У лісовій сфері у свій час працював його тато- Олександр Михайлович. Все життя віддала лісгоспу мама Галина Іванівна. Коли ж хлопцеві запропонували роботу в цьому господарстві, він, не вагаючись, погодився.
За півроку потому на Віталія Савчука чекала строкова служба в армії. Потрапив до Військово-морських сил ЗСУ.
Після демобілізації у 2017 році, продовжив працювати на рідному підприємстві, створив власну сім’ю. Нині 28-річний чоловік має кохану дружину Софію й двох діток – другокласницю Вероніку та півторарічного сина Радіона. Однак сімейне розмірене життя тривало недовго і Віталію знову довелося взяти до рук зброю.
– В перший же день повномасштабної війни мені зателефонували і сказали з’явитись у військкомат. Через кілька днів у складі 14-ї бригади вже тримали оборону у Київській області, далі були Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська та Донецька. Останнє місце знаходження під Бахмутом, де тривали запеклі бої… Тут пробув лише три дні, – пригадує пан Віталій. Внаслідок контузії у нього почав погіршуватися стан здоров’я й він був відправлений на Волинь. Після військово-лікарської комісії захисника комісували. Тривалий час проходив реабілітацію й нині кожних три місяці змушений звертатися до лікарів.
Згодом Віталій Савчук повернувся на підприємство і нині працює в автотранспортному цеху.
Адаптовується, звикає до тиші, можливості прокидатися вранці вдома, йти на роботу, де не стріляють.
Найважче звикнути до того, що у нас зараз дві паралельні реальності. І жити та працювати в обох із них - однаково важливо для збереження незалежності нашої країни, каже Віталій.
Про себе говорить мало, як і про війну.
Все звичайно, як у багатьох, пояснює.
Після закінчення школи Віталій, маючи нахил до техніки, пішов навчатися до Колківського профтехучилища на водія-тракториста. У лісовій сфері у свій час працював його тато- Олександр Михайлович. Все життя віддала лісгоспу мама Галина Іванівна. Коли ж хлопцеві запропонували роботу в цьому господарстві, він, не вагаючись, погодився.
За півроку потому на Віталія Савчука чекала строкова служба в армії. Потрапив до Військово-морських сил ЗСУ.
Після демобілізації у 2017 році, продовжив працювати на рідному підприємстві, створив власну сім’ю. Нині 28-річний чоловік має кохану дружину Софію й двох діток – другокласницю Вероніку та півторарічного сина Радіона. Однак сімейне розмірене життя тривало недовго і Віталію знову довелося взяти до рук зброю.
– В перший же день повномасштабної війни мені зателефонували і сказали з’явитись у військкомат. Через кілька днів у складі 14-ї бригади вже тримали оборону у Київській області, далі були Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська та Донецька. Останнє місце знаходження під Бахмутом, де тривали запеклі бої… Тут пробув лише три дні, – пригадує пан Віталій. Внаслідок контузії у нього почав погіршуватися стан здоров’я й він був відправлений на Волинь. Після військово-лікарської комісії захисника комісували. Тривалий час проходив реабілітацію й нині кожних три місяці змушений звертатися до лікарів.
Згодом Віталій Савчук повернувся на підприємство і нині працює в автотранспортному цеху.
👍16
Лісівники Столичного лісового офісу передали дрони для своїх колег на фронті
🌳 Нещодавно працівники філій «Коростенське лісомисливське господарство», «Бердичівське лісове господарство» та «Бориспільське лісове господарство» передали квадрокоптери для колег-військовослужбовців.
🇺🇦 Безпілотники стали невід'ємною частиною сучасного поля бою, які допомагають точніше наводити вогонь по позиціях ворога, непомітно здійснювати аеророзвідку у найнебезпечніших зонах та краще оцінювати бойову обстановку.
Ми пишаємося нашими захисниками, які мужньо боронять кожне українське місто та село від окупантів і будемо робити все можливе, щоб допомогти їм здолати ворога.
🌳 Нещодавно працівники філій «Коростенське лісомисливське господарство», «Бердичівське лісове господарство» та «Бориспільське лісове господарство» передали квадрокоптери для колег-військовослужбовців.
🇺🇦 Безпілотники стали невід'ємною частиною сучасного поля бою, які допомагають точніше наводити вогонь по позиціях ворога, непомітно здійснювати аеророзвідку у найнебезпечніших зонах та краще оцінювати бойову обстановку.
Ми пишаємося нашими захисниками, які мужньо боронять кожне українське місто та село від окупантів і будемо робити все можливе, щоб допомогти їм здолати ворога.
👍30❤4🥰4🔥1
Гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець зустрівся з демобілізованими працівниками Північного лісового офісу.
“Познайомилися, відверто поспілкувалися про наболіле, перевірили виконання колдоговору, обговорили пропозиції Спілки воїнів-лісівників.
Зі слів ветеранів, ситуація з доплатами учасникам бойових дій змінюється на краще. Місцеві кадровики почали більш активно комунікувати з людьми, і деякі з воїнів вперше отримали 20 відсотків до окладу.
Але ми не збираємося обмежувати підтримку ветеранів лише доплатами.
Спілка цілком правильно ставить питання – кількість ветеранів зростає, згодом підприємство не зможе закрити всі потреби. Тож, допоможіть людям самим міцніше ставати на ноги, посприяйте у підвищенні кваліфікації для переходу на більш оплачувану роботу чи посаду.
Ми, безумовно, посприяємо. В минулому році в ДП «Ліси України» створено кадровий резерв, запроваджуються електронна платформа для навчання, тренінгів та інших форм підвищення кваліфікації. Ветерани – на особливому рахунку. Якщо демобілізований дійсно бажає фахово зростати та готовий вчитися – підтримаємо і допоможемо.
Щодо навчання дітей. Колдоговором передбачена безкоштовна вища освіта для дітей загиблих на війні лісівників. Але погоджуюся з пропозицією Спілки. Є правильним знайти можливість підтримати також дітей ветеранів.
Обов’язково обговоримо пропозицію більш детально з нашими профільними лісівничими навчальними закладами. Насправді, ми максимально зацікавлені, щоб молодь залишалася в країні, продовжувала лісівничу справу батьків. У галузі вже відчувається кадровий дефіцит, проблема лише загострюється.
Питання реабілітації. Сльози навертаються, коли дивишся, як ще молодий хлопець, який нещодавно повернувся зі шпиталю та відновився на посаді у лісництві, збирається звільнятися. Бо немає сил не те, що працювати, а навіть ходити на роботу. І таких ветеранів із важкими травмами, контузіями з часом стає все більше.
Простих рішень не існує. Реабілітація не завжди повертає людині сили і здоров’я. Треба думати, як запроваджувати для ветеранів, які втратили можливість працювати фізично, дистанційні форми зайнятості. Я знаю, що самі хлопці не попросять, промовчать, але ми не маємо права відвернутися від наших героїв зі скаліченими тілами та зруйнованою долею!
Дякую всім ветеранам-лісівникам, хто відгукнувся та прийняв участь у зустрічі. Аналогічні заходи продовжимо проводити в інших лісових офісах”.
“Познайомилися, відверто поспілкувалися про наболіле, перевірили виконання колдоговору, обговорили пропозиції Спілки воїнів-лісівників.
Зі слів ветеранів, ситуація з доплатами учасникам бойових дій змінюється на краще. Місцеві кадровики почали більш активно комунікувати з людьми, і деякі з воїнів вперше отримали 20 відсотків до окладу.
Але ми не збираємося обмежувати підтримку ветеранів лише доплатами.
Спілка цілком правильно ставить питання – кількість ветеранів зростає, згодом підприємство не зможе закрити всі потреби. Тож, допоможіть людям самим міцніше ставати на ноги, посприяйте у підвищенні кваліфікації для переходу на більш оплачувану роботу чи посаду.
Ми, безумовно, посприяємо. В минулому році в ДП «Ліси України» створено кадровий резерв, запроваджуються електронна платформа для навчання, тренінгів та інших форм підвищення кваліфікації. Ветерани – на особливому рахунку. Якщо демобілізований дійсно бажає фахово зростати та готовий вчитися – підтримаємо і допоможемо.
Щодо навчання дітей. Колдоговором передбачена безкоштовна вища освіта для дітей загиблих на війні лісівників. Але погоджуюся з пропозицією Спілки. Є правильним знайти можливість підтримати також дітей ветеранів.
Обов’язково обговоримо пропозицію більш детально з нашими профільними лісівничими навчальними закладами. Насправді, ми максимально зацікавлені, щоб молодь залишалася в країні, продовжувала лісівничу справу батьків. У галузі вже відчувається кадровий дефіцит, проблема лише загострюється.
Питання реабілітації. Сльози навертаються, коли дивишся, як ще молодий хлопець, який нещодавно повернувся зі шпиталю та відновився на посаді у лісництві, збирається звільнятися. Бо немає сил не те, що працювати, а навіть ходити на роботу. І таких ветеранів із важкими травмами, контузіями з часом стає все більше.
Простих рішень не існує. Реабілітація не завжди повертає людині сили і здоров’я. Треба думати, як запроваджувати для ветеранів, які втратили можливість працювати фізично, дистанційні форми зайнятості. Я знаю, що самі хлопці не попросять, промовчать, але ми не маємо права відвернутися від наших героїв зі скаліченими тілами та зруйнованою долею!
Дякую всім ветеранам-лісівникам, хто відгукнувся та прийняв участь у зустрічі. Аналогічні заходи продовжимо проводити в інших лісових офісах”.
❤14👍13
Лісівники спільно з громадою ліквідували стихійне сміттєзвалище на Рівненщині.
Це – в межах Малолюбашанської сільської ради, яка межує із Мащаницьким лісництвом філії «Костопільське лісове господарство».
Чимала територія, яку з року в рік засипають побутовими відходами. Сміття розноситься на прилеглі території, таким чином утворюючи не найкращу картину.
Ліквідація цього смітника – справа надзвичайно важлива для громади. «Завдяки таким організованим роботам ми показуємо перспективу розвитку чистого навколишнього середовища нашої країни», – йдеться у листі зі словами вдячності від Малолюбашанської сільської голови Світлани Ковальчук.
Ініціативу обговорили під час зустрічі директора філії Володимира Клімчука з головою громади. І вже спільно реалізували. Ця історія є гарним прикладом, як у співпраці можна вирішити будь-яку проблему.
На жаль, напередодні весни – ситуація типова. І патова.
Усі в громаді зацікавлені в чистоті своїх домівок. Але далеко не всі вважають домівкою ліс, прибережні смуги, придорожні масиви. Тому досить часто сміття з господарського обійстя перекочовує у такі-от частини села, селища чи й міста.
Минулого року працівники груп оперативного реагування філій Поліського лісового офісу склали 86 протоколів за засмічення лісів відходами. Постійно ведеться комунікаційна робота. На узбіччях доріг, у лісах, у громадах – тематичні інформаційні стенди.
Зараз ця робота посилюється. Рейди триватимуть. Як і фіксуватимуться та згодом за першої ж можливості прибиратимуться подібні сміттєзвалища.
І це будуть маленькі локальні перемоги. Над створенням і збереженням справді чистого довкілля нам іще багато потрібно разом працювати.
Це – в межах Малолюбашанської сільської ради, яка межує із Мащаницьким лісництвом філії «Костопільське лісове господарство».
Чимала територія, яку з року в рік засипають побутовими відходами. Сміття розноситься на прилеглі території, таким чином утворюючи не найкращу картину.
Ліквідація цього смітника – справа надзвичайно важлива для громади. «Завдяки таким організованим роботам ми показуємо перспективу розвитку чистого навколишнього середовища нашої країни», – йдеться у листі зі словами вдячності від Малолюбашанської сільської голови Світлани Ковальчук.
Ініціативу обговорили під час зустрічі директора філії Володимира Клімчука з головою громади. І вже спільно реалізували. Ця історія є гарним прикладом, як у співпраці можна вирішити будь-яку проблему.
На жаль, напередодні весни – ситуація типова. І патова.
Усі в громаді зацікавлені в чистоті своїх домівок. Але далеко не всі вважають домівкою ліс, прибережні смуги, придорожні масиви. Тому досить часто сміття з господарського обійстя перекочовує у такі-от частини села, селища чи й міста.
Минулого року працівники груп оперативного реагування філій Поліського лісового офісу склали 86 протоколів за засмічення лісів відходами. Постійно ведеться комунікаційна робота. На узбіччях доріг, у лісах, у громадах – тематичні інформаційні стенди.
Зараз ця робота посилюється. Рейди триватимуть. Як і фіксуватимуться та згодом за першої ж можливості прибиратимуться подібні сміттєзвалища.
І це будуть маленькі локальні перемоги. Над створенням і збереженням справді чистого довкілля нам іще багато потрібно разом працювати.
👍18❤6🔥4🥰2
🌲На Миколаївщині лісівники разом з екологами затвердили ділянки під висадку лісу
На розгляд робочої групи з питань проведення аналізу фонду лісорозведення при Миколаївській ОВА Південним лісовим офісом було надано 96 ділянок загальною площею 949 гектарів.
Ці ділянки були розглянуті всіма учасниками робочої групи на основі вже існуючих досліджень.
Рішенням робочої групи було рекомендовано розпочати процес лісорозведення на 72 ділянках загальною площею 769 гектарів. При цьому необхідність висадки лісу на деяких ділянках буде розглянута робочою групою додатково безпосередньо на місці.
Нагадаємо, до складу робочої групи входять представники Управління екології та природних ресурсів, Головного управління Держгеокадастру, Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, департаменту агропромислового розвитку, Національного природного парку «Бузький Гард», Регіонального ландшафтного парку «Тилігульский», Регіонального ландшафтного парку «Приїнгульский», екологи та громадські активісти.
На розгляд робочої групи з питань проведення аналізу фонду лісорозведення при Миколаївській ОВА Південним лісовим офісом було надано 96 ділянок загальною площею 949 гектарів.
Ці ділянки були розглянуті всіма учасниками робочої групи на основі вже існуючих досліджень.
Рішенням робочої групи було рекомендовано розпочати процес лісорозведення на 72 ділянках загальною площею 769 гектарів. При цьому необхідність висадки лісу на деяких ділянках буде розглянута робочою групою додатково безпосередньо на місці.
Нагадаємо, до складу робочої групи входять представники Управління екології та природних ресурсів, Головного управління Держгеокадастру, Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, департаменту агропромислового розвитку, Національного природного парку «Бузький Гард», Регіонального ландшафтного парку «Тилігульский», Регіонального ландшафтного парку «Приїнгульский», екологи та громадські активісти.
👍13🥰3❤2🔥2
📜#Лісовий_архів. Трелювання деревини: тоді й нині.
Історія трелювання – переміщення стовбурів дерев від місця заготівлі – сягає в дуже далеке минуле. Його поява, як і будь-якого іншого процесу у лісовому господарстві, пов'язана з розвитком цивілізації та збільшенням потреб у деревині.
🪵Трелювання виникло у ті часи, коли деревина стала одним з найважливіших ресурсів для життя, завдяки якому отримували вогонь для опалення й приготування їжі, будували житло, виготовляли інструменти й транспорт.
Первісні спроби стягування дерев включали в себе ручну роботу з використанням примітивних інструментів, таких як візки, вози, або навіть просто перетягування вручну.
🐎Після того, як обсяги лісозаготівельних робіт почали зростати, для трелювання стали задіювати коней, які свого часу були основними робочими тваринами. Їх продовжували використовувати навіть у більш пізні часи, у XIX-XX століттях, коли лісове господарство зазнало індустріалізації. На фото з лісового архіву можна побачити, як у 1965 році сумські лісівники залучають коней для трелювання деревини на лісосіці головного користування.
З того ж самого архіву бачимо, що у 80 роках ХХ століття лісівники на Сумщині остаточно перейшли на механізоване трелювання, яке дозволяло швидко та ефективно переміщати великі об'єми деревини без необхідності використання коней чи ручної праці.
Як відбувається трелювання нині?❓
Як і наприкінці 20 століття, нині трелювання механізоване, але на відміну від старих моделей, сучасні мають потужніші двигуни та більшу вантажопідйомність, що дозволяє ефективно працювати з великими обсягами деревини та перевозити її на великі відстані. Водночас техніка, яку залучають зараз, є більш екологічно безпечною, адже потребує значно меншої кількості палива.
🚜Сучасна лісова галузь – це про розвиток і модернізацію усіх процесів. А завдяки архіву ми можемо побачити як лісівники поступово досягають своєї мети – стало й ефективно використовувати ресурси без негативного впливу для лісів України.
Історія трелювання – переміщення стовбурів дерев від місця заготівлі – сягає в дуже далеке минуле. Його поява, як і будь-якого іншого процесу у лісовому господарстві, пов'язана з розвитком цивілізації та збільшенням потреб у деревині.
🪵Трелювання виникло у ті часи, коли деревина стала одним з найважливіших ресурсів для життя, завдяки якому отримували вогонь для опалення й приготування їжі, будували житло, виготовляли інструменти й транспорт.
Первісні спроби стягування дерев включали в себе ручну роботу з використанням примітивних інструментів, таких як візки, вози, або навіть просто перетягування вручну.
🐎Після того, як обсяги лісозаготівельних робіт почали зростати, для трелювання стали задіювати коней, які свого часу були основними робочими тваринами. Їх продовжували використовувати навіть у більш пізні часи, у XIX-XX століттях, коли лісове господарство зазнало індустріалізації. На фото з лісового архіву можна побачити, як у 1965 році сумські лісівники залучають коней для трелювання деревини на лісосіці головного користування.
З того ж самого архіву бачимо, що у 80 роках ХХ століття лісівники на Сумщині остаточно перейшли на механізоване трелювання, яке дозволяло швидко та ефективно переміщати великі об'єми деревини без необхідності використання коней чи ручної праці.
Як відбувається трелювання нині?❓
Як і наприкінці 20 століття, нині трелювання механізоване, але на відміну від старих моделей, сучасні мають потужніші двигуни та більшу вантажопідйомність, що дозволяє ефективно працювати з великими обсягами деревини та перевозити її на великі відстані. Водночас техніка, яку залучають зараз, є більш екологічно безпечною, адже потребує значно меншої кількості палива.
🚜Сучасна лісова галузь – це про розвиток і модернізацію усіх процесів. А завдяки архіву ми можемо побачити як лісівники поступово досягають своєї мети – стало й ефективно використовувати ресурси без негативного впливу для лісів України.
❤10👍4🔥4🥰2
🇺🇦🇵🇱Гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець: «Польські лісівники продовжать допомагати Україні.
Вчора провели зустріч з новим керівництвом Lasow Panstwowych, познайомилися з генеральним директором державного підприємства Вітольдом Коссом.
Щиро подякували за допомогу, яку наші партнери передають для ЗСУ з початку війни.
Розповіли про результати реформи. Ще на етапі розробки Стратегії розвитку лісової галузі України польські колеги надали нам важливу консультаційну допомогу.
Досвід Польщі допоміг знайти оптимальну для нашої країни модель організації лісового господарства.
Польща і надалі готова допомагати Україні – як напряму, так і через європейські структури як Forest Europe, The European State Forest Association (EUSTAFOR), FAO.
Безумовно, не могли обійти болючу тему блокування кордону.
Хоча конфлікт стосується українського аграрного експорту, ланцюги поставок іншої продукції на європейський ринок також стають складнішими.
ДП «Ліси України» не є експортером, але блокування кордону негативно впливає на переробну галузь, зменшується попит на необроблену деревину.
Польські колеги запевнили, що ані лісівники, ані переробники Польщі ніколи ставили питання про необхідність обмежень. Більше того, вони готові звернутися до свого Міністерства, щоб посприяти вирішенню проблеми блокування української деревини на кордоні.
У Польщі планується зменшення територій, які можуть використовуватися для ведення лісового господарства, що вплине і на пропозицію деревини. Тож, українська продукція затребувана.
Важливо було почути це напряму від польських колег. Домовилися і у подальшому щиро та відкрито, як друзі та партнери, обговорювати питання взаємодії між лісівниками обох країн».
Вчора провели зустріч з новим керівництвом Lasow Panstwowych, познайомилися з генеральним директором державного підприємства Вітольдом Коссом.
Щиро подякували за допомогу, яку наші партнери передають для ЗСУ з початку війни.
Розповіли про результати реформи. Ще на етапі розробки Стратегії розвитку лісової галузі України польські колеги надали нам важливу консультаційну допомогу.
Досвід Польщі допоміг знайти оптимальну для нашої країни модель організації лісового господарства.
Польща і надалі готова допомагати Україні – як напряму, так і через європейські структури як Forest Europe, The European State Forest Association (EUSTAFOR), FAO.
Безумовно, не могли обійти болючу тему блокування кордону.
Хоча конфлікт стосується українського аграрного експорту, ланцюги поставок іншої продукції на європейський ринок також стають складнішими.
ДП «Ліси України» не є експортером, але блокування кордону негативно впливає на переробну галузь, зменшується попит на необроблену деревину.
Польські колеги запевнили, що ані лісівники, ані переробники Польщі ніколи ставили питання про необхідність обмежень. Більше того, вони готові звернутися до свого Міністерства, щоб посприяти вирішенню проблеми блокування української деревини на кордоні.
У Польщі планується зменшення територій, які можуть використовуватися для ведення лісового господарства, що вплине і на пропозицію деревини. Тож, українська продукція затребувана.
Важливо було почути це напряму від польських колег. Домовилися і у подальшому щиро та відкрито, як друзі та партнери, обговорювати питання взаємодії між лісівниками обох країн».
❤8👍7🥰2👏2
🌲На Миколаївщині лісівники філії створили умови для вирощування пів мільйона сіянців
У лісництвах філії «Вознесенське лісове господарство» завершується будівництво коробів для вирощування сіянців основних лісоутворюючих порід, а також для декоративного посадкового матеріалу.
Лісівники філії посадковий матеріал вирощували, в основному, у розсадниках. З 2010 року в декількох лісництвах були побудовані короби, в яких вирощували сіянці сосни кримської, липи, берези та інших рослин.
Спостереження показали, що якість посадкового матеріалу та вихід сіянців, вирощених в коробах на порядок кращий, ніж тих, що вирощені у відкритому ґрунті на розсаднику. Адже, в коробах можна контролювати притінення сіянців, організувати полив по потребі, оперативно провести захист від патологічних процесів тощо.
Враховуючи плани з лісорозведення на найближчі роки, було прийнято рішення збільшити площі коробів для отримання максимальної кількості посадкового матеріалу. Роботи з будівництва розпочались восени 2023 року.
До використання вже готові 36 коробів загальною площею 900 квадратних метрів. На такій площі можна виростити до 500 тисяч сіянців сосни для створення нових лісових насаджень і доповненя незімкнутих лісових культур.
У лісництвах філії «Вознесенське лісове господарство» завершується будівництво коробів для вирощування сіянців основних лісоутворюючих порід, а також для декоративного посадкового матеріалу.
Лісівники філії посадковий матеріал вирощували, в основному, у розсадниках. З 2010 року в декількох лісництвах були побудовані короби, в яких вирощували сіянці сосни кримської, липи, берези та інших рослин.
Спостереження показали, що якість посадкового матеріалу та вихід сіянців, вирощених в коробах на порядок кращий, ніж тих, що вирощені у відкритому ґрунті на розсаднику. Адже, в коробах можна контролювати притінення сіянців, організувати полив по потребі, оперативно провести захист від патологічних процесів тощо.
Враховуючи плани з лісорозведення на найближчі роки, було прийнято рішення збільшити площі коробів для отримання максимальної кількості посадкового матеріалу. Роботи з будівництва розпочались восени 2023 року.
До використання вже готові 36 коробів загальною площею 900 квадратних метрів. На такій площі можна виростити до 500 тисяч сіянців сосни для створення нових лісових насаджень і доповненя незімкнутих лісових культур.
❤11👍7🔥3🥰2