📸🪵 Фотофіксація деревини – як інструмент протидії незаконним рубкам та сірому ринку деревини
У всіх філіях ДП «Ліси України» в обов’язковому порядку у ТТН додають фото завантажених на автомобіль колод. Це одна зі складових проєкту з удосконалення контролю за обігом деревини, який запровадило підприємство під час реформування галузі.
Товарно-транспортна накладна – це документ, що дає право покупцю на перевезення партії деревини. У ТТН зазначаються дата, обсяг продукції, дані водія та автомобіля, номера бирок. ТТН обліковується у Єдиній державній системі електронного обліку деревини.
Завантажена на лісовози деревина фотографується з трьох ракурсів, після чого файли з фотографіями завантажуються в систему ЕОД.
Поліція, лісова охорона або місцеві активісти елементарно викриють злочинців, порівнявши фото з ТТН з реальним виглядом колод у кузові автомобіля.
У всіх філіях ДП «Ліси України» в обов’язковому порядку у ТТН додають фото завантажених на автомобіль колод. Це одна зі складових проєкту з удосконалення контролю за обігом деревини, який запровадило підприємство під час реформування галузі.
Товарно-транспортна накладна – це документ, що дає право покупцю на перевезення партії деревини. У ТТН зазначаються дата, обсяг продукції, дані водія та автомобіля, номера бирок. ТТН обліковується у Єдиній державній системі електронного обліку деревини.
Завантажена на лісовози деревина фотографується з трьох ракурсів, після чого файли з фотографіями завантажуються в систему ЕОД.
Поліція, лісова охорона або місцеві активісти елементарно викриють злочинців, порівнявши фото з ТТН з реальним виглядом колод у кузові автомобіля.
👍13❤5
🌳Самосійні ліси зберігають вуглецю більше за штучні і природні деревостани: дослідження українських вчених
У планах ДП «Ліси України» на 2024 рік посилити роботу зі збереження самосійних лісів. За різними оцінками, у тому числі за матеріалами дешифрування супутникових знімків, виявлено понад 1,7 млн га лісових насаджень поза межами лісового фонду України. Значну частину з них займають самосійні ліси.
Як зазначає академік Лісівничої академії наук України, член-кореспондент НААН України Петро Іванович Лакида, самосійні ліси мають унікальну екологічну функцію.
Системні дослідження з цієї проблематики проведені у 2022-2023 роках науковцями Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.
Детально з результатами дослідження можна ознайомитися на сайті 🔗 https://e-forest.gov.ua/samosijni-lisy-deponuiut-vuhletsiu-bilshe-za-shtuchni-i-pryrodni-derevostany-doslidzhennia-ukrainskykh-vchenykh/
У планах ДП «Ліси України» на 2024 рік посилити роботу зі збереження самосійних лісів. За різними оцінками, у тому числі за матеріалами дешифрування супутникових знімків, виявлено понад 1,7 млн га лісових насаджень поза межами лісового фонду України. Значну частину з них займають самосійні ліси.
Як зазначає академік Лісівничої академії наук України, член-кореспондент НААН України Петро Іванович Лакида, самосійні ліси мають унікальну екологічну функцію.
Системні дослідження з цієї проблематики проведені у 2022-2023 роках науковцями Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.
Детально з результатами дослідження можна ознайомитися на сайті 🔗 https://e-forest.gov.ua/samosijni-lisy-deponuiut-vuhletsiu-bilshe-za-shtuchni-i-pryrodni-derevostany-doslidzhennia-ukrainskykh-vchenykh/
👍13❤2
🪖Артем Кашуба – воїн-лісівник, який 25 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. За плечима чоловіка – військовий досвід і почуття обов'язку перед родиною та Батьківщиною.
До початку повномасштабного вторгнення працював вальником лісу у Рублівському лісництві Полтавського лісового господарства.
Проте нині Артем шліфує свою вправність на фронті. Каже, що вміння працювати з бензопилою стали йому в пригоді при будівництві бліндажів та окопів. У військових є бензопила, яку чоловік береже та доглядає, як і на роботі в лісництві.
Захисник вже два роки боронить країну у складі 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців.
Коли 24 лютого росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, воїн уже мав зібраний бойовий рюкзак, з яким 25 лютого з’явився до військкомату. Воював на Донеччині. Тримав оборону Бахмуту, а вже понад рік – на Вугледарському напрямку.
🇺🇦Ми ж з нетерпінням чекаємо на повернення нашого колеги до лісівничої родини. Пишаємося та безмежно дякуємо за захист!
До початку повномасштабного вторгнення працював вальником лісу у Рублівському лісництві Полтавського лісового господарства.
Проте нині Артем шліфує свою вправність на фронті. Каже, що вміння працювати з бензопилою стали йому в пригоді при будівництві бліндажів та окопів. У військових є бензопила, яку чоловік береже та доглядає, як і на роботі в лісництві.
Захисник вже два роки боронить країну у складі 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців.
Коли 24 лютого росіяни розпочали повномасштабне вторгнення, воїн уже мав зібраний бойовий рюкзак, з яким 25 лютого з’явився до військкомату. Воював на Донеччині. Тримав оборону Бахмуту, а вже понад рік – на Вугледарському напрямку.
🇺🇦Ми ж з нетерпінням чекаємо на повернення нашого колеги до лісівничої родини. Пишаємося та безмежно дякуємо за захист!
👍20❤5
99 загиблих та 41 зниклих безвісті лісівників.
Гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець: «У Києві до другої річниці війни відкрили невеличку експозицію пам’яті працівників підприємства, які віддали життя за країну.
На жаль, поки збирали інформацію та готували стенди, кількість загиблих збільшилася. Експозицію доведеться розширювати.
Не хочеться навіть думати про те, скільки ще ось таких стендів та пам’ятних табличок із фото наших героїв з’явиться до завершення війни.
Експозиція — це лише перший крок до увіковічення пам’яті героїв лісівників. Разом зі спілкою воїнів-лісівників розглядаємо пропозиції ветеранів та військових.
Особисто моя позиція: пам’ять — це не лише меморіали та пам’ятники, назви вулиць та лісових урочищ. Без батька залишилось 107 дітей. Маємо потурбуватися за них, зробити все для підтримки родин наших героїв».
Гендиректор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець: «У Києві до другої річниці війни відкрили невеличку експозицію пам’яті працівників підприємства, які віддали життя за країну.
На жаль, поки збирали інформацію та готували стенди, кількість загиблих збільшилася. Експозицію доведеться розширювати.
Не хочеться навіть думати про те, скільки ще ось таких стендів та пам’ятних табличок із фото наших героїв з’явиться до завершення війни.
Експозиція — це лише перший крок до увіковічення пам’яті героїв лісівників. Разом зі спілкою воїнів-лісівників розглядаємо пропозиції ветеранів та військових.
Особисто моя позиція: пам’ять — це не лише меморіали та пам’ятники, назви вулиць та лісових урочищ. Без батька залишилось 107 дітей. Маємо потурбуватися за них, зробити все для підтримки родин наших героїв».
😢31
🌳Для створення здорових і продуктивних насаджень лісівники застосовують сучасні технології лісівництва. Зокрема, використовують клонові насіннєві плантації.
Клонова насіннєва плантація – це насадження, штучно створене за допомогою щеплення живців від найкращих дерев. Такі дерева називаються плюсовими. Вони відрізняються високою продуктивністю, стійкістю до шкідників і хвороб, а також дають високоякісне насіння.
У перші роки після створення плантації лісівники ретельно доглядають за деревами: обробляють їх від шкідників, розпушують ґрунт у міжряддях.
🌲 Наприклад, у Столичному лісовому офісі на таких плантаціях найчастіше вирощують хвойні дерева, зокрема, сосну звичайну – одну з основних лісоутворюючих порід регіону. Регулярне плодоношення сосни починається приблизно з 10-річного віку. В урожайний рік на таких штучно створених ділянках лісівники збирають в середньому 700 кг шишок з 1 га. На виході з них отримують понад 8 кг відбірного насіння, що є гарним показником врожайності.
Клонова насіннєва плантація – це насадження, штучно створене за допомогою щеплення живців від найкращих дерев. Такі дерева називаються плюсовими. Вони відрізняються високою продуктивністю, стійкістю до шкідників і хвороб, а також дають високоякісне насіння.
У перші роки після створення плантації лісівники ретельно доглядають за деревами: обробляють їх від шкідників, розпушують ґрунт у міжряддях.
🌲 Наприклад, у Столичному лісовому офісі на таких плантаціях найчастіше вирощують хвойні дерева, зокрема, сосну звичайну – одну з основних лісоутворюючих порід регіону. Регулярне плодоношення сосни починається приблизно з 10-річного віку. В урожайний рік на таких штучно створених ділянках лісівники збирають в середньому 700 кг шишок з 1 га. На виході з них отримують понад 8 кг відбірного насіння, що є гарним показником врожайності.
👍15🥰6❤1
У минулому році ДП «Ліси України» вдвічі(!) скоротило витрати палива — генеральний директор ДП «Ліси України» Юрій Болоховець
У 2021 році підприємства Держлісагентства закупили 34,7 тис. тонн палива, у 2023 році вже наша компанія витратила приблизно 16,8 тис. тонн.
Зрозуміло, що порівняння є умовним. Не всі державні лісгоспи увійшли до «Лісів України», обсяг заготівлі деревини частково зменшився.
Втім, економія очевидна. Основна причина – централізація та посилення контролю.
Директор філії (лісгоспу) вже не визначає норми так, як йому зручно. Затверджені єдині для всіх стандарти.
Оперативно виявляються та жорстко караються «хитрощі» зі списанням палива на техніку, яка по факту не працювала. Кожна перевірка філії співробітниками Департаменту безпеки включає аналіз, як і де використовувалася техніка, результат її роботи.
Звісно, система контролю поки що не є досконалою. Лише в планах запровадження системи онлайн-моніторингу за рухом спеціальної та вантажної техніки. На етапі підготовки до закупівлі система ERP, яка автоматизує облік та обробку даних.
Але вже бачимо реальний результат реформи.
Варто додати, що закупівля палива здійснюється переважно централізовано через Prozorro. Ціна нижча, ніж на стелі АЗС (до реформи деякі лісгоспи примудрялися закуповувати на 30% дорожче).
З урахуванням детінізації та прозорих закупівель на паливі зекономлено до мільярда гривень.
У 2021 році підприємства Держлісагентства закупили 34,7 тис. тонн палива, у 2023 році вже наша компанія витратила приблизно 16,8 тис. тонн.
Зрозуміло, що порівняння є умовним. Не всі державні лісгоспи увійшли до «Лісів України», обсяг заготівлі деревини частково зменшився.
Втім, економія очевидна. Основна причина – централізація та посилення контролю.
Директор філії (лісгоспу) вже не визначає норми так, як йому зручно. Затверджені єдині для всіх стандарти.
Оперативно виявляються та жорстко караються «хитрощі» зі списанням палива на техніку, яка по факту не працювала. Кожна перевірка філії співробітниками Департаменту безпеки включає аналіз, як і де використовувалася техніка, результат її роботи.
Звісно, система контролю поки що не є досконалою. Лише в планах запровадження системи онлайн-моніторингу за рухом спеціальної та вантажної техніки. На етапі підготовки до закупівлі система ERP, яка автоматизує облік та обробку даних.
Але вже бачимо реальний результат реформи.
Варто додати, що закупівля палива здійснюється переважно централізовано через Prozorro. Ціна нижча, ніж на стелі АЗС (до реформи деякі лісгоспи примудрялися закуповувати на 30% дорожче).
З урахуванням детінізації та прозорих закупівель на паливі зекономлено до мільярда гривень.
👍15😢3❤2👏1
🦢Традиційно уже декілька років поспіль лісівники Ізяславської філії ДП «Ліси України» підгодовують не лише диких тварин, але й лебедів. Взимку щороку тисячі цих птахів зимують на місцевих водоймах.
На світлинах – лебеді, які оселилися у Клиновецькому лісництві. Там, на відміну від більшості водойм Хмельниччини, птахам не загрожує небезпека потрапити у крижаний полон, адже водойма-охолоджувач поблизу атомної електростанцї не замерзає. Однак в інших лісництвах є річки, які взимку частково вкриваються кригою. Тоді лебедям складніше.
У сильні морози та снігопади наглядають за лебедями і лісівники. Але роблять це за важливої умови - не нашкодити птахам. Вони відслідковують процес зимівлі та проводять підгодівлю виключно за потребою і в помірній кількості (в залежності від водойми). Адже основна їжа водоплавних – водорості. І поки водойма остаточно не замерзла, у лебедів є доступ до їжі.
Годують лебедів лісівники пшеницею та кукурудзою. У жодному разі не можна пригощати цих птахів хлібом.
На світлинах – лебеді, які оселилися у Клиновецькому лісництві. Там, на відміну від більшості водойм Хмельниччини, птахам не загрожує небезпека потрапити у крижаний полон, адже водойма-охолоджувач поблизу атомної електростанцї не замерзає. Однак в інших лісництвах є річки, які взимку частково вкриваються кригою. Тоді лебедям складніше.
У сильні морози та снігопади наглядають за лебедями і лісівники. Але роблять це за важливої умови - не нашкодити птахам. Вони відслідковують процес зимівлі та проводять підгодівлю виключно за потребою і в помірній кількості (в залежності від водойми). Адже основна їжа водоплавних – водорості. І поки водойма остаточно не замерзла, у лебедів є доступ до їжі.
Годують лебедів лісівники пшеницею та кукурудзою. У жодному разі не можна пригощати цих птахів хлібом.
❤17👍3🥰3