🤔Як раніше заготовляли деревину❓
Справа заготівлі та вивезення деревини – з розряду небезпечних та непростих. Навіть сьогодні, враховуючи діджиталізацію, сучасну техніку та мережу якісних лісових доріг, це досі важка праця людей.

📍Природні умови Полісся – заболоченість та густі чагарники. Перші вивезення деревини, які зафіксовані на світлинах, проводилися кінними обозами. Пізніше – деревину з лісу вивозили напівсанками.

🐴Коні й досі залишаються важливим транспортом для лісівників. Як у справі вивезення, так і охорони лісу.

🚘Перші спеціалізовані машини значно полегшили роботу. Але це вже були 50-ті роки, коли вивезення автомобілями «ЗІС-5» стало звичною справою. Машини рухалися колонами. Спеціально прокладеними опорами з дерева. А іноді це були справжні траншеї.

🪵Ветеран галузі Степан Руднік пригадує, що тоді вивозку проводили у хлистах. Кінні півсанки з’єднували між собою або міцними шнурками, або ланцюгами. З появою машин багато змінилося. «Заготівля в той час проводилася відповідно до виконання програми із вивезення лісу. Під неї підбирали таксаційні описи насаджень. Свого роду переоблік. Протермінована розробка ділянки призводила до втрат якості деревини. Це завжди вважалося великою безвідповідальністю».

1946-1956 рр.

📖Із книги Валерія Мельника «Літопис волинського лісу».

🌲«Лісистість Волинської області – лише 17,2% (зараз – 34%). До того ж, чимало лісових масивів ще не відійшли від спуштошливих рубок часів Першої світової війни.

🏠Але зруйнована, випалена війною країна гостро потребує для відбудови будівельних матеріалів. Тому заготівля деревини постійно наростає.

🌲У 1946 р. в області нею займаються вже 800 лісорубів. Місцеве населення виділяє 2 тис. підвід, що до кінця року вивозять з лісосік 34 тис. складометрів сосни, дуба, берези, вільхи.

🤝🏻Чимало працівників лісового господарства, котрі повернулися з війни, знову вертаються на свої робочі місця.

🌱…Незважаючи на повсюдну повоєнну розруху, навесні 46-го волинські лісівники взялися за найголовнішу роботу – посадку лісу».

🕊️У філії «Сокирянське лісове господарство» готуються зустрічати перших весняних птахів

💚Для цього лісівники з вихованцями учнівських лісництв виготовляють та влаштовують у лісі шпаківні.

🌿 Загалом буковинські лісники цієї весни планують змайструвати 320 плашиних домівок, дотримуючись загальних стандартів. Для цього використовують екологічні, нефарбовані матеріали.

🔹 Розміщують шпаківні в захищеному місці, на висоті близько 4 метрів на схід від дерева. Для птахів – це безпека, дім та прихисток, для лісу — захист від комах-шкідників.

🌳🌲На Харківщині відновлюватимуть ліс

🌿Навесні у Харківській області філії Слобожанського лісового офісу планують висадити щонайменше 1,2 млн штук сіянців деревних порід. Така кількість дерев буде посаджена на площі близько 172 га, під час робіт з лісовідновлення.

🌿Для цього лісівники виростили достатню кількість посадкового матеріалу. У 19 постійних лісових розсадниках зростає 2,7 млн штук сіянців хвойних та 1,2 млн сіянців листяних порід.
Висаджуватимуть ліс на території Гутянського, Зміївського та Жовтневого лісового господарства.

🌱Весняна посадкова кампанія проводитиметься у межах програми Президента України #Зелена_країна.

❤️‍🩹Із зони обстрілів евакуювали 30 тисяч саджанців

🥹🌲Працівники філії Петриківський лісгосп разом з колегами евакуювали саджанці сосни з Крутоярівського лісництва (Запорізька область). Їх перевезли в Дніпропетровську область та згодом висадять на території лісництв філії Петриківського лісгоспу.

📍20% лісів наших господарств Дніпропетровської та Запорізької областей перебувають в обмеженому доступі. Тобто, на цій території неможливо вести господарську діяльність. Але наші лісівники продовжують це робити там, де це можливо. Так спеціалісти визначили, що із зони постійних обстрілів Крутоярівського лісництва можна евакуювати 30 тисяч саджанців сосни Палляса. Посадматеріал знадобиться для цьогорічної висадки в рамках програми Президента «Зелена країна».

🌳Це перша цьогорічна евакуація, яка є складовою висадки та відтворення лісу. Найближчим часом із зони обстрілів також будуть викопані та вивезені саджанці білої акації та гледичії.

🐇 Майже 98 тисяч зайців русаків, 39 тисяч сірих куріпок та понад 16 тисяч козуль мешкають в лісах Буковини, Хмельниччини та Тернопільщини. Їх в лісових масивах – найбільше. Це вияснили в результаті обліку мисливських тварин.

📍 Загальна площа мисливських угідь, які належать лісовим господарствам Подільського офісу, становить майже 400 тисяч гектарів. З них на Хмельниччині - 114,3 тис. га, на Тернопільщині - 187,3 тис. га, в Чернівецькій області - 97,6 тис. га.

❓Хто ж і в якій кількості мешкає в лісах?

🦌 На Буковині лідирують козулі. Їх аж 1116 особин. Також в лісових масивах живе 530 білок, 484 зайці-русаки, 421 олень благородний, 320 кабанів і стільки ж куниць лісових, 256 рябчиків, 157 борсуків, 113 лисиць, 54 зубра. Нарахували в процесі обліку декілька десятків видр, вовків, бурих ведмедів, рисів, куріпок, бобрів. Це кількість тварин, які мешкають у вільних умовах. Ще про частину тварин піклуються у вольєрних господарствах.

🐇 На Хмельниччині у лісах філій найчастіше можна зустріти зайців-русаків. Нараховано 2349 особин. Також є чимало козуль – 1806 і 1139 білок. Мешкає в лісах 377 кабанів, 65 лосів, 9 оленів благородних і 3 плямистих, 418 бобрів, 350 куниць лісових, 336 ондатр, 310 тхорів чорних, 225 лисиць, 142 сірі куріпки, 117 борсуків, 97 норок американських, 70 фазанів, 42 видри, 6 єнотовидних собак, 5 вовків. У вольєрах в області розводять оленів, кабанів та фазанів.

🐗 На Тернопільщині також найбільш розповсюдженою твариною в лісах є заєць русак – 7727 особин. Під час обліку фахівці зафіксували 2707 козуль, 1791 білку, 1359 сірих куріпок, 778 куниць лісових, 692 кабана, понад 600 лисиць і борсуків, 436 ондатр, більше 300 бобрів і тхорів чорних, 84 особини оленя плямистого, 10 ланей і всього 1 вовка.

✅ Оскільки під час воєнного стану полювання в Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях заборонено, фахівці спостерігають збільшення чисельності дикої фауни в лісах.