Дуже сумно переберати речі Каті.
Складати їх по коробкам.
Люблю її і дуже за нею сумую.

Болить. Але треба йти в зал і розвиватися.

Дома повний хаос

Офіційно, це найгірші тижні мого життя.
А я трохи бачив деяке лайно.

Дякую Санані за підтримку.

Тупі думки, навіщо вони в моїй голові

Лук.

Є відчуття пустоти. Та зради.
Я розумію що у кожної людини є вибір, і шо Катя має право вибирати те що їй здається краще для неї.
Були недоліки, але мені здавалось я був добрим партнером. Так херово що хочеться проорати "ЗА ЩО!?"
Іноді я не вірю, що взагалі її колись ще побачу. Боляче від цього.

Емоційно мене мотиляє постійно від: "я її ніколи більше не побачу" до "можливо вона колись повернеться". Не знаю що з цими почуттями робити.

Але за цей тиждень я більш менш зрозумів що хочу робити зі своїм життям. Складно планувати життя коли в ньому немає Каті.

Але хоч постригся гарно. Мені подобається. Два попередніх були не дуже.

І я все ще люблю Катю.
В її діях є поінт але не той що вона каже.

Люблю кота 🖤