Прогноз ціни Brent до кінця 2026 року
Деескалація — ~$65 до грудня. Ормуз стабілізується, напруга з Іраном спадає, OPEC+ не робить різкого скорочення видобутку, а слабший світовий попит перемагає геополітичну премію. Це близько до напрямку базового прогнозу EIA.
Базовий — ~$78. Ормуз залишається ризиковим, Іран не виходить із конфронтації, українські удари продовжують бити по російських НПЗ, але світ не втрачає великий обсяг саме сирої нафти. OPEC+ коригує видобуток так, щоб не допустити обвалу ціни. OPEC+ зараз продовжує щомісячно переглядати ринок.
Кризовий — $120+. Реальний збій потоків через Ормуз, нове різке загострення з Іраном або атаки на великі об’єкти Перської затоки. Поточний ринок уже реагує навіть на повідомлення про атаки на Saudi Aramco, тому серйозне фізичне скорочення пропозиції швидко поверне премію за ризик.
Окремо важливо: удари України по НПЗ РФ можуть зробити дизель дорожчим навіть у базовому сценарії, де Brent падає. Reuters уже фіксує дефіцит дизеля в Європі та прямо пов'язує його, серед іншого, з українськими ударами по російській переробці.
#прогнознафта
Деескалація — ~$65 до грудня. Ормуз стабілізується, напруга з Іраном спадає, OPEC+ не робить різкого скорочення видобутку, а слабший світовий попит перемагає геополітичну премію. Це близько до напрямку базового прогнозу EIA.
Базовий — ~$78. Ормуз залишається ризиковим, Іран не виходить із конфронтації, українські удари продовжують бити по російських НПЗ, але світ не втрачає великий обсяг саме сирої нафти. OPEC+ коригує видобуток так, щоб не допустити обвалу ціни. OPEC+ зараз продовжує щомісячно переглядати ринок.
Кризовий — $120+. Реальний збій потоків через Ормуз, нове різке загострення з Іраном або атаки на великі об’єкти Перської затоки. Поточний ринок уже реагує навіть на повідомлення про атаки на Saudi Aramco, тому серйозне фізичне скорочення пропозиції швидко поверне премію за ризик.
Окремо важливо: удари України по НПЗ РФ можуть зробити дизель дорожчим навіть у базовому сценарії, де Brent падає. Reuters уже фіксує дефіцит дизеля в Європі та прямо пов'язує його, серед іншого, з українськими ударами по російській переробці.
#прогнознафта
❤1👍1🤔1
Додав хештеги прогнозів
Щоб вам зручно було повертатись до попередніх прогнозів та перевіряти наскільки вони були успішними.
«Хештеги будуть в майбутньому додаватись, доступними будуть у закріпленому пості»
#прогнозпаливо
#прогнознафта
#прогноззима
#шахівниця
Щоб вам зручно було повертатись до попередніх прогнозів та перевіряти наскільки вони були успішними.
«Хештеги будуть в майбутньому додаватись, доступними будуть у закріпленому пості»
#прогнозпаливо
#прогнознафта
#прогноззима
#шахівниця
❤2
Точка Напруги pinned «Додав хештеги прогнозів Щоб вам зручно було повертатись до попередніх прогнозів та перевіряти наскільки вони були успішними. «Хештеги будуть в майбутньому додаватись, доступними будуть у закріпленому пості» #прогнозпаливо #прогнознафта #прогноззима #шахівниця»
Нафтові доходи росії продовжують скорочуватись.
2022 — $218 млрд
2023 — $185 млрд
2024 — $189 млрд
2025 — $156 млрд
2026 — ≈$133 млрд прогноз
З 2022 року падіння вже становить майже 30%, а за нашим базовим сценарієм до кінця 2026 року може наблизитись до 40%.
Причини — санкції, дисконт на російську нафту, дорожча логістика та тіньовий флот, тиск на покупців.
Окремий фактор — удари України по російських НПЗ. У липні 2026 року морський експорт нафтопродуктів рф впав приблизно на 33% за місяць та 55% за рік.
Але росія адаптується: частину нафти, яку не можуть переробити НПЗ, продають сирою, насамперед в Азію. Висока світова ціна на нафту також компенсує частину втрат.
Тому головне завдання економічного тиску залишається незмінним — росія повинна продавати менше нафти та отримувати менше за кожен проданий барель.
Джерела: KSE Russian Oil Tracker, IEA, Reuters.
2022 — $218 млрд
2023 — $185 млрд
2024 — $189 млрд
2025 — $156 млрд
2026 — ≈$133 млрд прогноз
З 2022 року падіння вже становить майже 30%, а за нашим базовим сценарієм до кінця 2026 року може наблизитись до 40%.
Причини — санкції, дисконт на російську нафту, дорожча логістика та тіньовий флот, тиск на покупців.
Окремий фактор — удари України по російських НПЗ. У липні 2026 року морський експорт нафтопродуктів рф впав приблизно на 33% за місяць та 55% за рік.
Але росія адаптується: частину нафти, яку не можуть переробити НПЗ, продають сирою, насамперед в Азію. Висока світова ціна на нафту також компенсує частину втрат.
Тому головне завдання економічного тиску залишається незмінним — росія повинна продавати менше нафти та отримувати менше за кожен проданий барель.
Джерела: KSE Russian Oil Tracker, IEA, Reuters.
Економічний потенціал автократій слабшає.
Ми врахували не лише офіційний ВВП, а й доходи від світового ринку, експорт, промисловість, енергетику та інвестиції.
Китай поки утримує систему завдяки величезному промисловому експорту. Але інвестиції та внутрішній попит слабшають, а тарифи й технологічні обмеження Заходу збільшують тиск.
росія втрачає нафтові доходи, а удари України по НПЗ скорочують можливості переробки та експорту нафтопродуктів.
Іран отримав прямий удар по головному джерелу валюти — експорту нафти.
За нашою моделлю, стратегічна економічна спроможність цього блоку знизилась приблизно зі 100 у 2022 році до 91 у 2026.
Це ще не економічний колапс. Але ресурс для довгої конфронтації та подальшої експансії стає меншим і дорожчим.
Джерела: World Bank, IMF, Rhodium Group, KSE, Reuters.
Ми врахували не лише офіційний ВВП, а й доходи від світового ринку, експорт, промисловість, енергетику та інвестиції.
Китай поки утримує систему завдяки величезному промисловому експорту. Але інвестиції та внутрішній попит слабшають, а тарифи й технологічні обмеження Заходу збільшують тиск.
росія втрачає нафтові доходи, а удари України по НПЗ скорочують можливості переробки та експорту нафтопродуктів.
Іран отримав прямий удар по головному джерелу валюти — експорту нафти.
За нашою моделлю, стратегічна економічна спроможність цього блоку знизилась приблизно зі 100 у 2022 році до 91 у 2026.
Це ще не економічний колапс. Але ресурс для довгої конфронтації та подальшої експансії стає меншим і дорожчим.
Джерела: World Bank, IMF, Rhodium Group, KSE, Reuters.
Війна стає для росії дедалі дорожчою.
У 2021 році російська військова машина коштувала близько $5,5 млрд на місяць. У 2024 — вже $12,4 млрд, у 2025 — $15,8 млрд.
У 2026 році оборона та безпека забирають уже близько $20 млрд щомісяця.
І це без повної оцінки економічних втрат від санкцій, ударів по НПЗ та інфраструктурі, втрати інвестицій і ресурсів, які забираються з цивільної економіки.
За п'ять років утримання військової машини подорожчало більш ніж утричі.
Джерела: SIPRI, бюджет РФ, Reuters.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
У 2021 році російська військова машина коштувала близько $5,5 млрд на місяць. У 2024 — вже $12,4 млрд, у 2025 — $15,8 млрд.
У 2026 році оборона та безпека забирають уже близько $20 млрд щомісяця.
І це без повної оцінки економічних втрат від санкцій, ударів по НПЗ та інфраструктурі, втрати інвестицій і ресурсів, які забираються з цивільної економіки.
За п'ять років утримання військової машини подорожчало більш ніж утричі.
Джерела: SIPRI, бюджет РФ, Reuters.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
🔥4
Навіщо росія б’є по АЗС, Новій пошті та складах?
Ми бачимо згорілу АЗС або склад і сприймаємо це як черговий удар. Але росія б’є по таких об’єктах далеко не просто так.
Згорів склад — бізнес втратив товар. Знищили термінал — постраждала логістика. Знищили АЗС — мінус паливо, обладнання та робочі місця.
І так сотні разів.
росія намагається змусити Україну постійно витрачати гроші не на розвиток, а на відновлення вже збудованого. Зробити роботу бізнесу дорожчою, а економіку слабшою.
Україна у відповідь б’є там, де для росії це найбільш боляче — НПЗ, паливо та нафтова логістика.
Тому за пожежами й вибухами йде ще одна війна, яку майже не видно на відео:
хто кого швидше виснажить економічно.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Ми не переказуємо новини. Ми пояснюємо, що за ними стоїть.
Ми бачимо згорілу АЗС або склад і сприймаємо це як черговий удар. Але росія б’є по таких об’єктах далеко не просто так.
Згорів склад — бізнес втратив товар. Знищили термінал — постраждала логістика. Знищили АЗС — мінус паливо, обладнання та робочі місця.
І так сотні разів.
росія намагається змусити Україну постійно витрачати гроші не на розвиток, а на відновлення вже збудованого. Зробити роботу бізнесу дорожчою, а економіку слабшою.
Україна у відповідь б’є там, де для росії це найбільш боляче — НПЗ, паливо та нафтова логістика.
Тому за пожежами й вибухами йде ще одна війна, яку майже не видно на відео:
хто кого швидше виснажить економічно.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Ми не переказуємо новини. Ми пояснюємо, що за ними стоїть.
❤2🤔2
Україна vs Молдова: ціна останніх п'яти років для населення.
За нашим індексом матеріальної спроможності, де 2021 = 100:
🇺🇦 Україна: 100 → 68
🇲🇩 Молдова: 100 → 95
В Україні частка населення за межею бідності зросла приблизно з 20% у 2021 до 41,6% у 2025. Нерівність Gini — з 0,41 у 2023 до 0,50 у 2025.
У Молдові ризик бідності змінився з 22,6% у 2021 до 22,1% у 2025, а реальні зарплати після провалу 2022 року відновлювалися: +3,4% у 2023, +9,5% у 2024.
Молдова майже повернула втрачену після 2021 купівельну спроможність. Україна — ні. Головна різниця між двома траєкторіями — повномасштабна війна.
2026 — оцінка. Джерела: World Bank, BNS Moldova.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
За нашим індексом матеріальної спроможності, де 2021 = 100:
🇺🇦 Україна: 100 → 68
🇲🇩 Молдова: 100 → 95
В Україні частка населення за межею бідності зросла приблизно з 20% у 2021 до 41,6% у 2025. Нерівність Gini — з 0,41 у 2023 до 0,50 у 2025.
У Молдові ризик бідності змінився з 22,6% у 2021 до 22,1% у 2025, а реальні зарплати після провалу 2022 року відновлювалися: +3,4% у 2023, +9,5% у 2024.
Молдова майже повернула втрачену після 2021 купівельну спроможність. Україна — ні. Головна різниця між двома траєкторіями — повномасштабна війна.
2026 — оцінка. Джерела: World Bank, BNS Moldova.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
😢2
Якщо вам цікава наша аналітика📈
Поширте канал серед знайомих.
Мета проєкту ширити правду, без води та інформаційного шуму.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Поширте канал серед знайомих.
Мета проєкту ширити правду, без води та інформаційного шуму.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Telegram
Точка Напруги
YouTube: https://www.youtube.com/@Flashpoint360-w1w
Геополітика. Війни. Економіка. Боротьба за світовий порядок.
Геополітика. Війни. Економіка. Боротьба за світовий порядок.
🫡4
Скільки Україна витрачала на оборону до повномасштабної війни.
Після початку війни у 2014 році реальні військові витрати України зросли приблизно з $2,3 млрд у 2013 до $6 млрд у 2019 році.
У 2020 році тренд змінився — реальні військові витрати скоротилися приблизно на 8,5%, до ~$5,5 млрд у постійних цінах 2019 року.
На 2022 рік, ще до повномасштабного вторгнення, на національну оборону було закладено $4,9 млрд — близько 2,58% прогнозованого ВВП.
За день до вторгнення, 23 лютого 2022 року, Верховна Рада екстрено збільшила фінансування сектору безпеки й оборони ще на $783 млн.
Україна суттєво нарощувала оборонні витрати після 2014 року, але пік реальних витрат припав на 2019-й, після чого у 2020-2021 роках відбулося скорочення.
Джерела: SIPRI, Мінфін України, Верховна Рада.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Після початку війни у 2014 році реальні військові витрати України зросли приблизно з $2,3 млрд у 2013 до $6 млрд у 2019 році.
У 2020 році тренд змінився — реальні військові витрати скоротилися приблизно на 8,5%, до ~$5,5 млрд у постійних цінах 2019 року.
На 2022 рік, ще до повномасштабного вторгнення, на національну оборону було закладено $4,9 млрд — близько 2,58% прогнозованого ВВП.
За день до вторгнення, 23 лютого 2022 року, Верховна Рада екстрено збільшила фінансування сектору безпеки й оборони ще на $783 млн.
Україна суттєво нарощувала оборонні витрати після 2014 року, але пік реальних витрат припав на 2019-й, після чого у 2020-2021 роках відбулося скорочення.
Джерела: SIPRI, Мінфін України, Верховна Рада.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
🤬1
Скільки партнерам коштує військова підтримка України.
«Раніше ми писали скільки росії коштує військова машина на місць»
З початку повномасштабної війни партнери надали Україні близько €178 млрд військової допомоги.
У середньому на місяць:
2022 — €3,4 млрд
2023 — €3,9 млрд
2024 — €3,4 млрд
2025 — €3,0 млрд
2026 — €2,8 млрд
Пік підтримки припав на 2023 рік. Відтоді її середня місячна вартість поступово знижується.
Важливо: це лише військова допомога — зброя, боєприпаси, техніка та закупівлі для України. Фінансова, гуманітарна допомога та витрати на біженців сюди не входять.
Джерело: Ukraine Support Tracker, Kiel Institute.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
«Раніше ми писали скільки росії коштує військова машина на місць»
З початку повномасштабної війни партнери надали Україні близько €178 млрд військової допомоги.
У середньому на місяць:
2022 — €3,4 млрд
2023 — €3,9 млрд
2024 — €3,4 млрд
2025 — €3,0 млрд
2026 — €2,8 млрд
Пік підтримки припав на 2023 рік. Відтоді її середня місячна вартість поступово знижується.
Важливо: це лише військова допомога — зброя, боєприпаси, техніка та закупівлі для України. Фінансова, гуманітарна допомога та витрати на біженців сюди не входять.
Джерело: Ukraine Support Tracker, Kiel Institute.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
😢1
Скільки Україні коштує місяць війни.
Власні військові витрати України зростають майже щороку:
2022 — $3,7 млрд/міс.
2023 — $5,4 млрд/міс.
2024 — $5,4 млрд/міс.
2025 — $7,0 млрд/міс.
За три роки щомісячне навантаження на Україну майже подвоїлося — з $44 млрд військових витрат за 2022 рік до $84,1 млрд у 2025.
І це без вартості зброї та іншої військової допомоги партнерів.
Джерело: SIPRI Military Expenditure Database.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Власні військові витрати України зростають майже щороку:
2022 — $3,7 млрд/міс.
2023 — $5,4 млрд/міс.
2024 — $5,4 млрд/міс.
2025 — $7,0 млрд/міс.
За три роки щомісячне навантаження на Україну майже подвоїлося — з $44 млрд військових витрат за 2022 рік до $84,1 млрд у 2025.
І це без вартості зброї та іншої військової допомоги партнерів.
Джерело: SIPRI Military Expenditure Database.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Хто реально фінансує військову допомогу Україні.
У 2022 році основне навантаження несли США: €22,9 млрд проти €13,8 млрд від Європи.
Уже в 2023 ситуація змінилася: Європа — €27,1 млрд, США — €18 млрд. У 2024 — €23,1 млрд проти €11 млрд.
А у 2025 розрив став радикальним: Європа — €33,4 млрд, США — лише €0,4 млрд нової військової допомоги.
Фактично за чотири роки центр військової підтримки України перемістився зі США до Європи.
Тільки військова допомога. Джерело: Ukraine Support Tracker, Kiel Institute.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
У 2022 році основне навантаження несли США: €22,9 млрд проти €13,8 млрд від Європи.
Уже в 2023 ситуація змінилася: Європа — €27,1 млрд, США — €18 млрд. У 2024 — €23,1 млрд проти €11 млрд.
А у 2025 розрив став радикальним: Європа — €33,4 млрд, США — лише €0,4 млрд нової військової допомоги.
Фактично за чотири роки центр військової підтримки України перемістився зі США до Європи.
Тільки військова допомога. Джерело: Ukraine Support Tracker, Kiel Institute.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Останніми днями було багато цифр. Наступний матеріал — про те, що за ними стоїть.
Розберемо геополітичні та економічні причини: чому Росія продовжує війну, Європа перебирає фінансування України, США зменшують свою частку, а Китай підтримує Росію.
Зведемо економіку, війну та інтереси сторін в одну картину — щоб зрозуміти не лише що відбувається, а чому.
Розберемо геополітичні та економічні причини: чому Росія продовжує війну, Європа перебирає фінансування України, США зменшують свою частку, а Китай підтримує Росію.
Зведемо економіку, війну та інтереси сторін в одну картину — щоб зрозуміти не лише що відбувається, а чому.
👍4🤔2
Введення. Це не війна росії проти України
Якщо дивитися лише на лінію фронту, багато речей здаються нелогічними.
Чому Китай підтримує росію, але не вступає у війну? Чому Європа нарощує військову допомогу Україні, але теж не вступає? Чому США поступово перекладають це навантаження на Європу? Навіщо росії продовжувати війну, яка коштує дедалі дорожче? І чому поруч постійно з'являються Іран та КНДР?
Тому що російсько-українська війна не існує ізольовано.
Україна — один із фронтів значно більшого протистояння, де перетинаються інтереси найбільших держав світу.
США та Європа стримують росію та захищають систему, в якій кордони не можна безкарно змінювати силою.
росія намагається повернути контроль над простором колишнього СРСР і змінити баланс сил у Європі.
За нею стоїть значно більший фактор — Китай. росія дає Пекіну ресурси, політичного партнера і зв'язує на собі частину ресурсів Заходу. Її поразка Китаю невигідна.
Іран та КНДР підтримують російську військову машину, отримуючи гроші, технології, політичну підтримку і, найголовніше, бойовий досвід.
Тому перед нами не дві сторони, а система інтересів:
Україна ↔ росія — гарячий локальний конфлікт.
Європа ↔ росія — безпека та контроль балансу сил у Європі.
США ↔ Китай — боротьба за глобальний баланс сил.
Китай ↔ росія — партнерство проти американського домінування.
Іран і КНДР — підтримка росії плюс власні інтереси на Близькому Сході та в Тихоокеанському регіоні.
Саме через цю призму ми розглядатимемо наступні цифри та події: хто за кого платить, хто кого озброює, хто виснажується і яким кожна сторона бачить кінець цього протистояння.
Локальний гарячий конфлікт в Україні — величезна трагедія для нас із вами. Але нас забули запитати перед тим, як починати глобальне протистояння.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Якщо дивитися лише на лінію фронту, багато речей здаються нелогічними.
Чому Китай підтримує росію, але не вступає у війну? Чому Європа нарощує військову допомогу Україні, але теж не вступає? Чому США поступово перекладають це навантаження на Європу? Навіщо росії продовжувати війну, яка коштує дедалі дорожче? І чому поруч постійно з'являються Іран та КНДР?
Тому що російсько-українська війна не існує ізольовано.
Україна — один із фронтів значно більшого протистояння, де перетинаються інтереси найбільших держав світу.
США та Європа стримують росію та захищають систему, в якій кордони не можна безкарно змінювати силою.
росія намагається повернути контроль над простором колишнього СРСР і змінити баланс сил у Європі.
За нею стоїть значно більший фактор — Китай. росія дає Пекіну ресурси, політичного партнера і зв'язує на собі частину ресурсів Заходу. Її поразка Китаю невигідна.
Іран та КНДР підтримують російську військову машину, отримуючи гроші, технології, політичну підтримку і, найголовніше, бойовий досвід.
Тому перед нами не дві сторони, а система інтересів:
Україна ↔ росія — гарячий локальний конфлікт.
Європа ↔ росія — безпека та контроль балансу сил у Європі.
США ↔ Китай — боротьба за глобальний баланс сил.
Китай ↔ росія — партнерство проти американського домінування.
Іран і КНДР — підтримка росії плюс власні інтереси на Близькому Сході та в Тихоокеанському регіоні.
Саме через цю призму ми розглядатимемо наступні цифри та події: хто за кого платить, хто кого озброює, хто виснажується і яким кожна сторона бачить кінець цього протистояння.
Локальний гарячий конфлікт в Україні — величезна трагедія для нас із вами. Але нас забули запитати перед тим, як починати глобальне протистояння.
Точка Напруги | Аналітика без шуму
❤6🤔2
Частина 1. Погляд з іншого боку
Щоб зрозуміти цю війну, потрібно хоча б на кілька хвилин подивитися на світ очима москви, Пекіна, Тегерана та Пхеньяна.
Для них проблема значно більша за Україну.
Після завершення холодної війни світ майже три десятиліття існував у системі, де США залишалися головною військовою, фінансовою та політичною силою, НАТО розширювалося, а Захід визначав значну частину правил міжнародного порядку.
2008 рік — Грузія. росія застосовує військову силу, а після війни визнає Абхазію та Південну Осетію. Захід засуджує дії москви, але прямого військового втручання не відбувається.
2014 рік — Україна. росія окуповує та анексує Крим і починає війну на Донбасі. Генасамблея ООН не визнає зміну статусу Криму, Захід вводить санкції — але знову не вступає у війну.
Це ще не було спільною «війною автократій проти Заходу». Але стало важливим сигналом: кордони в Європі можна спробувати змінити військовою силою, не отримавши у відповідь прямої війни із Заходом.
Паралельно зростав Китай — єдина держава, економічний масштаб якої дозволяє вести довгострокову глобальну конкуренцію зі США.
Напередодні повномасштабного вторгнення Китай активно зміцнював продовольчу безпеку. У 2021 році він імпортував з України близько 8,2 млн тонн кукурудзи та понад 3,2 млн тонн ячменю. Україна стала одним із ключових постачальників зерна для Китаю.
На початок 2022 року Китай зосередив приблизно 69% світових запасів кукурудзи, 60% рису та 51% пшениці. Це не доводить, що Пекін знав про майбутній затяжний конфлікт в Україні: стратегічні резерви Китай накопичував роками. Але це показує, наскільки серйозно Пекін готувався до можливих глобальних криз і перебоїв у постачанні.
А 4 лютого 2022 року, за двадцять днів до вторгнення, Сі Цзіньпін і путін оприлюднили спільну заяву про партнерство, в якому дружба між двома державами «не має меж». Водночас Китай виступив проти подальшого розширення НАТО, а росія підтримала китайську позицію щодо американських союзів в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Тому 24 лютого 2022 року — не початок глобального протистояння.
Це момент, коли один із його фронтів перейшов у повномасштабну гарячу фазу.
Для України мета — вижити та зберегти державу. Для росії — повернути сферу впливу й змінити баланс сил у Європі. Для Китаю — змінити глобальний баланс системи, в якій домінують США. Для Ірану та КНДР — послабити цю систему у власних регіонах і розширити простір для своїх дій.
«путін хотів, щоб на Заході його сприймали як рівного».
Боб Вудворд, «Війна»
Точка Напруги | Аналітика без шуму
Щоб зрозуміти цю війну, потрібно хоча б на кілька хвилин подивитися на світ очима москви, Пекіна, Тегерана та Пхеньяна.
Для них проблема значно більша за Україну.
Після завершення холодної війни світ майже три десятиліття існував у системі, де США залишалися головною військовою, фінансовою та політичною силою, НАТО розширювалося, а Захід визначав значну частину правил міжнародного порядку.
2008 рік — Грузія. росія застосовує військову силу, а після війни визнає Абхазію та Південну Осетію. Захід засуджує дії москви, але прямого військового втручання не відбувається.
2014 рік — Україна. росія окуповує та анексує Крим і починає війну на Донбасі. Генасамблея ООН не визнає зміну статусу Криму, Захід вводить санкції — але знову не вступає у війну.
Це ще не було спільною «війною автократій проти Заходу». Але стало важливим сигналом: кордони в Європі можна спробувати змінити військовою силою, не отримавши у відповідь прямої війни із Заходом.
Паралельно зростав Китай — єдина держава, економічний масштаб якої дозволяє вести довгострокову глобальну конкуренцію зі США.
Напередодні повномасштабного вторгнення Китай активно зміцнював продовольчу безпеку. У 2021 році він імпортував з України близько 8,2 млн тонн кукурудзи та понад 3,2 млн тонн ячменю. Україна стала одним із ключових постачальників зерна для Китаю.
На початок 2022 року Китай зосередив приблизно 69% світових запасів кукурудзи, 60% рису та 51% пшениці. Це не доводить, що Пекін знав про майбутній затяжний конфлікт в Україні: стратегічні резерви Китай накопичував роками. Але це показує, наскільки серйозно Пекін готувався до можливих глобальних криз і перебоїв у постачанні.
А 4 лютого 2022 року, за двадцять днів до вторгнення, Сі Цзіньпін і путін оприлюднили спільну заяву про партнерство, в якому дружба між двома державами «не має меж». Водночас Китай виступив проти подальшого розширення НАТО, а росія підтримала китайську позицію щодо американських союзів в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Тому 24 лютого 2022 року — не початок глобального протистояння.
Це момент, коли один із його фронтів перейшов у повномасштабну гарячу фазу.
Для України мета — вижити та зберегти державу. Для росії — повернути сферу впливу й змінити баланс сил у Європі. Для Китаю — змінити глобальний баланс системи, в якій домінують США. Для Ірану та КНДР — послабити цю систему у власних регіонах і розширити простір для своїх дій.
«путін хотів, щоб на Заході його сприймали як рівного».
Боб Вудворд, «Війна»
Точка Напруги | Аналітика без шуму
❤2👍2