Балістика.

Зараз, звісно, багато фахівців з’явилося з балістики.

Хочу, звісно, нагадати і про свої п’ять копійок, про які я говорив ще до того, як створив Telegram-канал. «Хто знає — той знає».

Ми не зможемо збивати балістику так, як раніше.

Просто не зможемо.

«Факти є. Говорити про них — нізя».

І справа навіть не в тому, що у нас немає достатньої кількості протиракет Patriot.

Просто їх нам уже немає особливого сенсу давати.

«Тут ви вже самі маєте вивчити питання: як працює головка самонаведення протиракети та чому зараз нам немає сенсу ті протиракети мати».

Усі ті гучні заяви про поганих американців ми, звісна річ, залишимо тим, на кого вони розраховані.

Кувалда проти кувалди.

Коли боксер виходить на ринг проти іншого, він мусить також завдавати ударів, а не лише намагатися ставити блок під удари суперника.

Єдина реально робоча відповідь на балістичні обстріли — балістичні обстріли.

Чому у нас немає балістичних ракет — усім відомо.

«Для кого ні раптом — то доповідаю: гроші, які були виділені на балістичні ракети, зберігалися не в тому підвалі, та їх з’їли миші».

Якщо ми на 100 ударів балістичними ракетами відповідатимемо 150 ударами, а на 150 ударів — 200 ударами…

Я вас запевняю.

Тил буде безпечним.

#балістика

Таємні солдати Бенгазі

«Я знаю хороших людей. І не дуже.»

Хороші люди

Якщо хороший аналітик не має доступу до джерел, які володіють інформацією inside, його аналітичні звіти мають лише невеликий відсоток правдивості.

На війні, у геополітиці, ми не можемо керуватися лише даними з відкритих джерел. Відкриті джерела не розкривають реальної закулісної правди.

Згідно з даними джерел наших партнерів, захід перебуває на фінішній прямій цього етапу протистояння.

захід майже дійшов згоди щодо своїх стратегічних геополітичних суперників.

Вводить санкції.

Запроваджує тарифи.

Відновлює геополітичний вплив.

Повертає території з-під впливу автократичних держав.

Повертає ринки збуту.

Озброюється.

Локальний гарячий конфлікт великої війни між Україною та росією перебуває на етапі знищення економіки противника.

Економіка України як така припинила існувати ще у 2022 році та цілковито тримається на підтримці партнерів.

Економіка росії підтримується економіками автократій.

Згідно з даними джерел заходу, автократичні країни не матимуть змоги продовжувати війну через два роки.

Не дуже хороші люди

Згідно з даними джерел, які мають безпосередній контакт із не дуже хорошими людьми, путіна ненавидять усі.

Генералітет росії звинувачує путіна в тому, що той втягнув росію у війну, з якої немає виходу.

Та, за їхніми словами, росія почала програвати війну з 2025 року.

«Не те щоб і до 2025 року вона вигравала, але прикривала невдачі масштабними бойовими діями на полі».

За словами не дуже хороших людей, через два роки росія вже не буде здатна хоча б якось утримувати фронт.

Будинок з динаміту

Фільм добре ілюструє ймовірний розвиток подій, які відбуваються за мить до початку ядерної війни.

Фільм також створювався у взаємодії з людьми, які володіють інформацією, і, на мій суб’єктивний погляд, показує дійсний стан речей.

А також дає нам відповідь на питання, яке цікавило нас станом на вчора:

Чи повернемо ми території, окуповані росією, якщо через два роки вона вже не матиме змоги утримувати фронт?

Ми вже знаємо, що Захід не дав нам виграти війну проти росії.

Захід дав нам можливість лише не програти її.

Виграти війну проти ядерної держави, загнаної в кут, — небезпечно.

Звір, загнаний у кут, атакуватиме всіх, навіть ціною власного існування.

«Втрачати йому вже нічого».

Коли програєш війну, не хочеш, щоб хтось її виграв.

Тож питання:

Чи поверне росія окуповані території України?

Донбас.

Південь.

Крим.

На мій суб’єктивний погляд — 50 на 50.

Хіба що після поразки у війні зміниться влада в росії.

І нова влада погодиться повернути території та не застосовувати ядерну зброю в обмін на часткове зняття санкцій.

Поки при владі перебувають «фанатики», на мій погляд, шансів небагато.

Противник почав вносити до планових цілей, водонасосні станції та очисні споруди.

В планах ми знаємо ще з початку літа про це.
Лиш реалізацію планів ворог ще не використовував.

Ворог провів дорозвідку цілей, імовірно слід очікувати на обстріл балістичними ракетами найближчим часом.
Не всі накопичені балістичні ракети ворог використав під час попереднього обстрілу.

Паливо.

То чому воно насправді дорожчає?

Нам пояснюють:

Ормуз.

Іран.

Близький Схід.

Логічно.

Тільки є одна маленька проблема.

Нафта вже значно відійшла від пікових значень.

А дизель — ні.

То ж, можливо, проблема не зовсім у нафті?

Можливо, проблема в росії.

Україна останнім часом системно знищує російську нафтопереробку.

Не нафту.

Саме нафтопереробку.

І різниця тут принципова.

росія може видобути нафту.

Може навіть знайти, кому її продати.

Але якщо НПЗ не працює, із сирої нафти дизель сам себе не зробить.

«На жаль, нафта ще не навчилася одразу заливатися в бак».

І ось тут починається найцікавіше.

росія — один із найбільших експортерів дизельного пального у світі.

До великої війни Європа безпосередньо залежала від російських нафтопродуктів.

Після введення санкцій прямі поставки до ЄС значною мірою скоротилося.

Але російське паливо не зникло зі світового ринку.

Воно просто змінило маршрути.

Туреччина.

Бразилія.

Інші країни.

російська нафта також їхала на переробку до третіх країн, після чого вже готовий продукт потрапляв на західні ринки.

«Нафта змінила паспорт — і питання вирішене».

Саме тому російський дизель продовжував впливати на європейську ціну навіть тоді, коли Європа вже не купувала його безпосередньо.

Світовий ринок один.

Якщо великий постачальник перестає продавати дизель одному покупцеві, той покупець іде до іншого постачальника.

І починає конкурувати за той самий дизель уже з вами.

А тепер удари по НПЗ.

Українські удари скорочують можливості росії переробляти нафту.

Проблеми стають настільки серйозними, що країна, яка сама є одним із найбільших експортерів дизеля у світі, спочатку обмежує його експорт.

Потім фактично зупиняє.

На початку липня російський експорт дизеля впав у рази порівняно із середнім рівнем 2025 року.

І світовий ринок відреагував практично одразу.

Дизель почав дорожчати.

Європейські премії на дизель вийшли на екстремальні рівні.

Навіть американські ф’ючерси на дизель різко пішли вгору.

Хоча американці російський дизель на своїх АЗС не продають.

Дивно?

Ні.

Світовий ринок.

Якщо з нього забрати сотні тисяч барелів дизеля на добу, ціна зміниться для всіх.

А що Близький Схід?

Війна там теж вплинула.

Ормуз вплинув.

Проблеми з логістикою вплинули.

Страхування танкерів вплинуло.

Окремі НПЗ та поставки в регіоні також зазнали перебоїв.

Але я б не перебільшував саме фізичне знищення близькосхідної нафтопереробки.

Головна проблема Близького Сходу для світового ринку — ризики постачання, логістика, доступ до сировини та можливість нормально вивозити готове паливо.

З росією ситуація інша.

Там системно атакують саму інфраструктуру переробки.

І результат уже настільки цікавий, що росія починає збільшувати експорт сирої нафти, яка вивільняється через проблеми з НПЗ.

Тобто нафта у росії є.

Переробити її всю — уже складніше.

Більше того.

Країна — експортер пального — уже сама почала отримувати окремі партії готових нафтопродуктів з Азії.

«Все йде за планом. Просто план тепер передбачає імпорт дизеля».

До чого тут Україна?

Максимально безпосередньо.

Ми купуємо значну частину пального на європейському ринку.

А Європа купує дизель на глобальному ринку.

Якщо російський дизель із цього ринку випадає, інші покупці починають шукати заміну.

Зростає конкуренція.

Росте гуртова ціна.

Росте маржа переробки.

Дорожчає європейський дизель.

А через певний час нова європейська ціна приїжджає до нас.

На стелу АЗС.

І виходить прекрасний парадокс.

Ми знищуємо російські НПЗ.

росія втрачає можливість виробляти та експортувати достатньо пального.

Світ втрачає частину російського дизеля.

Світовий дизель дорожчає.

Європейський дизель дорожчає.

Україна імпортує європейський дизель.

І частина економічного ефекту наших ударів повертається до нас дорожчим пальним.

Чи означає це, що бити по російській нафтопереробці було помилкою?

Ні.

Це означає, що удари працюють.

Настільки, що їх починає відчувати не тільки російська економіка.

Їх починає відчувати світовий ринок.
Тому коли наступного разу вам скажуть:
«Пальне подорожчало через Ормуз»
#прогнозпаливо

— не сперечайтеся.

Ормуз теж.

Просто світова економіка трішки складніша.

І сьогодні одна з найважливіших причин високої ціни дизеля знаходиться значно ближче до нас.

На російських НПЗ.

Точніше — на тому, що від частини їхніх потужностей залишилося.

Підсумовуючи пости вище, я думаю ви вже зрозуміли, нам як народу конче необхідно мати критичне мислення.

«Сумніви у мене в крові»

Ми маємо сумніватися в усьому, що навʼязують масам. Та намагатися зрозуміти дійсний стан речей.

Ворог отримав вказівку та ресурси розпочати вільне полювання на цивільну логістику.
У кого є знайомі з логістики котрі виконують роботу в межах 200 км від лінії розмежування, можете попередити, щоб були вкрай уважні.

Якщо активність реактивних БПЛА продовжиться, на ніч очікуємо більш масштабного обстрілу ніж був минулої ночі.

Будемо слідкувати.

Upd. Поки всі ознаки вказують на обстріл вночі.

Більш чітке оновлення буде ближче до вечора.

Тема наступного довгого посту. «Прогнозування зими, наступного розвитку подій»

Але лінь писати так багато, тому просто.

Прогнозування….

Прошу повірити на слово…

Станом на зараз. Є підтвердження.
Масований комбінований удар або цієї ночі або наступної.

Також нагадую, прогнози найбільш невдячна справа на війні, оскільки ворог завжди намагається ввести нас в оману, а ми - його.

Відносимось до попередження як до прогнозу подій, які можуть не відбутись. Оскільки на війні першою гине правда, а виграє хитрість.

В цілі вже внесені водонасосні станції та очисні, також енергетика, логістика і інфраструктура.

Зима.
Прогнозування на війні — справа невдячна.
«Ми про це вже говорили».
Але прогнозувати все одно потрібно.
Якщо до початку зими сторони не домовляться хоча б про тимчасове припинення вогню, наступна зима буде важкою.
Не через наступ росіян на кілька кілометрів.
Війна поступово переходить у площину знищення економіки та можливості держави забезпечувати війну.
Логістика. Паливо. Енергетика. Вода.
Ми вже почали.
Україна системно знищує російські НПЗ, склади та логістику.
росія відповідатиме тим самим.
Тільки бити буде по тому, чого не вистачатиме нам.
Паливо.
росіяни битимуть по українських АЗС, паливних складах та логістиці.
АЗС — остання ланка постачання пального.
Можна мати дизель у країні.
Можна мати бензин на складах.
Але якщо немає нормальної системи його доставки та розподілу — для кінцевого споживача пального немає.
«Є. Просто не у вас».
У зоні приблизно 100–200 кілометрів від фронту та кордону значно зросте небезпека для цивільного вантажного транспорту.
Бо в сучасній війні вантажівка — це вже не просто вантажівка.
Це потенційна ланка логістики.
Балістика.
Тут усе ще цікавіше.
Ми вже говорили раніше:
ефективність Patriot проти частини російської балістики вже не та, яку ми бачили раніше.
Тому сьогоднішні розмови про «поганих американців, які не дають нам достатньо протиракет» я б залишив тим, на кого вони розраховані.
Можна дати більше протиракет.
Це не означає, що вони почнуть збивати так само ефективно, як раніше.
Patriot нікуди не зник.
Просто противник теж не стояв на місці.
Тому великої кількості протиракет сама по собі недостатньо, щоб розв'язати проблему.
Ми чекаємо.
Чого саме — поки що залишимо без відповіді.
«Хто знає — той знає».
До того часу балістичні ракети залишатимуться одним із найнебезпечніших засобів удару по українському тилу.
Енергетика.
Енергетичну інфраструктуру битимуть.
ТЕЦ битимуть.
Підстанції битимуть.
Об'єкти генерації битимуть.
Минулої зими ми вже це проходили.
Після неї енергетику намагалися укріплювати.
Я до цих укріплень ставлюся дещо скептично.
Можна поставити бетон.
Можна побудувати захисні конструкції.
Можна частково розосередити обладнання.
Але ТЕЦ під землю не закопаєш.
«Принаймні я не помітив, щоб за літо Київ почав опускатися на кілька метрів нижче».
Окреме питання — київські ТЕЦ.
Я не думаю, що після попередньої зими їх вдалося повернути до стану, в якому можна спокійно пережити ще одну повноцінну кампанію ударів.
Тому Київ знову буде серед пріоритетних напрямків тиску.
Вода.
Водонасосні станції.
Каналізаційні насосні станції.
Очисні споруди.
Електроживлення всієї цієї системи.
Я очікую, що рано чи пізно вони стануть однією з пріоритетних груп цілей поряд з енергетикою та теплоенергетикою.
І тут противнику навіть не завжди потрібно фізично знищувати весь об'єкт.
Велике місто — це система.
Немає електрики — виникають проблеми з насосами.
Немає насосів — виникають проблеми з водою.
Немає нормального водовідведення — з'являється вже зовсім інший рівень проблем.
Саме тому наступна зимова кампанія може бути спрямована не просто на те, щоб у квартирі не горіла лампочка.
Завдання — порушити нормальне функціонування великого міста.
Світло.
Тепло.
Вода.
Каналізація.
Паливо.
Логістика.
Одночасно.
Військові об'єкти.
Звісно, їх також продовжать знищувати.
Але.
Військовий об'єкт можна диверсифікувати.
Техніку — перемістити.
Боєприпаси — розосередити.
Особовий склад — вивести.
До моменту прильоту ракети ціль може вже бути порожньою. «сподіваюсь»
ТЕЦ нікуди не поїде.
Водонасосна станція теж.
Саме тому в довгій війні стаціонарна критична інфраструктура стає дедалі привабливішою ціллю.
Для чого?
Завдання росії до зиму буде не в тому, щоб просто залишити Україну без світла.
Це занадто примітивне розуміння.
Завдання — зробити функціонування держави максимально дорогим.
Знищили підстанцію — її потрібно відновити.
Знищили склад — потрібно будувати новий «по новому теж прилетить».
Знищили АЗС — потрібно перебудовувати паливну логістику.
Пошкодили водопостачання — потрібно ремонтувати.
Знищили ТЕЦ — потрібно шукати альтернативну генерацію та тепло.
Кожен такий удар — це
#прогноззима

гроші. Наші. Європейські.
Американські.
Гроші, які могли піти на зброю, виробництво або економіку «якщо якусь частину з них не вкрадуть».
Паралельно ми робитимемо те саме з росією «але на жаль масштаби наших ударів в порівнянні з ударами ворога ви і самі бачили».
НПЗ.
Склади.
Логістика.
Енергетика.
Війна дедалі менше нагадуватиме боротьбу за посадку на карті.
І дедалі більше — боротьбу за те, чия економіка першою перестане нормально працювати «тут ми не забуваємо, що основні удари по росії робимо не ми, а наші західні партнери тарифами та відновленням впливу, території та ринків».
Саме тому наступна зима, якщо до неї не буде хоча б тимчасового припинення вогню, буде одним із найважливіших етапів війни.
Не тому, що фронт обов'язково обвалиться.
А тому, що сторони перевірятимуть одна одну на здатність функціонувати.
Хто має більше резервів.
Хто швидше ремонтує.
Хто краще диверсифікував логістику.
Хто має більше грошей.
І хто довше може дозволити собі спалювати їх у цій війні.
До весни рахуватимемо вже не лише кілометри території.
Рахуватимемо те, що в кого залишилося.

Ех, багато тексту, всього страшного і так далі. Перепрошую «але по мірі того як я дістаю підтвердження з різних джерел так і пишу».

Рекомендації для тилу:
Мати ємності для води «якусь частину можна заповнити»
Перевірити та зарядити батареї резервного живлення.

Бути готовим до імовірних перебоїв з електроенергією, водою та каналізацією.

Україні передають ATACMS.
Прошу не тішити себе повідомленнями, що це Україна закупила.
Україна немає таких ресурсів, усі ресурси вкладені вже у балістику від Fire Point.
Але те, що партнери нам дають балістику - дякую!
Все ж хтось знає те, що знаємо ми, але той хтось має можливість діяти, ми - лише спостерігати.

Відповідати на балістичні обстріли можна лише балістичними обстрілами.
Оскільки збивати найближчим часом балістичні ракети ми не зможемо, і то не через відсутність PAC-3

Upd. Прогнозів на зиму.
Як я і кажу, прогнозування важка тема.
Щойно ми намагались вгадати - нас намагаються рятувати.

Якщо Україна матиме достатню кількість балістичних ракет «ЩЕ РАЗ ПОВТОРЮЮ, партнери нам їх дають, не ми купуємо!»

І відповідатимемо співрозмірним ударом на удар.
Може не бути все так погано - як ми очікували ще вчора.

Спостерігаємо за наступними кроками гравців у геополітичні шахи. ♟️

#прогноззима

Ви ж ті довгі тексти взагалі читаєте?
Якщо читаєте поставте палець вгору.

Якщо краще давати короткі довідки без великого обʼєму тексту.
Поставте палець вниз.

Нас тут поки 28 людей, сподіваюсь колись стане більше. Але мені потрібно розуміти, в якому форматі подавати дані.

Сьогодні все ще існує загроза МРУ по території північній, центральній та західній країни.

Бомбардувальники сьогодні повернулись на авіабази котрі використовуються для ударів, після спорядження ракетами.