Верето (або верета) — це традиційне грубе покривало, рядно або різнокольоровий домотканий килим з овечої шерсті.
Значення та походження
Рядно / простирадло: Грубе покривало чи простирадло з конопляної або лляної тканини (ряднини).
Гуцульський килим: Традиційний яскравий вовняний виріб ручної роботи, поширений у Карпатах.
Значення та походження
Рядно / простирадло: Грубе покривало чи простирадло з конопляної або лляної тканини (ряднини).
Гуцульський килим: Традиційний яскравий вовняний виріб ручної роботи, поширений у Карпатах.
Війт — це керівник місцевого самоврядування або управління в місті чи селі в історичній Європі та Україні (XIV–XVIII ст.).
Основні значення та функції
У містах з Магдебурзьким правом: голова міського магістрату та судів.
У селах: виборний або призначений староста, який керував громадою, господарськими справами та порядком.
У Західній Україні (до 1939 року): голова громади чи волосної управи.
Основні значення та функції
У містах з Магдебурзьким правом: голова міського магістрату та судів.
У селах: виборний або призначений староста, який керував громадою, господарськими справами та порядком.
У Західній Україні (до 1939 року): голова громади чи волосної управи.
Ді́дич (ст.-укр. дѣдичь, пол. dziedzic; від лат. haeres, hērēs, англ. heir, «спадкоємець») — у XIV—XIX століттяхтитул спадкового власника певного маєтку, уділу, землі, князівства тощо; ця власність належала його дідам і він володів або претендував на неї на підставі спадкового права (вотчина). Володіння дідича називалися дідицтвами (ст.-укр.дѣдицтво). «Дідичами вічних земель» титулували себе польський король Казимир III, опольський князь Владислав, великий князь литовський Вітовт та інші правителі. В універсалах українських гетьманів дідичами найчастіше називають представників козацької старшини, шляхти, заможних козаків та міщан, а їхні землі визначають як дідичні чи дідичність. Також — спадкоє́мець.
Forwarded from Книжкова Пандорія 📚 творчість, кава та книжки
Запрошую на жовтневу зустріч книжкового клубу "Літературна Мотанка" @lit_motanka_bookclub.
У жовтні читаємо книгу "Сухі кістки" Віталія Дуленка @vitaly.dulenko
Зустріч у двох форматах:
📌31 жовтня 19:00 - онлайн обговорення разом з автором (по можливості)
📌1 листопада - у місті Одеса (час та місце узгодимо в чаті)
✔️Участь безкоштовна
Для участі ставте + у коментарях
#кк_літературна_мотанка #книжковий_клуб #букстаграмукраїна #книги
У жовтні читаємо книгу "Сухі кістки" Віталія Дуленка @vitaly.dulenko
Зустріч у двох форматах:
📌31 жовтня 19:00 - онлайн обговорення разом з автором (по можливості)
📌1 листопада - у місті Одеса (час та місце узгодимо в чаті)
✔️Участь безкоштовна
Для участі ставте + у коментарях
#кк_літературна_мотанка #книжковий_клуб #букстаграмукраїна #книги
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Боніфратри (або «милосердні браття») — це римо-католицький чернечий орден госпітальєрів, офіційна назва якого — Шпитальний Орден святого Йоана Божого.
Головні факти про орден
Заснування: Орден заснував у 1535 році в Іспанії святий Іоанн Божий (Жуан Сідаде Дуарте). Назва походить від латинського boni fratres — добрі брати, або від гасла італ. Fatebenefratelli(«Браття, робіть добро»).
Головна мета: Допомога хворим, бідним, немічним та страждаючим.
Діяльність: Ченці утримують лікарні, будинки опіки, аптеки та центри соціальної допомоги.
Діяльність в Україні
Історія: У XVII–XVIII століттях монастирі та шпиталі боніфратрів діяли у Львові (комплекс на Личакові з костелом святого Лаврентія) та Луцьку, проте їхню роботу припинили під час поділів Речі Посполитої.
Сучасність: Дрогобич на Львівщині — єдине місце в Україні, де сьогодні служать боніфратри. Вони працюють там із 1996 року, провадять монастир Ісуса Доброго Самарянина та станцію соціальної допомоги для нужденних і хворих.
Головні факти про орден
Заснування: Орден заснував у 1535 році в Іспанії святий Іоанн Божий (Жуан Сідаде Дуарте). Назва походить від латинського boni fratres — добрі брати, або від гасла італ. Fatebenefratelli(«Браття, робіть добро»).
Головна мета: Допомога хворим, бідним, немічним та страждаючим.
Діяльність: Ченці утримують лікарні, будинки опіки, аптеки та центри соціальної допомоги.
Діяльність в Україні
Історія: У XVII–XVIII століттях монастирі та шпиталі боніфратрів діяли у Львові (комплекс на Личакові з костелом святого Лаврентія) та Луцьку, проте їхню роботу припинили під час поділів Речі Посполитої.
Сучасність: Дрогобич на Львівщині — єдине місце в Україні, де сьогодні служать боніфратри. Вони працюють там із 1996 року, провадять монастир Ісуса Доброго Самарянина та станцію соціальної допомоги для нужденних і хворих.
Анциболот (також анцибол, анциболотник) — це демон або головний болотний чорт в українській міфології.
Основні факти
Хто це: Дух або чорт, який живе на болотах.
Як використовується: Слово часто вживається як лайливе або ругательство в українських говірках на позначення чорта чи нечистої сили.
Інші варіанти: Анцибол, анциболотник.
Походження: Вважається, що слово має балтійське походження (порівнюють з литовським ánčiabalis — качине болото).
Основні факти
Хто це: Дух або чорт, який живе на болотах.
Як використовується: Слово часто вживається як лайливе або ругательство в українських говірках на позначення чорта чи нечистої сили.
Інші варіанти: Анцибол, анциболотник.
Походження: Вважається, що слово має балтійське походження (порівнюють з литовським ánčiabalis — качине болото).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Частина 1 «Сухі кістки» Віталія Дуленка пішла мені на ура. Подобається взагалі його стиль письма. Легкий та водночас моторошно містичний. Вже є Матей - улюблений персонаж та Софія - персонажка, яка подобається. Водночас трохи ще гублюся від кількості персоналій. Багатенько
Годованець — це міфічна істота та хатній дух у слов'янській (зокрема українській) демонології, який діє як дух-збагачувач.
Особливості та роль годованця
Збагачення господаря: Його головна мета — приносити багатство, гроші, гарний врожай та забезпечувати лад в оселі.
Зв'язок із нечистою силою: У карпатських та інших українських повір'ях це своєрідний симбіоз домовика та чорта (домашній чорт). Він більш неоднозначний і небезпечний, ніж звичайний добрий домовик.
Походження: Вважається, що таку істоту можна «вигодувати» або завести за певними магічними ритуалами, за що вона й отримує свою назву. За це хазяїн повинен ділитися з ним їжею або розплачуватися іншим чином, інакше дух може нашкодити.
Особливості та роль годованця
Збагачення господаря: Його головна мета — приносити багатство, гроші, гарний врожай та забезпечувати лад в оселі.
Зв'язок із нечистою силою: У карпатських та інших українських повір'ях це своєрідний симбіоз домовика та чорта (домашній чорт). Він більш неоднозначний і небезпечний, ніж звичайний добрий домовик.
Походження: Вважається, що таку істоту можна «вигодувати» або завести за певними магічними ритуалами, за що вона й отримує свою назву. За це хазяїн повинен ділитися з ним їжею або розплачуватися іншим чином, інакше дух може нашкодити.
Домотканий обрус — це традиційна українська скатертина (настільник), виткана вручну на ткацькому верстаті з натуральних волокон (конопель, льону, бавовни чи вовни).
Особливості та значення
Матеріали: Найчастіше виготовлялися з конопляного чи лляного полотна, іноді з додаванням бавовняних чи вовняних ниток.
Сакральна роль: У традиційній українській культурі обрус слугував не лише елементом побуту, а й сакральним оберегом дому. На них накривали святкові столи, клали хліб та святили Паску.
Техніка: Виготовлявся методом ручного ткацтва, часто прикрашався вишивкою, мереживом або традиційними тканими візерунками (наприклад, «реп'яхами» на добро та благополуччя).
Особливості та значення
Матеріали: Найчастіше виготовлялися з конопляного чи лляного полотна, іноді з додаванням бавовняних чи вовняних ниток.
Сакральна роль: У традиційній українській культурі обрус слугував не лише елементом побуту, а й сакральним оберегом дому. На них накривали святкові столи, клали хліб та святили Паску.
Техніка: Виготовлявся методом ручного ткацтва, часто прикрашався вишивкою, мереживом або традиційними тканими візерунками (наприклад, «реп'яхами» на добро та благополуччя).
Притичина — це розмовне та застаріле слово, яке означає перешкоду, заваду або якусь пригоду.[1, 2]
Основні значення
• Перешкода або завада: те, що заважає чомусь або стає на шляху.
• Пригода: несподіваний випадок або ситуація (часто неприємна чи курйозна).
• Причина: привід або підстава для чогось.
Основні значення
• Перешкода або завада: те, що заважає чомусь або стає на шляху.
• Пригода: несподіваний випадок або ситуація (часто неприємна чи курйозна).
• Причина: привід або підстава для чогось.
slovnyk.ua
ПРИТИЧИНА - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн
притичина - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн в українській мові.
Машкара — це українське слово, що означає «маска» або переносне лицемірство, обман.
Значення слова
• Маска: накладання на обличчя для приховування особи (наприклад, під час карнавалу чи вистави).
• Переносне значення: прикриття, фальш, лицемірство.
Значення слова
• Маска: накладання на обличчя для приховування особи (наприклад, під час карнавалу чи вистави).
• Переносне значення: прикриття, фальш, лицемірство.
Каламар — це застаріла назва чорнильниці, а також назва сучасного українського дитячого видавництва.
Значення слова
Чорнильниця: Традиційна посудина для зберігання чорнил і вмочування пера під час письма, яка була особливо поширена за часів козацтва.
Похідне значення: Невеличка пляшечка або ж жартівливе (часто глузливе) визначення дрібного канцеляриста чи службовця. Походить від латинського слова calamarius (письмове приладдя) та грецького κάλαμος (тростина).
Значення слова
Чорнильниця: Традиційна посудина для зберігання чорнил і вмочування пера під час письма, яка була особливо поширена за часів козацтва.
Похідне значення: Невеличка пляшечка або ж жартівливе (часто глузливе) визначення дрібного канцеляриста чи службовця. Походить від латинського слова calamarius (письмове приладдя) та грецького κάλαμος (тростина).
👏1
Титар — це церковний староста або ктитор, тобто мирянин, який відає господарством церковної громади.
Значення слова
• Церковний староста: людина, що стежить за порядком у храмі, допомагає під час богослужінь та відповідає за майно церкви.
• Походження: походить від грецького слова κτήτωρ (ктитор).
Значення слова
• Церковний староста: людина, що стежить за порядком у храмі, допомагає під час богослужінь та відповідає за майно церкви.
• Походження: походить від грецького слова κτήτωρ (ктитор).
Босорканя (або босорка) — це демонічний міфологічний персонаж народів Карпат (українців, угорців, румунів), що поєднує риси відьми та вампіра.
Хто така босорканя
Зовнішній вигляд: Вдень це звичайні жінки або молоді красуні, а вночі вони перетворюються на жахливих істот або тварин.
Здібності: Вміють літати, насилати хвороби на людей і худобу, забирати молоко в коров та шкодити посівам.
Походження: За повір'ями, босорканею ставали як народжені «в сорочці» чи сьомі доньки в сім'ї, так і жінки через спеціальний ритуал посвяти.
Хто така босорканя
Зовнішній вигляд: Вдень це звичайні жінки або молоді красуні, а вночі вони перетворюються на жахливих істот або тварин.
Здібності: Вміють літати, насилати хвороби на людей і худобу, забирати молоко в коров та шкодити посівам.
Походження: За повір'ями, босорканею ставали як народжені «в сорочці» чи сьомі доньки в сім'ї, так і жінки через спеціальний ритуал посвяти.