Прийшли на обговорення книги, але вона на стільки не зайшла, що говорили про все інше, окрім неї 🍑 😂
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Книжкова Пандорія 📚 творчість, кава та книжки
Сьогодні відбулось перше онлайн обговорення книжкового клубу книги Валерії Вести @vesta.valeria "Дея та всі її прокляття" у затишному колі учасників та письменниці.
Загальна оцінка книги ⭐3/5
@nebo.booklab.publishing
#кк_літературна_мотанка
#книжковий_клуб
#букстаграмукраїна
#книги
Загальна оцінка книги ⭐3/5
@nebo.booklab.publishing
#кк_літературна_мотанка
#книжковий_клуб
#букстаграмукраїна
#книги
Постоли — це давнє традиційне селянське взуття, яке виготовляли з одного цілого шматка сиром'ятної шкіри (або плели з лика) без пришивної підошви.
Головні факти про постоли:
Конструкція: Шкіряний або ликовий виріб стягувався навколо ноги за допомогою ремінців чи мотузок (волоків).
Як носили: Їх зазвичай вдягали поверх онуч — довгих смуг тканини, що обмотували ноги.
Поширення: Таке взуття було поширене в Карпатах, на Поліссі та інших українських землях аж до середини XX століття.
Інші назви: У різних регіонах постоли також називали моршнями, керпцями, ходаками або личаками (якщо вони були плетені).
Головні факти про постоли:
Конструкція: Шкіряний або ликовий виріб стягувався навколо ноги за допомогою ремінців чи мотузок (волоків).
Як носили: Їх зазвичай вдягали поверх онуч — довгих смуг тканини, що обмотували ноги.
Поширення: Таке взуття було поширене в Карпатах, на Поліссі та інших українських землях аж до середини XX століття.
Інші назви: У різних регіонах постоли також називали моршнями, керпцями, ходаками або личаками (якщо вони були плетені).
Міх (або бурдюк) — це традиційна шкіряна ємність, яку з давніх-давен використовували для зберігання та транспортування води, вина, кумису, олії та інших рідин.
Основні особливості бурдюка:
Матеріал: Найчастіше його виготовляли з цільної шкури тварини (кози, вівці, теляти або верблюда). Шкуру знімали «панчохою», щоб мінімізувати кількість швів.
Обробка: Шкіру ретельно очищали від шерсті, дубили та обробляли спеціальними смолами, дьогтем або жиром, щоб вона не пропускала вологу і не псувала смак води.
Переваги: Такий посуд був ідеальним для кочівників, мандрівників та воїнів, оскільки він легкий, не б'ється при падінні, а в міру спорожнення стискається, займаючи менше місця. Крім того, завдяки випаровуванню вологи через мікропори шкіри, вода всередині бурдюка в спеку залишалася прохолодною.
Основні особливості бурдюка:
Матеріал: Найчастіше його виготовляли з цільної шкури тварини (кози, вівці, теляти або верблюда). Шкуру знімали «панчохою», щоб мінімізувати кількість швів.
Обробка: Шкіру ретельно очищали від шерсті, дубили та обробляли спеціальними смолами, дьогтем або жиром, щоб вона не пропускала вологу і не псувала смак води.
Переваги: Такий посуд був ідеальним для кочівників, мандрівників та воїнів, оскільки він легкий, не б'ється при падінні, а в міру спорожнення стискається, займаючи менше місця. Крім того, завдяки випаровуванню вологи через мікропори шкіри, вода всередині бурдюка в спеку залишалася прохолодною.