Цивільне судноплавство під прицілом: як Китай перетворив суховантаж на судно-арсенал

Нещодавно в китайському сегменті мережі з’явилися фотографії 97-метрового вантажного судна ZHONG DA 79, яке перебувало в акваторії державної верфі Hudong–Zhonghua Shipbuilding — дочірнього підприємства China State Shipbuilding Corporation.

На борту судна встановлено стандартні ISO-контейнери з іронічним маркуванням «Морське відродження китайської нації й концепція спільного океанського майбутнього для людства». Проте ці контейнери — не звичайні: всередині них приховані замасковані пускові установки для крилатих або зенітних ракет невизначеного типу. Загальний залп такого судна оцінюється приблизно у 60 ракет.

Крім того, судно озброєне 30-мм зенітним артилерійським комплексом ближньої дії Type 1130 CIWS, а також пусковими установками хибних цілей Type 726.

ZHONG DA 79 також оснащене великою обертовою радіолокаційною станцією з активною фазованою антенною решіткою, а також додатковою радіолокаційною або комунікаційною антеною, розміщеною під радіопрозорим куполом. Усі ці модулі змонтовані у контейнерному форматі, що означає: енергетичні установки, обчислювальні системи, командні пункти та боєкомплект так само приховані.

Окремі фото свідчать і про встановлення на судні електромагнітних катапульт для запуску реактивних дронів-винищувачів. Таким чином, корабель є не лише ракетоносцем, а й носієм власних безпілотників, які можуть застосовуватися як для самооборони, так і для ударних операцій.

А тепер варто уявити, що таке судно — не одне. Їх можуть бути десятки, і всі вони сховані в сучасному морському трафіку на маршрутах, де щодня проходять тисячі суден, значна частина з яких — контейнеровози. Контейнери при цьому будуть промарковані фіктивними компаніями — тільки замість посилок із Temu всередині знаходитимуться протикорабельні ракети.

У певний момент ці судна можуть здійснити масований залп — сотні ракет по різних цілях, наприклад, на Тайвані. Поки стане зрозуміло, що відбувається, поки з’ясують, що ракети запущені з цивільних контейнеровозів, і поки ухвалять рішення щодо відповіді, час буде втрачено. Ба більше — чи наважиться хтось завдати удару у відповідь по жвавому морському маршруту, де перебувають сотні цивільних суден? Питання риторичне.

Безумовно, такі судна-арсенали можна виявляти за допомогою розвідки, однак це надзвичайно складно: контейнери ще до завантаження неодноразово переміщують і перемарковують на етапах доставки до портів.

Контейнерні бойові модулі можуть також використовуватися для посилення кораблів ВМС НВАК. Їх легко встановлювати на судна забезпечення, десантні кораблі або численні одиниці так званого «морського ополчення».

Не виключено й те, що контейнери з комплексами CIWS та системами постановки хибних цілей можуть з’явитися на цивільних поромах або ролкерах, які залучатимуться до потенційної десантної операції проти Тайваню. Це суттєво підвищить їхні шанси на виживання.

Такі дії ставлять цивільне судноплавство, а отже й світову економіку у небезпечне становище — контейнеровози можуть стати ціллю превентивних ударів, обшуків та затримань.

Довідка:

Корабель-арсенал — це концепція, що з’явилася у США на початку 1990-х років. Вона передбачала створення спеціалізованого бойового корабля, який мав діяти у складі авіаносної ударної групи або під прикриттям з’єднання надводних кораблів і нести на борту від 200 до 500 вертикальних пускових установок для зенітних та крилатих ракет.

Втім, реалізацію програми було скасовано через брак фінансування, розпад СРСР і наявність альтернативного рішення — програми переобладнання атомних підводних човнів класу Ohio у носії крилатих ракет Tomahawk із загальним залпом до 154 ракет.

Сьогодні КНР повертає цю концепцію до життя, зокрема представивши спеціалізований підводний човен-тримаран довжиною у 64 метри.

#News #Photo

🦍First Division

Гостомельський Каракаський десант!

Гелікоптери MH-47 (CH-47) та MH-60 (UH-60), ймовірно 160-го авіаполку спеціальних операцій у небі над столицею Венесуели. Відео 3-го січня 2026 року.

Можна припустити, що ціллю масованого десанту є захоплення урядових будівель Каракасу й захоплення чи ліквідація ключових фігур режиму Мадуро, включно з ним самим.

___

MH-47 (CH-47) and MH-60 (UH-60) helicopters, probably belonging to the 160th Special Operations Aviation Regiment, in the skies over the Venezuelan capital. Video from January 3, 2026.

It can be assumed that the goal of the massive landing is to seize government buildings in Caracas and capture or eliminate key figures in Maduro's regime, including Maduro himself.

#USSOF #Video

🦍First Division

Гелікоптер MH-47D 160-го авіаполку спеціальних операцій у небі над столицею Венесуели. Відео 3-го січня 2026 року.

___

MH-47D helicopter belonging to the 160th Special Operations Aviation Regiment in the skies over the Venezuelan capital. Video from January 3, 2026.

#USSOF #Video

🦍First Division

Сьогодні ми стали свідками чергового провалу системи протиповітряної оборони держави з так званої «вісі зла» — цього разу йдеться про Венесуелу

Ці події мимоволі нагадують перебіг ірано-ізраїльського протистояння 13–24 червня 2025 року, коли формально розгалужена система ППО виявилася неспроможною ефективно протидіяти високоточним і комплексним ударам.

Каракас, який має відносно розвинену систему протиповітряної оборони, не зміг відбити гелікоптерний рейд 160-го авіаційного полку спеціальних операцій США. Операція була проведена без втрат для американської сторони — жоден борт не було уражено.

Склад системи ППО Венесуели

На момент подій Венесуела мала у своєму розпорядженні такі засоби протиповітряної оборони:

один дивізіон С-300ВМ «Антей-2500» — 12 пускових установок;

один дивізіон «Бук-М2Е» — 9 пускових установок;

одинадцять дивізіонів С-125-2М «Печора-2М» — 44 самохідні пускові установки.

Окрім цього, на озброєнні перебувають переносні зенітні ракетні комплекси RBS-70, Mistral та найбільш масово представлені «Игла-С». Усе це доповнюється сотнями зенітних гарматних і кулеметних установок L/70, ЗУ-23-2 та TCM-20.

При цьому тактична авіація Венесуели у повітря не піднімалася взагалі. Для довідки: у складі ВПС країни налічується близько 21 винищувач Су-30МК2 та приблизно три ще придатні до польотів F-16A/B Block 15.

Оборона столиці

Столиця Венесуели — Каракас — розташована лише за кілька кілометрів від Карибського моря, однак від узбережжя її відділяє гірський хребет Авіла, який формує серйозний природний бар’єр. Саме ця ділянка маршруту є найнебезпечнішою для гелікоптерів — їх можна було розстріляти з зеніток та ПЗРК, коли вони були у складках місцевості.

Втім, американські гелікоптери не зустріли жодного організованого спротиву ані під час прольоту через гірський масив, ані над самою столицею. Фіксувалися лише поодинокі випадки хаотичного обстрілу зі стрілецької зброї.

Було зафіксовано пуски невстановленого ЗРК або ПЗРК. Якщо це був зенітний ракетний комплекс, його ціллю, ймовірно, була винищувальна авіація США, що діяла в районі міста, а не гелікоптери. У разі застосування ПЗРК — жодного ураження не було.

Американські гелікоптери безперешкодно маневрували над Каракасом, здійснювали пуски ракет по військових об’єктах та нафтобазах.

Можливі причини провалу

Неефективність об’єктових ЗРК можна пояснити роботою американських засобів радіоелектронної боротьби та протирадіолокаційних ракет — за аналогією з операцією Midnight Hammer в Ірані.

Непрямим підтвердженням цього є знищений ЗРК «Бук-М2Е» на одній з авіабаз у районі Каракаса, який, імовірно, був уражений протирадіолокаційною ракетою.

Водночас залишається відкритим питання, чому практично не застосовувалися ПЗРК та зенітні гарматні та кулеметні засоби.

Можна виділити кілька ймовірних сценаріїв:

а) венесуельська сторона не підготувала вогневі позиції для зенітної артилерії ані в гірській місцевості, ані в межах столиці бо не вірили в такий сценарій. Після початку операції часу на розгортання вже не залишалося. Аналогічна ситуація могла скластися і з розрахунками ПЗРК — пускові установки та ракети або не були вчасно видані, або розрахунки не встигли зайняти позиції;

б) військове керівництво Венесуели свідомо вирішило не брати на себе відповідальність за повномасштабну ескалацію конфлікту зі Сполученими Штатами, обмежившись мінімальним або суто демонстративним опором;

в) командування могло ухвалити рішення зберегти основну частину сил і засобів ППО для подальших дій, зокрема з використанням асиметричних тактик, розосередивши зенітні системи.

Питання без відповіді

Окремої уваги заслуговує факт висадки американських Сил спеціальних операцій безпосередньо в районі президентської резиденції. Судячи з усього, об’єкт не прикривали ані регулярні війська, ані місцеві сили спеціального призначення.

Не можна виключати й версію неформальних домовленостей із частиною венесуельського військового керівництва та еліт, метою яких було усунення Ніколаса Мадуро без спротиву та зайвих втрат. Відповіді на ці питання, ймовірно, дасть лише час.

🦍First Division

Військовослужбовці однієї з бригад Територіальної оборони з бельгійськими FN FNC. Фото вересня 2025 року.

FN FNC зайшли до нас доволі давно, ще з перших місяців, якщо не тиждень повномасштабної війни. Першими їх отримали бійці Інтернаціонального легіону у структурі Сухопутних військ.

___

Servicemen of one of the Territorial Defense brigades with Belgian FN FNCs. Photo from September 2025.

The FN FNCs arrived quite a long time ago, in the first months, if not weeks, of the full-scale war. The first to receive them were the fighters of the International Legion within the structure of the Ground Forces.

#UADF #Photo

🦍First Division