Взагалі, варто прожити своє життя як певну мистецьку провокацію, у нас була цікава юність :
- бетонували вічний вогонь, в м. Новомосковськ.
- за одну ніч вирізали ( точніше долучилися до процесу )русскій мір в Дніпрі.
- обливали не дуже добрих і не дуже людей зеленкою.
- працювали в охоронцями полів звісно ж від себе ж
- їздили на хороших машинах.
- знесли якесь не дуже то й потрібне ДК
- влаштовували поїздки в Орловщанський ліс
- гастролювали по містам з відомими групами.
- приймали участь у рубіловах 200 на 200, до (того як це стало мейнстімом) на могилі отамана Сірка.
- напивалися з ігуменом
- були акторами театру
- рамсилися з Анастасійцями - був такий веселий московський проходімец, який зустрів в лісі голу тьолку і вона дала йому , а потім дала знання про язичницькі веди ,( Бог римує співпадінями, да )/ звенящими кедрамі чи дубами / родноверамі - коротше всякий взброд.

От про це розкажу:

Справа була в Андріївці, туди до берегів дикої Самарі - тягнуло всяких там , адептів різного роду язичницьких двіжух , всі вони були типу вегетаріанці- сироїди, тому кожного вечора наше веселе товариство- готувало і вживало прямо перед ними продукти зі свинини, курятини. Вони не сказати, щоб дуже любили Христа- тому я , не будучи на той час , сильно віруючою людиною- демонстративно носив здоровенний срібний хрест на шиї.
Був цікавий експіріанс, дивитися на реакцію цих добрих людей.
Я тоді , наскільки пам’ятаю, практикував єдиноборства з використанням довгої палиці, нормально тоді потренувались . Один добрий Коса, взагалі після того як я опиздюлив його палкою, кардинально і безповоротно змінив своє життя.

Тобто, коли вам кажуть, що ми провокатори - треба додавати професійні.

Сучки я вернулся 😎

його ідеї