Коли в одному з попередніх дописів я анонсував добрі новини з Італії, то навмисне робив це без подробиць.
На те є свої причини, і ось їхня маленька передісторія.
…
Хоча телемарафон постійно розповідає нам про нікчемних «чмобіків» та інших росіянських невдах, ми повинні памʼятати, що ворог насправді страшний та підступний.
А ще він щодня навчається – аби завдавати лиха не лише на фронті, а й далеко за його межами.
…
Ще до початку великої війни, декілька років тому, я збирався їхати у США, а м@ZZкалі напередодні моєї зустрічі із конгресменами, через свої ЗМІ розігнали товстий фейк, нібито, я (!) шантажую американців (!!) відправленням наших ракетників з Південмашу до Ірану та Північної Кореї (!!!)
Це, звісно, смішно, але тоді довелося довго пояснювати високопоставленим західним колегам, що це лише черговий покруч російської пропаганди, в якої немає дна.
…
Схожа ситуація сталася і в Німеччині.
Бо московці пильно стежать за продуктивністю наших відносин з Кельном. Тож вони знову запустили ІПСО, мовляв, «як ваше місто може дружити з Дніпром, де мер – нацист?».
Такі низькопробні байки швидко спростовуються.
Бо світ вже встиг зрозуміти, що таке росія і чого варті її «медіа».
Утім, все одно не хотілося заздалегідь розкривати деталі візиту до Італії – щоб наші друзі не читали чергові болотні брехні в інформпросторі.
…
Але зараз вже можна говорити.
Разом с почесним консулом Італії в Дніпрі Andriy Zdesenko ми мали дуже плідну зустріч із Джузеппе Салою – мером Мілана.
(Сподіваюсь, що Мілан не потребує реклами:))
Це місто – величезних амбіцій, яке також хоче буде взірцем співробітництва між місцевим самоврядуванням Італії та України. Мілан хоче дати політичний сигнал всім італійським муніципалітетам щодо допомоги українським містам.
Йдеться не лише про Дніпро. Це буде новий імпульс міжмуніципального партнерства для різних громад обох країн. Щоб підтримка дійшла до якомога більшої кількості людей.
А крім цього, ми прораховуємо варіанти отримання низки комунальної техніки.
…
Але…
Але тут, перепрошую, у вас може бути ступор.
Чи здатні ви уявити собі, що зараз ми НЕ МОЖЕМО зареєструвати техніку, яку надають нам іноземні міста, бо вона «не підпадає під екологічні стандарти»?
Наші «відповідальні» керманичі з профільних міністерств ( наприклад, МВС ), так і не змогли вирішити цю «проблему» за два роки війни!
Коли італійці чують від нас – країни, де заміновано третину (!) територій, зруйновано Каховську греблю та розбомблено купу підприємств, що ми не в змозі забирати у них БЕЗКОШТОВНО, скажімо, міські автобуси – бо ж «держава не дозволяє», то вони дивляться на нас, як на йолопів…
…
Тому шановним депутатам та членам уряду варто було вирішити це питання. Бо через ці прискіпування ми втрачаємо ресурси та виглядаємо реально ідіотами.
Воююча країна відмовляється від безкоштовної допомоги, бо «викиди не відповідають стандартам ЄВРО-5»!
Скажіть, це знущання чи саботаж?
…
Шановні друзі, у мене попереду ще декілька робочих зустрічей. Принагідно хочу сказати окремі слова подяки почесному консулу Італії у Дніпрі Андрію Здесенку, який лише за місць на свої посаді доклав чимало зусиль для налагодження цієї взаємодії.
…
Далі вже повертатимуся додому. Пропрацьовувати наступний кейс співпраці ще з одним надпотужним європейським містом.
А тих, кого мучать сумніви і зневіра, мовляв, «світ забуває про Україну», хочу заспокоїти.
Це абсолютно не так.
Але знову ж – без подробиць.
Чекайте добрих новин вже у грудні.
На те є свої причини, і ось їхня маленька передісторія.
…
Хоча телемарафон постійно розповідає нам про нікчемних «чмобіків» та інших росіянських невдах, ми повинні памʼятати, що ворог насправді страшний та підступний.
А ще він щодня навчається – аби завдавати лиха не лише на фронті, а й далеко за його межами.
…
Ще до початку великої війни, декілька років тому, я збирався їхати у США, а м@ZZкалі напередодні моєї зустрічі із конгресменами, через свої ЗМІ розігнали товстий фейк, нібито, я (!) шантажую американців (!!) відправленням наших ракетників з Південмашу до Ірану та Північної Кореї (!!!)
Це, звісно, смішно, але тоді довелося довго пояснювати високопоставленим західним колегам, що це лише черговий покруч російської пропаганди, в якої немає дна.
…
Схожа ситуація сталася і в Німеччині.
Бо московці пильно стежать за продуктивністю наших відносин з Кельном. Тож вони знову запустили ІПСО, мовляв, «як ваше місто може дружити з Дніпром, де мер – нацист?».
Такі низькопробні байки швидко спростовуються.
Бо світ вже встиг зрозуміти, що таке росія і чого варті її «медіа».
Утім, все одно не хотілося заздалегідь розкривати деталі візиту до Італії – щоб наші друзі не читали чергові болотні брехні в інформпросторі.
…
Але зараз вже можна говорити.
Разом с почесним консулом Італії в Дніпрі Andriy Zdesenko ми мали дуже плідну зустріч із Джузеппе Салою – мером Мілана.
(Сподіваюсь, що Мілан не потребує реклами:))
Це місто – величезних амбіцій, яке також хоче буде взірцем співробітництва між місцевим самоврядуванням Італії та України. Мілан хоче дати політичний сигнал всім італійським муніципалітетам щодо допомоги українським містам.
Йдеться не лише про Дніпро. Це буде новий імпульс міжмуніципального партнерства для різних громад обох країн. Щоб підтримка дійшла до якомога більшої кількості людей.
А крім цього, ми прораховуємо варіанти отримання низки комунальної техніки.
…
Але…
Але тут, перепрошую, у вас може бути ступор.
Чи здатні ви уявити собі, що зараз ми НЕ МОЖЕМО зареєструвати техніку, яку надають нам іноземні міста, бо вона «не підпадає під екологічні стандарти»?
Наші «відповідальні» керманичі з профільних міністерств ( наприклад, МВС ), так і не змогли вирішити цю «проблему» за два роки війни!
Коли італійці чують від нас – країни, де заміновано третину (!) територій, зруйновано Каховську греблю та розбомблено купу підприємств, що ми не в змозі забирати у них БЕЗКОШТОВНО, скажімо, міські автобуси – бо ж «держава не дозволяє», то вони дивляться на нас, як на йолопів…
…
Тому шановним депутатам та членам уряду варто було вирішити це питання. Бо через ці прискіпування ми втрачаємо ресурси та виглядаємо реально ідіотами.
Воююча країна відмовляється від безкоштовної допомоги, бо «викиди не відповідають стандартам ЄВРО-5»!
Скажіть, це знущання чи саботаж?
…
Шановні друзі, у мене попереду ще декілька робочих зустрічей. Принагідно хочу сказати окремі слова подяки почесному консулу Італії у Дніпрі Андрію Здесенку, який лише за місць на свої посаді доклав чимало зусиль для налагодження цієї взаємодії.
…
Далі вже повертатимуся додому. Пропрацьовувати наступний кейс співпраці ще з одним надпотужним європейським містом.
А тих, кого мучать сумніви і зневіра, мовляв, «світ забуває про Україну», хочу заспокоїти.
Це абсолютно не так.
Але знову ж – без подробиць.
Чекайте добрих новин вже у грудні.
Під Новий рік обовʼязково мають траплятися дива.
…
Сьогодні одне таке сталося.
Дніпро отримав найкращий подарунок, так би мовити, під ялинку.
Наша реконструйована міська дитяча лікарня №6 (колишня пʼята) нарешті розпочала повноцінну роботу.
Щоб зрозуміти, чому це диво, треба побачити, як тут все влаштовано.
Це не просто ремонт приміщень.
Це комплексне переформатування всього простору.
Нова філософія лікувального закладу, де в основу закладено дитячий комфорт та батьківський спокій.
…
Я хочу, щоб ця новина потрапила не лише до регіональних ресурсів, а й в національні ЗМІ.
Бо в навколишньому вирі жахіть великої війни ми часто не бачимо, що життя – триває.
І в ньому трапляються речі, варті нашої уваги так само, як і новини з фронту.
Тому лікарню, яку сьогодні ми відкрили з Сергєм Лисаком, дійсно варто побачити на власні очі.
Увагу тут приділено навіть найменшим деталям.
Від настінної плитки з тваринами та постільної білизни з пташенятами до однієї з кращих в країні реабілітаційних баз.
…
Збудувати таку лікарню в мирний час це подія.
У війну – знакове досягнення всупереч усьому.
Зрозуміло, що екскурсії сюди ми водити не будемо.
Але телесюжети та фоторепортажі звідси подивіться обов’язково.
…
Тож дякую Президенту, що ми ще до повномасштабного вторгнення почали цю реконструкцію в рамках його «Великого будівництва» та змогли закінчити все зараз.
І окремі слова подяки керівнику ДніпроОВА Сергію Лисаку – за підтримку протягом всього часу.
Це – приклад потужної співпраці держави, місцевого самоврядування та обласної влади.
Якби його наслідували всі в нашій країні, ми були б стійкішими.
Тож звертаюся до відповідальних керманичів та очільників, які це читатимуть.
Подивіться, якою стала дитяча лікарня у Дніпрі і зробіть висновки.
…
Це дійсно найкращий подарунок. Та все ж хочеться, щоб наші діти не хворіли і палати тут залишалися порожніми.
…
Фото буде тільки одне. Для настрою.
Решту шукайте в новинах. Це - «бімба»))
…
Сьогодні одне таке сталося.
Дніпро отримав найкращий подарунок, так би мовити, під ялинку.
Наша реконструйована міська дитяча лікарня №6 (колишня пʼята) нарешті розпочала повноцінну роботу.
Щоб зрозуміти, чому це диво, треба побачити, як тут все влаштовано.
Це не просто ремонт приміщень.
Це комплексне переформатування всього простору.
Нова філософія лікувального закладу, де в основу закладено дитячий комфорт та батьківський спокій.
…
Я хочу, щоб ця новина потрапила не лише до регіональних ресурсів, а й в національні ЗМІ.
Бо в навколишньому вирі жахіть великої війни ми часто не бачимо, що життя – триває.
І в ньому трапляються речі, варті нашої уваги так само, як і новини з фронту.
Тому лікарню, яку сьогодні ми відкрили з Сергєм Лисаком, дійсно варто побачити на власні очі.
Увагу тут приділено навіть найменшим деталям.
Від настінної плитки з тваринами та постільної білизни з пташенятами до однієї з кращих в країні реабілітаційних баз.
…
Збудувати таку лікарню в мирний час це подія.
У війну – знакове досягнення всупереч усьому.
Зрозуміло, що екскурсії сюди ми водити не будемо.
Але телесюжети та фоторепортажі звідси подивіться обов’язково.
…
Тож дякую Президенту, що ми ще до повномасштабного вторгнення почали цю реконструкцію в рамках його «Великого будівництва» та змогли закінчити все зараз.
І окремі слова подяки керівнику ДніпроОВА Сергію Лисаку – за підтримку протягом всього часу.
Це – приклад потужної співпраці держави, місцевого самоврядування та обласної влади.
Якби його наслідували всі в нашій країні, ми були б стійкішими.
Тож звертаюся до відповідальних керманичів та очільників, які це читатимуть.
Подивіться, якою стала дитяча лікарня у Дніпрі і зробіть висновки.
…
Це дійсно найкращий подарунок. Та все ж хочеться, щоб наші діти не хворіли і палати тут залишалися порожніми.
…
Фото буде тільки одне. Для настрою.
Решту шукайте в новинах. Це - «бімба»))
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Политбеженцы подводят итоги
Дорогие друзья, жители Днепра, гости нашего города.
Как известно наш Днепр, начиная с 2014 года и по сегодняшний день , является надежным и крепким тылом для нашего фронта и наших украинских защитников. Днепр это логистика, Днепр - это медицинская база , Днепр - это главный оборонительный рубеж всей Украины.
Конечно же я могу привести в цифрах всю ту помощь, которую горожане оказали фронту и которая измеряется в миллиардах гривен, но сегодня речь немного о другом. Наша страна и наши герои сегодня воюют с врагом , прежде всего ради своих детей , жен и стариков которые находятся в тылу - в городах. Наши защитники отдают свои жизни ради свободы, мира и комфортной счастливой жизни своих близких.
И поэтому город презентует обновленную Успенскую площадь, реконструкция которой началась еще до войны. Город дарит этот праздник света и радости всем горожанам , семьям наших героев и тем кто потерял свои дома на оккупированных территориях и вынужден был переехать.
Этот праздник, прежде всего, для всех тех кто проявляет героизм в тылу и для всех, кто поддерживает наших воинов в борьбе с российской агрессией. Ради этого живем и воюем!
P.S. Для всех желающих на площади в праздничные дни оборудована новогодняя фото-зона.
Дорогие друзья, жители Днепра, гости нашего города.
Как известно наш Днепр, начиная с 2014 года и по сегодняшний день , является надежным и крепким тылом для нашего фронта и наших украинских защитников. Днепр это логистика, Днепр - это медицинская база , Днепр - это главный оборонительный рубеж всей Украины.
Конечно же я могу привести в цифрах всю ту помощь, которую горожане оказали фронту и которая измеряется в миллиардах гривен, но сегодня речь немного о другом. Наша страна и наши герои сегодня воюют с врагом , прежде всего ради своих детей , жен и стариков которые находятся в тылу - в городах. Наши защитники отдают свои жизни ради свободы, мира и комфортной счастливой жизни своих близких.
И поэтому город презентует обновленную Успенскую площадь, реконструкция которой началась еще до войны. Город дарит этот праздник света и радости всем горожанам , семьям наших героев и тем кто потерял свои дома на оккупированных территориях и вынужден был переехать.
Этот праздник, прежде всего, для всех тех кто проявляет героизм в тылу и для всех, кто поддерживает наших воинов в борьбе с российской агрессией. Ради этого живем и воюем!
P.S. Для всех желающих на площади в праздничные дни оборудована новогодняя фото-зона.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Есть легкое чувство насчет чувства, что инстинкт подсказывает мне бежать.
Вітаю шановну єврейську громаду з великим святом Песах, чия історія вчить нас, що шлях до свободи непростий, але завжди вірний.
І що перемогти зло та пережити всі біди можна лише в єдності.
Поважаючи та підтримуючи одне одного.
Нехай святкові дні принесуть із собою добро.
Для всього нашого багатонаціонального Дніпра.
І що перемогти зло та пережити всі біди можна лише в єдності.
Поважаючи та підтримуючи одне одного.
Нехай святкові дні принесуть із собою добро.
Для всього нашого багатонаціонального Дніпра.
Я писав це 9 років тому.
Після того, як перечитав всього Бандеру.
На жаль, ми і досі не змогли усвідомити його політичний геній.
Читайте. Вивчайте.
«Мы не знаем его. Не читаем. Не издаем.
Иногда мы ничем не отличаемся от наших врагов.
Особенно, когда мифологизируем Бандеру, не понимая всей глубины его политического гения.
Я уже писал как-то, что он видел будущее.
Наслаждайтесь.
...
Пару советов современным политикам о том, как надо работать с избирателями.
"...Наша внутрішньополітична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, я к причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково - у рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них...
...Треба пізнати й збагнути людей, спосіб їхнього думання, сприймання й реагування на ті чи інші явища, знати, чим вони живуть, як і що переживають, як ставляться до різних явіщ. Насамперед треба поцікавитися їхнім матеріяльним станом, умовами побуту, праці, можливостями влаштувати й поліпшити їхнє життя, їхні умові, потреби й бажаня...
..При всіх акціях, які розраховані на ширші маси, конечними є наступні цілі: пристосовувати свою тактику й цілий підхід до рівня пересічного громадянина, до його зацікавлень, способу думання та його здібностей і готовності йти шляхом політичної боротьби та відповісти вимогам, що їх вона ставить."
"Значення широких масс та їх охоплення", Прага, 1946.
...
О том, что настоящий политик обязан смотреть не только в прошлое, но и в будущее.
"...Політична командна організація мусить становити моноліт, що знає, чого хоче, і згідний поміж собою не лише щодо негативного, а й щодо позитивного образу майбутнього"
"Завдання ОУН під сучасну пору", "Сурма", квітень 1951.
...
Без комментариев. О тщетных попытках западных держав "демократизировать" Россию. Почти 65 лет прошло!!!
"...Амеріканські політичні кола...різними засобами намагаються звести в одно річище й визвольне змагання народів, поневолених Москвою, у першу чергу України, і протирежимні...тенденції серед московського народу...Базою спільної дії мало б бути...встановлення демократичного ладу...що ж стосується державно-політичного укладу...то б мала б залишитись російська імперія в дотеперешньому складі, до якої далі належала Україна й інші народи...Максимальні "концесії", які б допускала б ця концепція народам...встановлення демократії в російській імперії...після того амеріканська політична акція в цьому напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську позіцію як офіційну лінію політики США...
...з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою...аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інши народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійності й всіх прав."
"Із москалями немає спільної мови", "Український самостійник", Мюнхен, 1952.
...
Ну и, в завершение, об украинском национализме.
"...Відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах із демократичною системою урядування, яка б гарантувала ВСІМ ГРОМАДЯНАМ України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духовного, політичного й соціяльного життя...
...Поняття "українського націоналіста", "націоналістичного руху", має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму й всякої диктатури та застосування насильства.
Ім'я "український націоналіст" є співзвучним з "УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ", який є готовим боротися за свободу свого народу..."
Интервью радиостанции Кельна, Германия, 1954.
…
Мы обязаны издать Бандеру на русском.
Это наш долг» (с)
Пойду накачу.
Після того, як перечитав всього Бандеру.
На жаль, ми і досі не змогли усвідомити його політичний геній.
Читайте. Вивчайте.
«Мы не знаем его. Не читаем. Не издаем.
Иногда мы ничем не отличаемся от наших врагов.
Особенно, когда мифологизируем Бандеру, не понимая всей глубины его политического гения.
Я уже писал как-то, что он видел будущее.
Наслаждайтесь.
...
Пару советов современным политикам о том, как надо работать с избирателями.
"...Наша внутрішньополітична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, я к причетного, так і непричетного до загального громадського життя, однаково - у рамцях того життя, чи поза ними, і незалежно від них...
...Треба пізнати й збагнути людей, спосіб їхнього думання, сприймання й реагування на ті чи інші явища, знати, чим вони живуть, як і що переживають, як ставляться до різних явіщ. Насамперед треба поцікавитися їхнім матеріяльним станом, умовами побуту, праці, можливостями влаштувати й поліпшити їхнє життя, їхні умові, потреби й бажаня...
..При всіх акціях, які розраховані на ширші маси, конечними є наступні цілі: пристосовувати свою тактику й цілий підхід до рівня пересічного громадянина, до його зацікавлень, способу думання та його здібностей і готовності йти шляхом політичної боротьби та відповісти вимогам, що їх вона ставить."
"Значення широких масс та їх охоплення", Прага, 1946.
...
О том, что настоящий политик обязан смотреть не только в прошлое, но и в будущее.
"...Політична командна організація мусить становити моноліт, що знає, чого хоче, і згідний поміж собою не лише щодо негативного, а й щодо позитивного образу майбутнього"
"Завдання ОУН під сучасну пору", "Сурма", квітень 1951.
...
Без комментариев. О тщетных попытках западных держав "демократизировать" Россию. Почти 65 лет прошло!!!
"...Амеріканські політичні кола...різними засобами намагаються звести в одно річище й визвольне змагання народів, поневолених Москвою, у першу чергу України, і протирежимні...тенденції серед московського народу...Базою спільної дії мало б бути...встановлення демократичного ладу...що ж стосується державно-політичного укладу...то б мала б залишитись російська імперія в дотеперешньому складі, до якої далі належала Україна й інші народи...Максимальні "концесії", які б допускала б ця концепція народам...встановлення демократії в російській імперії...після того амеріканська політична акція в цьому напрямі почала виявлятись щораз виразніше, ставлячи цю проросійську, єдинонеділимську позіцію як офіційну лінію політики США...
...з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою...аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інши народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійності й всіх прав."
"Із москалями немає спільної мови", "Український самостійник", Мюнхен, 1952.
...
Ну и, в завершение, об украинском национализме.
"...Відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах із демократичною системою урядування, яка б гарантувала ВСІМ ГРОМАДЯНАМ України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духовного, політичного й соціяльного життя...
...Поняття "українського націоналіста", "націоналістичного руху", має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму й всякої диктатури та застосування насильства.
Ім'я "український націоналіст" є співзвучним з "УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ", який є готовим боротися за свободу свого народу..."
Интервью радиостанции Кельна, Германия, 1954.
…
Мы обязаны издать Бандеру на русском.
Это наш долг» (с)
Пойду накачу.
До речі, мене завжди вражала одна риса, притаманна людям, які не віддають собі звіту у власних психічних процесах.
Така людина може тривалий час перебувати в ізоляції від зовнішніх подразників, не відчувати жодних реальних потреб - і в ній, без жодної видимої причини, раптом виникає мимовільний психічний процес, що змушує її робити непередбачувані дії в навколишньому світі.
Дико, мабуть, це
виглядає для зовнішнього спостерігача: лежить собі така людина на спині, лежить годину, іншу, третю, і раптом підхоплюється, пхає ноги в шльопанці та відбуває в невідомому напрямку тільки тому, що її думка з незрозумілих причин (а може, й узагалі без причин) кинулася за якимось довільним маршрутом.
Але ж таких людей більшість, і саме ці сновиди визначають долю нашого світу.
---
Чапаєв і Пустота
Така людина може тривалий час перебувати в ізоляції від зовнішніх подразників, не відчувати жодних реальних потреб - і в ній, без жодної видимої причини, раптом виникає мимовільний психічний процес, що змушує її робити непередбачувані дії в навколишньому світі.
Дико, мабуть, це
виглядає для зовнішнього спостерігача: лежить собі така людина на спині, лежить годину, іншу, третю, і раптом підхоплюється, пхає ноги в шльопанці та відбуває в невідомому напрямку тільки тому, що її думка з незрозумілих причин (а може, й узагалі без причин) кинулася за якимось довільним маршрутом.
Але ж таких людей більшість, і саме ці сновиди визначають долю нашого світу.
---
Чапаєв і Пустота