Борис Натанович Филатов
126 subscribers
72 photos
25 videos
46 links
«Вечный мер как вечный жид»
Download Telegram
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Вскрылось

Киргизский еврей, рожденный на военной базе
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Этот пидар смахивает на другого пидара - Арестовича
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Хочу поставить ЭТО возле «Пассажа», как знак моей лояльности ко всему нетрадиционному. Пусть стоит вместе с бабой в черном.
Нах*й я сказал
​​Про любов.



Я вже розповідав історію, як він у мене з'явився.

Ми з товаришем добре хильнули, і той урочисто заявив: «Час і тобі завести великого собаку».

Я почав відмовлятися і говорити, що великий собака – велика відповідальність.

Бо ж я взагалі дуже відповідальна людина.



Вранці, коли в продер очі, то у дворі сиділо цуценя.

Цуценя. Вагою 40 кілограм.



Він дуже добрий. Щоправда, коли він дивиться своїми кривавими очима, то ніхто в це не вірить.

Але він дуже добрий.

Проблема його породи полягає в тому, що, коли інші собаки якось демонструють агресію, то тут це визначити неможливо.

Він же увесь плюшевий, у мімімшних складочках – і ніколи не зрозуміло, як у нього здіймається шерсть на загривку.



Він ніколи не кусає.

Він просто розганяється та б'є головою того, хто йому не подобається.

Або лапами.

Цього достатньо.



Навколо нього десятки людей, але він їх завжди чітко поділяє: кого любить, кого – терпить, а кого… тролить.

Так, так. Він не має агресії.

Він просто – троль.

Легко бути тролем, коли ти важиш центнер і маєш крокодилячі зуби.

Навколо нього десятки людей, але господар – один.

Тож не варто при мені розмахувати руками чи голосно говорити.



Але він не знає, що важить 100 кілограмів.

У цьому його проблема.

У цьому проблема у всіх собак. Наприклад, фантастичні йоркширські тер'єри так безстрашно кидаються в атаку бо їм просто невідомі їхні габарити.

У нього те саме.

Він весь час намагається вмоститися в мене на руках.

ВІН. ХОЧЕ. СИДІТИ. НА РУЧКАХ.

Він – маленький котик. Йому потрібна ласка.



Коли він гавкає, я думаю, що то Господь Бог перекочує саме той камінь, про який написано у «Парадоксі Всемогутності».

Від його гавкоту тремтять стіни. І небеса.

Ні, ні, він не заходиться в цьому – як інші собаки, а видає якісь глибинні звуки рокотіння.



Він страшенно соціальний і страшенно ревнивий.

Він завжди ще здалеку чує мою машину, і починає скавчати у своєму вольєрі.

Він увесь час має бути серед людей.

Із собаками у нього складні стосунки.

Вони його бояться і намагаються не помічати.

Його собаки – це люди.



Він постійно намагається щось вкрасти і зжерти.

Курку з холодильника. Чебурек зі столу. І навіть сміттєвий пакет.

За це я його б'ю, але не сильно.

По-перше, ніколи не можна бити собак.

А по-друге, це - марно. Тому що він не відчуває болю. Його виводили для гладіаторських боїв.

….

Він страшенно впертий.

На нього неможливо вплинути силою.

Лише переконанням.



Він любить зі мною спати.

Завалюється поряд і хропе.

І…і пукає.

Якщо це слово стосується такого монстра.



Я можу написати про нього ще тисячу слів.

Але не буду.

Просто три слова.



Я його люблю.
Красиков, ну ты и гнида.

Бабло взял, а вопрос так и не решил. Я вас выведу на чистую воду!
Какой п*дараст этот Красиков.
Сделал себе любимому татушечку.

Потом покажу татушку на левой руке. И расскажу о чем это я
Forwarded from Владлен
Валя & Голик приготовиться!
После сегодняшнего ужаса, очень хочется надеятся, что военно-политическое руководство Израиля, наконец, вспомнит, кто публично поддерживает и помогает террористам ХАМАС.

Кто принимает их на самом высоком уровне и обнимается с ними в москве.

Нельзя бороться со Злом в одном месте, а в другом его не замечать.

Зло - всегда Зло.

И оно должно быть повержено.



Стойкости и победы народу Израиля.

Молимся за вас.
Вырвалось непроизвольно
​​Коли в одному з попередніх дописів я анонсував добрі новини з Італії, то навмисне робив це без подробиць.

На те є свої причини, і ось їхня маленька передісторія.



Хоча телемарафон постійно розповідає нам про нікчемних «чмобіків» та інших росіянських невдах, ми повинні памʼятати, що ворог насправді страшний та підступний.

А ще він щодня навчається – аби завдавати лиха не лише на фронті, а й далеко за його межами.



Ще до початку великої війни, декілька років тому, я збирався їхати у США, а м@ZZкалі напередодні моєї зустрічі із конгресменами, через свої ЗМІ розігнали товстий фейк, нібито, я (!) шантажую американців (!!) відправленням наших ракетників з Південмашу до Ірану та Північної Кореї (!!!)

Це, звісно, смішно, але тоді довелося довго пояснювати високопоставленим західним колегам, що це лише черговий покруч російської пропаганди, в якої немає дна.



Схожа ситуація сталася і в Німеччині.
Бо московці пильно стежать за продуктивністю наших відносин з Кельном. Тож вони знову запустили ІПСО, мовляв, «як ваше місто може дружити з Дніпром, де мер – нацист?».

Такі низькопробні байки швидко спростовуються.
Бо світ вже встиг зрозуміти, що таке росія і чого варті її «медіа».

Утім, все одно не хотілося заздалегідь розкривати деталі візиту до Італії – щоб наші друзі не читали чергові болотні брехні в інформпросторі.



Але зараз вже можна говорити.

Разом с почесним консулом Італії в Дніпрі Andriy Zdesenko ми мали дуже плідну зустріч із Джузеппе Салою – мером Мілана.

(Сподіваюсь, що Мілан не потребує реклами:))

Це місто – величезних амбіцій, яке також хоче буде взірцем співробітництва між місцевим самоврядуванням Італії та України. Мілан хоче дати політичний сигнал всім італійським муніципалітетам щодо допомоги українським містам.

Йдеться не лише про Дніпро. Це буде новий імпульс міжмуніципального партнерства для різних громад обох країн. Щоб підтримка дійшла до якомога більшої кількості людей.

А крім цього, ми прораховуємо варіанти отримання низки комунальної техніки.



Але…

Але тут, перепрошую, у вас може бути ступор.

Чи здатні ви уявити собі, що зараз ми НЕ МОЖЕМО зареєструвати техніку, яку надають нам іноземні міста, бо вона «не підпадає під екологічні стандарти»?

Наші «відповідальні» керманичі з профільних міністерств ( наприклад, МВС ), так і не змогли вирішити цю «проблему» за два роки війни!

Коли італійці чують від нас – країни, де заміновано третину (!) територій, зруйновано Каховську греблю та розбомблено купу підприємств, що ми не в змозі забирати у них БЕЗКОШТОВНО, скажімо, міські автобуси – бо ж «держава не дозволяє», то вони дивляться на нас, як на йолопів…



Тому шановним депутатам та членам уряду варто було вирішити це питання. Бо через ці прискіпування ми втрачаємо ресурси та виглядаємо реально ідіотами.

Воююча країна відмовляється від безкоштовної допомоги, бо «викиди не відповідають стандартам ЄВРО-5»!

Скажіть, це знущання чи саботаж?



Шановні друзі, у мене попереду ще декілька робочих зустрічей. Принагідно хочу сказати окремі слова подяки почесному консулу Італії у Дніпрі Андрію Здесенку, який лише за місць на свої посаді доклав чимало зусиль для налагодження цієї взаємодії.



Далі вже повертатимуся додому. Пропрацьовувати наступний кейс співпраці ще з одним надпотужним європейським містом.

А тих, кого мучать сумніви і зневіра, мовляв, «світ забуває про Україну», хочу заспокоїти.

Це абсолютно не так.

Але знову ж – без подробиць.
Чекайте добрих новин вже у грудні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM