Перша відеофіксація роботи української 155-мм САУ Богдана (3.0) на чеському шасі Tatra 815-7 8x8 на озброєнні 1-ї бригади спеціального призначення

In Factum | Підтримати 💳 | Чат 💬

Військовий аналітик Роберт Бор добре прописав по нашій ситуації на фронті крізь призму стратегій України та росії.

💬 Якщо вірити західним новинам, український наступ перебуває в стані затишшя. Але, знявши лушпиння, ми бачимо зовсім іншу картину.

Щоб зрозуміти війну, спочатку важливо зрозуміти стратегії, прийняті обома сторонами,

Почнемо з росії.

ℹ️Головна її військова ціль – зберегти завойовані території. Росіяни продовжуватимуть це робити доти, доки не буде підписано перемир'я і вони не зможуть закріпити свої здобутки.

ℹ️Ця стратегія супроводжується інформаційною кампанією, щоб показати, що російські рубежі міцно тримаються, Україна не досягає прогресу, а її втрати захмарні. Росія намагається створити враження, що вона є наддержавою і її неможливо перемогти. Всі повинні вірити, що їхній військовий потенціал безмежний, а ядерний арсенал без проблем спалить Західну Європу.

ℹ️На жаль, російській стратегії активно допомагає українська OpSec (інформаційна тиша). Там, де Україна вимушена "мовчати", росія домінує в інформаційному просторі. Це зрозуміло з військової точки зору, але не допомагає Україні в інформаційній війні.

ℹ️Російська інформаційна стратегія – це стратегія створення іміджу, яка не має під собою жодної суті. Але якщо люди повірять у те, що стверджують росіяни, це дозволить їм виграти війну. Припинення вогню зі збереженням території для росіян є бажаним результатом.

ℹ️На противагу російській стратегії, українська, навпаки, є змістовною, але вона не так активно висвітлюється у ЗМІ. Тим не менш, початок українського наступу в травні не увінчався великим успіхом.

Відчутний тиск, високі очікування від західного озброєння та недооцінка впливу обмеженого досвіду застосування західної доктрини призвели до невтішних результатів.

ℹ️Українська стратегія на цьому етапі складається з двох основних компонентів: 1) інтенсивне виснаження російської армії, зокрема артилерії; 2) ізоляція російської армії шляхом руйнування логістики.

З початку травня Україна активно полює на російську артилерію та контрбатарейні радари. І робить це успішно. За останні 3,5 місяці було завдано 42% загальних втрат артилерії за всю війну. Це в 3,3 рази більше, ніж зазвичай.

В 2022 році росіяни випускали від 20 до 60 тисяч снарядів щодоби. На початку 2023 року - від 12 до 38 тисяч. Зараз ще менше.

Росіяни скаржаться, що не можуть вести ефективну контрбатарейну боротьбу і що противник вже навіть не використовує принцип "вистрілив і втік", а просто залишає артилерію на позиціях на тривалий час.

Поважний генерал-майор Попов назвав відсутність ротації військ, контрбатарейних радарів і артилерії своїми основними проблемами. За це його зняли з посади.

ℹ️Другим ключовим елементом української стратегії є руйнування російської логістики.

До основного місця бойових дій на Запоріжжі, донедавна було лише одне робоче залізничне сполучення - через Керченський міст, через Крим, а потім через міст через Сиваш, біля Чонгару. Цей міст нещодавно був пошкоджений.

Залізничний маршрут з Донецька до Волновахи відсутній. Свого часу цей маршрут був ставкою для росії у битві за Вугледар, але ця битва була програна.

Таким чином, росія покладається на автомобільний транспорт. Основна частина цих перевезень здійснюється через сухопутний коридор через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь. Після руйнування Чонгарського мосту це єдиний маршрут, який наразі має росія.

ℹ️Поява HIMARS змусило росіян залишатися за межами 100-кілометрової дальності дії реактивних систем. Це створило додатковий тиск на всю логістику. Свого часу це призвело до того, що російські сили відступили з правого берега Херсонщини.

Паралелі між "удушенням" російської армії на провобережній Херсонщині і зараз, є логічним. Однак є й відмінності, адже сухопутний міст доступний. А от важлива для рф залізнична колія стала менш доступною.