Moooood

Сьогодні прийшла до висновку, що є багато "бічів" держструктур.

1 місце посідає похуїзм людей, які мають бути зацікавлені в покращенні або хоча б підтриманні належних умов для інших (і не просто на папері і статистиці)
2 місце - корупція, через бажання якої люди опиняються на цих посадах - бо це простіше, ніж працювати на декількох роботах.
3 місце - відсутність адекватної системи оцінки, де ніколи не звільнять людину, яка робить мало і ще влізає в роботу інших (тут відсилка до 1 і 2 пункту)

В цілому, нічого нового. Але стабільно бісить.
Корекції піддається так само складно, бо потрібні люди (щоб була більшість).

А люди не йдуть, бо +- знають вхідні данні. Замкнуте коло?)

Шукаю клінічного психолога з бажанням працювати по спеціальності і боротись за реальні покращення.

До себе, в Харків, в наш медичний заклад:)

Просто ранок в держструктурах😂

В діагностичному елементі своєї роботи, коли у нас проходять планові тести толпи людей, стандартні методи залучення уаваги майже не працюють.

Ось пояснила я коректно, детально, спокійно - 2 рази.
Кожен потім перепитує і ні, один одного вони теж не слухають)))

Тому вирішила на початку використовувати 2 варіанти стимулів: гумор (в межах професійного) та "залякування" (що впишу неуважність).

Працює прекрасно:)
Одразу уточнюють на початкк інструктажу все і потім я не повторює кожному як папуга.

Питання для кмітливих: на кого зазвичай залипають люди "з першого погляду"?:)

Періодично долучаю в роботі з клієнтами тести, які часто проводжу у шпиталі. Більше як поразважатись і підкріпити ті речі, про які і так говоримо.

Так от...2 різні клієнтки.
У однієї по Баса-Дарка зашквал агресії і ворожості, включаючи фізичну агресію, у іншої - майже по 0 усі шкали.

Люблю свою роботу за різноманіття😍

Продовження😁

За рахунок відосів, які останні 2 дні публікую в інсті - мені написали, що я забираю роботу у коучів😂

Якщо коротко, то озвучила, що для пошуку "поштовху" або натхнення не обов'язково одразу йти до психологів/коучів/тощо - достатньо сходити декілька разів в якесь нетипове для вас місце.

Де буде помірний дискомфорт, який може дати набагато більше емоцій і прикольних або не дуже усвідомлень, ніж декілька годин прокрутки однієї теми у психолога.

Бо основна робота відбувається між сесіями (хто не лінується)

А також про те, що немає сенсу йти до сімейного психолога/сексолога і блабла бла -> якщо очікування і реальна можливість у партнерів розбігаться більше ніж на 30%.

Не можна одному партнеру сказати вйобуаати в ×5разів від його звичного, а іншому сказати на 40% урізати свої бажання.

Ну, щоб вони зійшлись десь на половині.

А от неадекватні спеціалісти візьмуться за це)) Але результат буде один і той самий. Тільки витратите багато грошей, часу і нервів.

А коли звертатись до психолога/сексолога в парі?
Запитаєте ви (можливо😏🙃)

Коли ця розбіжність 10-30% і очікування у вас +- співпадають. Або коли трабли у складностях донести якусь думку до партнера, накоплених непорозуміннях або паралельно у власних кризах.

З взаємним бажанням дотягнути.

Ось тоді можна йти. І це буде ефективно.

Зараз були в сексшопі (не в центрі) і зловили порцію крінжа.

Продавчиня спочатку сказала, що упаковок презервативів нема, є лише поштучно😑

А потім пропонувала пігулку, щоб було не просто ух, а "ух-ух"😂

Завершувальним була пропозиуія купити флакончик "без запаху і кольору", щоб дівчата раптово хотіли сексу.

Враховуючи те, що це жінка пропонувала, я б на жіночу солідарність не розразовувала😂🙈

Останнім чвсом УкрЗалізниця не радує різноманіттям квитків з Харкова і до Харкова.
Роки 3 тому було в рази краще😅

Автобусні тріпи то як випробовування на витривалість.

Була у нас в відрядженні психологиня (ще до зими). І вона в неформальному спілкуаанні якось нам з напарницею сказала фразу "Шануйтеся". Сенс зрозумілий - поважайте себе:)

Але сама форма навіть ще більш приколяшна. Спочатку це не сприймала, але потім переусвідомила. Ми тоді були в стадії запари, але ще не хотіли це визнавати.

На контрасті, мабуть, весело виглядало😁

Чомусь згадалося)

Ходити по незнайомим вулицям і запам'ятовувати маршрут вводить мозок в тонус майже як вивчення іншої мови.

І навпаки, монотонна і знайома діялтність не активізує нові нейронні зв'язки🙃

Тому моя міні-віпустка і хождіння по вулицям іншого міста класно "перезавантажує" мозок.

Програти 7 разів (+-2)

Можна безкінечно думати про ризики і все одно не врахувати все. І печалитись з цтого приводу.

Ще можна підготовлюватися і аналізувати доступне в минулому і теперешньому, але бути гнучким до швидких змін.

Це варіант успіху.

Дія
+ розуміння, навіщо її робиш
+ готовність до корективів (швидко, не через рік😝)

Окрема "приколюха" (сумна, скоріше) полягає в тому, що чим активніше ведеш професійні соц.мережі і чим більше тем освітлюєш - тим більше образ в агресивній формі отримуєш😅

Зазвичай, від людей без аватарки або з авто/вовком/ТомасомШелбі на ній.

Нерівний бій якийсь виходить😂

А якщо серйозно, то це звичайний момент. Тригерна реакція - теж реакція, коли є відчуття, що щось суперечить твоїм цінностям і світогляду.

Просто що її висловлювання відображує рівень культури і інтелекту😜

Все забуваю поділитись радістю. Я нарешті звільнилась з полікліники МВС))) В цілому, вже майже місяць. Але було трохи не до того.

Досвід цінний.
Як завжди, висновки:

- люди - це головне
- напарники мають бути адекватними
- команда створюється, а не дається по факту
- корупцію без керівних посад не подолати, бо на посадах лінійних впливу на колег, які цим займаються - немає
- багатозадачність то прикольно, але коли в цьому є сенс, а не просто "для статистики"

Людина працює десь, поки в цьому знаходить сенс для себе. Поки є цікаві виклики, поки є розвиток (він може бути в різному)

А коли цього вже немає - немає і мотивації.

Там залишила прекрасну напарницю і ще декілька класних людей. А ще допомогла підібрати класну заміну із вже наступних психологинь😇

Вважаю, що закінчення прекрасне:)