​Він був зовні абсолютно позитивним. З посмішками і відборним чорним гумором. Спочатку відповідав на запитання формально, ніби йому все це і не потрібно. Тільки очі були сумними і якось занадто монотонним голосом розповідав про втрати.

Зазвичай я в такі моменти делікатно уточнюю, чи хоче людина САМА продовжити якусь тему. Щоб я не лізла вглиб без дозволу.

Він, помовчавши, сказав, що може прийти ще. Я не розпитували, з чим і на яку тему. Просто домовились на наступну консультацію.

Ставила 50/50 прийде чи скасує. Прийшов.

Говорили багато про різне, інколи розмовляли про важке, а інколи сміялися.

І дуже багато працювали над об'єднанням тих частинок "Я", які були розділені. Психотравматичний досвід. Його життя "до 2022", ще бунтівного і весело хлопчика-підлітка і життя дорослого чоловіка, який швидко адаптувався під жахи війни.

Об'єднувати щось нелегко і точно не швидко в роботі. Але усвідомлення - то вже 1 крок. І він доволі важливий.

Я залишала цю дошку декілька сесій без стирання. Щоб він приходив і потроху щось дописував і додумував.

Візуалізація - гарна річ.

Йому здавалось на початку, що вже нічого немає від "того хлопчика". Але під кінець визначили, що щось залишилось. Щось додалось нового. А щось. Зникло.

Але це був початок роботи. Бо все, що ми хочемо і усвідомлюючи це - ми можемо повернути❤️‍🩹

Що робити, якщо здається, що у сусідів не тільки трава зеленіша, але і секс яскравіше?)

Трохи прикладів із частих звернень.

Самооцінка і сексуальність лежать в різних площинах. Іронічно, але вони таки взаємопов'язані в одному аспекті.

Самооцінка визначає, що людина може дозволитисобі  в прояві власної сексуальності.

В решті ж це різні категорії.

Чуттєва взаємодія не про досягнення результату і самоствердження, конкуренцію, порівняно, тощо - що має одну сферу із самооцінкою.

В пікових точках чуттєвості немає місцю думкам і обмеженням. Це - про стан втрати контролю і розчинення в моменті. Без ролей та зобов'язань.

Те, що може збуджувати в сексі може бути протилежністю від соціальної ролі (а може і співпадати:)

Але ця взаємодія - на рівних. Де всі учасники однаково емоційно включені в те, що відбувається, і отримають задоволення.

​Робочі інсайти за останні пів року +-

1. Прийняти факт керуючої ролі не так легко, як я уявляла.

Бажання займатись практичною роботою домінує над бажанням когось навчати і організовувати процеси. (1 фото - практична робота, від якої я щиро кайфую, останні - більш організаційна)

Займвюсь я цим на правах "старшого психолога" - як жартує моє керівництво.

2. Навчати когось ТЕРПЕЛИВО - дуже складно. Швидкість когнітивних процесів і попередній досвід у всіх різний. І це доводиться враховувати.

3. Пошуком фахівців займається той, хто зацікавлений у результаті. А не той, хто ніби має цим займатись🙈

Я довго не хотіла шукати людину на ще +1 вакант у нас. Але коли привели людину, яка не підходить і хотіли її "впихнути по дружбі", я оцінила рівень халепи (п####ца), в якому опинюсь.

...і оперативно знайшла сторонню людину, яка нам повністю підходить😇

4. "Забити" я не можу, тому що інакше будуть страждати люди. За рахунок розуміння того, як складно в силових структурах з усіма процесами, хочеться щось покращити. Тому там, де можна бути ефективною - я буду. І мої колеги - теж:)

5. На пробу і аналіз інших варіантів організації процесів йде час. Нажаль. Його завжди обмаль, а потрібно ПРЯМО ЗАРАЗ.

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР вирішує в більшості ситуацій на роботі.

***
Передісторія: за останній рік у нас в відділенні звільнилось 2 спеціаліста і ще 2 вибуло на певний час (рік+). Із загальної кількості: 9 фахівців.

Ситуація зараз: +2 фахівця, враховуючи адаптацію і навчання

Оновлюю і доповнюю знання по нейробіології мозку😇

Раніше недооцінювала цю дисципліну під час навчання в університеті. А зараз вже на курсі з кліничної психології, розумію, наскільки ж це важливо.

Особливо в контексті розповсюдженності контузій.
***
P.S. Як пожартували: "хай в твоєму житті будуть тільки такі нарциси"😄

🚩у поведінці моїх клієнтів

Чомусь цю тему більше використовують для міжособистісних, але я про робоче:)

Прямо згадались найкрінжовіщі представники "ухажоров" із студентських років😁Сфери комунікації різні, а стиль один.

Характеристики(незалежно від статі):
1. Запитати про вільні дні на консультацію і зникнути на декілька днів.
...потім з'явитись і сказати, що ці дні не підходять. І так по колу:)
1 раз в 1-2 місяці таки прийти на консультацію. І казати, скііільки же проблем і як сильно потрібна допомога (Паралельно сподіваючись на магічну пігулки, яка вирішить одразу все за 1 сеанс)
2. Записати в голосових цілу ісповєдь і потім задавати купу питань, але не записуватись на консультацію. (якщо це не коротко/або не по темі попередньої консультації)
3. Писати в усі наявні менеджери і соц.мережі, але не спілкуватись лінійно в одній.
4. Написати після півночі і потім на ранок писати обурені повідомлення, чому досі не прочитано (а у мене є ще 2 робота, про я попереджаю. І зазвичай вранці у мене самий розпал).

Не тільки професіоналізм і співпадіння по вартості/часу має значення на початку роботи. При виборі психолога чи клієнта, більшість так женеться за результатом, що забувають про комфорт. Базовий комфорт людських стосунків. А він відіграє величезну роль.

На що звернути увагу:

🔹Відчуття після консультації. Зі слів моїх клієнтів (вживу і в онлайні) - це полегшення. Відчуття надії і оптимізму, розуміння напрямку дій. Після роботи з психологом має ставати легше, ніж без нього.
❌Якщо ви відчуваєте себе значно гірше - це не ваш спеціаліст.
🔹Стиль комунікації. У кожного свої очікування від роботи - і у спеціаліста, і у клієнта. І це треба визначити на початку. Хтось може шукати суто підтримки в складний момент життя і хотіти «поплакатись», а хтось налаштований на зміни і інтенсивну роботу.
🍀Наприклад, я на початку попереджаю, що якщо людина хоче результативних змін - я буду не тільки хвалити, але і вказувати на «косяки», якщо вони є і повторюються. А не просто слухати і кивати головою, бо за це платять гроші:)
🔹Почуття гумору. Воно має бути +- схожим. Бо для когось це табу, а комусь полегшує процес.
🔹Повага до звичок і вподобань. Хтось полюбляє голосові повідомлення або дзвінки/текстові меседжі для узгодження деталей. Воно має бути взаємно комфороним або нейтральним.
☕️Так само, як мені ок, що під час сесії хтось може пити воду/чай/каву або палити. А частині моїх колег - це табу.
🔹Взаємна щирість. Коли все йде так і коли ні. У мене були клієнти, від яких я відмовлялась і були ті, кому пропонувала своїх колег.
🔹Цінності і світогляд. Якщо вони різні (для цього можна задати питання або проаналізувати доступні соц.мережі) - робота не піде.
🫣Наприклад, я ніколи не консультую шахраїв і насильників, будь-якого плану.

Тому всі клієнти, яких веду - чудові люди, якими я пишаюсь. І на консультації з якими я йду радісно💙

Тому не забувайте про взаємний комфорт:)

Як казав цей вельможний пан на стіні будинку: "Борітеся - поборете"(с)

Інколи це виглядає так😁😈