З Днем Захисника і Захисниць!❤️

Сьогодні українці зустріли ще один ранок у власній державі.

Кожен спокійний сніданок захищений тривожним світанком в окопі під щільним ворожим обстрілом. На кожен схід сонця дивляться прапори над могилами тих, хто цей схід більше ніколи не побачить.

Десятки тисяч оборонців, попри все, продовжують стримувати зло, яке прагне відібрати у нас найдорожче. Завжди пам’ятайте їхні імена та обличчя. Шануйте їхній чин і жертву, яку вони віддали і віддають за Україну.

Ніхто, крім нас самих, не захистить наші головні цінності – людяність і любов до свободи.

Слава Україні!

Вивчення чогось нового і нетипового гарно стимулює мозкову діяльність. Наразі заглиблюючись у вивчення і правопис  іншої мови, розумію, наскільки це складно. Хоча будучи дітьми всі ми опановували свою мову. Зараз це автоматичні навички, над якими ми сильно не замислюємось.

Але щоб досягти аналогічного рівня в іншій мові, треба роки + використання. А найголовніше - вміти проживати відчуття того, що ти чогось не вмієш\не знаєш. З готовністю вчитись  і бути відкритим новому.

В японській, наприклад, 2 абетки будуть розрізнятися по стилю написання. І в цьому є шматочок історії країни + особливостей чоловічо-жіночої взаємодії в соціумі😏

Тому тим, хто відчуває втому і низьку концентрацію уваги, дуже рекомендую почати вивчати щось нове. Бадьорить😈

Заходжу в хірургічну палату (так, повернулась до звичайної своєї роботи), лежить 4 бійця. Того, до котрого заходила, на місці не було, тому вирішила просто побалакати, як стан|настрій у решти. Бо деякі у мене наважуються з часом.

Поки всі хлопці в звичайному ритмі кажуть "все нормально" і віджартовуються, 1 трохи мовчав. В таких випадках я уточнюю, чи все ок. Бо інколи сил на підтримання маски вже нема, але і 100% готовності йти на консультацію теж. Тоді треба підтримка, але ненавʼязлива.

(пауза)

Повторюю це ж питання 2 різними варіаціями, в проміжках. Бо емоції по обличчу пробігають. Боєць починає говорити і замовкає. Стає цікаво, чи наважиться?

(пауза)

А потім хлопчик каже, що хоче особисто поговорити, не при всіх. І йде на консультацію, під улюлюканьє решти. Бо тільки 1 з 4 наважився признати, що є проблеми. На очах у решти хлопців, що не завжди легко.
P.S. Нагадаю, це хірургічне відділення і більшість у доволі виснаженому емоційно стані😅

Ціную такі моменти. На них потрібна сміливість🙏

...ялинка на роботі. У хірургів таки є креативність😆

Міні-порада від вашого психолога на ніч😈

Життя на “До” і “Після”

Однією особливістю психотравматичної події є те, що людина відчуває її не як 1 подію в зрізі інших подій життя, а як щось, що його розламало. Розділило на 2  частинки.

І найчастіше я чую, що і себе людина сприймає як іншу. Абсолютно не схожу на ту, що була раніше. Зазвичай в негативному аспекті.

Тоді впродовж консультацій ще робимо вправи по об`єднанню частинок себе. Наводимо різкість, що змінилось. Параллельно слухаю, що трапилось.

Зазвичай м'яко приходимо до того, що ці зміни було в чомусь необхідними - як
захистний механізм. Щоб зберігти себе.  Попри досвід, який може травматично і боляче змінювати, кожен може обирати,  що потім з цього залишити. Але для цього треба розкласти все по поличкам.

Зробити паузу. Пережити емоції, які пов'язані з втратою, потім подивитись на те,  що відбувається зараз.

Зазвичай мої клієнти знаходять те, що змінились, але не повністю. Завжди  знаходиться щось тепле і ніжне, що дає віру у майбутнє.

Просто інколи дуже страшно почати дивитись на ці зміни.
А інколи потрібна підтримка поруч.

*коротко про те, чому я напрягаюсь, коли мої клієнти/пацієнти пояснюють якісь вчинки/події гороскопом😅🫠

А поки я всіми силами ігнорую написання саме психологічних постів, бо робоче перевантаження просто так не проходить, поділюсь з вами своїм задоволенням від японської:)

Вивчення にほんご (читається як 'ніхонґо) [японської] 100% вносить нові барви в моє життя. Ще на моменті опанування 1 абетки - хіраґана, я ловила опасіння, що буду дуууже довго опановувати знання. Але зараз на заняттях ми вже обкатуємо 2 абетку - катакана. І це не так складно, якщо ти готовий витрачати на вивчення матеріалу 4 дні/тиждень😈

P.S. канджі, як 3 абетка і найбільш давня, поки чекає свого часу. Але і до неї дійдемо з часом.

Насправді, японська не схожа на англійську/французьку по граматичному побудуванню. З одного боку, її конструкції вивчати легше. З іншого, мій мозок завжди намагатися знайти паралелі зі знайомими мовами, а це просто безрезультатно. Як каже わたしの せんせい (моя сенсей:), деякі паралелі можна провести хіба що з німецькою. Яку я не знаю. Тому вивчення з чистого листа.

Хоча за рахунок великої кількості запозичених слів англійською у 2 абетці, в дечому вона все ж таки допомагає.

Це той самий випадок, коли можна розслабляти мозок зміною діяльності😇

​Конференція "Застосування технік стабілізації в кризових станах".Не перша моя конференція, але одна з найкращих😉

На днях була на конференції, присвяченій кризовій психології. Коли я на неї їхала, не очікувала "вау-ефекта", бо на цю тему доволі багато матеріалів. Але я дуже сильно помилялась:)

Закінчувала конференцію з думками, що залюбки продовжила б кількість днів. Бо давно не отримувала таку кількість стисло лаконічного матеріалу. А можливість відпрацьовувати теоретичні знання одразу на практиці в офлайні...Взагалі для мене щось на довоєнному:) Бо останнім часом переважно була на онлайн-заходах.

За ці дні відчула якісь техніки у ролі "клієнта", "психолога" та "спостерігача". "Своєю шкірою", як це і має бути. Бо життя різноманітне і треба бути готовою діяти одразу, але і розуміти, як це буде впливати на людину. Бо один з головних постулатів "не нашкодь".

Конференція була доволі емоційною. У нас був чудовий лектор, колишній військовий психог Ізраїльської армії, наразі активно долучений до навчання психологів вже нашої армії і інших силових структур. Психотерапевт з досвідом кризового консультування. Активно "ламав" наш мозок і змушував швидко опановувати нові навички.

За час конференції задала йому безліч запитань по своїм практичним ситуаціям з пацієнтами. І отримати відповіді на складні для себе ситуації було дуже цінно💙

Паралельно слухала кейси колег із різних силових структур, і відповіді на їхні питання. Це неймовірне відчуття збагачення новим досвідом.

Дуже вдячна Алекс Гальчинський та Юра Данилюк , ГО "Генофонд нації" за проведення цієї шикарної конференції. Точно впевнена, що ще буду цікавитись навчанням і співапрацею з вами:)
Також вдячна Медичний реабілітаційний центр "Пуща-Водиця" МВС України за організацію, надання місця проведення тренінгу та турботі за комфорт учасників під час. Це дуже цінно.

З найкращими враженнями, буду активно втілювати отримані навички в роботі🙏

Доречі, питання доволі актуальне. Тому що декілька разів я стикалась з такою ситуацією, ще під час роботи в гуманітарній організації.
І виходило лише емоційно сказати, що я можу хіба що перенаправити людину до іншого спеціаліста. Але не вести самостійно🙈